ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2024 рокуСправа №160/24791/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в письмовому провадженні у м. Дніпрі адміністративну справу № 160/24791/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

13.09.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 з приводу повторного взяття (повернення) ОСОБА_1 на військовий облік військовозобов`язаних; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити ОСОБА_1 з військового обліку та внести відповідні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 09.02.2004 позивача комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 було визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку відповідно до  гр. І статті 54 «а» наказу Міноборони України від 04.01.1994 № 2 та №207 від 12.07.1999 року. Вказує, що 17.07.2024 року після уточнення облікових даних було сформовано в електронній формі військово-обліковий документ у мобільному додатку Резерв +, в якому було відображено, що позивач не військовозобов`язаний, непридатний з виключенням з військового обліку. В подальшому 22.07.2024 року позивачем повторно сформовано військово-обліковий документ у мобільному додатку Резерв +, в якому містилась відмінна інформація від первинної та зазначено, що позивач перебуває на обліку як військовозобов`язаний, постанова ВЛК: непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, дата 09.02.2004 року. На адвокатський запит представника позивача про надання інформації, зокрема про внесення відомостей щодо перебування позивача на військовому обліку, відповідач листом від 16.08.2024 року повідомив, що у зв`язку з прийняттям наказу МО №402 від 14.08.2008 року, наказ МО від 04.01.1994 № 2 за яким позивача було визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, втратив чинність, у зв`язку з чим були внесені відповідні зміни до облікових даних позивача щодо визначення ступеню придатності до військової служби.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/24791/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії. Розглядати справу вирішено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 року було надіслано відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 19.09.2024 року, яка міститься у матеріалах справи.

Однак, відповідач не скористався своїм правом та не подав до суду відзив на позовну заяву у строки встановлені ухвалою суду.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, суд приходить до наступних висновків.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 09.02.2004 року комісією АНД РВК визнаний непридатним до військової служби із зняттям військового обліку за гр. І ст. 54 «а» Наказу МО України від 04.01.1994 № 2 та №207 від 12.07.1999 року, що підтверджується копією тимчасового посвідчення серії НОМЕР_1 від 19.03.2004 року.

Також, 29.03.2004 позивачу на сторінці 7 паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого 29.04.2003 року Амур-Нижньодніпровським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, проставлено Амур-Нижньодніпровським райвійськоматом м. Дніпропетровська штамп "невійськовозобов`язаний".

Відповідно до сформованого 17.07.2024 року у мобільному застосунку «Резерв+» військово-облікового документу зазначено інформацію, що позивач виключений з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_1 , категорія обліку – не військовозобов`язаний, підстава зняття/виключення – непридатні, постанова ВЛК – непридатний з виключенням з військового обліку, дата ВЛК – 09.02.2004 року.

Згідно сформованого 22.07.2024 року у мобільному застосунку «Резерв+» військово-облікового документу вбачається, що позивач перебуває на обліку ІНФОРМАЦІЯ_1 , категорія обліку – військовозобов`язаний, постанова ВЛК – непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, дата ВЛК – 09.02.2004 року.

06.08.2024 року представник позивача звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із адвокатським запитом про надання інформації, зокрема про внесення відомостей щодо взяття позивача на військовий облік.

16.08.2024 року позивачем отримано відповідь від ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій повідомлено, що позивач за результатами військово-лікарської комісії (протокол № 19 від 09.02.2004) був визнаний непридатним до військової служби із зняттям з військового обліку за гр. І ст. 54 «б» Наказу МО України № 2 від 04.01.1994 року (із змінами). 3 прийняттям наказу МО України №402 від 14.08.2008 зазначений раніше наказ МО України № 2 від 04.01.1994 року (із змінами) втратив чинність. У зв`язку із вищезазначеним до облікових даних позивача, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, були внесені відповідні зміни щодо визначення його ступеню придатності до військової служби, а саме «непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час». Цей ступінь придатності до військової служби (непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час) відповідає положенням наказу МО України № 402 від 14.08:2008 в редакції до 27.04.2024 та не передбачає виключення з військового обліку. Наказом МО України № 262 від 27.04.2024 були внесені кардинальні зміни до наказу МО України № 402 від 14.08.2008, згідно яких запроваджено нові критерії та підстави для визначення ступеню придатності військовозобов`язаних до військової служби. Також згідно п. 3.2 глави 3 розділу II наказу МО України № 402 від 14.08.2008 повторний медичний огляд військовозобов`язаних проводиться один раз на 5 років ВЛК районних, міських ІНФОРМАЦІЯ_5 . Таким чином, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , повернуто на військовий облік військовозобов`язаних, при цьому згідно, положень п. 2 Розділу II «Прикінцевих та перехідних положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 № 3621-ІХ він підлягає повторному медичному огляду до 04.02.2025 з метою визначення придатності до військової службі.

Не погоджуючись з діями відповідача з приводу повторного взяття на військовий облік, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України  передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією  та законами України.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно зі статтею 65 Конституції України  захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Частинами 1-3 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до частини 9 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.

Згідно із пунктом 1 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

При цьому, частина 13 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачає, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються, направляються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов`язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов`язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України, а інших спеціальностей в Службі безпеки України - Головою Служби безпеки України.

Відповідно до частин 1, 2, 6 статті 14 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» взяття громадян України на військовий облік призовників проводиться з метою визначення наявних людських ресурсів, ступеня їх придатності до військової служби, встановлення освітнього рівня, здобутої спеціальності або професії, рівня фізичної підготовки, вивчення особистих якостей. Взяття громадян України на військовий облік призовників здійснюється у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання. Для взяття на військовий облік призовників громадяни України зобов`язані особисто прибути до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк, визначений у повістці, та подати необхідні документи, перелік яких установлюється Міністерством оборони України.

Згідно із частиною 1 статті 33 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до частини 1 статті 34 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» взяттю на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України, зокрема: зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України.

Частиною 3 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов`язані в семиденний строк стати на військовий облік. У разі декларування місця проживання особи за декларацією про місце проживання, поданою в електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, взяття на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів здійснюється відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки на підставі відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів в електронній формі, надісланих органами реєстрації через Єдину інформаційну систему Міністерства внутрішніх справ України до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» зняттю з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України: які вибули в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України і стали на військовий облік за новим місцем проживання; які призвані чи прийняті на військову службу або навчання у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; які направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру; які зараховані до військового оперативного резерву; в інших випадках - за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України.

Згідно пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які визнані непридатними до військової служби.

У зв`язку з введенням Указом Президента України №65/2022 від 24.02.2022 в Україні воєнного стану, з метою запровадження та виконання заходів вказаного правового режиму, направлених на забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та на виконання Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» здійснюється призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

У статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Відповідно до частини 8 статті 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

На час особливого періоду дія будь-яких прийнятих до настання цього періоду нормативно-правових актів, що передбачають скорочення чисельності, обмеження комплектування або фінансування Збройних Сил України, інших військових формувань чи правоохоронних органів спеціального призначення, зупиняється.

Згідно із абзацом 2 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Відповідно до частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Згідно частини 5 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливості проходження медичного обстеження військовозобов`язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров`я України.

Статтею 70 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» передбачено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, а також при закладах охорони здоров`я Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, за потреби - інших органів або військових формувань сектору безпеки і оборони, визначених частиною другою статті 12 Закону України "Про національну безпеку України".

Військово-лікарські комісії також можуть створюватися при державних та комунальних закладах охорони здоров`я.

Порядок організації та проведення військово-лікарської експертизи встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі Положення № 402).

Пунктом 1.2 розділу І Положення №402 передбачено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ; встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

Пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення №402 визначено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Пункт 1.1 розділу ІІ Положення № 402 визначає, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.

Медичний огляд проводиться військово лікарською комісією з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби допризовників, призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).

Згідно із пунктом 1.2 розділу ІІ Положення № 402, постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 визнаний непридатним до військової служби із зняттям з військового обліку.

Відповідні дані містяться в наданих позивачем до позовної заяви копії тимчасового посвідчення серії НОМЕР_1 від 19.03.2004 року та паспорту, в якому проставлений штамп "невійськовозобов`язаний".

В подальшому 17.07.2024 року з метою уточнення персональних даних, позивачем у мобільному застосунку «Резерв+» було сформовано військово-обліковий документ, в якому зазначено, що останній виключений з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_1 , категорія обліку – не військовозобов`язаний, підстава зняття/виключення – непридатні, постанова ВЛК – непридатний з виключенням з військового обліку, дата ВЛК – 09.02.2004 року.

Натомість згідно сформованого 22.07.2024 року у мобільному застосунку «Резерв+» військово-облікового документу вбачається, що позивач перебуває на обліку ІНФОРМАЦІЯ_1 , категорія обліку – військовозобов`язаний, постанова ВЛК – непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, дата ВЛК – 09.02.2004 року.

Так, на адвокатський запит представника позивача, 16.08.2024 року листом ІНФОРМАЦІЯ_1 було повідомлено, зокрема що наказом МО України № 262 від 27.04.2024 були внесені кардинальні зміни до наказу МО України № 402 від 14.08.2008, згідно яких запроваджено нові критерії та підстави для визначення ступеню придатності військовозобов`язаних до військової служби. Також згідно п. 3.2 глави 3 розділу II наказу МО України № 402 від 14.08.2008 повторний медичний огляд військовозобов`язаних проводиться один раз на 5 років ВЛК районних, міських ІНФОРМАЦІЯ_5 . Таким чином позивача повернуто на військовий облік військовозобов`язаних, при цьому згідно, положень п. 2 Розділу II «Прикінцевих та перехідних положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 № 3621-ІХ він підлягає повторному медичному огляду до 04.02.2025 з метою визначення придатності до військової службі.

Суд не може погодитись з такими доводами відповідача, оскільки відповідно до приписів пункту 3.2 розділу II Положення №402, повторний медичний огляд військовозобов`язаних проводиться один раз на 5 років ВЛК районних, міських ІНФОРМАЦІЯ_5 , проте позивач таким не являється, оскільки 09.02.2004 року комісією АНД РВК визнаний непридатним до військової служби із зняттям з військового обліку за гр. І ст. 54 «а» Наказу МО України від 04.01.1994 № 2 та №207 від 12.07.1999 року.

Також суд вважає помилковими посилання відповідача на пункт 2 Розділу II «Прикінцевих та перехідних положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», оскільки це стосується громадян України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом та не відноситься до позивача.

Також, суд звертає увагу, що позивача було визнано непридатним до військової служби зі зняттям з військового обліку на підставі графи 1 статті 54 «а» наказу Міністерства оборони України №2 від 01.04.1994 року та №207 від 12.07.1999 року.

Відповідно пункту «а» статті 54  Розладу хвороб, станів і фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби у Збройних Силах України, наказу Міністерства оборони України №2 від 01.04.1994 року та №207 від 12.07.1999 року, громадяни з  виразковими хворобами шлунка, дванадцятипалої кишки зі значним порушенням функцій,  при приписці до призовних дільниць та призові на строкову військову службу непридатні до військової служби зі зняттям з військового обліку.

В свою чергу, відповідно до наказу Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008 року, на який також посилається відповідач у своєму листі, затверджено Розклад хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві.

Відповідно пункту «а» статті 53 Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві, громадяни з діагнозом виразкова хвороба шлунка, дванадцятипалої кишки зі значним порушенням функцій,  непридатні до військової служби з виключенням  з військового обліку.

Отже, громадяни з  виразковими хворобами шлунка, дванадцятипалої кишки зі значним порушенням функцій,  у всіх редакціях та наказах Міністерства оборони України (стаття 54 «а» та стаття 53 «а») є такими, що непридатні до військової служби з виключення з військового обліку.

Відповідач, помилково зазначає, що позивач був визнаний непридатним до військової служби зі зняттям з військово обліку за графою 1 статті 54 пункту «б» наказу Міністерства оборони України №2 від 04.01.1994 року, який втратив чинність та у зв`язку з чим до облікових даних позивача були внесені зміни що до визначення його ступеня придатності до військової служби, а саме «непридатний у мирний час, обмежено придатний у воєнний час», який відповідає положенням  наказу №402 від 14.08.2008 року та не передбачає виключення з військового обліку.

Однак, суд зауважує, що позивача було виключено з військового обліку саме на підставі пункту «а» статті 54 Розкладу хвороб, який і відповідно положень наказу №402 від 14.08.2008 року у всіх його редакціях  передбачає виключення з військового обліку.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що дії ІНФОРМАЦІЯ_1 з приводу повторного взяття на військовий облік військовозобов`язаних ОСОБА_1 є протиправними, оскільки вчинені з неповно встановленими обставинами та з порушенням вимог чинного законодавства.

Щодо обраного способу захисту порушеного права.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правового захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Разом з цим, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, вихід за межі позовних вимог можливий, але повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, на захист яких поданий позов.

З огляду на вищевикладене, з урахуванням дискреційних повноважень відповідача, суд вважає за необхідне обрати належний спосіб захисту порушеного права позивача та зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути питання щодо виключення ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов`язаних та внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Положеннями частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Водночас суд зауважує, що на користь позивача підлягає відшкодуванню вся сума судового збору, адже незважаючи на часткове задоволення позовних вимог, суд визнав порушення законних прав позивача внаслідок протиправних дій суб`єкта владних повноважень, і спір по суті вирішено на користь позивача.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1211,20 грн., що документально підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки від 13.09.2024 року № 0.0.3879390079.1.

Отже, судовий збір у розмірі 1211,20 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки саме цим суб`єктом владних повноважень порушено права позивача оскаржуваним рішенням.

Враховуючи перебування головуючого судді Озерянської С.І. у відпустці 18.11.2024 року, рішення ухвалено 19.11.2024 року у перший робочий після відпустки день.

Керуючись статтями 2, 139, 242-246, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо повторного взяття на військовий облік військовозобов`язаних ОСОБА_1 .  

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути питання щодо виключення ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов`язаних та внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                С.І. Озерянська