Судове рішення 160/7376/24 від 28.11.2024

Судове рішення #1686562786

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2024 рокуСправа №160/7376/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучугурної Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,

Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:

- стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 безпідставно набуті ним грошові кошти в сумі 178 328 гривні 30 копійок під час фактичного невиконання ним обов`язків військової служби.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про таке.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27.01.2023 №28 солдат ОСОБА_1 був зарахований до списків військової частини НОМЕР_1 та на всі види забезпечення та призначений солдатом резерву 48 запасної роти військової частини НОМЕР_1 . Згідно із наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 06.02.2023 №39 солдат ОСОБА_1 призначений на посаду старшого стрільця 4 аеромобільного відділення 2 аеромобільного взводу 2 аеромобільної роти 1 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 03.03.2023 № 65 солдат ОСОБА_1 02.03.2023 отримав поранення під час виконання бойового завдання та наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 06.03.2023 № 68 зарахований у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 у зв`язку із довготривалим лікуванням.

Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 23.12.2023 №368 солдат ОСОБА_1 , який 27.03.2023 вибув на лікування до військової частини НОМЕР_2 , станом на 16.12.2023 не надав жодного підтверджуючого документу про перебування на стаціонарному лікуванні у вищезазначеному лікувальному закладі.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 24.12.2023 №3479 було призначено службове розслідування за фактом нез`явлення з лікувального закладу солдата ОСОБА_1 .

У ході службового розслідування встановлено, що солдат ОСОБА_1 , який 27.03.2023 фактично вибув на лікування до військової частини НОМЕР_2 , госпіталізований не був, та з 28.03.2023 по день подання цієї заяви до військової частини НОМЕР_1 не повернувся, знаходиться поза межами військової частини НОМЕР_1 без законних на те підстав, тобто вчинив самовільне залишення військової частини з метою ухилення від військової служби.

За час незаконної відсутності поза межами військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_1 , відповідно до довідки від 05.01.2024 №171 отримав грошове забезпечення у розмірі 178 328 гривень 30 копійок, на яке не мав права, оскільки відповідно до пункту 15 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 грошове забезпечення не виплачується за час відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше.

На підставі службового розслідування було видано наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 22.02.2024 №277/НОД та направлено повідомлення про вчинення злочину, передбаченого частиною 4 статті 408 Кримінального кодексу України солдатом ОСОБА_1 від 14.03.2024 №1772/3542 до Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону.

На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 безпідставно набуті грошові кошти в сумі 178 328,30 грн під час фактичного невиконання ним обов`язків військової служби.

Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/7376/24 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.

Ухвалою суду прийнято до розгляду позовну заяву і відкрито провадження в адміністративній справі; призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі була надіслана ОСОБА_1 рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд зазначає, що реєстрація ОСОБА_1 за вказаною вище адресою підтверджується даними, наведеними Головним управлінням Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області у листі від 23.05.2024 №1201.4.5-7217/1201.4.3.1-24, наданому у відповідь на запит суду від 15.05.2024 №160/7476/24/3708/24 про надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування, знаходження) ОСОБА_1

Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення було повернуто до суду з відміткою відділення поштового зв`язку «за закінченням встановленого строку зберігання».

Ухвала суду є видом судового рішення (ст. 241 Кодексу адміністративного судочинства України), а відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, згідно з ч. 11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Як наслідок, застосовуючи по аналогії закону до спірних правовідносин ч. 11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України та ч. 1 ст. 131 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи, що направлену відповідачу копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду повернуто до суду з незалежних від суду причин, відповідач вважається таким, що був належно повідомлений про розгляд справи.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №804/575/18.

Відповідач не скористався правом на подачу відзиву на позовну заяву, а також не повідомив про поважність причин неподання відзиву, тому з огляду на положення ч.6 ст.162 КАС України, суд розглядає справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується матеріалами справи.

24.12.2023 командиром Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) видано наказ №3479 «Про призначення службового розслідування за фактом нез`явлення з лікувального закладу солдата ОСОБА_1 ».

Так, командиром Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) наказано провести службове розслідування стосовно військовослужбовця, який перебуває у розпорядженні командира Військової частини НОМЕР_1 , солдата ОСОБА_1 ; проведення службового розслідування доручити заступнику командира 1 аеромобільного батальйону Військової частини НОМЕР_1 з морально-психологічного забезпечення майору ОСОБА_2 ; майору ОСОБА_2 службове розслідування провести та подати акт службового розслідування встановленим порядком для прийняття рішення в термін до 23 січня 2024 року.

Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) №200 від 22.01.2024 продовжено строк проведення службового розслідування, призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 24.12.2023 №3479 на 30 календарних діб.

До матеріалів справи наданий акт службового розслідування, складений 21.02.2024 заступником командира 1 аеромобільного батальйону Військової частини НОМЕР_1 з морально-психологічного забезпечення майором ОСОБА_2 .

У цьому акті зазначено таке.

Відповідно до вимог статті 83 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21 листопада 2017 року №608, на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно - господарської діяльності) від 24 грудня 2023 року №3479, заступником командира 1 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 з морально-психологічного забезпечення майором ОСОБА_2 проведено службове розслідування за фактом нез`явлення з лікувального закладу та відсутності на військовій службі без поважних причини з 28 березня 2023 року військовослужбовця, який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , солдата ОСОБА_1 , а також встановлення ступеня його вини, чи дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.

2. Опис обставин вчиненого правопорушення.

Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022. в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан.

Військовослужбовець, який перебуває у розпорядженні командира Військової частин НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_1 , який 27 березня 2023 року вибув на лікування до військової частини НОМЕР_2 , та за весь період лікування не надав жодних медичних виписок з чітко зазначеними термінами перебування на лікуванні.

З 28 березня 2023 року по теперішній час місцезнаходження даного військовослужбовця невідоме та зв`язок з ним відсутній.

3. Обставини та факти, що були встановлені під час проведення службового розслідування.

3.1. Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27 січня 2023 року №28, солдат ОСОБА_1 зарахований до списків військової частини НОМЕР_1 на посаду солдата резерву 48 запасної роти військової частини НОМЕР_1 та на всі види забезпечення.

3.2. Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 06 лютого 2023 року №39, солдат ОСОБА_1 призначений на посаду старшого стрільця 4 аеромобільного відділення 2 аеромобільного взводу 2 аеромобільної роти 1 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 .

3.3. Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 03 березня 2023 року №65, старший стрілець 4 аеромобільного відділення 2 аеромобільного взводу 2 аеромобільної роти 1 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_1 02 березня 2023 року отримав поранення під час виконання бойового завдання.

3.4. Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 06 березня 2023 року №68, старший стрілець 4 аеромобільного відділення 2 аеромобільного взводу 2 аеромобільної роти 1 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_1 звільнений від займаної посади та зарахований у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 .

3.5. Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 23 грудня 2023 року № 368, військовослужбовець, який перебуває в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_1 , який 27 березня 2023 року вибув на лікування до військової частини НОМЕР_2 , станом на 16 грудня 2023 року не надав жодних документів про перебування на стаціонарному лікуванні у вищезазначеному лікувальному закладі.

3.6. Відповідно до направлення з військової частини НОМЕР_1 від 21 березня 2023 року №250, солдат ОСОБА_1 направляється на стаціонарне лікування у Військово-медичний клінічний центр Східного регіону, м. Дніпро.

3.7. Відповідно до повідомлення з військової частини НОМЕР_3 від 12 лютого 2024 року №589/313, солдат ОСОБА_1 поступив до передової хірургічної групи військової частини НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після огляду 02 березня 2023 року переведений на вищий рівень для надання медичної допомоги до військової частини НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .

3.8. Відповідно до повідомлення з військової частини НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 , від 19 січня2024 року №555/1803, солдат ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні, амбулаторному огляді у військовій частин НОМЕР_2 у тому числі і в цивільних закладах охорони здоров`я зони відповідальності в період з 27 березня 2023 року по 17 січня 2024 року не перебував (запис згідно електронної бази даних по зоні відповідальності).

3.9. З письмового пояснення головного сержанта 2 аеромобільної роти 1 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 головного сержанта ОСОБА_3 стало відомо, що він неодноразово телефонував солдату ОСОБА_1 , який 27 березня 2023 року вибув на лікування до військової частини НОМЕР_2 , з метою уточнення термінів лікування та звіркою з наявними у військовослужбовця медичними документами.

Під час телефонних розмов військовослужбовець запевняв, що перебуває на стаціонарному лікуванні, проте жодних медичних документів, які б підтверджували факт перебування на стаціонарному лікуванні так і не надав, щоразу обіцяючи надати відповідні документи після закінчення курсу лікування.

Зважаючи на те, що в цей період головний сержант ОСОБА_4 перебував на виконанні бойових завдань, він не володів достовірною інформацією стосовно термінів та медичних закладів, в яких ймовірно лікувався солдат ОСОБА_1 , за винятком відомої йому інформації про направлення військовослужбовця на лікування до військової частини НОМЕР_2 . |

У подальшому зв`язок з військовослужбовцем було втрачено. Де перебуває військовослужбовець на цей час, йому невідомо.

3.9. З письмового пояснення начальника групи персоналу штабу 1 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 молодшого лейтенанта ОСОБА_5 стало відомо, що у березні 2023 року, перебуваючи на посаді відповідального виконавця групи персоналу штабу 1 аеромобільного батальйону, він знаходився в районі тимчасового розташування підрозділів 1 аеромобільного батальйону поблизу населеного пункту Краматорськ, Донецької області та підтверджує той факт, що відповідно до направлення від 21.10.2023 №260, 27 березня 2023 року солдат ОСОБА_1 вибув на лікування до військової частини НОМЕР_2 .

Напередодні, 02 березня 2023 року солдат ОСОБА_1 під час виконання бойового завдання отримав поранення та був евакуйований до військової частини НОМЕР_3 , де перебував кілька днів та був виписаний до військової частини НОМЕР_1 під нагляд лікаря з рекомендацією про направлення на лікування до військової частини НОМЕР_2 . Однак, у зв`язку з тим, що від посадових осіб 2 аеромобільної роти 1 аеромобільного батальйону не надходило жодної інформації про прибуття в підрозділ з лікування солдата ОСОБА_1 , відповідний рапорт про повернення до розташування підрозділу після наданої допомоги або стаціонарного лікування поданий не був.

Надалі, 27 березня 2023 року солдат ОСОБА_1 вибув до військової частини НОМЕР_2 , однак рапорт про його вибуття адміністративною групою штабу військової частини НОМЕР_1 був відхилений, оскільки військовослужбовець вже був виключений з котлового забезпечення при військовій частині НОМЕР_1 з 03 березня 2023 року, що у свою чергу спричинило невірний облік військовослужбовця.

3.11. З письмового пояснення водія інженерно-саперного взводу 1 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_6 стало відомо, що він неодноразово телефонував солдату ОСОБА_1 , який 27 березня 2023 року вибув на лікування до військової частини НОМЕР_2 , з метою уточнення термінів лікування та звіркою з наявними у військовослужбовця медичними документами.

З метою отримання інформації щодо перебування на стаціонарному лікуванні солдата ОСОБА_1 , було надіслано відповідний запит до військової частини НОМЕР_3 , куди був евакуйований військовослужбовець після отриманого ним поранення 02 березня 2023 року.

Відповідно до отриманого повідомлення з військової частини НОМЕР_3 від 12 лютого 2024 року №589/313, солдат ОСОБА_1 02 березня 2023 року близько 09 години 23 хвилин поступив до передової хірургічної групи військової частини НОМЕР_3 . Після огляду черговим лікарем військової частини НОМЕР_4 , направлений на лікування до військової частини НОМЕР_2 .

Надалі, в ході службового розслідування було встановлено, що солдат ОСОБА_1 27 березня 2023 року вибув на лікування до військової частини НОМЕР_2 . Відповідно до отриманого повідомлення з військової частини НОМЕР_2 від 19 січня 2024 року №555/1803, солдат ОСОБА_1 не перебував на стаціонарному лікування у зазначеному лікувальному закладі.

Де перебуває військовослужбовець на цей час, молодшому сержанту ОСОБА_6 невідомо.

3.12. З письмового пояснення офіцера адміністративної групи штабу військової частини НОМЕР_1 лейтенанта ОСОБА_7 стало відомо, що стосовно ситуації з солдатом ОСОБА_1 вона може надати наступні пояснення: 03 березня 2023 року до адміністративної групи штабу надійшов рапорт від майора ОСОБА_8 (вх. №4376) про те, що 02 березня 2023 року солдат ОСОБА_1 під час виконання бойового завдання отримав поранення. З цього моменту військовослужбовець набув статусу « 300». В подальшому, рапорту про повернення після наданої допомоги або стаціонарного лікування та прибуття військовослужбовця до розташування підрозділу не надходило.

06 березня 2023 року згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) №66 - РС військовослужбовець був виведений у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 , як такий, що перебуває на довготривалому лікуванні у зв`язку з отриманим пораненням.

Тому, коли 27 березня 2023 року на солдата ОСОБА_1 був наданий рапорт про вибуття у лікувальний заклад - його відхилили, оскільки військовослужбовець вже мав статує пораненого (такого, що перебуває на лікуванні). Інформація про те, що солдат ОСОБА_1 з військової частини НОМЕР_3 повернувся після лікування так і не була надана, а отже і не висвітлена в наказах но стройовій частині.

3.13. Таким чином, військовослужбовець, який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_1 , який фактично вибув на лікування до військової частини НОМЕР_2 27 березня 2023 року, госпіталізований не був, до району тимчасового розташування підрозділів 1 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 або ж до пункту постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 не прибув, та з 28 березня 2023 року відсутній на військовій службі без поважних причин, оскільки жодних документів, які б підтверджували факт госпіталізації та перебування на лікуванні не надав, та своїми діяннями завдав шкоди державі у вигляді переплати грошового забезпечення в сумі 178328 гривень 30 копійок, що підтверджується довідкою від 05 січня 2024 року №171.

Також в ході проведення службового розслідування було встановлено неналежне виконання обов`язків щодо обліку особового складу начальником групи персоналу штабу 1 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 молодшим лейтенантом ОСОБА_5 , який у березні 2023 року перебував на посаді відповідального виконавця групи персоналу штабу аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 , оскільки встановлено, що ним неналежним чином проводився облік особового складу, тому рапорт про прибуття з військової частини НОМЕР_3 у період з 03 березня 2023 року по 26 березня 2023 року до тимчасового розташування підрозділів 1 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 стосовно солдата ОСОБА_1 поданий не був, що спричинило невірний облік військовослужбовця.

4. Відомості про осіб, стосовно яких призначено службове розслідування.

4.1. Солдат ОСОБА_1 , перебуває в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП: НОМЕР_5 ; моб. тел. НОМЕР_6 , НОМЕР_7 ; українець; освіта: середня; призваний під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_3 25.12.2022; сімейний стан: неодружений; батько: ОСОБА_9 , моб. тел.: НОМЕР_8 ; адреса проживання: АДРЕСА_3 .

Неправомірні дії військовослужбовців та причинний зв`язок між діями військовослужбовців та подією, що трапилась:

Будучи військовослужбовцем призваним під час мобілізації, солдат ОСОБА_1 з 28 березня 2023 року відсутній на військовій службі без поважних причин та проводить час на власний розсуд, не пов`язуючи його з проходженням військової служби під час мобілізації у Збройних Силах України, чим порушив військову дисципліну та вчинив кримінальне правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби, передбачене частиною 4 статті 408 Кримінального кодексу України. На день складання цього акту до військової частини НОМЕР_1 не повернувся.

В ході проведення службового розслідування встановлено неналежне виконання обов`язків військової служби, а саме неналежний контроль за наявністю та обліком особового складу начальником групи персоналу штабу 1 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 молодшим лейтенантом ОСОБА_5 , що призвело до неподання доповіді про прибуття з військової частини НОМЕР_3 до тимчасового розташування підрозділів 1 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 стосовно солдата ОСОБА_1 .

Вина військовослужбовців:

Виходячи з матеріалів службового розслідування, вина солдата ОСОБА_1 виражається у формі прямого умислу.

Вина молодшого лейтенанта ОСОБА_5 виражається у формі необережності.

Обставин, які обтяжують чи пом`якшують відповідальність під час проведення службового розслідування не встановлено.

Своїми діями військовослужбовець призваний під час мобілізації солдат ОСОБА_1 порушив вимоги наступних нормативно-правових актів, а саме статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, відповідно до якої військовослужбовець зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; статті 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, яка зазначає, що кожен військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Статей 1, 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, згідно якої військовослужбовець зобов`язаний: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, Точно та вчасно виконувати поставлені йому завдання, сумлінно вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов`язки, засвоювати все, чого навчають командири (начальники), та бути готовим до виконання Завдань, пов`язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності У країни.

Своїми діями військовослужбовець призваний піл час мобілізації молодший лейтенант ОСОБА_5 порушив вимоги наступних нормативно-правових актів, а саме статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, відповідно до якої військовослужбовець зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; статті 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, відповідно до якої військовослужбовець зобов`язаний доповідати своєму безпосередньому начальнику про все шо сталося з ним і стосується виконання ним своїх обов`язків.

Причинами та умовами, що сприяли вчиненню правопорушення є:

Особиста недисциплінованість солдата ОСОБА_1 та неналежне виконання обов`язків військової служби у Збройних Силах України, а також безконтрольність молодшого лейтенанта ОСОБА_5 в обліку особового складу.

5. Виходячи із вищевикладеного, запропоновано наступне:

1. Службове розслідування вважати завершеним.

2. За порушення військової дисципліни, а саме за відсутність на військовій службі без поважних причин з 28 березня 2023 року по теперішній час, порушення вимог статей 1, 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, статей 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил Україні та умисне ухилення від виконання обов`язків військової служби під час мобілізації військовослужбовця, який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , солдата військової служби призваного під час мобілізації ОСОБА_1 притягнути до відповідальності.

3. За порушення військової дисципліни, а саме за неналежний облік особового складу, що призвело до порушення статей 11, 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, начальника групи персоналу штабу 1 аеромобільного батальйону частини НОМЕР_1 молодшого лейтенанта військової служби призваного під час мобілізації ОСОБА_5 притягнути до дисциплінарної відповідальності.

4. Повідомлення про вчинення кримінального правопорушення та копію матеріалів службового розслідування стосовно військовослужбовця, який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , солдата військової служби, призваного під час мобілізації ОСОБА_1 направити до Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону, оскільки в його діяннях вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статі 408 КК України.

5. Вжити заходів та підготувати позовну заяву до суду, з метою стягнення грошових коштів з солдата ОСОБА_1 , за здійснення надлишкових виплат останньому за час незаконної відсутності поза межами військової частини НОМЕР_1 .

6. Відповідно до пункту 15 розділу 1, пункту 5 розділу 16 та пункту 15 розділу 34 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 військовослужбовцю, який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , солдату військової служби, призваному під час мобілізації ОСОБА_1 не виплачувати грошове забезпечення за час відсутності на військовій службі без поважних причин та позбавити премії за вересень-грудень 2023 року та січень, лютий 2024 року, а також не виплачувати додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 за вересень - грудень 2023 року та січень, лютий 2024 року.

22.02.2024 командиром військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) видано наказ №277/нод «Про результати службового розслідування за фактом нез`явлення з лікувального закладу солдата ОСОБА_1 ».

У наказі вказано, що відповідно до вимог статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21 листопада 2017 року №608, на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно- господарської діяльності) від 24 грудня 2023 року №3479, заступником командира 1 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 з морально-психологічного забезпечення майором ОСОБА_2 проведено службове розслідування за фактом нез`явлення з лікувального закладу та відсутності на військовій службі без поважних причин з 28 березня 2023 року військовослужбовця, який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , солдата ОСОБА_1 , а також встановлення ступеня його вини, чи дії або бездіяльності стали причиною вчинення правопорушення.

Службовим розслідуванням встановлено, що військовослужбовець, який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_1 , який фактично вибув на лікування до військової частини НОМЕР_2 27 березня 2023 року, госпіталізований не був, до району тимчасового розташування підрозділів 1 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 не прибув та з 28 березня 2023 року відсутній на військовій службі без поважних причин, оскільки жодних документів, які б підтверджували факт госпіталізації та перебування на лікуванні не надав.

Також в ході проведення службового розслідування було встановлено неналежне виконання обов`язків щодо обліку особового складу начальником групи персоналу штабу і аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 молодшим лейтенантом ОСОБА_5 , який у березні 2023 року перебував на посаді відповідального виконавця групи персоналу штабу 1 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 , оскільки встановлено, що ним неналежним чином проводився облік особового складу, тому рапорт про прибуття з військової частини НОМЕР_3 у період з 03 березня 2023 року по 26 березня 2023 року до тимчасового розташування підрозділів 1 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 стосовно солдата ОСОБА_1 поданий не був, що спричинило невірний облік військовослужбовця.

Своїми діями військовослужбовець призваний під час мобілізації солдат ОСОБА_1 порушив вимоги наступних нормативно-правових актів, а саме статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, відповідно до якої військовослужбовець зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, постійно підвищувати рівень військових та професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; статті 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, яка зазначає, що кожен військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Статей 1, 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, згідно яких військовослужбовець зобов`язаний: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, точно та вчасно виконувати поставлені йому завдання, сумлінно вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов`язки, засвоювати все, чого навчають командири (начальники) та бути готовим до виконання завдань, пов`язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.

Своїми діяннями військовослужбовець, який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_1 завдав шкоди державі у вигляді переплати грошового забезпечення в сумі 178328 гривень 30 копійок.

Своїми діями військовослужбовець призваний під час мобілізації молодший лейтенант ОСОБА_5 порушив вимоги наступних нормативно-правових актів, а саме статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, відповідно до якої військовослужбовець зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; статті 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, відповідно до якої військовослужбовець зобов`язаний доповідати своєму безпосередньому начальнику про все, що сталося з ним і стосується виконання, ним своїх обов`язків.

На підставі Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21 листопада 2017 року №608, статті 26 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, з метою недопущення подібних випадків в подальшому, наказано:

1. За порушення військової дисципліни, а саме за відсутність на військовій службі без поважних причин з 28 березня 2023 року по теперішній час, порушення вимог статей 1, 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, статей 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та умисне ухилення від виконання обов`язків військової служби по мобілізації на підставі пункту «в» статті 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військовослужбовцю, який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , солдату військової служби призваному під час мобілізації ОСОБА_1 оголосити сувору догану.

2. За порушення військової дисципліни, а саме за неналежний облік особового складу, що призвело до порушення статей 11, 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, на підставі пункту «б» статті 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, начальнику групи персоналу штабу 1 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 молодшому лейтенанту військової служби призваному під час мобілізації ОСОБА_5 оголосити догану.

3. Заступнику командира військової частини НОМЕР_1 з морально-психологічного забезпечення - начальнику відділення повідомлення про вчинення кримінального правопорушення та копію матеріалів службового розслідування стосовно військовослужбовця, який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , солдата військової служби призваного під час мобілізації ОСОБА_1 направити до Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону, оскільки в його діяннях вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 408 КК України.

4. Помічнику командира військової частини НОМЕР_1 з правової роботи - начальнику юридичної служби, вжити заходів та підготувати позовну заяву до суду з метою стягнення грошових коштів з солдата ОСОБА_1 за здійснення надлишкових виплат останньому за час незаконної відсутності поза межами військової частини НОМЕР_1 .

5. Начальнику фінансово-економічної служби - головному бухгалтеру військової частини НОМЕР_1 відповідно до пункту 15 розділу 1, пункту 5 розділу 16 та пункту 15 розділу 34 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 військовослужбовцю, який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , солдату військової служби призваному під час мобілізації ОСОБА_1 не виплачувати грошове забезпечення за час відсутності на військовій службі без поважних причин та позбавити премії за вересень - грудень 2023 року та січень, лютий 2024 року, а також не виплачувати додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 за вересень, грудень 2023 року та січень, лютий 2024 року.

5.1. Відповідно до пункту 4 розділу 16 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, молодшому лейтенанту військової служби призваному під час мобілізації ОСОБА_5 виплатити премію за лютий 2024 року у розмірі 90% встановленого розміру.

5.2. Занести 178328 гривень 30 копійок до Книги нестач військової частини НОМЕР_1 .

Вважаючи, що вказана вище сума грошового забезпечення 178328 гривень 30 копійок є безпідставно набутими коштами, які мають бути відшкодовані ОСОБА_1 , Військова частина НОМЕР_1 звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає про таке.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» (далі - Закон № 2232) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України (далі - Статут внутрішньої служби ЗСУ), затверджений Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV.

Відповідно до статті 3 Статуту внутрішньої служби ЗСУ військова служба у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком осіб (за винятком випадків, визначених законом), пов`язаній із захистом України.

Статтею 11 Статуту внутрішньої служби ЗСУ передбачено, що необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов`язки:

свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок;

бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим;

беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини;

постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України;

знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно;

дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України;

поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини;

бути пильним, суворо зберігати державну таємницю;

вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання;

виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни;

додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.

Статтею 16 Статуту внутрішньої служби ЗСУ передбачено, що кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Статтею 26 Статуту внутрішньої служби ЗСУ визначено, що військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Законом України від 24 березня 1999 року №551-XIV затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі - Дисциплінарний статут).

Згідно зі статтями 1, 2 Дисциплінарного статуту, військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.

Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.

Статтею 4 Дисциплінарного статуту установлено, що військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.

Згідно з частиною 1 статті 5 Дисциплінарного статуту, за стан дисципліни у військовому з`єднанні, частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов`язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення. Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов`язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків.

Статтею 6 Дисциплінарного статуту встановлено, що право командира - віддавати накази і розпорядження, а обов`язок підлеглого - їх виконувати, крім випадку віддання явно злочинного наказу чи розпорядження. Наказ має бути виконаний сумлінно, точно та у встановлений строк. Відповідальність за наказ несе командир, який його віддав.

У разі непокори чи опору підлеглого командир зобов`язаний для відновлення порядку вжити всіх передбачених статутами Збройних Сил України заходів примусу аж до притягнення його до кримінальної відповідальності.

Командир зобов`язаний вжити заходів щодо затримання підлеглого при вчиненні або здійсненні ним замаху на вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення, пов`язаного із непокорою, опором чи погрозою начальнику, застосуванням насильства, самовільним залишенням військової частини або місця служби, ухиленням від військової служби чи дезертирством, із негайним доставлянням затриманого до уповноваженої службової особи або вжити заходів щодо негайного повідомлення уповноваженої службової особи про затримання та місцезнаходження особи, яка підозрюється у вчиненні діяння з ознаками кримінального правопорушення.

Згідно зі статтею 45 Дисциплінарного статуту, у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення. За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення правопорушень, пов`язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності. Командири, які у разі виявлення ознак кримінального правопорушення не повідомили про це орган досудового розслідування, несуть відповідальність згідно із законом.

За приписами статті 48 Дисциплінарного статуту, на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов`язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).

Порядок накладення дисциплінарних стягнень визначений статтями 83-85 Дисциплінарного статуту.

Так, згідно зі статтею 83 Дисциплінарного статуту, на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Статтями 84, 85 цього ж Статуту встановлено, що прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу. Заборонено проводити службове розслідування особам, які є підлеглими військовослужбовця, чиє правопорушення підлягає розслідуванню, а також особам - співучасникам правопорушення або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.

Якщо під час службового розслідування буде з`ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення, командир військової частини письмово повідомляє про це орган досудового розслідування.

Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Згідно зі статтею 86 Дисциплінарного статуту, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.

Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Статтею 86 цього ж Статуту визначено, що дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладено після шести місяців з дня виявлення правопорушення. До зазначеного строку не зараховується час проведення службового розслідування, перебування військовослужбовця на лікуванні, у відпустці, під вартою, а також час відсутності на службі без поважних причин.

Порядок виконання дисциплінарних стягнень установлений, зокрема, статтями 96-98 Дисциплінарного статуту, відповідно до яких дисциплінарне стягнення виконується, як правило, негайно, а у виняткових випадках - не пізніше ніж за три місяці від дня його накладення. Після закінчення зазначеного строку стягнення не виконується, а лише заноситься до службової картки військовослужбовця. До зазначеного строку не зараховується час перебування військовослужбовця на лікуванні та у відпустці.

Особи, з вини яких не було виконане стягнення, несуть дисциплінарну відповідальність. Про накладені дисциплінарні стягнення військовослужбовцям може бути оголошено особисто, у письмовому наказі (розпорядженні), на нараді чи перед строєм військовослужбовців, які мають військові звання (обіймають посади) не нижче за військове звання (посаду) військовослужбовця, який вчинив правопорушення. Під час оголошення дисциплінарного стягнення до відома військовослужбовця доводять, в чому полягає порушення ним військової дисципліни чи громадського порядку.

Аналізуючи наведені норми, суд зазначає, що підставою притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності є неналежне виконання ним службових обов`язків, порушення військової дисципліни. Для притягнення військовослужбовця до такої відповідальності необхідно, щоб був зафіксований сам факт порушення, вину військовослужбовця повністю доведено, встановлено ступінь його вини та з`ясовано причини і умови, що сприяли вчиненню ним правопорушення.

При цьому, з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення та визначення ступеня вини, прийняттю рішення про накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення може передувати проведення службового розслідування.

Наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за №1503/31371, затверджено Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України (далі - Порядок №608).

Згідно з абзацом 4 пункту 2 розділу I Порядку №608, службове розслідування це комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.

Пунктом 3 розділу ІІ Порядку №608 визначено, що службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв`язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби; вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; у разі виявлення факту заподіяння матеріальної шкоди - причин виникнення шкоди, її розміру та винних осіб.

Пунктами 1, 3 розділу ІІІ Порядку №608 установлено, що рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.

Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування).

Днем початку службового розслідування вважається день видання наказу про його призначення. Днем закінчення службового розслідування вважається день надання командиру (начальнику), який призначив службове розслідування, акта службового розслідування та матеріалів на розгляд, визначений в наказі про призначення службового розслідування.

Згідно з пунктами 8, 9 розділу ІІІ Порядку №608 особи, які проводять службове розслідування, відповідають за всебічність, повноту, своєчасність та об`єктивність його проведення, додержання законодавства України, а також за нерозголошення інформації, яка стосується службового розслідування. Посадові (службові) особи Збройних Сил зобов`язані надавати письмові пояснення по суті предмета службового розслідування та поставлених їм питань, а за попередньою згодою керівника - документи чи матеріали відповідно до своїх службових обов`язків.

Службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). В окремих випадках цей строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більше ніж на один місяць. Загальний строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців (п.13 Розділу ІІІ Порядку №608).

Відповідно до пунктів 1, 3 розділу ІV Порядку №608, особи, які проводять службове розслідування, зобов`язані: дотримуватися вимог законодавства України, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об`єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення; виявляти (з`ясовувати) обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлювати обставини, які пом`якшують або обтяжують відповідальність правопорушника; розглядати заяви і клопотання військовослужбовця, правопорушення якого підлягає службовому розслідуванню, що були подані під час проведення службового розслідування та стосуються його проведення. У разі відмови військовослужбовця надати письмові пояснення по суті службового розслідування особа, яка проводить службове розслідування, складає акт про відмову, який засвідчується підписами не менше двох присутніх осіб.

Військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: знати підстави проведення службового розслідування; бути ознайомленим про свої права та обов`язки під час проведення службового розслідування; відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; давати усні, письмові або за допомогою технічних засобів пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення; з дозволу командира (начальника) отримувати копії документів, які стосуються службового розслідування, та долучати їх до власних пояснень; порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації; висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять; ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником); оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України.

Як видно з пункту 1 розділу V Порядку №608, за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.

У вступній частині акта службового розслідування зазначаються підстави призначення та проведення службового розслідування (п.2 розділу V Порядку №608).

Відповідно до пункту 3 розділу V Порядку №608, в описовій частині акта службового розслідування зазначаються: посада, військове звання, прізвище, ім`я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді військовослужбовця, стосовно якого проведено службове розслідування; неправомірні дії військовослужбовця; зв`язок правопорушення з виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби (якщо такий є); вина військовослужбовця; причинний зв`язок між неправомірними діями військовослужбовця та подією, що трапилась; вимоги нормативно-правових актів, інших актів законодавства, які було порушено; причини та умови, що сприяли правопорушенню; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення.

Згідно з п.4 розділу V Порядку №608, у резолютивній частині акта службового розслідування зазначаються: висновки службового розслідування; пропозиції щодо притягнення винної особи (винних осіб) до відповідальності; інші заходи, спрямовані на усунення причин та умов, що призвели до правопорушення, які пропонується здійснити.

Згідно з вимогами пункту 6 розділу V Порядку №608, після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування.

Пунктом 1 розділу VІ Порядку №608 визначено, що за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.

Вид дисциплінарного стягнення зазначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування.

Відповідно до вимог пункту 2 розділу VІ Порядку №608, дисциплінарне стягнення накладається у строки, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України. Наказ (витяг з наказу) про притягнення до відповідальності доводиться до військовослужбовця у частині, що його стосується, під підпис із зазначенням дати доведення. Доведення здійснює безпосередній командир (начальник) військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення, або старший (за підпорядкуванням) командир (начальник). У разі відмови військовослужбовця поставити свій підпис про ознайомлення з наказом (витягом з наказу) про притягнення його до відповідальності складається акт про відмову. Зміст акта про відмову засвідчується підписами не менше двох свідків цього факту.

Згідно з вимогами пункту 3 розділу VІ Порядку №608, якщо військовослужбовець вважає, що не вчинив правопорушення, він має право протягом місяця з дня накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командиру (начальнику) або звернутися до суду у визначений законом строк.

Так, як установив суд, 21.12.2023 командиром Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) видано наказ №3479 «Про призначення службового розслідування за фактом нез`явлення з лікувального закладу солдата ОСОБА_1 ».

За наслідками проведеного службового розслідування був виданий наказ від 22.02.2024 №277/нод «Про результати службового розслідування за фактом нез`явлення з лікувального закладу солдата ОСОБА_1 », яким ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Як установив суд, в акті службового розслідування (п.3.13.) указано, що військовослужбовець, який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_1 , який фактично вибув на лікування до військової частини НОМЕР_2 27 березня 2023 року, госпіталізований не був, до району тимчасового розташування підрозділів 1 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 або ж до пункту постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 не прибув, та з 28 березня 2023 року відсутній на військовій службі без поважних причин, оскільки жодних документів, які б підтверджували факт госпіталізації та перебування на лікуванні не надав, та своїми діяннями завдав шкоди державі у вигляді переплати грошового забезпечення в сумі 178328 гривень 30 копійок, що підтверджується довідкою від 05 січня 2024 року №171.

Цим актом запропоновано Вжити заходів та підготувати позовну заяву до суду, з метою стягнення грошових коштів з солдата ОСОБА_1 , за здійснення надлишкових виплат останньому за час незаконної відсутності поза межами військової частини НОМЕР_1 .

В наказі про притягнення ОСОБА_10 до дисциплінарної відповідальності від 22.02.2024 №277/нод вказано (пункти 4, 5.2.): помічнику командира військової частини НОМЕР_1 з правової роботи - начальнику юридичної служби, вжити заходів та підготувати позовну заяву до суду з метою стягнення грошових коштів з солдата ОСОБА_1 за здійснення надлишкових виплат останньому за час незаконної відсутності поза межами військової частини НОМЕР_1 ; занести 178328 гривень 30 копійок до Книги нестач військової частини НОМЕР_1 .

Як уважає Військова частина НОМЕР_1 переплата грошового забезпечення в сумі 178328,30 грн має бути відшкодована ОСОБА_1 .

Суд зазначає, що підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов`язків встановлено Законом України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03.10.2019 №160-1X.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», дія цього Закону поширюється на військовослужбовців під час виконання ними обов`язків військової служби, військовозобов`язаних та резервістів під час проходження ними зборів, а також осіб рядового та начальницького складу правоохоронних органів спеціального призначення, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, сил цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державного бюро розслідувань, співробітників Служби судової охорони (далі - особи).

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», у цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:

інше майно - нерухоме та рухоме державне майно (крім військового майна, закріпленого за військовою частиною, установою, організацією, закладом), майно, залучене під час мобілізації, а також грошові кошти (п.2);

матеріальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов`язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності (п.4);

пряма дійсна шкода (далі - шкода) - збитки, завдані військовій частині, установі, організації, закладу шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна, погіршення або зниження його цінності, а також витрати на відновлення чи придбання військового та іншого державного майна замість пошкодженого або втраченого, надлишкові виплати під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків. До шкоди не включаються доходи, які могли бути одержані за звичайних обставин, якщо таких збитків не було б завдано (п.5).

Частинами 1-3 статті 3 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» передбачено, що підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов`язків військової служби або службових обов`язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.

Умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків; 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; 4) вина особи в завданні шкоди.

Притягнення особи до матеріальної відповідальності за завдану шкоду не звільняє її від дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності, встановленої законами України.

Статтею 8 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» врегульовані питання проведення службового розслідування.

Так, посадові (службові) особи зобов`язані письмово доповісти командиру (начальнику) про всі факти завдання шкоди протягом доби з моменту виявлення таких фактів.

У разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб.

Розслідування повинно бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення. В окремих випадках зазначений строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив розслідування, але не більше ніж на один місяць.

Розслідування може не призначатися, якщо причини завдання шкоди, її розмір та винна особа встановлені за результатами аудиту (перевірки), інвентаризації, досудового розслідування або судом.

За результатами проведення розслідування складається акт (висновок), який подається командиру (начальнику), що призначив розслідування, на розгляд. До акта (висновку), складеного за результатами розслідування, додаються довідка про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника відповідної служби забезпечення і фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини, установи, організації, закладу та/або акт оцінки збитків, що складається суб`єктами оціночної діяльності.

Якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п`ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню.

Наказ доводиться до винної особи під підпис.

У разі якщо шкоду завдано кількома особами, у наказі командира (начальника) визначаються суми, що підлягають стягненню окремо з кожної особи, з урахуванням ступеня вини і конкретних обставин завдання ними шкоди.

Як зазначено вище, статтею 26 Статуту внутрішньої служби ЗСУ передбачено, що військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення. За вчинення кримінального правопорушення військовослужбовці притягаються до кримінальної відповідальності на загальних підставах (ст.27 Статуту внутрішньої служби ЗСУ).

Порядок №608 містить розділ VIII. «Особливості проведення службового розслідування за фактами завданої державі матеріальної шкоди».

1. У разі виявлення факту завдання шкоди державі командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає службове розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб.

2. Під час проведення такого службового розслідування додатково необхідно з`ясувати:

наявність шкоди;

протиправну поведінку особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків;

причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою;

ступінь нанесення матеріальної шкоди (пошкодження, псування або втрата військового майна);

умисність чи необережність дій (бездіяльність) винної особи та обставини, за яких заподіяно шкоду.

3. До матеріалів службового розслідування долучається довідка про вартісну оцінку заподіяної шкоди за підписом начальника відповідної служби та фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини.

Аналізуючи вказані норми чинного законодавства, суд зазначає, що залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини військовослужбовці несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом. Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються, зокрема, від матеріальної відповідальності за ці порушення. При цьому, у разі виявлення факту завдання шкоди державі командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає службове розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб.

Отже, за наявності підстав для притягнення військовослужбовця, з-поміж іншого, до матеріальної відповідальності, має бути проведено службове розслідування.

У цій справі службове розслідування стосовно ОСОБА_1 було призначено та проведено за фактом нез`явлення з лікувального закладу солдата ОСОБА_1 . За наслідками проведеного службового розслідування ОСОБА_1 був притягнутий до дисциплінарної відповідальності. Як видно з акту службового розслідування, дисциплінарне стягнення було накладене за невиконання обов`язків військовослужбовця, зокрема, статей 1, 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, статей 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.

Суд зазначає, що відповідно до п.15 Розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2028 №260, грошове забезпечення, з-поміж іншого, не виплачується, за час відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше.

Згідно з матеріалами службового розслідування, за результатами якого відповідача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, ОСОБА_1 був відсутній на службі з 28.03.2023 і по час проведення службового розслідування його місцезнаходження було невідомо, тобто, ОСОБА_11 не виконував обов`язки військової служби майже рік.

При цьому, відповідно до довідки від 05.012024 №171 Військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_11 за період із березня 2023 року по жовтень 2023 року нараховувалось та виплачувалось грошове забезпечення.

Крім того, відповідно до п.3 Розділу ІІ Порядку №608, службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв`язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби; ступеня вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння).

Водночас, під час проведення службового розслідування за фактами завданої державі матеріальної шкоди додатково необхідно з`ясувати: наявність шкоди; протиправну поведінку особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; ступінь нанесення матеріальної шкоди (пошкодження, псування або втрата військового майна); умисність чи необережність дій (бездіяльність) винної особи та обставини, за яких заподіяно шкоду.

Матеріали службового розслідування, проведеного за фактом нез`явлення з лікувального закладу солдата ОСОБА_1 , за результатами якого ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, зазначених висновків не містять.

Отже, доказів, які б свідчили про ініціювання та проведення службового розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб, до матеріалів справи не надано.

Окремо суд зазначає, що відповідно до частин 1, 2 статті 10 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», відшкодування шкоди, завданої особою, здійснюється на підставі наказу командира (начальника) шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення винної особи, крім випадків, передбачених частинами третьою, четвертою та п`ятою цієї статті та частиною першою статті 12 цього Закону.

Особа, яка завдала шкоду, за згодою командира (начальника) може добровільно відшкодувати її розмір повністю або частково, передати для відшкодування завданої шкоди рівноцінне майно або відремонтувати чи відновити пошкоджене, про що видається відповідний наказ. Не допускається відшкодування завданої шкоди рівноцінним майном у разі втрати чи пошкодження зброї, боєприпасів, спеціальної техніки та іншого майна, що відповідно до закону вилучене з цивільного обороту або обмежене в обороті.

Згідно з частинами 1-3 статті 12 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», у разі переведення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, до іншого місця служби чи зарахування в розпорядження відповідного командира (начальника) до повного відшкодування завданої нею шкоди стягнення сум завданої шкоди здійснюється за новим місцем служби чи місцем перебування в розпорядженні.

Якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її переведення до іншого місця служби чи зарахування в розпорядження, командир (начальник) надсилає у п`ятиденний строк із дня закінчення розслідування, аудиту (перевірки), інвентаризації чи надходження рішення суду відповідні матеріали до нового місця служби чи місця перебування в розпорядженні особи для вирішення питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності.

Командир (начальник) за новим місцем служби чи місцем перебування в розпорядженні особи видає у п`ятнадцятиденний строк із дня надходження матеріалів щодо завданої шкоди наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності. У такому разі відшкодування шкоди здійснюється в порядку, визначеному статтею 10 цього Закону.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

За встановлених вище обставин та наведених норм чинного законодавства, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної заяви Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів у сумі 178328,30 грн під час фактичного невиконання обов`язків військової служби.

Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 90, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовної заяви Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів у сумі 178328,30 грн під час фактичного невиконання обов`язків військової служби.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Позивач: Військова частина НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 .

Суддя Н.В. Кучугурна

Показати/Приховати судові провадження

Судове провадження