Справа № 127/32596/24

Провадження № 2/127/4771/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2024 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі судді Воробйова В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, мотивуючи позовну заяву тим, що 12.08.2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», було укладено електронний договір №6955697 про надання споживчого кредиту. Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» затверджених наказом №205-ОД від 10.02.2022 року та розміщених на сайті: https://creditplus.ua/ru/documents.

Згідно з умовами Кредитного договору: сума кредиту (загальний розмір) складає 15000,00 грн. (п. 1.3. Кредитного договору); строк кредиту 363 дні. Періодичність платежів зі сплати процентів – кожні 3 дні. Детальні терміни та дата останнього платежу по кредиту (09.08.2024) вказується в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком №1 до цього договору.

ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 15000,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 .

Так, укладаючи кредитний договір, сторони, передбачили нарахування процентів на наступних умовах: стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього договору.

15.08.2023 року відповідач не здійснив оплату процентів згідно з графіком платежів та не повернув тіло кредиту.

Позивачем нараховано проценти за 60 календарних днів (27.05.2024 року – 25.07.2024 року) в межах строку договору.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед кредитором, 27.05.2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», як фактором було укладено договір факторингу №27.05/24-Ф, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором, про що було повідомлено відповідача.

Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає 15000,00 грн. - тіло кредиту, та 19402,50 грн. - нараховані проценти, та нараховані проценти за 60 календарних днів 17910,00 грн., а всього 52312,50 грн., які позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь, а також просить стягнути сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10000 грн.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 16.10.2024 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив. Цією ж ухвалою витребувано у АТ «Універсал Банк» інформацію щодо підтвердження факту належності платіжної картки НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), а також підтвердження факту зарахування коштів 12.08.2023 року на дану платіжну картку банком – емітентом якої є АТ «Універсал Банк», у сумі 15000 гривень 00 копійок, від ТОВ «АВЕНТУС Україна» (код ЄДРПОУ 41078230).

11.11.2024 року на адресу суду надійшла відповідь з АТ КБ «Приват банк», щодо витребовуваної інформації.

У визначені судом строки, відзиву на позовну заяву відповідачем подано не було, судову кореспонденцію надіслано судом на останнє відоме зареєстроване місце проживання відповідача: АДРЕСА_1 . Конверти з матеріалами позовної заяви та ухвалою про відкриття провадження повернулись на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Враховуючи вищевикладене та положення ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що 12.08.2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», було укладено електронний договір №6955697 про надання споживчого кредиту (а.с. 13-17).

Зазначений кредитний договір укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» затверджених наказом №205-ОД від 10.02.2022 року та розміщених на сайті: https://creditplus.ua/ru/documents.

Так, відповідач ОСОБА_1 , на Веб-сайті ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» https://creditplus.ua мав змогу ознайомитися з текстом примірного Кредитного договору, Правилами, Паспортом споживчого кредиту, інформацією передбаченою ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ліцензією, фінансовим звітом, тощо. Надалі відповідач пройшов реєстрацію в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА».

В подальшому, для безпосереднього оформлення кредиту ОСОБА_1 необхідно було в ІТС обрати бажану суму кредиту та строк кредитування; ознайомитися з текстом примірного кредитного договору, що пропонувався для укладення, інформацією зазначеною в частині 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та іншою необхідною інформацією, шляхом перенаправлення (відсилання) до них/неї, що повністю відповідає ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Після прийняття позитивного рішення щодо надання кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» зробив йому пропозицію в особистому кабінеті укласти електронний кредитний договір, який містив усі істотні умови, і з якими відповідач ознайомився до моменту укладання.

Згідно з умовами Кредитного договору: сума кредиту (загальний розмір) складає 15000,00 грн. (п.1.3. Кредитного договору); строк кредиту 363 дні. Періодичність платежів зі сплати процентів – кожні 3 дні. Детальні терміни та дата останнього платежу по кредиту (09.08.2024) вказується в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком №1 до цього договору.

Після прийняття відповідачем умов кредитного договору з ним було укладено електронний кредитний договір, який був підписаний відповідачем у відповідності до вимог ч.ч. 6, 8 ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «С8743», після чого відповідач отримав кредит в сумі 15000,00 гривень на свою платіжну карту, що підтверджується довідкою (а.с. 58-59).

ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 15000,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 .

Так, укладаючи кредитний договір, сторони, передбачили нарахування процентів на таких умовах: стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього договору.

15.08.2023 року відповідач не здійснив оплату процентів згідно з графіком платежів та не повернув тіло кредиту.

Позивачем нараховано проценти за 60 календарних днів (27.05.2024 року – 25.07.2024 року) в межах строку договору.

Отже, відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, а тому станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає 15000,00 грн. - тіло кредиту, та 19402,50 грн. - нараховані проценти, та нараховані проценти за 60 календарних днів 17910,00 грн., а всього 52312,50 грн. (а.с. 24-31).

Згідно з приписами ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином та в строк відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 1054 ЦК України, передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

27.05.2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», як фактором, було укладено Договір факторингу №27.05/24-Ф, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором укладеним з ОСОБА_1 , що підтверджується реєстром боржників (витяг) (а.с. 60-65, 66, 81).

Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає 15000,00 грн. - тіло кредиту, та 19402,50 грн. - нараховані проценти, та нараховані проценти за 60 календарних днів 17910,00 грн., а всього 52312,50 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача слід задовольнити.

Щодо витрат на правничу допомогу, то слід зазначити, що ч. 1 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. При цьому п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу віднесені саме до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата ), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом з тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом ст. 137, 141 ЦПК України витрати на правничу допомогу мають бути дійсними (реальними), необхідними, а їх розмір розумним з огляду на складність справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини наведеної, зокрема, у пункті 95 рішення від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», пункті 80 рішення від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», пункті 88 рішення від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати булифактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. При цьому, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини (рішення від 23 січня 2014 року у справі «East|West Aliance Limited» проти України», заява № 19336/04), обґрунтованим слід вважати розмір витрат, що є співмірним до складності справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та часом, витраченим на виконання таких робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також з ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05 вересня 2019 року у справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одним з основних елементів верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість та кількість підготовлених документів, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Суд повинен оцінити витрати сторони у справі на оплату правничої допомоги у сукупності з критеріями, на які звертає увагу Європейський суд з прав людини, ураховуючи реальні обставини їх понесення та необхідності таких трат. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.137 та ч.8 ст.141 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року в справі №925/1137/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року в справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/ 16-ц.

На підтвердження обставин понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суду надано договір про надання правової допомоги №26/08-2024 від 26.08.2024 року, Акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору №26/08-2024 від 26.08.2024 року, відповідно якого позивачем отримані послуги з правової допомоги на загальну суму 10 000 грн., рахунок-фактура за надання правової допомоги, ордер на надання правничої (правової) допомоги.

Визначаючись з розподілом витрат на правничу допомогу, відповідно до вимог ст.137,141 ЦПК України, суд зважає, що справа є незначної складності, в даній категорії спірних правовідносин наявна усталена судова практика, обсяг досліджених доказів є невеликим, а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 5000,00 грн. витрат на правничу допомогу. Саме такий розмір витрат, на переконання суду, є об`єктивним, співмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою у ній.

Отже, відповідно до ч. 1, 2 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2442,40 грн. та 5000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 137, 141, 258, 259, 263-265, ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Україна» суму заборгованості в розмірі 52312,50 (п`ятдесят дві тисячі триста дванадцять гривень 50 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Україна» витрати на оплату судового збору в сумі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.) та витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн. (п`ять тисяч гривень 00 коп.).

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, оф. 118/2, код ЄДРПОУ 44559822.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складений 27.11.2024 року.

Суддя: