Справа № 216/6021/24

                                                провадження №2-а/216/58/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

19 листопада 2024 року м. Кривий Ріг

Центрально-Міський  районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області  у складі:

головуючого, судді Чирського Г.М., за участі секретаря судового засідання Смолдирева М.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №6 адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  до Полку патрульної поліції у місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

       До Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшов позов ОСОБА_2 , у якому останній просив суд скасувати постанову інспектора 2 взводу 1 роти 2 батальйону полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Лавренка Андрія Ігоровича, серії ЕНА №2478448 від 26.06.2024, про накладення на нього адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.

В обґрунтування позову вказав, що інспектором 2 взводу 1 роти 2 батальйону полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції Лавренком А.І. винесено зазначену постанову проте, що він 26.06.2024 року о 10:15 год. в місті Кривий Ріг по вулиці Прорізна, 67 у Центрально-Міському районі, керуючи транспортним засобом на вимогу працівника поліції не пред`явив посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб, чим порушив п. 2.1 ПДР України.

З оскаржуваною постановою позивач не погоджується з огляду на той факт, що після зупинки його працівниками поліції останні не повідомили його про причину зупинки транспортного засобу з підстав, які чітко перелічені ст. 35 Закону України «Про національну поліцію».

Вказує, що він не відмовлявся від виконання п. 2.1 ПДР, але лише вимагав від відповідача, щоб він діяв на підставі та в межах повноважень. Зазначає, що у звязку з тим, що відповідачем не винесена будь-яка інша постанова про порушення ПДР України позивачем, він не мав права перевіряти документи, що підтверджують відповідне право особи на керування транспортним засобом, а також не мав права безпідставно зупиняти транспортний засіб. Крім того, позивач просив поновити йому строк для оскарження постанови.

Ухвалою суду від 29.08.2024 року поновлено позивачу пропущений строк на подання адміністративного позову про скасування постанови про адміністративне правопорушення, адміністративний позов прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін у справі.

Позивач в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, наполягаючи на задоволенні позову.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про день час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Відзив на позов на адресу суду не надходив.

За встановлених обставин суд розглядає справу у відсутність представника відповідача, на підставі наявних доказів, оскільки його неявка не перешкоджає судовому розгляду у відповідності до вимог КАС України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків. 

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

 Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про дорожній рух" цей закон регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання.

Статтею 14 вищевказаного закону визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема, знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.

Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно пункту 8 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 частини першої статті 23 вказаного закону визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху (частини перша, друга, третя і п`ята статті 122). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до пункту 1.3 ПДР, учасники дорожнього руху зобов`язані знати та неухильно виконувати вимоги цих правил.

Згідно пункту 1.9 ПДР, особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Приписами п. 2.1 ПДР України встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідальність за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КпАП України про адміністративні правопорушення, настає в разі керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про дорожній рух", водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Отже, Національна поліція України уповноважена через своїх робітників притягувати осіб до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, зокрема, за відсутність або ненадання для перевірки посвідчення водія, реєстраційного документу на транспортний засіб.

Пунктами 1-9 ч. 1 ст. 35 ЗУ "Про Національну поліцію", визначеного вичерпний перелік випадків, які надають право працівнику поліції зупинити транспортний засіб, а саме: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським, або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв. Всі інші причини зупинки автомобіля - незаконні.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

Аналіз наведених вище положень нормативно-правових актів дає підстави для висновку, що поліцейський має право вимагати у водія пред`явлення документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що така особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав) та безпосередньо при оформленні дорожньо-транспортної пригоди. У випадку, якщо поліцейський належним чином не зафіксував факту порушення особою Правил дорожнього руху, вимоги відповідної посадової особи про пред`явлення водієм документів є неправомірними.

Наведена правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 15.03.2019 по справі №686/11314/17 та від 22.10.2019 по справі №161/7068/16-а.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЗУ «Про національну поліцію», поліцейський захід - це дія або комплекс дій превентивного або примусового характеру, що обмежує певні права і свободи людини та застосовується поліцейськими відповідно до закону для забезпечення виконання покладених на поліцію повноважень.

Одночасно, з досліджуваних письмових доказів, встановлено, що відповідачем не доведено, що зупинення транспортного засобу обумовлено недотриманням водієм (позивачем) вимог ПДР України, тому у нього відсутні підстави для застосування до позивача санкції, передбаченої ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Аналогічний висновок щодо застосування вимог процесуального права, викладений у постанові Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 545/3654/16-а.

Разом з тим, на час розгляду справи особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України. Так, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

На підставі викладеного, беручи до уваги встановлені під час судового розгляду справи обставини, суд дійшов висновку про протиправність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, а тому оскаржувана постанова, серії ЕНА № 2478448 від 26.06.2024, винесена інспектором 2 взводу 1 роти 2 батальйону ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП ст. лейтенантом поліції Лавренком А.І. у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 126 КУпАП підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.

Керуючись ст.ст. 9, 10, 19, 20, 72, 77, 90, 139, 241-245, 250 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕНА №2478448 від 26.06.2024 року, винесену інспектором 2 взводу 1 роти 2 батальйону полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції Лавренком Андрієм Ігоровичем про  притягнення  ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за  ч. 1 ст. 126 КУпАП із накладенням штрафу в розмірі 425 грн., а провадження у справі - закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 25 листопада 2024 року.

Суддя                                                                                   Г.М.Чирський