Народицький районний суд Житомирської області

Справа № 284/972/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2024 року         селище Народичі

Народицький районний суд Житомирської області у складі: під головуванням судді Піщуліної І.С., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділу поліції №1 Коростенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , працюючого інспектором у ПЗ «Древлянський»,

В С Т А Н О В И В:

ДОП СПД №1 Відділу поліції №1 Коростенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області капітаном поліції Байковою Ольгою Вікторівною 06 листопада 2024 року складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №040043 про те, що 07 жовтня 2024 року о 22 годині 50 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи по АДРЕСА_2 , висловлювався словами нецензурної лайки щодо ОСОБА_2 , чим порушив громадський порядок та спокій громадян.

ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину не визнав й пояснив, що раніше був підданий адміністративному стягненню за ці ж самі дії за іншою статтею КУпАП й вже сплатив штраф, призначений судом.

Статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За правилами статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Стаття 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Поліцейським було зібрано та надано суду ряд письмових доказів, зокрема, протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №040043 від 06 листопада 2024 року, у якому зафіксовано обставини діяння за участі ОСОБА_1 .

Також надано копію рапорту поліцейського відділу поліції №1 Коростенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області Царапори П.О. від 08 жовтня 2024 року, який засвідчує отримання заяви ОСОБА_3 та реєстрацію в ЄО за №6448 від 07 жовтня 2024 року за такою фабулою: «07 жовтня 2024 року надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що о 22 годині 58 хвилин в смт.Народичі на невідомій дорозі заявник повідомив, що прикордонники на Народицькому мосту на автомобілі Шевроле Нива зупинили автомобіль Марки Ауді, погрожують фізичною розправою, при собі мають автомати».

У рапорті наведено такі результати відпрацювання: «Прибувши на місце події встановлено, що працівниками поліції було зупинено автомобіль марки Ауді під керуванням ОСОБА_3 , під час спілкування між останніми виникала словесна перепалка в ході якої почалась тяганина між працівниками прикордонної служби та громадянами, які перебували в автомобілі».

Окрім цього, додано копію письмових пояснень ОСОБА_4 , ОСОБА_5 від 08 жовтня 2024 року, пояснень потерпілого ОСОБА_2 від 04 листопада 2024 року, зі змісту яких вбачається, що 07 жовтня 2024 року о 22 годині 50 хвилин працівниками ДПС під час патрулювання було зупинено автомобіль під керуванням ОСОБА_3 , в салоні автомобіля також перебував ОСОБА_1 , які відмовились надати документи для перевірки. При цьому, останній розпочав конфлікт з прикордонниками, сперечався.

Зі змісту постанови Народицького районного суду Житомирської області від 15 жовтня 2024 року по справі №284/876/24 вбачається, що ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 185-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 1700 гривень за те, що 07 жовтня 2024 року близько 22 години 50 хвилин на автодорозі сполученням Народичі-Базар останній із громадянином ОСОБА_3 не виконав законну вимогу працівника Державної прикордонної служби під час виконання ним службових обов`язків, а саме, відмовився надати документи, що посвідчують особу.

Отже, протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №040043 від 06 листопада 2024 року складено щодо ОСОБА_1 стосовно його дій, що мали місце за тих самих обставин, у той самий день та час з діями, зазначеними у постанові Народицького районного суду Житомирської області від 15 жовтня 2024 року по справі №284/876/24.

Відповідно до принципу юридичної відповідальності «non bis in idem» особа не може бути притягнута до юридичної відповідальності за одне й те саме правопорушення.

Згідно зі статтею 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

У частині 1 статті 4 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначено, що нікого не може бути вдруге притягнуто до суду або покарано в порядку кримінального провадження під юрисдикцією однієї і тієї самої держави за правопорушення, за яке його вже було остаточно виправдано або засуджено відповідно до закону та кримінальної процедури цієї держави.

Європейський суд з прав людини, зокрема у справі «Сергій Золотухін проти Росії» сформулював позицію, згідно з якою стаття 4 Протоколу № 7 трактується як заборона кримінального переслідування особи двічі за правопорушення, якщо воно випливає з ідентичних фактів, які є по суті тими ж самими.

Оцінивши зазначені докази у їх сукупності суд приходить до висновку, що ОСОБА_1   є суб`єктом двох зазначених вище правопорушень, які вчинив при одних й тих самих обставинах, в один й той же день, а тому, він не може бути двічі притягнутим до адміністративної відповідальності.

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення слід закрити.

Керуючись статтями 9, 173, 221, 245, 247, 251, 255, 280, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі пункту 8 частини 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Народицький районний суд Житомирської області особою, щодо якої її винесено, її законним представником, потерпілим або на неї може бути внесено подання прокурора протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Ірина ПІЩУЛІНА