Справа № 181/397/23

Провадження № 1-кп/188/137/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді                    ОСОБА_1

при секретарі                            ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Петропавлівка Дніпропетровської області кримінальне провадження № 120223041480000002 від 02.01.2023р. відносно ОСОБА_3 за  ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -

за участю прокурора: ОСОБА_4

за участю обвинуваченого в режимі відеоконференції: ОСОБА_3  

                                                     ВСТАНОВИВ:

       В провадженні Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області перебуває обвинувальний акт № 120223041480000002 від 02.01.2023р. відносно ОСОБА_3 за ознаками кримінального правопорушення,  передбаченого  ч. 2 ст. 307 КК України.

       В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , посилаючись на те, що існують ризики, які передбачені ст. 177 КПК України. На сьогоднішній день вказані ризики не зникли і не зменшились, отже продовжують існувати, в зв`язку з чим прокурор просить задовольнити клопотання, яке мотивоване тим, що ОСОБА_3 , будучи раніше судимий - 02.02.2017р. Межівським районним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі та 07.05.2020 року, звільнившись із Жовтоводської виправної колонії № 26 по відбуттю покарання, належних висновків не зробив, на шлях виправлення не став, усвідомлюючи значення своїх дій, продовжив свою злочинну діяльність. Вказані дії обвинуваченого можуть вказувати на те, що він, перебуваючи на волі, може продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення, оскільки не бажає ставати на шлях виправлення, незаконно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. 

        Обвинувачений ОСОБА_3 просив відмовити у задоволенні клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, замінивши його на цілодобовий домашній арешт.

     Згідно ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

    Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

       Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

       Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

     Вирішуючи питання про продовження ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд вважає клопотання прокурора обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.  

     Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

     1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

    2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

   3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

     4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

    5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

   Частина 2 ст. 177 КПК України зазначає, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

    Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177  цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

    1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

    2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

     3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

    4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

    5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

   6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

   7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

   8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

   9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

  10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

  11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;

   12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

    Продовжуючи обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, чим перешкоджати здійсненню провадження у справі, незаконно впливати на свідків та продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення.    

       Розглядаючи доведеність наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, судом враховуються обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до десяти років, у зв`язку з чим, розуміючи тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винним у вчиненні інкримінованого йому злочину та з огляду на обставини вчинення ним інкримінованого злочину, останній може переховуватись від суду з метою уникнення покарання.

        Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання від 6 до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, що є вагомим психологічним фактором, який може сприяти переховуванню обвинуваченого від суду, суд вважає, що до цього часу наявні ризики переховування обвинуваченого від суду, впливу на свідків, які ще не допитані в судовому засіданні, наявність ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинення іншого кримінального правопорушення, тому інші більш м`які запобіжні заходи не здатні забезпечити належної поведінки обвинуваченого.    

        Обвинуваченим не надані будь-які докази щодо доцільності обрання більш м`якого застосування запобіжного заходу.

         Також судом враховано, що обвинувачений ОСОБА_3 фактично не має сталих соціальних зв`язків, оскільки не одружений, не працює, раніше судимий, що підтверджує ризик переховування від суду та продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення, оскільки він не має джерела доходів.

         Крім того судом береться до уваги, що у контексті практики ЄСПЛ ризик втечі підозрюваного, обвинуваченого оцінюється не лише на основі суворості можливого вироку, а має досліджуватися з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі, або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних  з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.   

        Заслухавши доводи обвинуваченого щодо необґрунтованості клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,  суд вважає їх такими, що не є переконливими при розгляді вказаного клопотання.

      Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, визначених ст. 177 КПК України, для застосування обвинуваченому менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

      З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підлягає продовженню на термін, який не може перевищувати 60 (шістдесят) днів.

        На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177,182-183, 331, 369, 372 КПК України,  суд, -        

                                                    УХВАЛИВ:

       Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

         Продовжити запобіжний захід ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню №120223041480000002 від 02.01.2023р.  строком на 60 (шістдесят) днів з 13:00 год. 26.11.2024 року до 13:00 год. 24.01.2025 року включно. 

         Копію ухвали направити прокурору та Дніпропетровському УВП № 4 м. Дніпро.

         Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області протягом п`яти днів з дня її оголошення.   

Суддя ОСОБА_1