Справа №295/2673/24

Категорія  39

2/295/1201/24

УХВАЛА

       20.11.2024 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

Головуючого судді Чішман Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Лайчук В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом представника Акціонерного товариства «Сенс Банк» - Ременюк Тетяни Олександрівни до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 , -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернулася до суду з позовом, в якому просить звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме двокімнатну квартиру загальною площею 42,99 кв.м., житловою площею 27,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також чотирикімнатну квартиру загальною площею 82, 8 кв.м., житловою площею 51, 10 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №280/21-958 від 13.10.2005 року, яка складає 10566, 54 доларів США, шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України «Про виконавче провадження», за початковою ціною, встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеної на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна, під час проведення виконавчих дій, стягнути з відповідачів судовий збір.

Ухвалою суду від 07.03.2024 у справі відкрито загальне позовне провадження.

08.10.2024 представником позивача подано до суду заяву про залишення без розгляду позовної вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки двокімнатної квартири загальною площею 42, 99 кв.м., житловою площею 27, 7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

08.10.2024 представником позивача подано до суду клопотання про прийняття до розгляду уточненої позовної заяви у новій редакції, в якій представник позивача позовні вимоги змінив та з урахуванням заяви про залишення позовних вимог без розгляду просив звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме чотирикімнатну квартиру загальною площею 82, 8 кв.м., житловою площею 51, 10 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №280/21-958 від 13.10.2005, яка станом на 04.08.2023 складає 10566, 54 доларів США, з яких сума заборгованості за кредитом - 9026, 08 доларів США та 1540, 46 доларів США - сума заборгованості за відсотками, шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України «Про виконавче провадження», за початковою ціною, встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеної на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна, під час проведення виконавчих дій, стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 5963, 24 грн.

Крім цього, 30.09.2024 від представника третьої особи надійшло клопотання про витребування доказів, в якому останній просив витребувати у приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Сєтака В.Я. копії документів, які слугували підставою для проведення 12.09.2008 о 11:43:41 год реєстрації вилучення обтяження за іпотекою, реєстраційний номер іпотеки: 2493503, об`єкт обтяження: квартира за адресою: АДРЕСА_1 , яке підтримав в судовому засіданні 20.11.2024. В обґрунтування клопотання зазначено, що представник третьої особи звертався до нотаріуса з відповідним адвокатським запитом, однак відповіді на нього не отримав.

20.11.2024 представник позивача подав до суду заяву про проведення судового засідання без його участі. Підтримав заяву про залишення без розгляду частини позовних вимог, а також заперечував проти задоволення клопотання про витребування доказів, зазначивши, що останнє не має відношення до справи, а заявником не доведено факту самостійного звернення до нотаріуса з адвокатським запитом.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Хільчевський С.О. подав 20.11.2024 до суду заяву про проведення судового засідання без його участі, просив задовольнити клопотання представника третьої особи про витребування доказів, решту клопотань просив вирішити на розсуд суду.

Представник третьої особи також подав 20.11.2024 клопотання про проведення судового засідання без його участі, просив задовольнити раніше подане клопотання про витребування доказів.

Дослідивши вказані заяви та клопотання, матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Щодо клопотання про витребування доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій (п. 3); сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (п. 4); запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків (п. 5).

Відповідно до ч. 2 ст. 13 ЦПК України, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків встановлених ЦПК України. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Частиною 6 ст. 84 ЦПК України встановлено, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Відповідно до ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно п. 2. ч. 1 ст. 43 ЦПК учасники справи мають право подавати докази, яке у взаємозв`язку з положеннями ст. 44 повинно використовуватись добросовісно, а не всупереч завданню судочинства. Відповідно до п. 2 та 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази. Завдання законодавця при регламентації конструкції доказування полягає у забезпеченні гармонічного поєднання активності сторін та суду в цивільному судочинстві. Активність сторін відбиває приватноправові засади змагального процесу, а активність суду публічно-правовий інтерес у ефективності відправлення правосуддя. Можливість збирання доказів судом за власною ініціативою за чинним ЦПК мають обґрунтовуватися не виключно через призму змагальності, однак і з урахуванням принципу пропорційності в контексті завдань та мети цивільного судочинства. Положення процесуального законодавства щодо можливості витребування доказів за ініціативою суду у випадку недобросовісної поведінки сторони щодо доказів покликане зберегти баланс між змагальністю сторін, що забезпечує реалізацію приватноправового інтересу у цивільному судочинстві, та активністю суду в контексті принципу суддівського керівництва процесом, що відбиває публічно-правовий інтерес в ефективності цивільного судочинства. Необхідність збереження відповідного балансу прямо випливає із норми, що регулює завдання цивільного судочинства, якими є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК).

Згідно з п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово робив висновок, що принцип правової визначеності є одним з фундаментальних аспектів верховенства права (рішення у справах «Брумареску проти Румунії», «Стіл та інші проти Сполученого Королівства» та ін.).Принцип правової визначеності являє собою сукупність вимог до організації та функціонування правової системи з метою забезпечення перш за все стабільного правового становища індивіда шляхом вдосконалення процесів правотворчості та правозастосування. Принцип покликаний надати можливість учасникам правовідносин передбачити результати своїх дій, набуття відповідних прав та обов`язків. Це передбачає і прогнозованість судових рішень за результатами розгляду спорів.

Враховуючи викладене, а також те, що заявником долучено до клопотання належні докази самостійного звернення до нотаріуса з адвокатським запитом, враховуючи, що отримання доказів сприятиме повному та всебічному розгляду справи, клопотання представника третьої особи є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Щодо заяви про залишення без розгляду частини позовних вимог.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Враховуючи те, що розгляд справи перебуває на стадії підготовчого судового засідання, представник позивача до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення без розгляду однієї з позовних вимог, а саме - про звернення стягнення на предмет іпотеки двокімнатної квартири загальною площею 42,99 кв.м., житловою площею 27,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , тому суд вважає за можливе дану позовну вимогу залишити без розгляду.

Щодо клопотання про прийняття до розгляду уточненої позовної заяви у новій редакції.

Суд зазначає, що прийняття до розгляду уточненої позовної заяви у новій редакції, що не була залишена без руху (після усунення недоліків), не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України, а тому така заява представника позивача не підлягає задоволенню.

Окремо суд зазначає, що залишивши позовну вимогу про звернення стягнення на предмет іпотеки двокімнатної квартири загальною площею 42,99 кв.м., житловою площею 27,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , без розгляду, у позивача відсутній обов`язок звернення до суду з уточненою позовною заявою у новій редакції.

Керуючись ст.ст. 84, 257, 260 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Залишити без розгляду позовну вимогу в цивільні справі за позовом представника Акціонерного товариства «Сенс Банк» - Ременюк Тетяни Олександрівни до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки - двокімнатної квартири загальною площею 42, 99 кв.м., житловою площею 27, 7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Витребувати у приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Сєтака Віктора Ярославовича (м. Житомир, вул. Басейна, 3) копії документів, які слугували підставою для проведення 12.09.2008 о 11:43:41 год реєстрації вилучення обтяження за іпотекою, реєстраційний номер іпотеки: 2493503, об`єкт обтяження: квартира за адресою: АДРЕСА_1 .

Витребувані докази надати суду не пізніше п`яти днів з дня отримання даної ухвали.

Відмовити у задоволенні клопотання представника позивача про прийняття до розгляду позовної заяви у новій редакції.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.                                        Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.        Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали буде виготовлено 26.11.2024.

Суддя                                                                                Л.М. Чішман