Справа № 302/1607/24

2/302/467/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.11.2024                                         селище Міжгір`я

                 Міжгірський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді                                        Повідайчика О.І.,

за участю секретаря судового засідання                Сита Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ще Міжгір`я цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Оленич Роман Андрійович, до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,-

                                        В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з вказаною позовною заявою посилаючись на те, що 10 лютого 2009 року вона уклала шлюб з відповідачем, та від спільного проживання у шлюбі у сторін народилося двоє неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 14.04.2023 року у справі № 302/160/23 (провадження № 2/302/86/23) шлюб між сторонами розірвано.

Позивачка з відповідачем не досягли згоди у питанні подальшого матеріального

утримання їх неповнолітніх дітей, що змушує її звернутися до суду і з позовною вимогою про стягнення з відповідача аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 та її представник – адвокат Оленич Р.А. не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку, проте на адресу суду 22.11.2024 року представником позивача адвокатом Оленич Р.А. подана заява, в якій він просить проводити судовий розгляд за його відсутністю та без участі позивачки. Позовні вимоги ОСОБА_1 підтримує в повному обсязі та просить такі задовольнити за наведеними у позові підставами.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку, проте 22.11.2024 року відповідачем подано до суду заяву, в якій зазначив, що заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 визнає частково, згідний сплачувати аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей по 1600 грн. на кожну дитину, оскільки він є особою з інвалідністю другої групи загального захворювання, розмір його пенсії становить 3120 грн. на місяць, та потребує постійного лікування.

Всебічно дослідивши матеріали цивільної справи 302/1607/24, з`ясувавши всі обставини по справи, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Суд встановив, що рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 14.04.2023 року у справі № 302/160/23 (провадження № 2/302/86/23) шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. Рішення суду набрало законної сили 16.05.2024 року.

Від спільного проживання у шлюбі сторони мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.6), та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.7). Неповнолітні діти мешкають разом з позивачкою.

Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно положень ст.181 СК України способами виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками той з них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі

Згідно ч.4 ст.181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частці від доходу батька (матері) та/чи в твердій грошовій сумі.

Відповідно ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч.2 ст.182 СК України. При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення. Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до ч.3 ст.70 Закону України від 21 квітня 1999 року "Про виконавче провадження" стягнення не повинне перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи.

Згідно ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", пункт 15 передбачає, що відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у випадках, передбачених статтями 198, 199 цього Кодексу, і своїх повнолітніх дочку, сина. За відсутності домовленості між батьками домовленості про сплату аліментів на дитину, той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Згідно вимог ч.2 ст.182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно вимог статті 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, Держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

У відповідності до ст.8 Закону України „Про охорону дитинства” кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

Враховуючи положення ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ч.ч.7,8 ст.7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.

У позові ОСОБА_1 стверджує про імперативність її права на отримання аліментів, суд погоджується з такими доводами позивача. Але при вирішенні справ про стягнення аліментів позивач зобов`язаний також довести бажаний розмір аліментів, а не лише вказати певний розмір, оскільки розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Посилання позивачки на те, що відповідач має можливість сплачувати аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей в розмірі по 4000 грн. на кожну дитину, суд оцінює критично. Жодних належних та допустимих доказів цим обставинам позивачкою суду не надано. Доказів про розмір доходу або витрат відповідача матеріали справи не містять.

Положеннями ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 року № 3460-IX визначено, що прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень.

Позивачем не надано суду належних доказів, що станом на час розгляду даної справи відповідач працює та отримує стабільний дохід, має постійне джерело прибутку. Крім того позивачем не надано доказів, що вона вживала заходи щодо одержання аліментів з відповідача у добровільному досудовому порядку, а тому суд дійшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Посилання позивачки ОСОБА_1 на те, що саме така сума буде об`єктивною для утримання дитини, не є підставою для стягнення аліментів у вказаній нею сумі. Тому підстав для стягнення з відповідача аліментів у розмірі, зазначеному позивачкою, суд не вбачає.

З урахуванням принципів розумності та справедливості, дослідивши докази, долучені до матеріалів справи щодо їх належності і допустимості, оцінивши їх в сукупності, суд вважає достатньою сумою аліментів в розмірі по 1600 гривень щомісячно на кожну дитину, що не є заздалегідь непомірним для сплати відповідачем та буде в достатній мірі відповідати заявленим позивачем потребам утримання неповнолітніх дітей, з огляду на законодавчо визначений розмір прожиткового мінімуму на дитину віком від 6 до 18 років.

При визначенні цього розміру суд виходить з того, що позивачка теж має нести не менші витрати на утримання своїх неповнолітніх дітей, ніж відповідач, і має можливості для цього.

При визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, суд прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів, у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов`язання щодо утримання.

З огляду на те, що неповнолітні діти проживають з матір`ю, з урахуванням вартості продуктів харчування, інших речей першої необхідності, приймаючи до уваги розмір прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, а також матеріального стану відповідача, з урахуванням заперечень відповідача щодо заявленого розміру аліментів, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача ОСОБА_2 на утримання двох неповнолітніх дітей аліментів у твердій грошовій сумі по 1600 грн. щомісячно на кожну дитину, до досягнення дітьми повноліття, як це передбачено ч.2 ст.183 СК України

Враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги зазначені позивачем підстави позовних вимог, позицію відповідача, викладену у письмовій заяві, розмір встановленого законом прожиткового мінімуму на дітей певного віку, обставини, визначені ст.ст. 182, 184 СК України, а також те, що позивачем не надано доказів щодо можливості сплачувати відповідачем аліменти саме в розмірі 4000 грн. щомісячно на кожну дитину, та відсутність даних про те, що відповідач має на утриманні інших дітей, непрацездатних осіб, а також відсутність на теперішній час домовленості між сторонами щодо порядку утримання неповнолітніх дітей, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити частково.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд визнав за необхідне допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу на один місяць.

Відповідно до положень п.3. ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи звільняються, в тому числі позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.

Відповідно до положень п.9. ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп.

Відповідачем до заяви від 22.11.2024 року додано копію довідки до акту огляду МСЕК серії 12 ААГ № 293594 та копію пенсійного посвідчення, з яких вбачається, що він є особою з інвалідністю ІІ групи.

Таким чином, оскільки сторони звільнені від сплати судового збору за пред`явлення позову в частині стягнення аліментів, відповідно до положень ст.5 Закону України «Про судовий збір», то судовий збір слід віднести за рахунок держави.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.7, 10, 11, 137, 141, 142, 265-268, 279 ЦПК України, ст.ст. 180-184, 191 Сімейного кодексу України, суд –

                                        У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Оленич Роман Андрійович, до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, – задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП – НОМЕР_3 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП – НОМЕР_4 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ) - аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі по 1600 (одна тисяча шістсот) гривень щомісячно на кожну дитину, але не менш 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову до суду, тобто з 01 листопада 2024 року та до досягнення дітьми повноліття.

Рішення в цій частині підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Закарпатського апеляційного суду безпосередньо або через Міжгірський районний суд Закарпатської області з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішення складено 22.11.2024 року.

Головуючий суддя: О. І. Повідайчик