Справа № 703/5988/24 р.

3/703/2604/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2024 року Суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Крива Ю.В., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,  потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділу поліції № 2 Черкаського РУП ГУНП України в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт: № НОМЕР_1 від 13.01.2022 р., орган 7126, РНОКПП: НОМЕР_2 проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , непрацюючого,

за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

                                                                        встановила:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 295293 від 29.10.2024 року, ОСОБА_1 , 21 жовтня 2024 року, близько 23 год., в АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, вчинив  насильство в сім`ї, відносно своєї співмешканки – гр. ОСОБА_2 , дії психологічного та фізичного характеру, чим могла бути завдана шкода її психологічному здоров`ю, чим вчинив домашнє насильство.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Згідно ч.2 ст.277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173-2 КУпАП, розглядається протягом доби.

Таким чином, приймаючи до уваги строк розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст.173-2 КУпАП,  повідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за вказаною статтею, про дату, час та місце розгляду протоколу або забезпечення явки цієї особи покладається на орган, який склав відповідний протокол, однак останній до суду разом з матеріалами справи не доставлена.

Зазначені обставини позбавили суддю об`єктивної можливості провести розгляд справи про адміністративне правопорушення у визначені чинним КУпАП строки накладення адміністративного стягнення з дотриманням вимог ч.2 ст.277 КУпАП.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав та пояснив, що ніяких дій, які б можна було розцінювати, як домашнє насильство він не вчиняв. Окрім цього додав, що він разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_2 , під час відпочинку вживали алкогольні напої, під час розмови з побутових питань виник конфлікт, який нічого спільного з насиллям у сімї немає. Вважає, що поліцейські детально не розібралися у виниклій ситуації, вирішили скласти протокол. Тому просив не карати його.

Потерпіла ОСОБА_2 , в судовому засіданні підтвердила пояснення ОСОБА_1 , та пояснила, що матеріали справи не відповідають фактичним обставинам, оскільки під час конфлікту ОСОБА_1 навіть пальцем її не чіпав, вважає що вона передчасно звернулась до поліції, оскільки в наслідок сварки була емоційно стурбована. Окрім цього просила врахувати, що ОСОБА_1 після конфлікту, який стався 21.10.2024 року, відразу пішов спати, а поліція склала протокол та відібрала  письмові пояснення  29.10.2024 року, тобто до приїзду поліції сам конфлікт сам себе вичерпав і вони примирились та претензій до ОСОБА_1 немає.  Просила не карати ОСОБА_1 , оскілки також була в стані алкогольного сп`яніння.

Суддя, врахувавши позицію особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерплої, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Згідно ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до диспозиції ч.1 ст.173-2 КУпАП, адміністративна відповідальність за вказаною частиною статті настає, зокрема, у разі вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, серії ВАД № 295293 від 29.10.2024 року, « ОСОБА_1 , 21 жовтня 2024 року, близько 23 год., в АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, вчинив  насильство в сім`ї, відносно своєї співмешканки – гр. ОСОБА_2 , дії психологічного та фізичного характеру, чим могла бути завдана шкода її психологічному здоров`ю, чим вчинив домашнє насильство».

До вищевказаного висновку працівник поліції дійшов за результатами розгляду звернення ОСОБА_2 на лінію «102», що підтверджується рапортом ст. інспектора ЧЧ СМ ВП№2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області Замули О.С. від 22.10.2024 року, відповідно до якого, зазначено час звернення 21.10.2024 року, 23 год.45 хв.

Однак протокол прийняття заяви ОСОБА_2 про кримінальне правопорушення та іншу подію, в матеріалах справи відсутній.

Під час розгляду звернення ОСОБА_2 на лінію «102», працівником поліції 29.10.2024 року було опитано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

З цього слідує, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення не встановлено наявності належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Також слід взяти до уваги надані в судовому засіданні пояснення ОСОБА_2 , відповідно до яких остання претензій до ОСОБА_1 немає та вважає що він не вчиняв відносно неї домашнє насильство, а лише між ними виник конфлікт.

Інших доказів вчинення ОСОБА_1 , адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 173-2 КУпАП, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.

Тому важливо розрізняти поняття: «сварка», «конфлікт», «насильство».

Конфлікт - особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами; зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями.

Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Згідно ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Так, у відповідності до сталої практики ЄСПЛ, а саме справи «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява N7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

Згідно ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, можна зробити висновок, що вина ОСОБА_1 , у вчиненні інкримінованих їй правопорушень не доведена поза розумним сумнівом, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу та події адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Суддя звертає увагу, що обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, у даному випадку, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, не може ґрунтуватися виключно на поясненнях особи, яку працівником поліції визначено як потерпілу від адміністративного правопорушення.

Таким чином поліцейський, не провівши належної перевірки обставин, які викладені у письмових поясненнях ОСОБА_1 не впевнившись в їхдостовірності,не отримавши жодного доказу, який їх підтверджує,  безпідставно склав відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, адже не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», не доказує співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку, що провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП, підлягає закриттю, в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Згідно п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП, судовий збір стягується виключно у разі винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.

Враховуючи, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю, судовий збір з неї стягненню не підлягає.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.40-1, 173-2, 247, 251, 252, 283, 284 КУпАП, суддя,-

                                                                        постановила:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків на її оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо її не буде скасовано.

Суддя                                                                                                                            Ю.В. Крива