ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/8797/21Головуючий у 1-й інстанції Дзюбич В.Л.

Провадження № 22-ц/817/935/24 Доповідач - Костів О.З.

Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2024 року        м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Костів О.З.

суддів -  Гірський Б. О., Храпак Н. М.,

за участі секретаря — Панькевич Т.І.,

представника апелянта — адвоката Кметика В.Я.,

представника відповідача — адвоката Кутаха Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №607/8797/21 за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 — адвоката КМЕТИКА Віталія Ярославовича на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 липня 2024 року, ухвалене суддею Дзюбичем В.Л., дата складення повного тексту не зазначена, в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до СLIK AVIATION NETWORK DMCС (укр. «КЛІК АВІЕЙШН НЕТВОРК ДІ-Ем-Сі-Сі») про визнання недійсним договору та застосування наслідків його недійсності, -

ВСТАНОВИВ:

19.05.2021 ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до СLIK AVIATION NETWORK DMCС (укр. «КЛІК АВІЕЙШН НЕТВОРК ДІ-Ем-Сі-Сі») про визнання недійсним договору та застосування наслідків його недійсності.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що 08.12.2020 між ним та СLIK AVIATION NETWORK DMCС було укладено договір про надання послуг, згідно з п.1.3 якого відповідач зобов`язався надати позивачу комплекс послуг з організації та забезпечення транспортування фізичних осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Вартість послуг складає 24800.00 Євро (п.3.1 договору). Повна сплата вартості послуг має бути здійснена до початку фактичного надання послуг. 08.12.2020 позивач в повному обсязі оплатив вартість послуг за договором, що підтверджується квитанцією та розпискою представника компанії Марії Виноградової.

09.12.2020 року о 08:40 год у лікарні Ельнід (м.Хургада, Єгипет), померла ОСОБА_5 , що мала транспортуватися на умовах зазначеного договору. Позивачем було повідомлено відповідача про відсутність необхідності транспортування зазначених осіб у зв`язку із смертю ОСОБА_3 . В результаті переговорів між сторонами відповідач повернув позивачу 10500 Євро. При цьому позивачу не було надано жодних пояснень щодо відшкодування (повернення) саме такої суми при тому, що послуга за договором надана не була. Крім цього, позивач вважає, що наявні усі правові підстави для визнання даного договору недійсним, оскільки його підписано від імені СLIK AVIATION NETWORK DMCС особою без відповідних повноважень.

З огляду на вказане, позивач просив суд визнати оспорюваний договір про надання послуг від 08 грудня 2020 року, який укладений між ОСОБА_2 та СLIK AVIATION NETWORK DMCС, недійсним, застосувати наслідки недійсності правочину шляхом стягнення з СLIK AVIATION NETWORK DMCС на користь позивача 14300 Євро, а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 Євро.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18.07.2024 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - адвокат Кметик В.Я., вважаючи рішення суду незаконним та необґрунтованим, просить його скасувати та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Доводи апеляційної скарги фактично ідентичні доводам, викладеним у позовній заяві.

Крім того, апелянт зазначає, що згідно із отриманою Ліцензією СLIK AVIATION NETWORK DMCС має право на здійснення консультацій з питань авіації та координації авіаційних послуг, а тому надавати послуги з організації та забезпечення транспортування фізичних осіб, згідно виданої ліценції, відповідач права не має, оскільки такий вид діяльності у Ліцензії не вказаний.

Також вказує, що відповідно до укладеного Договору про надання послуг від 08.12.2020, відповідач зобов`язався надати комплекс послуг з організації та забезпечення транспортування фізичної особи ОСОБА_3 . Згідно із п.3.1 Договору від 08.12.2020 вартість послуг складає 24800 Євро без ПДВ. Повна сплата вартості послуг має бути здійснена до початку фактичного надання послуг.

Таким чином, вважає, що будь-які дії відповідача, вчинені ним до чи після 08.12.2020 не мають відношення до укладеного договору виходячи із його умов, враховуючи Акт наданих послуг згідно договору про надання послуг від 08.12.2020, згідно з яким Виконавець в повному обсязі надав Замовнику комплекс послуг з організації та забезпечення транспортування фізичної особи Оніщук Ліни. Тобто Акт наданих послуг надано Виконавцем (Відповідачем) Замовнику (Позивачу) для підписання ще до факту надання таких послуг, оскільки транспортування ОСОБА_6 було заплановано на 09.12.2020.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення суду залишити без змін, оскільки вважає його законним та обґрунтованим.

Зокрема зазначає, що підписання оспорюваного договору від імені компанії CLICK AVIATION NETWORK DMCC Maрією Виноградовою та отримання нею грошових коштів від апелянта відповідало її повноваженням, оскільки вона є працівником компанії CLICK AVIATION NETWORK DMCC з 2016 року, податковим резидентом ОАЕ, особою, що постійно проживає в ОАЕ та має всі необхідні повноваження на обговорення умов договорів, їх підписання та проведення фінансових операцій, що підтверджується доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, компанія CLICK AVIATION NETWORK DMCC в день підписання оспорюваного договору з апелянтом здійснила платіж на користь турецького авіаперевізника Sos Air, що є додатковим підтвердженням того факту, що компанія CLICK AVIATION NETWORK DMCC була обізнана про укладення оспорюваного договору та отримання обумовлених договором грошей від апелянта, й, відповідно, прийняла оспорюваний договір до виконання.

Вказує, що відповідач, 02.12.2020, отримавши запит від апелянта, розпочав пошук виконавця польоту для здійснення транспортування Оніщук Ліни та її чоловіка з м.Хургади (Єгипет) до м.Львова (Україна) й отримав пропозиції від різних авіаперевізників. Всі отримані варіанти перевезення були доведені апелянту й, відповідно, ним було обрано турецького авіаперевізника - компанію Sos Air (СОС ЕЙР), за найбільш привабливою ціною.

Таким чином, пропозиція авіаперевізника Sos Air (СОС ЕЙР), Туреччина, була, з точки зору ціни найбільш привабливою та погоджена Апелянтом, а тому не підпадає під одну з кваліфікуючих ознак недійсності правочину, а саме: укладення правочину на вкрай невигідних умовах, оскільки апелянт мав право обирати авіаперевізника та погодив саме пропозицію компанії Sos Air (СОС ЕЙР) з найнижчою ціною.

Крім того, апелянт замовив послугу для забезпечення транспортування Оніщук Ліни через її хворий стан. Послуга надавалася з 02 грудня 2020 року і на момент підписання оспорюваного договору всі технічні деталі перевезення були узгоджені з авіаперевізниками, лікарями, аеропортами, були отримані необхідні дозволи на використання повітряного простору Єгипту, Туреччини та України тощо.

Підписанням договору апелянт прийняв всі погоджені істотні умови та сплатив обумовлену договором вартість послуг.

З історії хвороби Оніщук Ліни вбачається, що напередодні звернення до відповідача з запитом на здійснення чартерного перевезення стан хворої різко погіршився, вона втратила свідомість та була переведена на апарат ШВЛ, з`явилися множинні пролежні. 01.12.2020 було зроблено запис: «на прохання чоловіка пацієнтка може бути відправлена санітарною авіацією з висококваліфікованим медичним персоналом після підписання згоди на високий ризик (смерті)».

Таким чином, твердження Апелянта, що в момент підписання оспорюваного договору він знаходився під впливом тяжких обставин прямо суперечить умовам укладеного договору, не підтверджене належними доказами, суперечить обставинам справи, оскільки саме з запитом щодо транспортування тяжкохворої, з високим ризиком (смерті) ОСОБА_3 і звернувся апелянт до відповідача.

При цьому вказує, що в п.2.2 оспорюваного договору міститься застереження про відсутність впливу тяжких обставин в момент підписання цього договору.

В судовому засіданні представник позивача просив задовольнити апеляційну скаргу з підстав, наведених у ній.

Представник відповідача просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення суду залишити без змін, оскільки вважає його законним та обґрунтованим.

Судова колегія, заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

За приписами ч.1 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимоги апеляційної скарги.

Частиною 2 ст.367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно п. п. 1-5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду відповідає зазначеним вимогам.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Судом встановлені наступні обставини.

Компанія CLICK AVIATION NETWORK DMCC («КЛІК АВІЕЙШН НЕТВОРК ДІ-Ем-Сі-Сі») є юридичною особою за законодавством Об`єднаних Арабських Еміратів, зареєстрована в м.Дубаї 26.01.2014 за номером JLT 6496.

28.01.2014 компанія CLICK AVIATION NETWORK DMCC отримала Ліцензію на право надання послуг № JLT- 69686 щодо проведення консультацій з авіаційних послуг та координацію авіаційних послуг.

02.12.2020 ОСОБА_2 звернувся із запитом про надання комплексу послуг з організації та забезпечення транспортування фізичної особи Оніщук Ліни індивідуальним чартерним рейсом з Хургади (Єгипет) до Львова (Україна), яка на момент звернення перебувала в тяжкому стані в Найл Шпиталь (м.Хургада, Єгипет), де проходила курс інтенсивної терапії наслідків, пов`язаних з хворобою Covid-19. Зміст запиту полягав в організації якнайшвидшого перевезення хворої до Львова за мінімальні кошти.

Виходячи з наявної кореспонденції, зокрема тієї, що міститься в матеріалах справи, компанія CLIK AVIATION NETWORK DMCC з 02.12.2020 розпочала активний пошук виконавця польоту, який би мав в своєму розпорядженні вільне, належно обладнане повітряне судно, бригаду лікарів та пілота, які б могли здійснити відповідний рейс з Хургади (Єгипет) до Львова (Україна).

Так, компанія CLIK AVIATION NETWORK DMCC 02.12.2020 зробила запити компаніям ОСОБА_7 (Джетколл Гмбх), Німеччина; Aerowest Gmbh (Аеровест Гмбх) Німеччина; Sos Air (СОС ЕЙР), Туреччина.

Як вбачається з текстів листування з авіаперевізниками, 02.12.2020 компанія CLIK AVIATION NETWORK DMCC отримала пропозиції від різних перевізників на здійснення такого трансферу, а саме:

- компанія Jetcall Gmbh (Джетколл Гмбх), Німеччина, зробила пропозицію щодо здійснення транспортування за 64000.00 Євро (з урахуванням спеціальної капсули для активно хворого на Covid-19), та 30000 Євро (без спеціальної капсули);

- компанія Aerowest Gmbh (Аеровест Гмбх), Німеччина, зробила пропозицію щодо здійснення транспортування за 42200.00 Євро;

- компанія Sos Air (СОС ЕЙР), Туреччина, зробила пропозицію щодо здійснення транспортування за 22300 Євро.

За погодженням з ОСОБА_2 було обрано турецького авіаперевізника – Компанію Sos Air (СОС ЕЙР) для здійснення транспортування Оніщук Ліни та її чоловіка з Хургади (Єгипет) до Львова (Україна).

З 02.12.2024 по 08.12.2024 Відповідач активно працював з авіаперевізником щодо погодження умов перевезення, в тому числі ціни (остаточна узгоджена ціна – 22000 Євро), резервування повітряного судна, бортових лікарів, вивчення стану хворої, отримання дозволів на проведення польоту, паркування літака, заправки пальним, що вбачається із детального звіту про послуги.

В судовому порядку встановлено, що в ході підготовки до польоту 07.12.2020 була отримана історія хвороби Оніщук Ліни, з якої стало відомо, що хвора з жовтня 2020 року перебувала на стаціонарному лікуванні в Найл шпиталі. На момент отримання звіту (07.12.2020) ОСОБА_5 мала наступний діагноз: «Підтверджений випадок Covid-19, дихальна недостатність типу І, гострий респіраторний дістрес-синдром з фіброзом легень, множині абсцеси лівого стегна, септичний шок, носові рани та пролежні. Пацієнтка перебувала на апараті «ШВЛ із седацією,... має анемію і потребує переливання крові».

06.12.2020 лікарі дали дозвіл на перевезення Оніщук Ліни до України, визначивши критерії такого перевезення: «Пацієнтка може бути доставлена до її країни літаком санітарної авіації з бригадою інтенсивної терапії, пацієнтці знадобиться кисень на борту».

08.12.2020 в 15:45 були узгоджені всі технічні умови чартерного перевезення. Так, переліт був призначений для виконання на 09.12.2020 об 09:20 UTC, 11:20 по Хургаді (Єгипет) та потребував подальшої оплати.

Компанія CLICK AVIATION NETWORK DMCC своєчасно повідомила ОСОБА_2 про готовність транспортування Оніщук Ліни та її чоловіка ОСОБА_8 . В той же день, 08.12.2020 ОСОБА_2 з`явився до представництва компанії CLICK AVIATION NETWORK DMCC, де уклав оспорюваний договір та оплатив грошові кошти в розмірі 24800 Євро.

В той же день, 08.12.2020 об 12:20 компанія CLIK AVIATION NETWORK DMCC банківським переказом з рахунку компанії сплатила на користь авіаперевізника Sos Air (СОС ЕЙР) грошову суму 26710.00 дол. США, що становило по міжбанковському курсу 22000.00 Євро.

09.12.2020 в 08:40 год, у лікарні Ельнід (м.Хургада, Єгипет), Оніщук Ліна померла. Приблизно о 9:00 год від ОСОБА_2 надійшло повідомлення про скасування чартерного рейсу, який мав би відбутися через 2 години 20 хвилин.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач належними доказами не підтвердив порушення його прав та не довів обставин, що свідчили б про недійсність спірного договору. Також зазначив, що відповідач вчасно, відповідно до умов укладеного договору приступив до його виконання, вчиняв усі необхідні дії на виконання зобов`язань, покладених на нього умовами договору, не ухилявся від виконання умов договору.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 та ч. 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам закону.

За змістом ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства (ч.1 ст.14 ЦК України).

Згідно з ч.ч.1, 4 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Правочином є, перш за все, вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів – набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів) (постанови Верховного Суду від 10.01.2024 у справі №278/1621/21, від 21.04.2022 у справі №397/791/17 та інші).

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч.3 ст.203 ЦК України).

У ст.204 ЦК України закріплено принцип презумпції правомірності правочину.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тлумачення ст.629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право – обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при:

- розірванні договору за взаємною домовленістю сторін;

- розірванні договору в судовому порядку;

- відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом;

- припиненні зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України;

- недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду);

(постанови Верховного Суду від 28.02.2024 у справі №159/4766/21 (провадження № 61-15464св23), від 13.12.2023 у справі № 295/13310/21 (провадження №61-12351св22), Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2019 у справі №355/385/17 (провадження №61-30435сво18)).

Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним) (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28.07.2021 у справі №759/24061/19 (провадження № 61-8593св21)).

У приватному праві недійсність (нікчемність чи оспорюваність) може стосуватися або «вражати» договір, правочин, акт органу юридичної особи, державну реєстрацію чи документ.

Недійсність договору як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення приватних прав та інтересів або ж їх відновлювати.

До правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює юридичних наслідків. Тобто, правовим наслідком недійсності договору є по своїй суті «нівелювання» правового результату породженого таким договором (тобто вважається, що не відбулося переходу/набуття/зміни/встановлення/припинення прав взагалі) (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 21.12.2021 в справі №148/2112/19 (провадження №61-18061св20)).

У ЦК України закріплений підхід, при якому оспорюваність правочину конструюється як загальне правило. Навпаки, нікчемність правочину має місце тільки у разі, коли існує пряма вказівка закону про кваліфікацію того або іншого правочину як нікчемного.

Оспорюваний правочин визнається недійсним судом, якщо одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом (частина третя статті 215 ЦК України). Правочин, недійсність якого не встановлена законом (оспорюваний правочин), породжує правові наслідки (набуття, зміну або припинення прав та обов`язків), на які він був направлений до моменту визнання його недійсним на підставі рішення суду. Оспорювання правочину відбувається тільки за ініціативою його сторони або іншої заінтересованої особи шляхом пред`явлення вимог про визнання правочину недійсним (позов про оспорювання правочину, ресцисорний позов).

Для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є:

- пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою;

- наявність підстав для оспорення правочину;

- встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Як наявність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, так і порушення суб`єктивного цивільного права або інтересу особи, яка звернулася до суду, має встановлюватися саме на момент вчинення оспорюваного правочину (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.06.2021 у справі № 761/12692/17 (провадження № 61-37390свп18)).

Під вимогами, яким не повинен суперечити правочин, мають розумітися ті правила, що містяться в імперативних приватно-правових нормах (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18.05.2022 в справі № 613/1436/17 (провадження № 61-17583св20)).

Наявність підстав для визнання договору недійсним має встановлюватися судом на момент його укладення. Тобто, недійсність договору має існувати в момент його укладення, а не в результаті невиконання чи неналежного виконання зобов`язань, що виникли на підставі укладеного договору. Невиконання чи неналежне виконання зобов`язань, що виникли на підставі оспорюваного договору, не є підставою для його визнання недійсним (див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.06.2020 у справі №177/1942/16-ц (провадження № 61-2276св19)).

Вирішуючи даний спір і відмовляючи у позові, місцевий суд з`ясував характер спірних правовідносин сторін, дослідив обставини справи і наявні у ній докази, у зв`язку з чим дійшов вірного висновку про недоведеність обставин на які посилається позивач, а доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів, які суд першої інстанції належним чином дослідив та надав їм вірну правову оцінку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_9 є працівником компанії CLICK AVIATION NETWORK DMCC з 2016 року, податковим резидентом АОЕ, особою, що постійно проживає в ОАЕ, має необхідні повноваження на обговорення умов договорів, їх підписання та проведення фінансових операцій, що стверджується наданими представником відповідача доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Також, як встановлено судом та не спростовано позивачем та його представником, компанія CLICK AVIATION NETWORK DMCC в день підписання договору здійснила платіж на користь турецького авіаперевізника Sos Air, що є додатковим підтвердженням того факту, що компанія CLICK AVIATION NETWORK DMCC була обізнана про укладення договору з ОСОБА_2 , отримання від нього обумовлених договором грошей та прийняла оспорюваний договір до виконання.

Виконання оспорюваного договору також здійснене ОСОБА_2 , оскільки сплачено кошти за вказаним договором відповідачу, що свідчить про те, що сторони уклали спірний договір, погодились на його умови та розпочали виконання його умов.

При цьому, суд першої інстанції вірно наголосив на тому, що ОСОБА_2 замовив послугу саме для забезпечення транспортування Оніщук Ліни через її хворий стан. Послуга надавалася з 02.12.2020 і на момент підписання оспорюваного договору всі технічні деталі перевезення були узгоджені з авіаперевізниками, лікарями, аеропортами, були отримані необхідні дозволи на використання повітряного простору Єгипту, Туреччини, України та інше. Підписанням договору ОСОБА_2 прийняв всі погоджені умови та сплатив обумовлену договором вартість послуг.

З історії хвороби ОСОБА_3 вбачається, що на передодні звернення до виконавця з запитом на здійснення чартерного перевезення стан хворої різко погіршився, вона втратила свідомість та була переведена на апарат ШВЛ, з`явилися множинні пролежні. 01.12.2020 було зроблено запис: «на прохання чоловіка пацієнтка може бути відправлена санітарною авіацією з висококваліфікованим медичним персоналом після підписання згоди на високий ризик» (смерті).

Отже, твердження позивача на вплив тяжких обставин в момент підписання оспорюваного договору прямо суперечить умовам договору, не підтверджене належними доказами, суперечить обставинам справи, оскільки саме з транспортування хворої з високим ризиком (смерті) і звернувся позивач до відповідача для надання такої послуги.

Крім того, текст договору, зокрема пункт 2.2, містить застереження про відсутність впливу тяжких обставин в момент підписання цього договору.

Також, колегія суддів погоджується і з висновком суду першої інстанції про те, що пропозиція авіакомпанії Sos Air була, з точки зору ціни, найбільш привабливою та погоджена ОСОБА_2 , тому не підпадає під одну з кваліфікуючих ознак недійсності правочину, а саме укладення правочину на вкрай невигідних умовах, враховуючи те, що саме ОСОБА_2 погодив вказану пропозицію.

При цьому судом встановлено, що в результаті листування з перевізником, 02.12.2020 відповідач отримав пропозиції від різних перевізників на здійснення трансферу, зокрема:

- компанія ОСОБА_7 ( ОСОБА_10 ), Німеччина, зробила пропозицію щодо здійснення транспортування за 64000.00 Євро (з урахуванням спеціальної капсули для активно хворого на Covid-19), та 30100.00 Євро (без спеціальної капсули);

- компанія ОСОБА_11 (Аеровест Гмбх) Німеччина зробила пропозицію щодо здійснення транспортування за 42200.00 Євро;

- компанія Sos Air (СОС ЕЙР), Туреччина, зробила пропозицію щодо здійснення транспортування за 22300.00 Євро.

В подальшому, за погодженням з ОСОБА_2 було обрано турецького авіаперевізника ОСОБА_12 (СОС ЕЙР) для здійснення транспортування Оніщук Ліни та її чоловіка з Хургади (Єгипет) до Львова (Україна).

Доводи апеляційної скарги, що компанія СLIK AVIATION NETWORK DMCС не має права надавати послуги з організації та забезпечення транспортування фізичних осіб, є необґрунтованими, оскільки з матеріалів справи вбачається, що також встановлено судом, компанія CLICK AVIATION NETWORK DMCC є юридичною особою за законодавством Об`єднаних Арабських Еміратів, зареєстрована в м.Дубаї 26.01.2014 за номером JLT 6496, а 28.01.2014 отримала Ліцензію на право надання послуг №JLT-69686 на право проведення консультацій з авіаційних послуг та координацію авіаційних послуг.

Підстав вважати, що відповідач, укладаючи з позивачем договір про надання послуг, здійснюючи при цьому комплекс послуг з організації та забезпечення транспортування ОСОБА_3 та ОСОБА_8 , діяв поза межами повноважень, наданих йому ліцензією щодо надання авіаційних послуг, у колегії суддів немає.

Що стосується складеного відповідачем Акту наданих послуг, то згідно з п.3.6 підписаного, в тому числі, позивачем Договору про надання послуг вбачається, що даний Акт складається виконавцем та надається замовнику, в даному випадку позивачу, разом з відповідним оригіналом цього Договору та є його невід`ємною частиною, а тому доводи апеляційної скарги про те, що даний Акт, підписаний ОСОБА_2 , був наданий позивачу для підписання ще до дати транспортування, не свідчить про недійсність вказаного Договору.

Таким чином, виходячи із наведеного вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином дослідив наявні в матеріалах справи докази, дав їм вірну оцінку, а тому дійшов законного та обґрунтованого висновку щодо відмови позивачу у задоволенні його позовної заяви.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Відповідно до вимог ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18.07.2024 є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 — адвоката КМЕТИКА Віталія Ярославовича – залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 липня 2024 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 25 листопада 2024 року.

Головуючий

Судді