Справа № 624/833/24

№ провадження 2/624/286/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2024 року Кегичівський районний суд Харківської області в складі: головуючого судді Богачової Т.В., з участю секретаря Лебідь Л.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Кегичівка, Берестинського району, Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів

в с т а н о в и в:

Представник позивача звернувся до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, в якому просить зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання доньки, ОСОБА_3 , до 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку

Позовна заява обґрунтована тим, що Кегичівським районним судом Харківської області 13 березня 2013 року по справі № 624/214/13-ц за заявою ОСОБА_4 було винесено рішення про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно в розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу), але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20.02.2013 року і до її повноліття. На підставі судового рішення було відкрито виконавче провадження № 37230335 у Кегичівському відділі державної виконавчої служби у Красноградському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Після ухвалення судом рішення про сплату аліментів сімейний стан позивача суттєво змінився. ОСОБА_1 сплачував аліменти на утримання дитини за графіком, проте наразі виникли обставини для зменшення розміру аліментів, ОСОБА_1 не має надалі можливості сплачувати аліменти на утримання дитини у визначеному судовим рішенням розмірі. По-перше, наразі на утриманні ОСОБА_1 перебуває дружина ОСОБА_3 та донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дружина ОСОБА_3 не працює через необхідність догляду за дитиною ОСОБА_5 , отримувала допомогу до 2023 року від Управління соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації. По-друге, до сплати аліментів, призначених на утримання дитини ОСОБА_1 ставиться відповідально, проте у зв`язку з тим, що на його утриманні перебуває дружина та дитина він не має змоги сплачувати 1/3 від доходу на утримання доньки ОСОБА_3 , оскільки це суттєво впливає на його матеріальне становище та процес належного матеріального забезпечення дитини ОСОБА_5 .

Провадження в справі ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 16.09.2024 відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, сторонам надано час для подання заяв по суті.

Представник позивача – адвокат Зачепіло З.Я. в судове засідання не зявилася, але надіслала на адресу суду клопотання про розгляд справи без участі позивача та представника позивача.

Представник позивача – адвокат Чальцев Д.В. в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити. Пояснив, що на даний у позивача змінився сімейний стан. ОСОБА_1 сплачував аліменти на утримання дитини за графіком, проте наразі виникли обставини для зменшення розміру аліментів, оскільки він не має надалі можливості сплачувати аліменти на утримання дитини у визначеному судовим рішенням розмірі, так як на його утриманні перебуває дружина ОСОБА_3 та донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дружина не працює через необхідність догляду за дитиною ОСОБА_5 , отримувала допомогу до 2023 року від Управління соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації. У зв`язку з тим, що на його утриманні перебуває дружина та дитина він не має змоги сплачувати 1/3 від доходу на утримання доньки ОСОБА_3 , оскільки це суттєво впливає на його матеріальне становище.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні частково визнала позовні вимоги в частині зменшення розміру аліментів, але заперечувала проти визначення частки стягуваних аліментів у розмірі 1/6 частини всіх видів доходів позивача. Вважає, що позивач повинен утримувати свою доньку, а тому не заперечує зменшити розмір стягуваних аліментів з 1/3 частини доходів позивача до 1/4 частини всіх видів доходів позивача. Зазначила, що саме такий розмір стягуваних аліментів буде справедливим та законним, оскільки донька навчається у 8 класі, кошти які сплачує позивач в рахунок сплати аліментів вона відкладає для подальшого навчання дитини. Вказала, що позивач додаткових коштів на утримання доньки не надає, окрім сплати аліментів.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Статтями 1, 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду на захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, можуть зокрема бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення та інші.

В судовому засіданні встановлено, що сторони мають неповнолітню дитину, дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження виданого 11.01.2011 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кегичівського районного управління юстиції Харківської області.

Позивач ОСОБА_1 17.07.2020 уклав шлюб з ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 виданого 17.07.2020 Кегичівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 09.12.2020 Красноградським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), у позивача ОСОБА_1 та його дружини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась дитина, дочка ОСОБА_5 .

Згідно копії довідки Кегичівського відділу державної виконавчої служби у Красноградському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції №23687 від 26.08.2024 на виконанні у відділі перебуває виконавче провадження №37230335 з примусового виконання виконавчого листа №624/214/13-ц виданого 25.03.2013 Кегичівським районним судом Харківської області про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно даних АСВП станом на 01.07.2024 заборгованість зі сплати аліментів за виконавчим документом складає 1165,36 грн.

Позивачем надана довідка з Пенсійного фонду України форми ОК-7 стосовно ОСОБА_3 .

Згідно відомостей автоматизованої системи докумеообігу Кегичівського районного суду Харківської області судом встановлено, що рішенням суду від 13.03.2013 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_8 стягнуто аліменти на доньку ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу), але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20.02.2013 і до повноліття дитини.

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно з ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно зі статтею 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Стаття 182 СК України встановлює, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч.1 ст.183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно ч. 4 ст.273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

За змістом цієї норми права, особа з якої за рішенням суду стягнуто періодичні платежі у випадку зміни обставин, що впливають на визначений розмір платежів, має право звернутися до суду з відповідним позовом.

Положеннями ч. 1 ст. 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження. Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом». Зазначене відповідає правовому висновку викладеному у постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13.

Аналогічні обставини викладені в п.17 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».

З аналізу наведеного вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до вимог ч.1 ст.3 Конвенції ООН про права дитини (Конвенції), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Статтею 18 Конвенції проголошено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Судом під час розгляду справи встановлено, що при винесенні рішення Кегичівського районного суду Харківської області у справі №624/214/13-ц за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів судом було враховано те, що відповідач визнав позовні вимоги та не заперечував проти стягнення з нього аліментів у розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу).

На даний час у позивача змінилися сімейні обставини, а саме народилася донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

А тому визначений раніше судом розмір аліментів підлягає до зменшення.

Водночас, як вбачається з позовної заяви позивач зазначає про погіршення його матеріального становища, але не надав суду належних, допустимих і достатніх доказів необхідних для визначення його матеріального стану на день вирішення спору. Так, позивачем не надано жодного доказу про наявність доходів, офіційного працевлаштування, відсутність інших доходів, наявності нерухомого майна, часу його придбання, а також доказів розміру витрат. Що унеможливлює встановити чи змінилося матеріальне становище позивача, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.

Згідно висновку Верховного суду викладених у постановах від 28 травня 2021 року у справі № 715/2073/20 (провадження № 61- 1031св21), від 03 червня 2020 року у справі № 760/9783/18-ц (провадження № 61-9460св20), від 16 вересня 2020 року у справі № 565/2071/19 (провадження № 61-9460св20), факт народження у платника аліментів дитини у іншому шлюбі, без належних та допустимих доказів погіршення його матеріального стану, не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів.

Відповідно до ч. 3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст.78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При вирішенні справи суд виходить з того, що зміна сімейного стану позивача, а саме народження ОСОБА_3 дочки ОСОБА_5 не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів.

При цьому, суд враховує те, що ОСОБА_1 належними та допустимими доказами не підтверджено погіршення його майнового стану, у тому числі, у зв`язку з народженням дитини від іншого шлюбу. Крім того, при вирішенні спору суд виходить з того, що батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.

За таких обставин суд приходить до висновку про необґрунтованість розміру аліментів який просить встановити позивач в розмірі 1/6 частини та визначає його в розмірі 1/4 частини, що відповідатиме потребам дитини та правам обох дітей на матеріальне забезпечення від батька.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України, сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з статтями 18, 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Разом з цим, суд вважає необхідним роз`яснити сторонам, що відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось з них.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року N 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у разі задоволення судом вимоги про зміну розміру аліментів, новий розмір аліментів сплачується з дня набрання рішенням законної сили.

Про розподіл судових витрат позивачем не заявлено.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 12, 49, 206, 263-268, 354, 355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів – задовольнити частково.

Змінити розмір аліментів встановлених рішенням Кегичівського районного суду Харківської області у справі №624/214/13-ц від 13.03.2013, що стягуються з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_10 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначивши їх в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

Аліменти в новому розмірі підлягають стягненню з дня набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Раніше виданий виконавчий лист на підставі рішення Кегичівського районного суду Харківської області від 13 березня 2013 у справі №624/214/13-ц відкликати для приєднання до матеріалів справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції – Харківського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м. Лієпая, Латвія, громадянин України, паспорт НОМЕР_3 виданий Кегичівським РВ ГУМВС України в Харківській області 21.02.2007, РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрований та проживаю за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: ОСОБА_11 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 004668, видане на підставі рішення № 98 від 22.05.2024, адреса для листування: 61057, м. Харків, пров. Маряненка, 4, оф. 12.

Представник позивача: ОСОБА_12 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 3632, видане на підставі рішення Ради адвокатів Полтавської області № 11 від 04.08.2020, ордер серії ВІ № 1257242 від 12.11.2024, адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Суддя Т.В. Богачова