ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 531/596/24 Номер провадження 22-ц/814/2966/24Головуючий у 1-й інстанції Попов М.С. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2024 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Полтавського апеляційного суду в складі:головуючого судді: Чумак О.В.,

суддів Дряниці Ю.В., Пилипчук Л.І.

за участю секретаря Галушко А.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою представника Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на ухвалу Карлівського районного суду Полтавської області від 14 червня 2024 року, постановлену суддею Поповим М.С., у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про захист прав споживачів.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -

встановив:

У березні 2024 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Шеремет М.О. звернулась до суду першої інстанції з позовом до АТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживача, в якому просила стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на її користь безпідставно списані кошти 31 січня 2024 року у загальному розмірі 73195,02 грн. та 20,00 грн. комісії за обслуговування як членський внесок за січень 2024 року.

Ухвалою судді від 15 березня 2024 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

12 червня 2024 року, до початку розгляду справи по суті, представником позивача подано заяву, яку було сформовано у системі «Електронний суд», та яку було підтримано нею у судовому засіданні, про відмову від позову внаслідок задоволення заявлених вимог відповідачем та про стягнення понесених позивачем витрат на професійну правову допомогу у розмірі 20000,00 грн., на підтвердження яких до заяви додано копію додаткової угоди від 30 травня 2024 року до договору «Про надання правової допомоги» від 07 лютого 2024 року та копію Акту виконаних робіт, наданих послуг від 10 червня 2024 року.

14 червня 2024 року, до початку розгляду справи по суті, представником відповідача подано клопотання, яке було сформовано у системі «Електронний суд», із запереченням проти закриття провадження у зв`язку з відмовою позивача від позову внаслідок задоволення заявлених вимог відповідачем та стягнення витрат на професійну правову допомогу.

Відповідач вважає, що провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю предмету спору, так як банк одразу ж після звернення позивача до установи звернувся з фінансовою претензією до банку-екваєру для повернення коштів позивача, а отже підстав для звернення до суду у позивача не було.

Ухвалою Карлівського районного суду Полтавської області від 14 червня 2024 року прийнято відмову від позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів внаслідок задоволення заявлених вимог Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» та закрито провадження у справі № 531/596/24.

Стягнуто з Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: вул. Грушевського, 1д, м. Київ, 01001, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , понесені судові витрати по оплаті професійної правничої допомоги в розмірі 20000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок.

У задоволенні клопотання представника відповідача відмовлено.

На вказану ухвалу відповідач АТ КБ «Приватбанк» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу в частині стягнення витрат на правничу допомогу, та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про стягнення судових витрат.

Апелянт вважає, що в цій частині ухвала суду винесена без повного та об`єктивного дослідження обставин справи, які виникли в процесі розгляду справи та були підставою для відмови позивача від позову, а також питання обґрунтованості, співмірності та доведеності заявленого розміру витрат на правничу допомогу.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивачки ОСОБА_2 просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін ухвалу суду першої інстанції.

У судове засідання до апеляційного суду в режимі відеоконференції з`явилась представник позивача ОСОБА_2 .

Представник АТ КБ «ПриватБанк» до апеляційного суду не з`явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Його неявка не перешкоджає розгляду справи відповідно до ст. 372 ЦПК України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивачки, дослідивши матеріали справи та перевіривши рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Згідно із ст. 374 ч. 1 п. 1 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Матеріалами справи встановлено, що на підтвердження заявленої вимоги про стягнення з АТ КБ “ПриватБанк” на користь ОСОБА_1 витрат на оплату професійної правової допомоги у сумі 20 000,00 грн. представник позивача надала: копію договору про надання правової допомоги б/н від 07 лютого 2024 року, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Шеремет М.О. за підписами сторін; копію додаткової угоди від 30 травня 2024 до договору про надання правової допомоги б/н від 07 лютого 2024 року; копію Акту виконаних робіт, наданих послуг від 10 червня 2024 року (а.с. 11, 108, 111).

При постановленні ухвали про стягнення витрат на правничу допомогу суд першої інстанції виходив із того, що позивач не підтримує своїх вимог унаслідок їх задоволення відповідачем після пред`явлення позову, тому дійшов висновку про стягнення з відповідача понесені позивачем судові витрати по оплаті професійної правничої допомоги.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками місцевого суду, з огляду на наступне.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірними із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4ст. 137 ЦПК України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були понесені фактично, а їхній розмір є обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (Див. рішення «Лавентс проти Латвії» («Affaire Lavents c. Lettonie»), заява №58442/00 § 154).

Згідно ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Відповідно до ч. 3 ст. 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Враховуючи те, що відповідач АТ КБ «ПриватБанк» задовольнив вимоги позивачки ОСОБА_1 після пред`явлення позову, який подано 07.03.2024 через підсистему «Електронний суд», повернувши кошти на рахунок позивачки 29.04.2024 (а.с. 67), відповідно, сторона позивача не підтримує своїх вимог унаслідок їх задоволення відповідачем після пред`явлення позову, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з відповідача АТ КБ «ПриватБанк» на користь позивачки понесені нею судові витрати по оплаті професійної правничої допомоги у сумі 20000,00 грн.

Розмір витрат на правничу допомогу, надану позивачці ОСОБА_1 адвокатом Шеремет М.О., при розгляді цієї справи, доведений належними і допустимими доказами, які містяться у справі, а також співмірний із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Доводи апеляційної скарги відповідача, які зводяться до незгоди зі стягненням витрат на правничу допомогу, а також посилання на сумніви факту підписання додаткової угоди до договору про надання правничої допомоги та акту виконаних робіт позивачкою, є припущеннями, належними та допустимими доказами не підтверджені, не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, тому на увагу колегії суддів не заслуговують.

Посилання представника відповідача на відсутність підстав для стягнення витрат на правничу допомогу не заслуговують на увагу колегії суддів, оскільки на час пред`явлення ОСОБА_1 позову до суду між сторонами існував спір щодо стягнення безпідставно списаних коштів.

Ухвала місцевого суду постановлена з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, підстави для її зміни чи скасування з наведених в апеляційній скарзі мотивів колегією суддів апеляційного суду не встановлено.

За таких обставин суд апеляційної інстанції приходить до висновку про залишення апеляційної скарги та доповнень до неї без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк"залишити без задоволення.

Ухвалу Карлівського районного суду Полтавської області від 14 червня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 25.11.2024.

Головуючий суддя    О.В.Чумак

Судді     Ю.В.Дряниця

                                                                                          Л.І.Пилипчук