НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

с-ще Новомиколаївка

Іменем України

РІШЕННЯ

13 листопада 2024 рокуСправа № 322/1560/24

       Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Гасанбекова С.С.,

при секретарі судового засідання Подріз В.О.,

за участю:

позивача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача – ОСОБА_2 (в режимі відеоконференції),

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за позовом:ОСОБА_1

до:Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк»; Вільнянської державної нотаріальної контори

про:зняття заборони з нерухомого майна.

       23.08.2024 до Новомиколаївського районного суду Запорізької області надійшов вищезазначений цивільний позов, в якому позивач просить:

- скасувати заборону на нерухоме майно, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна за № 78285 від 23.07.2004 реєстратором: Новомиколаївська державна нотаріальна контора.

Ухвалою суду від 28.08.2024 було відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання, встановлено для відповідача строк для подання відзиву на позовну заяву.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

Під час оформлення спадщини позивач довідався про наявність в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна заборони на нерухоме майно, а саме житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Реєстраційний номер обтяження 78285 від 23.07.2004, зареєстроване Новомиколаївською державною нотаріальною конторою.

Позивач звернувся до Вільнянської державної нотаріальної контори з метою зняття заборони на нерухоме майно, проте 11.05.2024 отримав відмову.

За твердженням позивача, на його майно безпідставно накладено заборону, у зв`язку з чим така заборона підлягаю скасуванню.

Виходячи з наведеного, позивач підтримав свої вимоги під час судового розгляду справи.

У встановлений судом строк відповідачі не подали відзиву на позов.

13.09.2024 судом отримано пояснення відповідача Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» на позовну заяву (в порядку ст. 43 ЦПК України), в яких зазначено таке.

Позичальником по кредитному договору за номером ZPVLSK00000029 від 13.05.2004 був ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), заборгованість по кредитному договору відсутня. Дата закриття кредиту 21.03.2006 (довідку про відсутність заборгованості додано). Інформація, щодо причин не зняття обтяження позичальником або іпотекодавцем у банка відсутня.

19.09.2024 від Вільнянської державної нотаріальної контори судом отримано лист про розгляд справи за відсутності її представника.

У судовому засіданні 13.11.2024 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши матеріали та з`ясувавши обставини цивільної справи, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності,

встановив:

       23 липня 2004 року в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна Новомиколаївською державною нотаріальною конторою було зареєстровано обтяження – заборону на нерухоме майно, а саме житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 04.09.2023 №345150623. Підставою обтяження зазначено: договір іпотеки № 745 від 14.05.2004, іпотекодержатель – ЗАТ КБ «ПриватБанк» (ідентифікаційний код 14360570), майновий поручитель – ОСОБА_4 , боржник за основним зобов`язанням – ОСОБА_3 .

        ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 05.11.2020 серії НОМЕР_2 , а належна йому 1/2 частка житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , була успадкована позивачем.

       Житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві власності ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав від 04.09.2023 № 345153612.

       Згідно з довідкою АТ КБ «ПриватБанк» від 10.09.2024 ОСОБА_3 заборгованості по кредитному договору за номером ZPVLSK00000029 від 13.05.2004 не має, дата закриття кредиту 21.03.2006.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд виходить з такого.

Щодо належного відповідача у справі, суд виходить з наступного.

       За правилом частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд враховує висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 08.03.2023 по справі № 307/2464/21 (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР 109491673) та зазначає таке.

Вчиняючи нотаріальні чи реєстраційні дії, нотаріус діє неупереджено, він не може діяти в інтересах жодної з осіб – учасника нотаріальної чи реєстраційної дії. Нотаріус не стає учасником цивільних правовідносин між цими особами, а отже, не може порушувати цивільні права, які є змістом цих відносин. Відсутня і процесуальна заінтересованість нотаріуса в предметі спору та реалізації прийнятого рішення.

Таким чином, нотаріус не є відповідачем у спорах, що виникають із цивільних відносин.

Вказана правова позиція Верховного Суду є сталою та незмінною протягом тривалого часу, зокрема вона викладена у постановах від 14 серпня 2019 року у справі № 519/77/18 (провадження № 61-10311св19), від 03 лютого 2022 року у справі № 403/15307/12 (провадження № 61-18872св21).

Згідно із пунктом 3 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» заявником є: власник, інший правонабувач, сторона правочину у яких виникло, перейшло чи припинилося речове право, або уповноважені ними особи – у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав; іпотекодержатель, особа, в інтересах якої встановлено, змінено або припинено іпотеку, або уповноважені ними особи – у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення іпотеки.

Отже, заявником щодо державної реєстрації припинення іпотеки та зняття відповідного обтяження може бути іпотекодержатель відповідного майна.

За таких обставин, належним відповідачем у цьому спорі є іпотекодержатель належного позивачу будинку, а саме Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк».

Подібний висновок щодо застосування норм права наведено у постановах Верховного Суду від 21 лютого 2022 року у справі № 591/4655/20 (провадження № 61-15734св21), від 11 січня 2023 року у справі № 645/6452/20 (провадження № 61-16787св21).

Таким чином, нотаріус не може бути відповідачем у цій справі, а лише відповідно до вимог статті 53 ЦПК України може бути залучений до участі у справі у якості третьої особи.

Отже, позов в частині вимог до Вільнянської державної нотаріальної контори не підлягає задоволенню, як такий, що пред`явлений до неналежного відповідача.

Щодо суті позовних вимог, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з ч. 1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Дослідивши обставини даної справи, суд визнає необґрунтованим залишення заборони на нерухоме майно після припинення виконанням зобов`язання, для забезпечення якого цю заборону було застосовано.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про те, що позов в частині вимог до Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До позовної заяви позивачем додано квитанцію від 23.08.2024 № 44, якою підтверджується сплата ним судового збору в розмірі 1211,20 грн., отже відповідна сума підлягає стягненню з належного відповідача на користь позивача.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 258, 259, 263 – 265, 268, 273 ЦПК України, суд

вирішив:

1. Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» – задовольнити повністю.

2. Скасувати заборону на нерухоме майно, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за № 78285 від 23 липня 2004 року реєстратором: Новомиколаївська державна нотаріальна контора.

3. В задоволенні позову ОСОБА_1 до Вільнянської державної нотаріальної контори – відмовити повністю.

4. Стягнути з Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.) понесених нею витрат по сплаті судового збору.

5. Реквізити учасників справи:

- позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ;

- відповідач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код: 14360570.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Запорізького апеляційного суду.

Повне судове рішення складено 25 листопада 2024 року.

Суддя                                                                        С.С. Гасанбеков