Справа № 298/1995/24

Номер провадження 3/298/1362/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

29 листопада 2024 року                                                         смт. Великий Березний

Суддя Великоберезнянського районного суду Закарпатської області Зизич В.В., за участі особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи, які надійшли з відділення поліції №2 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Слабунівка, Балаклійського району Харківської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, який має на утриманні чотирьох малолітніх дітей, учасника бойових дій (посвідчення серія НОМЕР_1 ), за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №246157 від 5 листопада 2024 року, складеного поліцейським офіцером громади відділу превенції Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області Пасіка О.Ф., 24 жовтня 2024 року о 19 год. 46 хв. ОСОБА_1 за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , умисно висловлював образи та нецензурну лайку в сторону своєї дружини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає разом з ним, чим міг завдати шкоди її психічному здоров`ю, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що напередодні було хрещення його дитини і він вживав алкогольні напої та посварився з дружиною через тещу. Ствердив, що жінку не бив, лише накричав на неї нецензурними словами. На даний момент вони примирилися.

Потерпіла ОСОБА_2 , про дату, місце і час розгляду справи повідомлялася, в судове засідання не з`явилася. Про причини неявки суд не повідомила.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку, що в діях останнього наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, дії останнього за вказаною частиною статті 173-2 КУпАП, кваліфіковані вірно.

Факт скоєння адміністративного правопорушення та винуватість ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, повністю підтверджується сукупністю зібраних по справі та досліджених у судовому засіданні доказів, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №246157 від 5 листопада 2024 року, яким зафіксовано обставини вчинення правопорушення. Вказаний протокол відповідає вимогам ст.256 КУпАП, як щодо змісту, так і щодо форми, містить підпис ОСОБА_1 про ознайомлення зі змістом протоколу, отримання примірнику протоколу;

- рапортом інспектора відділення поліції №2 Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатської області Фетько-Долгірєва Д.В. від 24.10.2024, згідно якого 24.10.2024 року отримано заяву та зареєстровано ЄО за №3255 від 24.10.2024 року, як домашнє насильство, а саме: за адресою АДРЕСА_1 , заявниця повідомила, що чоловік вдома вчинив сварку та намагався побити, пішов в сторону автовокзалу у ігрові апарати;

- письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 від 24.10.2024, в яких вона зазначила, що близько 19.20 год. 24.10.2024 її чоловік гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, почав ображати її нецензурними словами, намагався її вдарити та пішов у сторону залізничного вокзалу. Також хотів взяти гроші для гри в гральних апаратах, через це і трапилася сварка;

- письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_3 від 04.11.2024, в яких вона зазначила, що з приводу сварки з чоловіком ОСОБА_1 , що мала місце 24.10.2024, вона претензій до нього не має, заяву про притягнення його до відповідальності писати не бажає. Того вечора вони спір владнали. Дана подія дійсно мала місце, він її ображав, але вона не бажає далі підтримувати обвинувачення;

- письмовою заявою ОСОБА_1 від 05.11.2024; копією паспорта громадянина України виданого на ім`я ОСОБА_1 ; копією паспорта громадянина України, виданого на ім`я ОСОБА_2 ; копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 .

Оцінюючи наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази в їх сукупності вбачається, що вони узгоджуються між собою та доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст.173-2 КУпАП.

Таким чином, факт скоєння ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується зібраними у справі доказами.

Суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, дії останнього за вказаною статтею КУпАП кваліфіковані вірно.

Водночас, вирішуючи питання про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суддя керується вимогами ст. ст.23, 33 КУпАП, в силу яких адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, а також враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 6 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.

Відповідно до вимог ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого правопорушення орган, посадова особа, уповноважені вирішувати справу, можуть звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Враховуючи вказане, беручи до уваги особу порушника ОСОБА_1 , який детально повідомив про обставини події, відсутність доказів притягнення останнього раніше до відповідальності за аналогічні правопорушення, ступінь його вини, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 слід звільнити від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП за малозначністю, оголосивши йому усне зауваження, а провадження у справі закрити, що буде достатнім для забезпечення виховного впливу та запобігання вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до положень ч. 2 ст.284 КУпАП при оголошенні усного зауваження по справі про адміністративне правопорушення виноситься постанова про закриття справи.

Суд враховує норми ст.40-1 КУпАП, за змістом яких судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, а отже, підстави для стягнення судового збору в даній справі відсутні.

Керуючись ст.252, 283, п. 3 ч. 1 ст.284, 285, 287 КУпАП, на підставі ст. 22 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, та звільнити його від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП, щодо ОСОБА_1 - закрити.

На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подано апеляційну скаргу до Закарпатського апеляційного суду через Великоберезнянський районний суд Закарпатської області.

Суддя  Зизич В.В.