Справа № 216/5156/24

                                                провадження №2/216/2250/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

     ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

28 листопада 2024 року м. Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого, судді Чирського Г.М.,

за участю секретаря судового засідання: Смолдирева М.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривий Ріг в залі № 2 приміщення суду, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІСЕРВІС-КР» до ОСОБА_1 ,  ОСОБА_2 ,  ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сітісервіс-КР» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 01.02.2014 року ТОВ «Сітісервіс-КР» є управителем будинків, споруд та прибудинкової території у Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу. Послуги з утримання позивач надав відповідачам в порядку ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», Наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №150 від 10.08.2004 року «Про затвердження Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд», Наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17.05.2005 року «Про затвердження Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій». За період з 01.07.2021 по 01.07.2024 позивач надав відповідачам послуги на суму 5492,08 грн. Відповідачі не виконували своїх обов`язків щодо сплати вартості житлово-комунальних послуг та допустили заборгованість перед позивачем у розмірі 5492,08 грн. Крім того, відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України відповідачам нараховано станом на 01.02.2022 суму інфляційних витрат в розмірі 44,33 грн., та 3% річних в розмірі 10,42 грн. Посилаючись на вищевикладені обставини, представник позивача просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09.09.2024 року відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

Представник позивача  ОСОБА_4  у судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримала в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечувала.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, про час, день та місце слухання справи повідомлялися належним чином.

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У порядку статті 280 ЦПК України, зі згоди представника позивача, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення позову, з таких підстав.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Як видно з матеріалів справи, між позивачем та відповідачами виникли правовідносини по наданню, з одного боку, та споживанню, з іншого боку, комунальних послуг, які врегульовано Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 5 Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII, до житлово-комунальних послуг належить житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.

Пунктами 2,5 ч.2 ст.7 вказаного Закону встановлено, що індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Таким чином, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Встановлено, що договір між сторонами у справі щодо надання житлово-комунальних послуг з утримання будинку та прибудинкової території - не укладався. Однак, відсутність такого договору між позивачем та відповідачем не може бути підставою для звільнення останнього від оплати послуг, оскільки укладення договору є обов`язком споживача.

Як встановлено судом, відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , та є споживачами послуг з утримання будинку та прибудинкової території, які надаються ТОВ «СІТІСІРВІС-КР».

Відповідно до ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями 20, 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

У відповідності до п. 1 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» №2482-ХII, з наступними змінами і доповненнями, утримання приватизованих квартир здійснюється за рахунок коштів їх власників згідно з Правилами користування приміщеннями житлових будинків. Згідно п. 7 зазначених Правил, затверджених постановою КМУ від 24.01.2006 року, власник квартири зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до наданого розрахунку суми заборгованості за адресою: АДРЕСА_1 , в період з 01.07.2021 по 01.07.2024 відповідачами не здійснювалася оплата за отримані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що призвело до утворення заборгованості в розмірі 5492,08 грн.

Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 ЦК України, передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач заявляв вимоги про стягнення з відповідачів на його користь станом на 01.02.2022 інфляційні витрати в розмірі 44,33 грн., та 3% річних в розмірі 10,42 грн.

Враховуючи те, що правовідносини, які склалися між сторонами про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, є грошовими зобов`язаннями, у яких, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України), - вимагати сплату грошей за надані послуги. Таким чином, з огляду на юридичну природу правовідносин, як грошових зобов`язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання. Передбачена п. 10 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» норма щодо відповідальності боржника у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування наслідків ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Вказана позиція узгоджена з постановою Верховного Суду України від 20 червня 2012 року у справі №6-68цс12, та від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13.

Враховуючи те, що неправомірними діями відповідачів позивачеві було завдано збитків матеріальної шкоди, яка виражена в грошовому еквіваленті, а відтак є грошовим зобов`язанням, тому суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних, узгоджується з положеннями ч. 2 ст. 625 ЦК України та також підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому з відповідачів підлягає стягненню на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 грн., у рівних частинах з кожного.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 5-8, 10, 11, 12, 13, 141, 264-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 509, 625 ЦК України, суд –

у х в а л и в:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП надати немає можливості, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІСЕРВІС-КР», ЄДРПОУ 38788964, заборгованість за житлово-комунальні послуги (утримання будинку та прибудинкової території), яка виникла за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.07.2021 року по 01.07.2024 року, у розмірі 5 298 (п`ять тисяч двісті дев`яносто вісім) грн. 10 коп., інфляційні витрати у розмірі 44 (сорок чорити) грн. 33 коп., 3% річних у розмірі 10 (десять) грн. 42 коп.

Стягнути з   ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП надати немає можливості, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІСЕРВІС-КР», ЄДРПОУ 38788964, судовий збір в сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп., у рівних частинах, тобто по 1 009 (одна тисяча дев`ять) грн. 33 коп. з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду  протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет:

Суддя                                                Г.М.Чирський