1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/5806/22 1-кп/335/240/2024

26 листопада 2024 року                                                 м.Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника – адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 Кримінального кодексу України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022082060000618 від 13.06.2022 року, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 Кримінального кодексу України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022082060000618 від 13.06.2022 року.

У судовому засіданні прокурором було подано клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 .

В обґрунтування клопотання прокурором зазначено про те, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.115 КК України. На даний час наявний ризик передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ризик переховування від суду.

Також прокурор зазначає про те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, санкція якого передбачає виключно покарання у вигляді позбавлення волі, строком від семи до п`ятнадцяти років. ОСОБА_4 розуміючи тяжкість та невідворотність покарання може переховуватися від суду, що є ризиком, передбаченим п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

Про наявність вказаного ризику на думку прокурора свідчать об`єктивні обставини інкримінованого злочину, який полягає у нанесенні потерпілій не менше 40 ударів, та спричиненні чисельних тілесних ушкоджень, а також поведінка обвинуваченого після вчиненого злочину, оскільки він переніс тіло померлої, вимив місце вчинення злочину з метою приховати його сліди, викинув особисті речі потерпілої.

На думку прокурора більш м`які запобіжні заходи, не зможуть гарантувати виконання покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язків та запобігти встановленому ризику.

З урахуванням зазначеного, прокурор просить суд його клопотання задовольнити та продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з утриманням у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» без визначення розміру застави, оскільки кримінальне правопорушення вчинення якого інкримінується ОСОБА_4 вчинене із застосуванням насильства.

Потерпіла у судове засідання не з`явилася, разом з тим раніше подавала до суду заяву у якій зазначила про те, що враховуючи зміну обвинуваченим показань з метою виправдання, просить врахувати її позицію щодо залишення ОСОБА_4 під вартою та призначити йому покарання у виді позбавлення волі, яке не є мінімальним.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 – адвокат ОСОБА_5 , у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання прокурора та просила суд у його задоволенні відмовити, оскільки ризик на якій посилається прокурор є недоведеним. Зазначила про те, що ОСОБА_4 не має наміру переховуватися від суду, має постійне місце мешкання, до адміністративної або кримінальної відповідальності не притягувався, є особою похилого віку, не має закордонного паспорту. З урахуванням зазначеного просила суд застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника та зазначив про те, що не має наміру переховуватися від суду, йому за станом здоров`я та віком тяжко перебувати в СІЗО, у зв`язку з чим просив суд змінити запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт із застосуванням засобів електронного контролю.

Розглянувши клопотання суд приходить до наступних висновків.

Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 15 червня 2022 року, яка була залишена в силі ухвалою Запорізького апеляційного суду від 29 червня 2022 року, до ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 11 серпня 2022 року включно.

Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 09 серпня 2022 року, яка була залишена в силі ухвалою Запорізького апеляційного суду від 24 серпня 2022 року,  ОСОБА_4 було продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 14.09.2022 року з утриманням у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 13 вересня 2022 року до ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 11 листопада 2022 року включно, з утриманням у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 27 жовтня 2022 року ОСОБА_4 було продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 26.12.2022 року з утриманням у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 13 грудня 2022 року ОСОБА_4 було продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 11 лютого 2023 року з утриманням у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 07 лютого 2023 року ОСОБА_4 було продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 08 квітня 2023 року з утриманням у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 04 квітня 2023 року, яка була залишена в силі ухвалою Запорізького апеляційного суду від 03 травня 2023 року, ОСОБА_4 було продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до  02 червня 2023 року з утриманням у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 25 травня 2023 року, ОСОБА_4 було продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 23 липня 2023 року з утриманням у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 18 липня 2023 року, ОСОБА_4 було продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 15 вересня 2023 року з утриманням у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 05 вересня 2023 року, ОСОБА_4 було продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 04 листопада 2023 року з утриманням у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 31 жовтня 2023 року, ОСОБА_4 було продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 29 грудня 2023 року з утриманням у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 28 листопада 2023 року ухвалу Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 31 жовтня 2023 року було залишено без змін.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 26 грудня 2023 року, ОСОБА_4 було продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 23 лютого 2024 року з утриманням у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 13 лютого 2024 року, ОСОБА_4 було продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 12 квітня 2024 року з утриманням у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 28 березня 2024 року ухвалу Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 13 лютого 2024 року було залишено без змін.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 09 квітня 2024 року  ОСОБА_4 було продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 07 червня 2024 рок з утриманням у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 29 травня 2024 року було прийнято відмову захисника обвинуваченого ОСОБА_4 – адвоката ОСОБА_5 від поданої апеляційної скарги на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 09 квітня 2024 року.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 28 травня 2024 року  ОСОБА_4 було продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 26 липня 2024 року з утриманням у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 09 липня 2024 року  ОСОБА_4 було продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 07 серпня 2024 року з утриманням у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 06 серпня 2024 року  ОСОБА_4 було продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 04 жовтня 2024 року з утриманням у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 01 жовтня 2024 року ОСОБА_4 було продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 29 листопада 2024 року з утриманням у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року ухвалу Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 01 жовтня 2024 року було залишено без змін.

Відповідно ч.3 ст.331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; чинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

За змістом ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. 

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу відповідно до положень ст.178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зазначені у вказаній статті.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Водночас, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Як вбачається з обвинувального акту,  ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, за який законом передбачена можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, який відповідно до ст.12 КК України належить до категорії особливо тяжких злочинів.

Так, судом встановлено, що на даний час триває судовий розгляд кримінального провадження, було допитано потерпілу, досліджено письмові докази, допитані свідки, обвинувачений, експерт, оглянуто речові докази, а також повторно був допитаний обвинувачений, який змінив раніше надані покази та зазначив проте, що померлій не наносив жодних ушкоджень.

Щодо доводів сторони захисту про відсутність наведеного прокурором ризику, суд вважає також необхідним зазначити про те, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним, з огляду на вірогідність переховування від суду, спростовують доводи захисту про відсутність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Про наявність вказаного ризику на думку суду свідчать також обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_4 злочину, які полягають у нанесенні потерпілій не менше 40 ударів, та спричиненні чисельних тілесних ушкоджень, а також перенесення тіла померлої та її особистих речей за межі квартири обвинуваченого з метою приховання слідів.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 у судовому засіданні, суд виходить із наявності обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

Судом при вирішенні даного питання, крім тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому, враховується, що ОСОБА_4 є особою похилого віку, має постійне місце проживання, отримує пенсію, має міцні соціальні зв`язки (рідну сестру та падчерку), разом з цим не одружений, не має на утриманні дітей, а тому є достатні підстави вважати, що останній, з метою ухилення від покарання за вчинене кримінальне правопорушення, може безперешкодно переховуватися від суду, і це також є обґрунтуванням передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України ризику, а тому суд вважає, що більш м`який запобіжний захід не забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Крім того, суд бере до уваги пояснення ОСОБА_4 надані у судовому засіданні 23 березня 2023 року під час розгляду клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 з триманні під вартою на більш м`який запобіжний захід, про те, що у разі зміни йому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, він буде мати змогу звернутися до лікарні, отримати лікарняний, та вважає, що у період його лікування кримінальне провадження слухатися не буде. Також суд бере до уваги зміну показів обвинуваченого.

Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним у пункті 35 рішення Європейського Суду з прав людини в справі «Летельє проти Франції», суд вважає виправданим, на даний час, тримання обвинуваченого під вартою.

Крім того, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином, наявне обґрунтоване обвинувачення відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, наявність ризику передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, існуюча практика Європейського суду з прав людини, якою визначено, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, а також мета забезпечення належної поведінки обвинуваченого, свідчать про неможливість запобігання існуючому ризику шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

При визначенні виду можливого запобіжного заходу, суд враховує існування встановленого у судовому засіданні ризику та вважає необхідним продовжити ОСОБА_4 , винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки будь-який більш м`який запобіжний захід, на даний час, не може запобігти доведеному ризику і забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків та вказане в повній мірі відповідає меті такого запобіжного заходу та меті позбавлення особи свободи, як можливому законному випадку порушення такого права, передбаченому абз. с) ст. 5 Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод. Суд також бере до уваги стан здоров`я обвинуваченого, щодо якого в розпорядженні суду відсутні об`єктивні медичні застереження щодо неможливості перебування під вартою.

Суд зазначає про те, що у підготовчому судовому засіданні та під час судового розгляду суду стороною захисту були надані медичні документи щодо стану здоров`я ОСОБА_4 , які свідчать лише проте, що йому рекомендовано вживання ліків. Доказів того, що він не може їх приймати в умовах слідчого ізолятору суд не надано. Також не надано суду доказів на підтвердження того, що ОСОБА_4 за станом свого здоров`я не може перебувати в умовах СІЗО.

Доводи сторони захисту щодо віку, стану здоров`я ОСОБА_4 , на думку суду не спростовують доведеного прокурором ризику передбаченого п. 1 ч.1 ст.177 КПК України.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що на даний час, інші більш м`які запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого, з огляду на що клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з утриманням у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» підлягає задоволенню.

Продовжуючи обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою суд не визначає розмір застави, оскільки ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні злочину із застосуванням насильства, що передбачено п.1 ч.4 ст.183 КПК України.

Керуючись ст.331 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,  запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 24 січня 2025 року включно, з утриманням у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення до Запорізького апеляційного суду.

Вступна та резолютивна частини ухвали виготовлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 26 листопада 2024 року.

Повний текст ухвали виготовлено 27 листопада 2024 року.

Суддя:                                         ОСОБА_1