Справа № 713/1841/24

Провадження №1-в/713/58/24

УХВАЛА

іменем України

25.11.2024 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вижниця подання провідного інспектора Вижницького районного сектору №1 Філії ДУ «Центр пробації» у Чернівецькій області ОСОБА_4 , про звільнення від призначеного судом покарання:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , не одруженого , з   освітою середньо-спеціальною, не працюючого,    засудженого вироком Вижницького районного суду Чернівецької області від 01.07.2024 року за ч.4 ст.185 КК України з застосуванням ст.69 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнену від відбування основного покарання з іспитовим строком на 1 рік,

                                                             УСТАНОВИВ:

Провідний інспектор Вижницького РС №1 Філії ДУ «Центр пробації» у Чернівецькій області ОСОБА_4 звернувся в суд з поданням про звільнення від призначеного судом покарання засудженого  ОСОБА_5 ..

У поданні вказує, що 07.08.2024 року до Вижницького РС №1 філії ДУ «Центр пробації» у Чернівецькій області надійшов вирок для виконання стосовно ОСОБА_5 ..

Згідно вироку ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення 06.05.2024 року на суму 2333,00 гривень.

Посилаючись на п.13 ч.1 ст.537, п.2 ч.2 ст.539 КПК України, ч.2 ст.74 КК України, просив вирішити питання про приведення у відповідність вироку Вижницького районного суду від 19.04.2024 року відповідно до ЗУ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» №3886-ІХ від 18.07.2024 року, а саме вирішити питання про звільнення  ОСОБА_5 від покарання, призначеного вироком суду.

Провідний інспектор Вижницького РС №1 Філії ДУ «Центр пробації» у Чернівецькій області ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, в адресованій суду заяві просив справу розглядати без його участі, подання підтримує.

Прокурор ОСОБА_3 підтримав подання та просив його задовольнити.

Засуджений ОСОБА_5   у судове засідання не з`явився, в адресованій суду заяві просив справу розглядати за його відсутності, подання підтримує.

Суд, дослідивши подання, заслухавши прокурора ОСОБА_3 , дійшов висновку, що подання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до п.13 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч.2 ст.539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених ч.2 і ч.3 ст.74 КК України.

Пунктом 2 ч.2 ст.539 КПК України передбачено, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, у разі необхідності вирішення, зокрема, питань, передбачених п.13 ч.1 ст.537 цього Кодексу.

Судом установлено, що вироком Вижницького районного суду від 01.07.2024 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначено покарання  з засосуванням ст.69 КК України у виді 3 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_5   звільнено від відбування основного покарання, якщо вона протягом 1 року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки. На підставі ст.76 КК України, зобов`язано ОСОБА_5   періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Вирок набрав законної сили 01.08.2024 року та направлений до виконання у Вижницький РС №1 Філії ДУ «Центр пробації» у Чернівецькій області.

Станом на день звернення уповноваженого органу з питань пробації до суду іспитовий строк засудженої не закінчився.

Положеннями ч.1 ст.3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч.6 ст.3 КК України).

Відповідно до ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

За змістом ч.1 ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

09.08.2024 року набув чинності Закон України від 18.07.2024 року №3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким було внесено зміни до ст.51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).

Частиною 1 ст.51 КУпАП (у редакції Закону №3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Частиною 2 ст.51 КУпАП (у редакції Закону №3886-IX) установлена відповідальність за вчинення дій, передбачених ч.1 ст.51 КУпАП, якщо вартість майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи наведене, необхідно дійти висновку, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст.51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.

Згідно з ч.5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп.169.1.1 п.169.1 ст.169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.

Зі змісту вироку вбачається, що кримінальне правопорушення ОСОБА_5   вчинив 06.05.2024 року на суму 2333,00 гривень.

Відповідно до ст.7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць встановлено в розмірі 3028,00 гривень. Відповідно соціальна пільга у 2024 році складає 1514,00 грн (3028,00 грн : 50%).

Отже, в розумінні ст.51 КУпАП станом на 01.01.2024 року 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за цей період складає 757,00 грн (1514,00 грн. х 0,5), а два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян становить 3028,00 гривень.

Тобто діяння, за вчинення якого засуджено ОСОБА_6 , на цей час не може вважатись кримінальним правопорушенням, оскільки вартість майна, за викрадення якого остання була засуджена, не перевищує граничної вартості майна, за викрадення якого закон передбачає кримінальну відповідальність.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07.10.2024 року у справі №278/1566/21 (провадження №51-2555кмо24).

Відповідно до ч.2 ст.74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

За таких обставин, враховуючи часткову декриміналізацію, введену новим Законом, на підставі ст.5 КК України, суд вважає необхідним звільнити  ОСОБА_5   від відбування покарання за вироком Вижницького районного суду від 01.07.2024 року.

Суд звертає увагу, що суд звільняє засудженого від відбування покарання, а не приводить вирок суду у відповідність до нового Закону, оскільки таке приведення у випадку декриміналізації діянь не відповідає положенням ч.2 ст.74 КК України.

На підставі ст.58 Конституції України, ст.ст.5, 6, 74 КК України, ЗУ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», керуючись ст.ст.395, 537, 539 КПК України, Суд,

                                                              УХВАЛИВ:

Подання провідного інспектора Вижницького районного сектору №1 Філії ДУ «Центр пробації» у Чернівецькій області ОСОБА_4 , про звільнення від призначеного судом покарання - задовольнити.

Звільнити засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від покарання, призначеного вироком Вижницького районного суду Чернівецької області від 01.07.2024 року за ч.4 ст.185 КК України на підставі ч.2 ст.74 КК України, - у зв`язку з усуненням караності діяння.

Роз`яснити засудженій, що від покарання або його частини, що їх особа законно відбула на підставі вищевказаного вироку суду до декриміналізації злочину, вона не може бути звільнена, а понесені особою правообмеження у цьому разі не підлягають відшкодуванню чи компенсації.

Ухвала може бути оскаржена через Вижницький районний суд Чернівецької області до Чернівецького апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_7