Справа № 304/626/24

Номер провадження 1-кп/298/35/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2024 року                                                 с-ще Великий Березний

 Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючої - судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

номер кримінального провадження 12024071130000004 від 3 січня 2024 року,

про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Ужгород Закарпатської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, працюючого на ТОВ «Ядзакі Україна», розлученого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Великоберезнянського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 ,

потерпілої ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду зазначене кримінальне провадження, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в 2023 році неодноразово вчиняв домашнє насильство.

Зокрема, 10.10.2023 близько 23 години 30 хвилин та 18.10.2023 близько 20 години 00 хвилин ОСОБА_3 , знаходячись за місцем спільного проживання в АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_5 , а саме: висловлювався на її адресу нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, внаслідок чого заподіяв шкоду психологічному здоров`ю потерпілої й тим самим скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 173-2 КУпАП «Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування» і був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн.

Згідно актового запису про розірвання шлюбу №145209897 від 16.12.2023 шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 розірвано.

Таким чином, ОСОБА_3 , будучи особою, яка раніше притягувалася до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 173-2 КУпАП за вчинення домашнього насильства відносно своєї дружини, не зважаючи на вжиті заходи адміністративного примусу, діючи умисно, систематично, усвідомлюючи свою перевагу, з мотивів явної неповаги до існуючих норм моралі, на ґрунті неприязних відносин, продовжив вчиняти домашнє насильство щодо колишньої дружини ОСОБА_5 .

Так, 30.12.2023 близько 20 години 00 хвилин ОСОБА_3 , знаходячись за місцем спільного проживання в АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство щодо колишнього подружжя, а саме: відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_5 , внаслідок чого заподіяв шкоду її психологічному здоров`ю шляхом словесних образ нецензурними словами, які принижують честь і гідність, її залякуванням, що спричинило емоційну невпевненість, нездатність захистити себе та призвело до психологічних страждань потерпілої.

Таким чином, своїми умисними діями, що виразились у домашньому насильстві, тобтотобто умисному систематичному вчиненні психологічного насильства щодо колишнього подружжя, що призводить до психологічних страждань,  ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України.

28 листопада 2024 року між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 за ініціативи потерпілої ОСОБА_5 укладена угода про примирення обвинуваченого з потерпілою. Угода укладена у присутності захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6 .

Згідно змісту вказаної угоди ОСОБА_3 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, та сторони погодилися на призначення ОСОБА_3 покарання за ст.126-1 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік.

Також в угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди сторонами кримінального провадження, а саме для потерпілої і обвинуваченого обмеження права на оскарження вироку, для обвинуваченого відмова від здійснення прав, передбачених п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, а для потерпілої позбавлення права вимагати в подальшому притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення, з яким сторони погодилися, а також наслідки її невиконання.

У судовому засіданні обвинувачений, потерпіла підтримали угоду про примирення від 28 листопада 2024 року, просили її затвердити.

Потерпіла пояснила, що вибачила обвинуваченого, конфлікт між ними вичерпано, останній попросив у неї вибачення і продовжувати судовий розгляд справи вона не бажає. Ствердила, що угода укладена за її ініціативою, вона його вибачила, просила затвердити угоду про примирення та призначити обвинуваченому покарання узгоджене в угоді про примирення, ствердивши, що наслідки укладення угоди їй зрозумілі, жодних претензій у неї до обвинуваченого нема.

Прокурор у судовому засіданні повідомила, що до початку судового засідання примірник угоди отримала, зі змістом такої ознайомлена, щодо затвердження угоди про примирення між потерпілою та обвинуваченим не заперечує.

Захисник повідомив, що за ініціативою потерпілої укладена з обвинуваченим угода про примирення, яка відповідає положенням КПК України, сторонами узгоджено покарання, просив угоду про примирення затвердити.

Обвинувачений беззастережно визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, із запропонованим видом та мірою покарання погодився, просив затвердити угоду про примирення. Повідомив, що готовий понести покарання за скоєне, кається щиро у вчиненому.

Перевіривши угоду про примирення між потерпілою та обвинуваченим вимогам кримінального процесуального закону і закону про кримінальну відповідальність, заслухавши учасників судового розгляду, суд приходить висновку про те, що у даному провадженні можливо затвердити надану угоду про примирення між потерпілою та обвинуваченим з огляду на таке.

Судом з`ясовано, що обвинувачений повністю розуміє свої права, визначені в п.1 ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст.473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винним та вид покарання.

Також судом установлено, що потерпіла повністю розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України.

На підставі пояснень обвинуваченого та потерпілої суд переконався, що укладення сторонами угоди про примирення є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

З наданих матеріалів кримінального провадження вбачається, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ст.126-1 КК України, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо колишнього подружжя, що призводить до психологічних страждань, і вказане кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином.

Підстав для відмови у затвердженні угоди про примирення, передбачених ч.7 ст.474 КПК України, судом не встановлено.

Відповідно до ч.1 ст.475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

На переконання суду, покарання сторонами угоди визначено у відповідності до положень ст.ст. 50, 65-67 КК України, з урахуванням характеру та тяжкості висунутого обвинувачення, даних про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який є розлученим, працюючим, має місце реєстрації та постійного проживання, за яким характеризується позитивно, за даними наявної документації не перебуває на наркологічному та психіатричному обліках, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, обставиною, яка пом`якшує покарання є щире каяття, обставини, що обтяжують покарання - відсутні.

З урахуванням всіх обставин справи та особи обвинуваченого суд вважає, що узгоджене сторонами покарання відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам справи, особі обвинуваченого, є обґрунтованим та буде відповідати цілям покарання.

На підставі вищевикладеного, суд прийшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення та призначення ОСОБА_3 узгодженої сторонами міри покарання.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся, запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався, процесуальні витрати та речові докази відсутні.

Водночас, суд дійшов висновку про відсутність необхідності обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого до набрання вироком законної сили, оскільки учасники судового процесу не заявляли клопотання про його обрання та не надали суду доказів, що на час розгляду справи в суді існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373, 374, 475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про примирення від 28 листопада 2024 року, укладену між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 у присутності захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12024071130000004 від 3 січня 2024 року про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, і призначити йому узгоджене в угоді покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.

На підставі п.1-3 ч.2, п.4 ч.3 ст.59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

-виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу не обирати.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Закарпатського апеляційного суду через Великоберезнянський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Роз`яснити учасникам судового провадження їх право на отримання в суді копії вироку.

Суддя                                                                                 ОСОБА_1