Справа № 305/2940/23

Провадження по справі 2/305/177/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2024. Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді Марусяк М.О.

секретаря судового засідання Вербещука В.А.

за участю прокурора ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації (Закарпатської обласної військової адміністрації) до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" про визнання недійсним наказу, скасування державних реєстрацій та повернення земельнок ділянок у державну власність,

                                                        ВСТАНОВИВ:

12.12.2023, Тячівська окружна прокуратура Закарпатської області, яка діє в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації (Закарпатської обласної військової адміністрації) звернулася в суд з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, ОСОБА_2 про визнання недійсним наказу, скасування державних реєстрацій та повернення земельної ділянки у державну власність.

Позовні вимоги мотивують тим, що Тячівською окружною прокуратурою встановлено підстави для вжиття заходів представницького характеру у зв`язку з порушенням Головним управлінням Держгеокадастру в Закарпатській області вимог земельного законодавства при розпорядженні земельною ділянкою лісогосподарського призначення, що перебувала на той час у постійному користуванні Державного підприємства «Ясінянське лісомисливське господарство», правонаступником якого станом на теперішній час є Державне спеціалізоване господарське підприємство «ЛісиУкраїни». Встановлено, що наказом Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність» від 21.05.2018 №980 с/г, надано дозвіл ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 0,1170 га, із земель сільськогосподарського призначення для індивідуального садівництва, розташованої за межами населеного пункту полонина Драгобрат на території Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області. На підставі вказаного рішення, ОСОБА_2 , замовлено виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва. За результатами розгляду вказаної документації, 25.10.2018 Відділом у Рахівському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області здійснено державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0662 площею 0,1170 га у Державному земельному кадастрі, що підтверджується відповідним витягом №НВ-2102966092018 від 26.10.2018. Наказом Держгеокадастру №2345с/г від 29.12.2018 "Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 2123656200:08:001:0662 площею 0,1170 га для індивідуального садівництва, що розташована за межами населених пунктів полонина Драгобрат, на території Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області. У зв`язку з порушенням вимог земельного та лісового законодавства при наданні ОСОБА_2  у приватну власність земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0662, площею 0,1170 га, вважають, що наказ Держгеокадастру №2345-сг від 29.12.2018 є незаконним та підлягає визнанню недійсним, державна реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі та державна реєстрація права приватної власності на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно підлягають скасуванню, а спірна земельна ділянка поверненню у державну власність виходячи з наступного. Згідно з фрагмента із Публічної кадастрової карти України станом на 08.02.2022 з нанесеними межами кварталу 3 Свидовецького та кварталу 12 Станиславського лісництв ДП «Ясінянське ЛМГ» і межами їх таксаційних виділів відповідно до матеріалів базового лісовпорядування 2010 року, виготовленого Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об`єднанням «Укрдержліспроект», вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 2123656200:08:001:0662 частково накладається на земельну ділянку лісогосподарського призначення, що перебуває у постійному користуванні Державного підприємства «Ясінянське лісомисливське господарство» та знаходиться в межах 3 кварталу Свидовецького лісництва вказаного підприємства. Відповідно до правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 13.11.2019 у справі №361/6826/16 та від 06.07.2022 у справі №372/1688/17, відомості щодо розташування земель лісового фонду, надані ВО «Укрдержліспроект», як єдиним на території України суб`єктом, що виконує лісовпорядні роботи, є належними, оскільки об`єднання володіє інформацією про лісовпорядкування. На підставі розпорядження голови Закарпатської ОДА №570 від 23.08.2018 «Про надання згоди на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), ТОВ «Ланд ком» виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) державної власності, що перебувають у постійному користуванні державного підприємства «Ясінянське ЛМГ» на підставі державного акта на право постійного користування  землею серії І-ЗК № 000378 від 18.12.1996 та розташовані за межами населених пунктів на території Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області (Свидовецьке лісництво, квартали 1-13,15). На підставі вказаної технічної документації, до Державного земельного кадастру внесено відомості про земельну ділянку лісогосподарського призначення з кадастровим номером 2123656200:06:001:0118 площею 1180,168 га, а також зареєстровано право власності на дану земельну ділянку за Закарпатською ОДА та право користування за ДСГП «Ліси України» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Водночас, у пояснювальній записці, що є складовою вказаної технічної документації, зазначено, що частина земель лісогосподарського призначення кварталу 3 Свидовецького лісництва державного підприємства площею 28,15 не увійшла до технічної документації (хоча такі охоплюються державним актом на право постійного користування землею), позаяк на землі лісового фонду накладаються земельні ділянки приватної власності. З цього приводу зазначають, що земельна ділянка з кадастровим номером 2123656200:08:001:0662 площею 0,1170 га є однією із земель приватної власності, що перешкоджала лісогосподарському підприємству встановленню (відновленню) земель лісового фонду кварталу 3 Свидовецького лісництва в натурі (на місцевості) відповідно до державного акта на право постійного користування землею серії І-ЗК №000378 від 18.12.1996. Враховуючи вищенаведене, земельна ділянка з кадастровим номером 2123656200:08:001:0662 площею 0,1170 га, сформована та передана у приватну власність  ОСОБА_2  за рахунок земель лісогосподарського призначення, що перебувають у постійному користуванні державного лісогосподарського підприємства на підставі державного акта на право постійного користування землею серії І-ЗК №000378 від 18.12.1996. З цього приводу зазначають, що право користування ДП «Ясінянське ЛМГ» на земельну ділянку з кадастровим номером 2123656200:08:001:0662 посвідчується державним актом на право постійного користування землею серії І-ЗК №000378, виданого 18.12.1996 на підставі розпорядження голови Рахівської районної державної адміністрації №360 від 18.12.1996. Наказом Державного агентства лісових ресурсів України №145 від 17.01.2023 «Про затвердження передавального акту державного підприємства «Ясінянське лісомисливське господарство» затверджено відповідний передавальний акт від 16.01.2023. Згідно з вказаним актом спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» є правонаступником всього майна, усіх прав та обов`язків державного підприємства «Ясінянське лісомисливське господарство». Отже, Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» є правонаступником прав ДП «Ясінянське ЛМГ», зокрема, в частині права на користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, набутого на підставі державного акта на право постійного користування землею серії І-ЗК № 000378 від 18.12.1996. За результатами аналізу положень ст.ст.122 та 149 ЗК України вбачається, що повноваження на розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення станом на момент надання спірної земельної ділянки у приватну власність належали Кабінету Міністрів України, при цьому, Держгеокадастр вправі був розпоряджатись лише земельними ділянками сільськогосподарського призначення, до яких земельна ділянка з кадастровим номером 2123656200:08:001:0662 площею 0,1170 га не належить. Згідно з листа Секретаріату Кабінету Міністрів України №9397/0/2-23 від 18.04.2023 Кабінет Міністрів України не приймав рішень про вилучення із постійного користування ДП «Ясінянське ЛМГ» чи передачу у приватну власність земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0662. Відповідно до листа філії «Ясінянське лісомисливське господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України»  №345 від 28.04.2023, відсутні відомості про надання погодження на вилучення з постійного користування земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0662. Таким чином, наказ Держгеокадастру №2345-сг від 29.12.2018 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки», на підставі якого земельну ділянку з кадастровим номером 2123656200:08:001:0662 площею 0,1170 га передано у власність  ОСОБА_2 , прийнятий з порушенням ст.122 та ч.ч.1, 2, 9 ст.149 ЗК України.  В даних правовідносинах внаслідок видання Держгеокадастром наказу №2345-сг від 29.12.2018 порушено також вимоги ч.5 ст.116 ЗК України. Окрім наведеного, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У наказах Держгеокадастру від №980-сг від 21.05.2018 та №2345-сг від 29.12.2018, відсутні відомості про зміну цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0662 із земель лісогосподарського призначення на землі сільськогосподарського призначення для індивідуального садівництва, що свідчить також про порушення ст.20 ЗК України, ст.57 ЛК України. Отже, зайняття земельної ділянки лісового фонду з порушенням Земельного кодексу України, Лісового кодексів України треба розглядати, як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави. У такому разі, позовну вимогу зобов`язати повернути земельну ділянку слід розглядати, як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки лісогосподарського призначення. Оскільки, наказ Держгеокадастру  «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки» №2345-сг від 29.12.2018 прийнятий з порушенням ст.ст. 20, 84, 116, 122, 149 ЗК України, позаяк призвів до передачі у приватну власність земельної ділянки лісогосподарського призначення, вказаний наказ Держгеокадастру є незаконним та підлягає визнанню недійсним на підставі ст.ст. 16, 21 Цивільного кодексу України та ст.ст.21, 152 Земельного кодексу України. З приводу власника (розпорядника) спірною земельною ділянкою лісогосподарського призначення зазначають, що повноваження станом на час прийняття Держгеокадастром наказу №2345-сг від 29.12.2018 належали Кабінету Міністрів України. Водночас, відповідно до ч.5 ст.122 Земельного кодексу України (в редакції від 27.05.2021, чинній на момент пред`явлення позовної заяви до суду) обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб. Також, згідно з підпункту в) пункту 24 Перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції від 27.05.2021, чинній на момент пред`явлення позовної заяви до суду) землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель лісогосподарського призначення. Отже, на даний час повноваження на володіння, користування та розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення належать до компетенції обласних державних адміністрацій. Відповідно, перебування земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0662 площею 0,1170 га у власності ОСОБА_2 , створює перешкоди Закарпатській обласній державній адміністрації у володінні, користуванні та розпорядженні вказаною земельною ділянкою лісогосподарського призначення, у зв`язку з чим, порушені права та законні інтереси держави у даних правовідносинах підлягають захисту шляхом зобов`язання ОСОБА_2 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 2123656200:08:001:0662 площею 0,1170 га у власність держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації. Повернення земельної ділянки лісогосподарського призначення у володіння власника (Закарпатської ОДА) та користувача (титульного володільця ДСГП «Ліси України») в повній мірі не відбувається, якщо існують зареєстровані обмеження щодо володіння таким майном. Наказом Держгеокадастру №2345-сг від 29.12.2018 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки» спірну земельну ділянку незаконно віднесено до земель сільськогосподарського призначення, водночас з наведених у позовній заяві доказів встановлено, що така належить до земель державної власності лісогосподарського призначення. Отже, Держгеокадастром незаконно змінено цільове призначення земельної ділянки. За наведених обставин, подальша наявність відомостей щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0662 у Державному земельному кадастрі із вказаним незаконним цільовим призначенням порушуватиме принципи об`єктивності, достовірності, повноти відомостей та унеможливить відновлення порушеного права держави, у власності якої повинна перебувати спірна земельна ділянка. Враховуючи наведене, з метою ефективного захисту та поновлення прав держави, належним та ефективним способом захисту інтересів держави у спірних правовідносинах є також скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрацій земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0662. Повернення у власність держави земельної ділянки, незаконно переданої у приватну власність фізичній особі органом виконавчої влади, має легітимну мету контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів у тому, щоби таке використання відбувалося за цільовим призначенням. Важливість цих інтересів зумовлюється, зокрема, особливим статусом земельної ділянки належністю її до земель лісогосподарського призначення. З огляду на вказане, повернення майна в цьому випадку матиме підстави та буде законним, відповідатиме легітимній меті та переслідуватиме законний суспільний інтерес, оскільки спрямовуватиметься на поновлення порушеного права власника Закарпатської обласної державної адміністрації. При поверненні майна забезпечуватиметься також пропорційність, співрозмірність між метою (втручання у право особи) та інтересами суспільства, як невід`ємною складовою та інструментом верховенства права. Таким чином, набуття у власність земельної ділянки лісового фонду з порушенням земельного законодавства в свою чергу порушує права та інтереси держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації в частині права вільного володіння і розпорядження спірною земельною ділянкою. Встановлено, що земельна ділянка, яка є предметом позову, сформована та передана у приватну власність за рахунок земель лісогосподарського призначення, що перебувають у постійному користуванні державного лісогосподарського підприємства. Фактично відбулась незаконна безоплатна передача такої у приватну власність некомпетентним органом державної влади, без вилучення та зміни цільового призначення. При цьому, повернення у власність держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації земельної ділянки є єдиним пропорційним і належним способом відновлення порушених інтересів держави у вказаному спорі. За таких обставин, вважають позов Тячівської окружної прокуратури відповідає загальним принципам і критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, закладеним у статті 1 Першого протоколу. При цьому, обраний спосіб захисту є ефективним та у випадку задоволення позову буде відновлено порушені права держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації, як уповноваженого органу на розпорядження зазначеною категорією земель. Підставою для представництва прокурором інтересів держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації шляхом подання позову є неправомірне вибуття вказаної земельної ділянки із державної власності, що, у свою чергу, призвело до заподіяння шкоди інтересам держави, при тому, що Закарпатською обласною державною адміністрацією як уповноваженим суб`єктом не вжито заходів, у тому числі позовного характеру, щодо її повернення. Вилучення з порушенням земельного законодавства земельної ділянки лісового фонду, зміна її цільового признання та передача у власність особі без належних на те законодавчих підстав порушує права та інтереси держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації. Крім того, незаконна зміна цільового призначення та вибуття лісових земель з державної власності, безумовно, становить суспільний інтерес. Ураховуючи вищенаведене, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави. Тячівською окружною прокуратурою, на виконання ст.23 Закону України «Про прокуратуру», попередньо повідомлено листом №07.52-104-587 вих-23 від 27.01.2023 Закарпатську обласну державну адміністрацію про виявлені порушення, на що отримано відповідь за №1941/06-16 від 24.02.2023 про те, що у зв`язку із відсутністю коштів для сплати судового збору, облдержадміністрація немає можливості здійснювати заходи з пред`явлення позовів щодо передачі земельних ділянок лісогосподарського призначення у приватну власність громадян. З наведеного вбачається, що Закарпатська обласна державна адміністрація, як власник спірної земельної ділянки, володіючи інформацією з вказаного листа про порушення законодавства щодо спірної земельної ділянки, а саме про незаконність вибуття вказаної ділянки з державної власності, не вживала протягом тривалого часу дієвих заходів на поновлення прав держави. У зв`язку з невжиттям уповноваженим органом заходів, окружною прокуратурою, знову ж таки на виконання ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» листом проінформовано Закарпатську обласну державну (військову) адміністрацію про звернення з позовом до суду в інтересах держави. Органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах є Закарпатська обласна державна адміністрація. Саме її бездіяльність зі зверненням до суду з позовом про усунення перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом повернення такої на користь держави, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що державний орган неналежно виконує свої повноваження щодо захисту інтересів держави, що має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень та підтверджує наявність «виключного випадку» для звернення прокурора з цим позовом до суду. На підставі наведеного, просили визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області №2345-сг від 29.12.2018 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки», на підставі якого земельну ділянку з кадастровим номером 2123656200:08:001:0662 площею 0,1170 га передано у приватну власність ОСОБА_2 . Стягнути з відповідачів на користь Закарпатської обласної прокуратури судові витрати у справі.

Ухвалою судді Рахівського районного суду Закарпатської області, ОСОБА_3 від 14.12.2023 відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження. Надано відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання  відзиву на позовну заяву. Залучено до участі у розгляді справи: Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України", як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета  спору на стороні позивача.

18.01.2024 представник відповідача головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, Бокша С., надіслала до суду: відзив на позов; клопотання про застосування строків позовної давності та клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Зміст яких зводиться до наступного. Так, Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області було вправі розпорядитись спірною земельною ділянкою, оскільки вона належала до земель сьльськогосподарського призначення. Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надяння таких відомостей. Для скасування державної реєстрації земельних ділянок необхідні належні правові підстави. Отже, такої підстави припинення права власності на земельну ділянку, як скасування рішення органу виконавчої влади, на підставі якого здійснено державну реєстрацію відповідних прав на земельну ділянку, Земельним кодексом не передбачено.( Правова позиція-постанова Верховного Суду України від 12.09.2012 №6-71цс12). Наказ Головного управління Держгеокадастру у Закарпатсякій області від 29.12.2018 №2345-сг є актом одноразового застосування і вичерпує свою дію шляхом виконання. Зазначають, що відновлення можливого порушеного права держави є не скасування наказу Головного управління Держгеокадастру, а визнання недійсним права власності на земельну ділянку. Крім того, спірним наказом не лише передавалася земельна ділянка у власність, а й затверджувалася відповідна документація із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, яка в цілому відповідає законодавству. Заявлена в справі прокурором вимога про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Закарпатсякій області від 29.12.2018 №2345-сг не є ефективним способом захисту. Головне управління звертає увагу, на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Вважають, що підстави для представництва прокурором інтересів держави повинні існувати на час звернення до суду та повинні бути доведені відповідними доказами. Щодо застосування строків позовної давності, зміст клопотання зводиться до наступного. Зазначають, що в позовній заяві позивач жодним чином не обгрунтовує порушення строків позовної давності, взагалі не намагається довести той факт, що він не знав (не міг довідатися) про порушення свого права. Об`єктивних причин та/або підтверджуючих документів та жодних пояснень щодо причин не оскарження до суду наказу Головного управління Держгеокадастру від 29.12.2018 №2345-сг, не надано. Таким чином вважають, позивачем було пропущено строк, у межах якого особа може звернутися до суду. Щодо клопотання про залишення позову без розгляду, зміст такого зводить до наступного. Зазначають, що захищати інтереси держави, повинні відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Вважають безпідставним звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації, без належного обгрунтування здійснення неналежним чином органом державної влади чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або відсутність такого органу. Звертають увагу, що єдиною підставою звернення до суду Тячівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації є відсутність коштів для сплати судового збору, однак до матеріалів справи не долучено як доказ, виписку про залишок коштів на рахунках Закарпатської обласної державної адміністрації. Враховуючи вищенаведене, вважають, що дану позовну заяву прокурора слід залишити без розгляду.

30.01.2024, виконувач обов`язків керівника Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області, ОСОБА_4 надіслав через систему "Електронний суд" відповідь на відзив та заперечення проти клопотань про застосування строків позовної давності та залишення позовної заяви без розгляду. Зміст яких зводиться до наступного. Вважають, що наведені у відзиві твердження не заслуговують на увагу, доводи підлягають відхиленню, а позов до задоволення з наступних підстав. Згідно фрагменту із Публічної кадастрової карти України станом на 08.02.2022 з нанесеними межами кварталу 3 Свидовецького та кварталу 12 Станіславського лісництва ДП "Ясінянське ЛМГ" і межами їх таксаційних виділів відповідно до матеріалів базового лісовпорядкування 2010 року, виготовленого Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об`єднанням "Укрдержліспроект", вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 2123656200:08:001:0662 частково накладається на земельну ділянку лісогосподарського призначення, що перебуває у постійному користуванні Державного підприємства "Ясінянське лісомисливське господарство" та знаходиться в межах 3 кварталу Свидовецького лісництва вказаного підприємства. Також, факт належності спірної земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення підтверджується викопіюванням з таксаційних матеріалів Свидовецького лісництва державного підприємства з нанесеними межами земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0662, що здійснені філією "Ясінянське лісомисливське господарство" ДП "Ліси України". Згідно акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом -земельної ділянки №1089-ДК/951/АП/09/01/-20 від 26.10.2020, складеного Головним управлінням Держгеокадастру у Закарпатській області, земельна ділянка з кадастровим номером 2123656200:08:001:0662, знаходиться на землях наданих у постійне користування ДП "Ясінянське ЛМГ", земельну ділянку передано у власність без вилучення у землекористувача. Підставою для представництва прокурором інтересів держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації шляхом подання позову є неправомірне вибуття земельної ділянки із державної власності, що у свою чергу, призвело до заподіяння шкоди інтересам держави, при цьому Закарпатською обласною державною адміністрацією не вжито заходів щодо її повернення. Щодо клопотання відповідача про застосування строків позовної давності зазначають, що органам прокуратури про порушення прав позивача Закарпатської обласної державної адміністрації, стало відомо за результатами акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки №1089-ДК/951/АП/09/01/-20 від 26.10.2020, складеного ГУ Держгеокадастру в Закарпатській області. До суду з даним позовом позивач звернувся 11.12.2023 року. Проте, 02 квітня 2020 року, набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу «COVID-19», із подальшими змінами, на усій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року до 30 червня 2023 року. 17.03.2022, набув чинності Закон України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 19, а саме "У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану". Отже, окружна прокуратура звернулася до суду в межах строку позовної давності.

Ухвалою суду  від 01 лютого 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, начальника Бокша С. про залишення без розгляду позовної заяви Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації (Закарпатської обласної військової адміністрації) до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" про визнання недійсним наказу, скасування державних реєстрацій та повернення земельної ділянки у державну власність.

Ухвалою суду від 27.02.2024 підготовче провадження у справі закрито. Справу призначено до судового розгляду по суті на 11 годину 00 хвилин, 27 березня 2024 року.

Ухвалою суду від 25.04.2024 задоволено клопотання прокурора Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області Ластовичака Віктора Юрійовича про повернення розгляду справи на стадію підготовчого провадження. Підготоче засідання призначено на 14 годину 00 хвилин, 16 травня 2024 року у приміщенні Рахівського районного суду Закарпатської області з викликом учасників справи.

16.05.2024, перший заступник керівника Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області О. Фістер, надіслав до суду через систему "Електронний суд" клопотання про зміну предмета позову. Клопотання мотивує тим, що 14.02.2024 Ясінянською селищною радою за індексними номерам 71573333 та 71573446 внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про поділ об`єкта нерухомого майна - земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0662, на 2 земельні ділянки - з кадастровими номерами 2123656200:08:001:0828 та 2123656200:08:001:0829 відповідно, що підтверджується інформаційними довідками №376938349 та №376938515 від 02.05.2024. Таким чином, внаслідок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0662, така припинила своє існування як об`єкт нерухомого майна, у зв`язку із чим задоволення позовної вимоги про її повернення на користь держави не призведе до поновлення порушених прав держави у даних правовідносинах. Водночас, відповідно до долучених до справи доказів, обидві зазначені земельні ділянки, тобто з кадастровими номерами 2123656200:08:001:0828 та 2123656200:08:001:0829, накладаються на землі лісогосподарського призначення. Отже, наявні підстави для зміни предмету позову. Враховуючи вищенаведене та з метою ефективного захисту інтересів держави в даних правовідносинах, необхідно змінити предмет позову шляхом поширення позовних вимог, зазначених у пунктах 2-4 прохальної частини позовної заяви замість земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0662 на земельні ділянки з кадастровими номерами 2123656200:08:001:0828 та 2123656200:08:001:0829, при цьому позовна вимога, зазначена у пункті 1 прохальної частини позовної заяви, залишається без змін. При поданні позовної заяви визначено вартість спірної земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0662 у розмірі 260 375,97 грн, на даний час вартість земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0828 складає 63 915,66 грн, а земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0829 - 104 644,23 грн, що підтверджується відповідними довідками про оціночну вартість об`єкта нерухомості. Разом з тим, при поданні позовної заяви за одну позовну вимогу майнового характеру (про зобов`язання ОСОБА_2 повернути у власність держави земельну ділянку з кадастровим номером 2123656200:08:001:0662 вартістю 260 375,97 грн) сплачено судовий збір у розмірі 3 905,64 грн, у той час як зараз до сплати підлягає лише 3 028 грн, таким чином різниця у розмірі 877,64 грн підлягає до зарахування в рахунок сплати судового збору за нові позовні вимоги. Отже, загалом підлягає до сплати сума судового збору 8 206,36 грн. На підставі наведеного, просив змінити предмет позову, прийнявши до розгляду позовні вимоги в наступній редакції: Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) на земельну ділянку з кадастровим номером 2123656200:08:001:0828 площею 0,0441 га, припинивши право власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку. Скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0828 площею 0,0441 га для індивідуального садівництва. Зобов`язати ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) повернути у власність держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ - 00022496) земельну ділянку з кадастровим номером 2123656200:08:001:0828 площею 0,0441 га. Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) на земельну ділянку з кадастровим номером 2123656200:08:001:0829 площею 0,0729 га, припинивши право власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку. Скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0829 площею 0,0729 га для індивідуального садівництва. Зобов`язати ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) повернути у власність держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ - 00022496) земельну ділянку з кадастровим номером 2123656200:08:001:0829 площею 0,0729 га.

Ухвалою суду від 28.05.2024, прийнято до розгляду клопотання першого заступника керівника Тячівської окружної апрокуратури Закарпатської області, ОСОБА_5 про зміну предмета позову у цивільній справі за позовом Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації (Закарпатської обласної військової адміністрації) до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" про визнання недійсним наказу, скасування державних реєстрацій та повернення земельної ділянки у державну власність. Роз`яснено відповідачам про можливість подати відзив на заяву про зміну предмету позову протягом п`ятнадцяти днів, з дня отримання ухвали, а третій особі подати пояснення у цей же строк.

29.05.2024, перший заступник керівника Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області, ОСОБА_4 надіслав через систему "Електронний суд" заяву про забезпечення позову. Заяву мотивує тим, що у разі відчуження ОСОБА_2 , спірних земельних ділянок, їх поділу, об`єднання та можливої забудови, це унеможливить або ускладнить виконання рішення суду. Більш того, у разі поділу або об`єднання земельних ділянок та внесення записів про реєстрацію права власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у випадку задоволення позову нівелюється мета звернення з позовом, адже з метою належного відновлення порушених прав, на захист яких подано даний позов, зумовить необхідність ініціювати інший позов, що потребуватиме значних фінансових витрат, покладання яких на позивача буде непомірним тягарем. Разом із тим, у разі поділу, об`єднання спірних земельних ділянок, звернення із позовною вимогою про їх витребування у власність держави також стане неможливим, у тому числі у зв`язку із тим, що спірні земельні ділянки перестануть існувати, як об`єкт цивільних правовідносин. Зауважує, що ризик поділу земельної ділянки вже був реалізований відповідачем ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 29.05.2024, заяву першого заступника керівника Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області, ОСОБА_5 про забезпечення позову - задоволено. До вирішення справи по суті за позовом Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації (Закарпатської обласної військової адміністрації) до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" про визнання недійсним наказу, скасування державних реєстрацій та повернення земельних ділянок у державну власність та набуття рішенням суду законної сили, забезпечено цивільний позов шляхом накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами 2123656200:08:001:0828, площею 0,0441 га та 2123656200:08:001:0829, площею 0,0729 га, що розташовані за межами населеного пункту на полонині Драгобрат на території Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області.

Прокурор Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури,  ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав наведених у позовній заяві, відповіді на відзив та у заяві про зміну предмета позову. Просила змінені позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, стягнути з відповідачів на користь прокуратури судові витрати по сплаті судового збору.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання, не з`явився.

Представник відповідача, адвокат Поштак Ю.С., 18.11.2024, подала через канцелярію суду заяву в якій просила розглянути без її участі, у позовних вимогах просила відмовити з врахуванням пояснень, які були надані нею у судових засіданнях, як представником відповідача. Заперечень на змінені позовні вимоги не подавала.

Представник відповідача, Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області у судове засідання, повторно, не з`явився. Про день, час та місце проведення судового засідання повідомлялися належним чином, причини неявки суд не повідомили. Заяв та клопотань про відкладення судового засідання не подавали.

Представник третьої особи, яка незаявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» про дату, час та місце проведення судового засідання з розгляду даної цивільної справи повідомлений належним чином шляхом надсилання електронного повідомлення про виклик в системі «Електронний суд». У судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи чи про свою обов`язкову участь також не подав.

Заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обовязком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ч.2 ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

У відповідності до приписів ч.ч.1,2 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Отже, за загальним правилом, особа може звернутися до суду за захистом саме своїх порушених, невизнаних чи оспорюваних прав. Лише у виняткових та передбачених законом випадках, певні органи чи особи, вправі звертатися до суду в інтересах інших осіб. В інших випадках, ЦПК України не передбачено права однієї особи звертатися до суду з позовними вимогами в інтересах іншої особи.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (абзац перший частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Відповідно до п.п. "а" п.24 Розділу Х перехідних положень Земельного кодексу України з 27.05.2021 землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель, що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств).

Згідно, ч.5 ст 122 ЗК України, обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Враховуючи вищезазначене, органом уповноваженим державою розпоряджатися земельними ділянками лісогосподарського призначення, представляти та захищати, у тому числі в суді, інтереси держави з зазначених питань є Закарпатська обласна державна адміністрація.

Судом встановлено, що Закарпатська обласна державна адміністрація жодних заходів щодо поновлення інтересів держави у судовому порядку не вживала, що підтверджується, листом №1941/06-16 від 24.02.2023 та зазначила, що у зв`язку з відсутністю коштів для сплати судового збору, облдержадміністрація немає можливості здійснювати заходи з пред`явлення позовів щодо передачі земельних ділянок лісогосподарського призначення у приватну власність громадян.

Всі заходи щодо виявлення, фіксації та усунення порушень земельного законодавства вживалися лише Тячівською окружною прокуратурою.

У спірних правовідносинах використання земельних ділянок лісогосподарського призначення порушує права держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації, як розпорядника земель та інтереси держави у сфері забезпечення раціонального використання та охорони земель.

Невжиття Закарпатською обласною державною адміністрацією заходів щодо усунення порушення вимог земельного законодавства, а саме незаконної, безоплатної передачі земельної ділянки у приватну власність некомпетентним органом державної влади без вилучення та зміни цільового призначення, свідчить про невиконання обов`язку щодо захисту та відновлення порушених майнових інтересів держави. Таке порушення веде до спричинення суттєвої шкоди державним інтересам та підриву основ фінансово - економічної діяльності держави.

Пред`являючи позов у вказаній справі, прокурор виходив саме з необхідності вирішення проблем - суспільного значення, існування яких виправдовує застосування механізму захисту інтересів держави у земельній сфері.

Таким чином, звернення прокурора до суду в цих спірних правовідносинах спрямоване саме на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання повернення земель державної власності, з урахуванням принципу справедливої рівноваги між суспільними інтересами та необхідністю дотримання прав власників.

Ці дії включають подання прокурором до суду позовної заяви, його участь у розгляді справи за позовною заявою, а також у розгляді судом будь- якої іншої справи за ініціативою прокурора чи за визначенням суду, якщо це необхідно для захисту інтересів держави.

У зв`язку з вищенаведеним, наявні достатні підстави для звернення Тячівської окружної прокуратури з позовною заявою в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації до суду з метою захисту порушених інтересів держави, оскільки уповноважений орган не здійснює належним чином свої повноваження.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 , звернувся із клопотанням до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, площею, 0,1170 га для індивідуального садівництва за межами населеного пункту, полонина "Драгобрат" на території Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області.

Наказом Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність» від 21.05.2018 №980-с/г, надано дозвіл ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 0,1170 га, із земель сільськогосподарського призначення для індивідуального садівництва, розташованої за межами населеного пункту полонина "Драгобрат" на території Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області.

На підставі вказаного рішення, ОСОБА_2 , замовлено у ФОП ОСОБА_6 , виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва. Після виготовлення якого, 25.10.2018 Відділом у Рахівському районі Головного управління Держгеокадастру у Закапатській області здійснено державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0662 площею 0,1170 га у Державному земельному кадастрі, що підтверджується витягом №НВ-2102966092018 від 26.10.2018.

За результатами розгляду вказаної документації, Головним управлінням Держтеокадастру в Закарпатській області видано наказ від 29.12.2018 №2345-с/г «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки», яким затверджено проект землеустрою та передано у приватну власність громадянину ОСОБА_2 , земельну ділянку з кадастровим номером 2123656200:08:001:0662 площею 0,1170 га, із земель сільськогосподарського призначення для індивідуального садівництва, розташовану за межами населеного пункту полонина «Драгобрат» на території Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області.

З Фрагменту із Публічної кадастрової карти України станом на 08.02.2022 з нанесеними межами кварталу 3 Свидовецького та кварталу 12 Станіславського лісництва ДП "Ясінянське ЛМГ" і межами їх таксаційних виділів відповідно до матеріалів базового лісовпорядкування 2010 року, виготовленого Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об`єднанням "Укрдержліспроект", вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 2123656200:08:001:0662 частково накладається на земельну ділянку лісогосподарського призначення, що перебуває у постійному користуванні Державного підприємства "Ясінянське лісомисливське господарство" та знаходиться в межах 3 кварталу Свидовецького лісництва вказаного підприємства.

Також, факт належності спірної земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення підтверджується викопіюванням з таксаційних матеріалів Свидовецького лісництва державного підприємства з нанесеними межами земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0662, що здійснені філією "Ясінянське лісомисливське господарство" ДП "Ліси України".

Згідно акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом -земельної ділянки №1089-ДК/951/АП/09/01/-20 від 26.10.2020, складеного Головним управлінням Держгеокадастру у Закарпатській області, земельна ділянка з кадастровим номером 2123656200:08:001:0662, знаходиться на землях наданих у постійне користування ДП "Ясінянське ЛМГ", земельну ділянку передано у власність без вилучення у землекористувача.

Право користування ДП "Ясінянське ЛМГ" на земельну ділянку з кадастровим номером 2123656200:08:001:0662 посвідчується державним актом на право постійного користування землею серії І-ЗК №000378 виданого 18.12.1996 на підставі розпорядження голови Рахівської районної державної адміністрації №360 від 18.12.1966.

На підставі вищезазначеного розпорядження ТОВ «Ланд ком» виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) державної власності, що перебувають у постійному користуванні державного підприємства «Ясінянське ЛМГ» на підставі державного акта на право постійного користування на право постійного користування землею серії І-ЗК №000378 від 18.12.1996 та розташовані за межами населених пунктів на території Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області (Свидовецьке лісництво, квартали 1 - 13, 15).

Згідно пояснюваної записки, що є складовою вказаної технічної документації, зазначено, що частина земель лісогосподарського призначення кварталу 3 Свидовецького лісництва державного підприємства площею 28,15 га не увійшла до технічної документації (хоча такі охоплюються державним актом на право постійного користування землею), позаяк на землі лісового фонду накладаються земельні ділянки приватної власності.

Відповідно до копії наказу №881 від 28.10.2022 року, ДП «Ясінянське лісомисливське господарство» припинено шляхом реорганізації, а саме приєднання до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».

12.04.2023 року Тячівська окружна прокуратура звернулась до Секретаріату Кабінету Міністрів України з запитом №07.52-104-1920 вих.23 щодо надання інформації, чи приймались Кабінетом Міністрів України рішення щодо вилучення з постійного користування ДП «Ясінянське ЛМГ» земельних ділянок, в тому числі, з кадастровим номером 2123656200:08:001:0662.

Листом від 18.04.2023 року №9397/0/2-23 Секретаріат Кабінету Міністрів України повідомив, що Кабінетом Міністрів рішень про вилучення із постійного користування ДП «Ясінянське ЛМГ» або передачу у власність земельних ділянок з зазначеними у запиті кадастровими номерами не приймалося.

Відповідно до листа філії "Ясінянське лісомисливське господарство" ДП "Ліси України" за №345 від 28.04.2023 погодження на вилучення земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0662 не надавалося.

Як встановлено в подальшому, 14.02.2024 Ясінянською селищною радою за індексними номерами 71573333 та 71573446 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про поділ об`єкта нерухомого майна-земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0662 на дві земельні ділянки з кадастровими номерами 2123656200:08:001:0828 та 2123656200:08:001:0829, що підтверджується інформаційними довідками №376938349 та №376938515 від 02.05.2024.

Таким чином, внаслідок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0662, така припинила своє існування, як об`єкт нерухомого майна.

Водночас, обидві зазначені земельні ділянки з кадастровими номерами 2123656200:08:001:0828 та 2123656200:08:001:0829, накладаються на землі лісогосподарського призначення.

Отже, на даний час інтереси держави порушуються внаслідок перебування у приватній власності ОСОБА_2 , земельних ділянок з кадастровими номерами 2123656200:08:001:0828 та 2123656200:08:001:0829, які належать до земель лісогосподарського призначення.

Відповідно до ч.1 ст.14 Конституції України, ч.1 ст.1 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно ч.2 ст.14 Конституції України, право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу (частина перша-друга статті 3 ЗК України).

Згідно з ч.1 ст.13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Стаття 5 Лісового кодексу України (далі ЛК України в редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачає, що до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства.

Також, згідно зі ст.55 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Земельного кодексу України (далі ЗК України), до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

Згідно ч.2 ст.8 ЛК України право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону.

При цьому, як зазначено у ст.16 ЛК України, право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.

Зі змісту частини 1 статті 17 ЛК України вбачається, що у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Відповідно до державного акту на право постійного користування серії І-ЗК №000378 від 18.12.1996, виданого Ясінянському державному лісомисливському підприємству, Рахівською районною Радою народних депутатів Рахівського району Закарпатської області, зазначеному землекористувачу надається у постійне користування 32304,2 гектара землі в межах згідно з планом землекористування. Землю надано у постійне користування для ведення лісового та мисливського господарства, відповідно до розпорядження голови Рахівської райдержадміністрації від 18.12.1996 №360.

Судом встановлено, що ДП «Ясінянське ЛГ» не надавало погодження на вилучення з постійного користування земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0662.

Також, у наказах Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області №980-с/г від 21.05.2018 "Пронадання дозволуна розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність» та №2345-с/г від 29.12.2018 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки» - відсутні відомості про вилучення земельної ділянки у землекористувача - ДП «Ясінянське ЛГ».

Відповідно до акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки №1089-ДК/951/АП/09/01/-20 від 26.10.2020, складеного Головним управління Держгеокадастру у Закарпатській області, земельна ділянка з кадастровим номером 2123656200:08:001:0662 знаходиться на землях, наданих у постійне користування ДП «Ясінянське ЛГ», земельну ділянку передано у власність без вилучення у землекористувача чи/або припинення права постійного користування землею.

Таким чином, наказ Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області№2345-с/г від 29.12.2018 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки» з кадастровим номером 2123656200:08:001:0662, площею 0,1170 га без вилучення такої у землекористувача, свідчить про порушення ст. ст.84, 122 та ч.ч.1,2,9 ст.149 ЗК України.

Поряд з тим, частиною 4 статті 122 ЗК України передбачалось, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

При цьому, до компетенції Кабінету Міністрів України у відповідності до ч. 8 ст. 122 ЗК України належали повноваження щодо передачі земельних ділянок із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених статтею 149 цього Кодексу, та земельних ділянок дна територіального моря, а також у користування земельні ділянки зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Частиною 9 статті 149 ЗК України передбачалось, що Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси для нелісогосподарських потреб.

Отже, за результатами аналізу положень ст. ст. 122 та 149 ЗК України вбачається, що повноваження на розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення станом на момент надання спірної земельної ділянки у приватну власність належали Кабінету Міністрів України, при цьому, Держгеокадастр вправі був розпоряджатись лише земельними ділянками сільськогосподарського призначення, до яких земельна ділянка з кадастровим номером 2123656200:08:001:0662 площею 0,1170 га не належила.

З наведеного вбачається, що станом на момент виникнення спірних правовідносин, у Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області були відсутні повноваження на розпорядження за межами населених пунктів земельними ділянками державної власності лісогосподарського призначення.

В той же час повноваження щодо розпорядження земельними лісовими ділянками за межами населених пунктів належали до компетенції Кабінету Міністрів України, що узгоджується з п.5 ч.1 ст.27 ЛК України.

Окрім наведеного, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.57 ЛК України, зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов`язаних з веденням лісового господарства, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно до Земельного кодексу України. Зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання для житлової, громадської і промислової забудови провадиться переважно за рахунок площ, зайнятих чагарниками та іншими малоцінними насадженнями.

Наказом Держгеокадастру №2345-сг від 29.12.2018 "Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки" спірну земельну ділянку незаконно віднесено до земель сільськогосподарського призначення, водночас з наведених у позовній заяві доказів встановлено, що така належала до земель державної власності лісогосподарського призначення.

За правилами п. г ч.4 ст.84 ЗК України до земель державної та комунальної власності, які не можуть передаватися в приватну власність, віднесено землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.56 ЗК України, громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств. Громадяни і юридичні особи в установленому порядку можуть набувати у власність земельні ділянки деградованих і малопродуктивних угідь для залісення.

Отже, стосовно земель лісогосподарського призначення закон установлює пріоритет державної, комунальної власності над приватною і, крім того, прямо забороняє органам виконавчої влади передавати їх у приватну власність, крім випадків, визначених законом.

Основною рисою земель лісогосподарського призначення є призначення цих земель саме для ведення лісового господарства, що за змістом статті 63 ЛК України полягає в здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Відповідно до п. «б» ч.1 ст.164 ЗК України, складовою охорони земель є захист лісових земель та чагарників від необгрунтованого їх вилучення для інших потреб.

Частиною 1 статті 22 ЛК України встановлений виключний перелік підстав припинення права постійного користування лісами.

В силу вимог ч.1 ст.24 ЛК України права лісокористувачів охороняються законом і можуть бути обмежені або припинені лише у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 ЦК України, частина друга статті 152 ЗК України). Вказаний спосіб захисту можна реалізувати шляхом подання негаторного позову.

Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

Власник земельної ділянки може вимагати, зокрема, усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів (ч. ч. 2, 3 ст.152 Земельного кодексу України). У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (ст.155 Земельного кодексу України).

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).

Заволодіння громадянами та юридичними особами землями лісогосподарського призначення всупереч вимогам Земельного кодексу України (перехід до них права володіння цими землями) є неможливим. Перебування земельної ділянки у постійному користуванні державного лісогосподарського підприємства вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця.

Отже, зайняття земельної ділянки лісового фонду з порушенням Земельного кодексу України, Лісового кодексів України треба розглядати, як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави. У такому разі позовну вимогу зобов`язати повернути земельні ділянки слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки лісогосподарського призначення.

Такі висновки, відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 в аналогічній справі № 487/10128/14-ц провадження № 14-473 цс 19 (п. 81).

Зазначені правові позиції є сталими у судовій практиці і незмінними (постанови Великої Плати Верховного Суду: від 07.04.2020 у справі № 372/1684/14-ц, від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц; від 07.11.2018 у справі № 488/6211/14-ц; від 30.01.2019 у справі № 357/9328/15).

Також, відповідно до положень ст.ст. 391, 396 ЦК України позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Цивільний оборот земельних ділянок лісогосподарського призначення є і був обмежений законодавчо з огляду, зокрема, на приписи ЗК України, ЛК України.

Поряд з тим, ст.21ЗК України передбачено, що порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам.

Відповідно до ч.1 ст.21ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Наведене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 23.10.2019 у справі № 488/402/16-ц, з якої вбачається, що порушення зміни цільового призначення є підставою для визнання недійсним рішень про передачу земельних ділянок лісового фонду у приватну власність.

Таким чином, наказ Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області наказу від 29.12.2018 №2345-сг у частині затвердження проекту землеустрою та передачі у власність ОСОБА_2 , земельну ділянку площею 0,1170 га для індивідуального садівництва на землях Ясінянської селищної ради, полонина Драгобрат, видане з порушенням ст.ст. 20, 56, 84 та 149 ЗК України, ст.ст. 31, 57 ЛК України, та відповідно, вибуття з державної власності земельної ділянки лісогосподарського призначення з кадастровим номером 2123656200:08:001:0662 та порушення права постійного користування Державного підприємства «Ясінянське лісомисливське господарство», правонаступником якого станом на теперішній час є Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» на користування такою, у зв`язку з чим, наказ є незаконним та підлягає скасуванню.

Згідно з ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Отже, Кабінет Міністрів України, якому належали повноваження на розпорядження спірною земельною ділянкою лісогосподарського призначення, не приймав жодних рішень про передачу такої у приватну власність ОСОБА_2 , а також не здійснював вилучення земельної ділянки з постійного користування лісогосподарського підприємства, а ОСОБА_2 набув право власності на земельну ділянку за відсутності волевиявлення компетентного органу державної влади, й за відсутності відповідної правової підстави.

Водночас, як встановлено в подальшому 14.02.2024 Ясінянською селищною радою за індексними номерам 71573333 та 71573446 внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про поділ об`єкта нерухомого майна - земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0662, на 2 земельні ділянки - з кадастровими номерами 2123656200:08:001:0828 та 2123656200:08:001:0829, що підтверджується інформаційними довідками №376938349 та №376938515 від 02.05.2024. Таким чином, внаслідок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0662, така припинила своє існування, як об`єкт нерухомого майна.

Відповідно до долучених до справи доказів, а саме, фрагменту картографічних матеріалів з нанесеними межами кварталу №3 Свидовецього лісництва ДП "Ясінянське ЛГ" за матеріалами лісовпорядкування 2020 року з ВО "Укрдержліспроект", обидві зазначені земельні ділянки з кадастровими номерами 2123656200:08:001:0828 та 2123656200:08:001:0829, накладаються на землі лісогосподарського призначення.

Враховуючи наведене, земельні ділянки з кадастровими номерами 2123656200:08:001:0828, площею 0,0441 га та 2123656200:08:001:0829, площею 0,0729 га, що розташовані за межами населеного пункту на полонині Драгобрат на території Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області підлягають витребуванню від ОСОБА_2 , на користь держави в особі Закарпатської ОДА.

З огляду на неправомірне вибуття земельних ділянок лісогосподарського призначення з кадастровими номерами 2123656200:08:001:0828, площею 0,0441 га та 2123656200:08:001:0829, площею 0,0729 га із державної власності, що призвело до заподіяння шкоди інтересам держави, державні реєстрації права приватної власності у Державному земельному кадастрі ОСОБА_2 , підлягають скасуванню, з одночасним припинення права власності такого на вказані земельні ділянки.

При цьому, повернення у власність держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації земельних ділянок є єдиним пропорційним і належним способом відновлення порушених інтересів держави у вказаному спорі.

Відповідно до ч. ч.1, 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.

У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Окрім того, частиною 13 статті 79-1 Земельного кодексу Українипередбачено, що земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.

Згідно з частиною 10 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

Так, з приводу уповноваженого державою органу на розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення слід зазначити, що у зв`язку з внесенням Законом України № 1423-ІХ від 28.04.2021 змін до Земельного кодексу України, відповідно до п. п. «а» п. 24 Розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України, з дня набрання чинності цим пунктом (27.05.2021) землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель, що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств).

Згідно з ч.5 ст.122 Земельного кодексу України (в редакції від 27.05.2021) обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Отже, з 27.05.2021 повноваження щодо розпорядження земельними ділянками державної власності лісогосподарського призначення належать до компетенції Закарпатської обласної державної адміністрації.

Слід також зазначити, що станом на момент виникнення спірних правовідносин, відповідні повноваження також належали до компетенції Кабінету Міністрів України.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема, й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування на користь держави.

Втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення.

Так, у рішенні від 27 листопада 2007 року у справі «Гамер проти Бельгії» (Hamer v. Belgium, заява № 21861/03) щодо зобов`язання заявниці знести заміський будинок, побудований у лісовій зоні, до якої застосовувалась заборона на будівництво, ЄСПЛ встановив наступне.

Втручання у право заявниці на мирне володіння майном, яке стало результатом знесення її будинку за рішенням органів влади, було передбачене законом і переслідувало мету контролю за використанням земельної ділянки відповідно до загальних інтересів шляхом приведення її у відповідність до плану землекористування, який визначав лісову зону, в якій будівництво не дозволялося.

Стосовно пропорційності втручання, то питання захисту навколишнього середовища зумовлюють постійний і стійкий інтерес громадськості, а отже, і органів державної влади. Економічні імперативи та навіть деякі основні права, включаючи право власності, не повинні превалювати над екологічними міркуваннями, особливо якщо держава має законодавство з цього питання. Тому обмеження права власності були допустимими за умови, що між індивідуальними та колективними інтересами встановлений розумний баланс.

Так, встановлено, що земельна ділянка, яка була предметом позову, належила до земель лісогосподарського призначення. Фактично відбулась незаконна безоплатна передача такої у приватну власність некомпетентним органом державної влади, без вилучення та зміни цільового призначення.

14.02.2024 Ясінянською селищною радою за індексними номерам 71573333 та 71573446 внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про поділ об`єкта нерухомого майна - земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0662, на 2 земельні ділянки - з кадастровими номерами 2123656200:08:001:0828 та 2123656200:08:001:0829, що підтверджується інформаційними довідками №376938349 та №376938515 від 02.05.2024.

Відповідно до долучених до справи доказів, обидві зазначені земельні ділянки з кадастровими номерами 2123656200:08:001:0828 та 2123656200:08:001:0829, накладаються на землі лісогосподарського призначення, що розташовані за межами населеного пункту на полонині Драгобрат на території Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області.

При поданні позовної заяви визначено вартість спірної земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0662 у розмірі 260375,97, гривень, яка в подальшому була поділена на земельні ділянки з кадастровими номерами 2123656200:08:001:0828 вартість якої складає 63915,66 гривень, а вартість земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0829 складає 104644,23 гривні.

У відповідності до ч.7 ст.158 ЦПК України, у зв`язку із ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову вжиті ухвалою суду від 29.05.2024 продовжують діяти протягом до дня набрання вказаним рішенням законної сили.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку що визнання недійсним та скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області, скасування державних реєстрацій на право власності на земельні ділянки, які належать до земель лісогосподарського призначення, та повернення земельних ділянок державі в особі Закарпатської обласної державної адміністрації, як органу до компетенції якого належать повноваження щодо розпорядження земельними ділянками державної власності лісогосподарського призначення, які незаконно вибули з державної власності, не суперечить загальним принципам і критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, закріпленим у статті 1 Першого протоколу до Конвенції, тому позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Щодо клопотання представника відповідача Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про застосування строку позовної давності суд вважає за потрібне зазначити наступне.

Статтею 256 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 267 ЦК України встановлено наслідки спливу позовної давності, відповідно до яких заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності; позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові; якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вбачається з матеріалів справи, про порушення прав Закарпатської обласної державної адміністрації, яке виразилось у безпідставній втраті земельної далянки, органам прокуратури стало відомо за результатами опрацювання акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельної ділянки №1089-ДК/951/АП/09/01/-20 від 26.10.2020, складеного ГУ Держгеокадастру в Закарпатській області, а позовна заява була подана до суду 11.12.2023.

Крім того відомості про право власності ОСОБА_2 , на підставі оспорюваного наказу внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 11.01.2019, що підтверджується інформацією, доданою до позовної заяви.

Проте, 02 квітня 2020 року набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

      Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу «COVID-19», із подальшими змінами, на усій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року до 30 червня 2023 року.

В подальшому, 17.03.2022 року набув чинності Закон України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 19, а саме "У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану". В подальшому, указами Президента України воєнний стан не одноразово продовжувався строком на 90 діб.

Таким чином, було запроваджено механізм, за якого позовна давність на період дії карантину, воєнного стану або надзвичайного стану продовжується на строк дії таких обставин.

З позовом до суду, Тячівська окружна прокуратура, звернулася 12.12.2023, що стверджується вхідним штампом канцелярії Рахівського районного суду Закарпатської області.

Отже, позивачем не пропущений трирічний строк позовної давності, отже Тячівська окружна прокуратура звернулась до суду з позовною заявою в межах строку позовної давності.

З урахуванням викладених обставин справи та вимог закону суд приходить до висновку, про задоволення позовних вимог про визнання недійсним наказу, скасування державних реєстрацій та повернення земельних ділянок у державну власність, що розташовані за межами населеного пункту на полонині Драгобрат на території Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області.

Відповідно ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України суд вирішує питання про розподіл судових витрат таким чином.

Згідно з платіжною інструкцією №1354 від 22.11.2023 року Закарпатська обласна прокуратура є платником судового збору за подання позову в сумі 11957,64 гривень, відповідно до платіжної інструкції №545 від 13.05.2024 за подання заяви про зміну предмета позову в сумі 8206,36 гривень та відповідно до платіжної інструкції №562 від 17.05.2024 року за подання заяви про забезпечення позову в сумі 1514 гривень.

У зв`язку із задоволенням позову, на підставі ст.141 ЦПК України, слід стягнути судові витрати - судовий збір в сумі 21678 (двадцять одна тисяча шістсот сімдесять вісім) гривень з відповідачів на користь Закарпатської обласної прокуратури, порівну в сумі 10839 (десять тисяч вісімсот тридцять дев`ять) гривень з кожного.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 83, 89, 141, 263-265, 273, 279 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Змінені позовні вимоги задовольнити.

Визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області №12345-сг від 29.12.2018 "Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки", на підставі якого земельну ділянку з кадастровим номером 2123656200:08:001:0662, площею 0,1170 га передано у приватну власність ОСОБА_2 .

Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права приватної власності  ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) на земельну ділянку з кадастровим номером 2123656200:08:001:0828, площею 0,0441 га, припинивши право власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку.

Скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0828, площею 0,0441 га для індивідуального садівництва.

Зобов`язати ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) повернути у власність держави в особі Закарпатської  обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ-00022496) земельну ділянку з кадастровим номером 2123656200:08:001:0828, площею 0,0441 га.

Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) на земельну ділянку з кадастровим номером 2123656200:08:001:0829, площею 0,0729 га, припинивши право власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку.

Скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0829, площею 0,0729 га для індивідуального садівництва.

Зобов`язати ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) повернути у власність держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації  (код ЄДРПОУ - 00022496) земельну ділянку з кадастровим номером 2123656200:08:001:0829, площею 0,0729.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області на користь Тячівської окружної прокуратури витрати по сплаті судового збору в сумі 10839 (десять тисяч вісімсот тридцять дев`ять)  гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Тячівської окружної прокуратури витрати по сплаті судового збору в сумі 10839 (десять тисяч вісімсот тридцять дев`ять) гривень. 

Відомості щодо учасників справи:

Позивач, Закарпатська обласна державна адміністрація (Закарпатська обласна військова адміністрація), місцезнаходження: 88008, м. Ужгород, площа Народна, №4, код ЄДРПОУ:00022496.

Представник позивача, Тячівська окружна прокуратура Закарпатської області, місцезнаходження: 90500, м. Тячів, вул. Незалежності, 27, Закарпатської області, код ЄДРПОУ:02909967.

Відповідачі:

- Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, місцезнаходження: 88008, м. Ужгород, пл. Народна, №4, Закарпатської області, код ЄДРПОУ:39766716;

- ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета  спору на стороні позивача, Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України", місцезнаходження: м. Київ, вул. Шота Руставеллі, 9а, код ЄДРПОУ:44768034.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом  тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду. 

Повне судове рішення складено 28 листопада 2024 року.

Головуюча: М.О. Марусяк