Номер провадження: 22-ц/813/5481/24

Справа № 522/6484/22

Головуючий у першій інстанції Павлик І.А.

Доповідач Таварткіладзе О. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

19.11.2024 року                                                                 м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого – Таварткіладзе О.М.,

суддів: Заїкіна А.П., Погорєлової С.О.,

за участю секретаря судового засідання: Чередник К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Хаджи Ірини Дмитрівни про зупинення провадження в межах розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 , на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 13 березня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 13 березня 2024 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя задоволено частково.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 , звернувся з апеляційною скаргою безпосередньо до суду апеляційної інстанції в порядку ст. 355 ЦПК України.

19.11.2024 року на адресу суду, через підсистему (модуля) ЄСІТС “Електронний суд”, від представника ОСОБА_1  - адвоката Хаджи Ірини Дмитрівнинадійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

Дане клопотання обґрунтоване тим, що у рамках даної судової справи Приморський районний суд м. Одеси збільшивш частку ОСОБА_3 у квартирі АДРЕСА_1 , загальною площею 77,8 кв.м., житловою 24,9 кв.м. до 2/3, зменшивши частку ОСОБА_1 до 1/3, припинив право власності ОСОБА_1 на частку квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 77,8 кв.м., житловою 24,9 кв.м., визнавши право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 77,8 кв.м., житловою 24,9 кв.м. в цілому за ОСОБА_3 , стягнувши з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 компенсацію за припинення його права власності на частку квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 77,8 кв.м., житловою 24,9 кв.м у розмірі 862050,00 грн, що еквівалентно 23573,50 дол. США. та зарахував зустрічні вимоги про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 компенсацію за припинення його права власності на частку вищевказаних квартир.

В той же час, судом першої інстанції не було враховано, що ОСОБА_1 з метою придбання квартири АДРЕСА_1 та здійснення в ній ремонту взяв у борг 57 000 доларів США (п`ятдесят сім тисяч доларів США) у ОСОБА_4 , та дані грошові кошти на час судового процесу враховано не було, хоч вони є спільним боргом подружжя.

Зазначаємо суду, що 07.11.2024 року Кілійським районним судом Одеської області відкрито провадження у справі № 502/2533/24 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики.

Так, у рамках даної справи буде розглянуто питання щодо стягнення боргу за розпискою від 26.03.2019 року.

Враховуючи, що питання поділу спільного майна подружжя, відступлення від правила рівності часток у спільному майні та оцінка вартості часток у праві власності на спірну квартиру залежить й від інших прав та обов`язків подружжя, зокрема, й боргових зобов`язань, вважаємо за необхідне зупинити провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 502/2533/24.

Зазначаємо, що в рамках справи № 502/2533/24 можуть бути встановлені преюдиційні обставини для даної судової справи, адже буде встановлено, що ОСОБА_1 брав у борги кошти саме в інтересах сім`ї та з метою ремонту спірної квартири.

У зв`язку з чим, заявник просить зупинити провадження у справі № 522/2533/24 набрання законної сили судового рішення по справі № 502/2533/24.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 - адвокат Хаджи Ірина Дмитрівна клопотання про зупинення провадження у справі підтримала та просила зупинити провадження у даній справі

Присутня у судовому засіданні представник ОСОБА_3 адвокат Зауліна Ольга Григорівна заперечувала проти задоволення даного клопотання.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників справи, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Згідно до п. 5 ч. 1 ст. 253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 6 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Оцінюючи доводи учасників цивільного процесу при розгляді питання про зупинення провадження з підстав п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України на предмет неможливості розгляду цієї справи, суд повинен встановити: чи існує тісний матеріально-правовий зв`язок між справами; чи результати розгляду іншої справи можуть вплинути на результати справи, де вирішується питання про зупинення провадження (мають преюдиціальне значення для іншої справи); чи повністю виключається за можливими результатами розгляду іншої справи ймовірність виникнення підстав, з якими цивільний процесуальний закон передбачує перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Між двома справами, що розглядається, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, тобто факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.

Між двома справами повинен існувати близький взаємозв`язок, який зазвичай проявляється у тому, що факти, які будуть встановлені в одній справі (яка розглядається), будуть мати преюдиційне значення у іншій справі (провадження у якій зупинене).

Так, в Постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року по справі № 752/9802/17, зазначено, що визначаючи наявність підстав за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, застосовується в тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Отже, підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення в ній має значення для справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення іншої справи.

Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти неможливість суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Відповідний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.04.2019 у справі № 924/645/18 та від 20.12.2019 у справі № 910/13234/18, від 13.09.2019 у справі № 912/872/18, від 21.02.2019 у справі № 910/974/18.

Апеляційний суд наголошує, що за змістом норми, що викладена в п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи, що розглядається в порядку цивільного судочинства, викликається необхідністю встановлення у судовому рішенні по іншій справі фактів, які мають значення для даної справи.

Сторони не позбавлені можливості надати у даній справі докази, що дозволять встановити фактичні обставини у справі.

У свою чергу за умови, коли рішення по іншій справі матиме значення для ухвалення судом іншого рішення, сторони не позбавлені права звернутись до суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя у травні 2022 року.

Оскаржуване рішення ухвалене судом першої інстанції 13 березня 2024 року.

За даними з Єдиного державного реєстру судових рішень, по справі № 502/2533/24 ухвалою Кілійського районного суду Одеської області від 07 листопада 2024 року про відкриття провадження по справі, прийнято позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики до розгляду.

Відповідно до вимог частин 1,2,3,6 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї; докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього; в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Тобто, виходячи з вищенаведеного, апеляційний суд не вбачає взаємопов`язаність справ яка свідчить про неможливість здійснення апеляційного перегляду цієї справи, для здійснення перевірки законності і обґрунтованості оскаржуваного позивачем рішення суду від 13 березня 2024 року в межах доводів та вимог його апеляційної скарги, за обставинами, що існували на час вирішення судом першої інстанції цієї справи.

Посилання представника позивача що, ОСОБА_1 з метою придбання квартири АДРЕСА_1 та здійснення в ній ремонту взяв у борг 57 000 доларів США (п`ятдесят сім тисяч доларів США) у ОСОБА_4 , та дані грошові кошти на час судового процесу враховано не було, хоч вони є спільним боргом подружжя, у даному випадку не мають правового значення, оскільки зазначені боргові зобов`язання, які є предметом розгляду іншої справи, не змінюють статус спільності набутого під час шлюбу майна за запозичені кошти, які були використані в інтересах сім`ї саме на придбання цього майна, яке є предметом розгляду даної справи.

ОСОБА_1 не позбавлений можливості, за наявності правових підстав, і у разу ухвалення остаточного рішення про стягнення з нього заборгованості, ставити питання щодо повернення за рахунок відповідача половини сплачених ним після розірвання шлюбу коштів в рахунок погашення позики, як солідарного боржника.

Крім того, таке зупинення суперечить принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи й перешкоджає подальшому провадженню у справі.

У постанові Верховного Суду України від 01 лютого 2017 року в справі №6-1957цс16 зазначено, що «межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі».

У справі «Беллет проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

Отже, враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки на виконання положень п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України представником відповідача не доведена об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, та вважає, що зупинення провадження призведе до затягування строків розгляду справи і є процесуально недоцільним, оскільки обставин, які унеможливлюють розгляд даної цивільної справи, не встановлено.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 251, 260 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника представника ОСОБА_1 - адвоката Хаджи Ірини Дмитрівни про зупинення провадження у цивільній справі № 522/6484/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя — відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений: 27.11.2024 року

Головуючий                                                                О.М. Таварткіладзе

Судді                                                                        А.П. Заїкін

                                                                               С.О. Погорєлова