Справа № 274/271/17

Провадження № 2/0274/198/19

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

21.10.24 м. Бердичів

БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

в складі: головуючого - судді Хуторної І.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Дерманської О.В.,

учасники справи, присутні в судовому засіданні

позивач ОСОБА_1 , його представник адвокат Бреднєв О.О.,

представник відповідача адвокат Паламарчук О.В.,

розглянувши в судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, -

в с т а н о в и в:        

У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Моторного (транспортного) страхового бюро України у якому просив:

-стягнути із Моторного (транспортного) страхового бюро України на його користь 44 789 гривень 53 матеріальної шкоди матеріальної шкоди, із якої 44344 гривні 86 копійок вартість відновлювального ремонту автомобіля та 444 гривні 67 копійок - витрати на лікування;

-стягнути із Моторного (транспортного) страхового бюро України 5000 гривень моральної шкоди заподіяної внаслідок ушкодження здоров`я;

-стягнути із ОСОБА_2 на 20000 гривень у відшкодування моральної шкоди.

-стягнути із ОСОБА_2 на мою користь 1000 гривень витрат, пов`язаних із проведенням експертного автотоварознавчого дослідження.

Короткий виклад доводів позивача, заперечень відповідачів

Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що 05.11.2016 року біля 09 год.30 хв. він, керуючи власним автомобілем «Хюндай Соната» № НОМЕР_1 , рухався з боку вул. Нізгірецька по вул. Волочаївська у м. Бердичеві в напрямку вул. Вінницька. Проїхавши шляхопровід, він побачив як приблизно метрів за 30 попереду нього із АЗС, що ліворуч по напрямку його руху зі швидкістю близько 10 км/год виїхав автомобіль «Нива» під керуванням водія ОСОБА_3 .

Швидкість його автомобіля складала близько 60 км/год та він зайняв середину моєї смуги руху та продовжив рух у попутному напрямку.

Покажчиків повороту на автомобілі «Нива» увімкнено не було. Швидкість автомобіля «Нива» була значно меншою від швидкості його автомобіля. Йому здалося, що автомобіль «Нива» якось «смикається». Оскільки ніяких перешкод на зустрічній смузі руху не було, він, увімкнувши покажчик лівого повороту, почав зміщувати свій автомобіль на зустрічну смугу руху, щоб об`їхати автомобіль «Нива», який перешкоджав подальшому руху.

Коли до автомобіля «Нива» залишалось близько 15-20 метрів, його водій різко змінив напрямок свого руху вліво та продовжив рух у попутно-перехресному напрямку, знову повертаючи на АЗС. Тобто автомобіль «Нива» рухався по колу. Він одразу загальмував, але зіткнення уникнути не зміг.

Зіткнення сталося правою передньою частиною автомобіля позивача у ліву бокову частину автомобіля «Нива». Обидва автомобілі отримали механічні пошкодження.

Згідно висновку № 419 експертного автотоварознавчого дослідження від 26.12.2016 вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача, з урахуванням зносу, складає 44344,86 гривень. Вартість проведеного автотоварознавчого дослідження склала 1000 грн.

Крім того, внаслідок ДТП позивач отримав тілесні ушкодження у вигляді садна у ділянці чола справа, струсу головного мозку, забою шийного відділу хребта, які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я.

Протягом трьох днів він проходив курс лікування на денному стаціонарі Бердичівської ЦМЛ та витрати на лікування склали 444 гривні 67 копійок.

За фактом ДТП старшим слідчим ОСОБА_4 було відкрито кримінальне провадження №12016060050001763.

30 листопада 2016 року слідчий виніс постанову про закриття кримінального провадження, убачаючи при цьому у діях позивача склад адміністративного правопорушення.

Не погоджуючись із цією постановою слідчого, позивач оскаржив її до Бердичівського міськрайонного суду.

Постановою слідчого судді Бердичівського міськрайонного суду від 14 12.2016 року у справі № 274/605/16-к постанову слідчого скасовано, а матеріали направлено до Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області для продовження досудового розслідування.

Позивача вважає, що у скоєні ДТП винен ОСОБА_2 , який порушив вимоги п. 9.4, п.10.1. 10.2, 10.4 ПДР, а саме:

- виїжджаючи із території АЗС, ОСОБА_2 не надав позивачеві перевагу в русі, а виїхав на зусрічну смугу руху із малою швидкістю та змусив позивача змінити напрямок руху об`їжджати його зліва (п. 10.2 ПДР);

- сигнал лівого повороту на автомобілі «Нива» увімкнутим не був. З місця виїзду на головну дорогу з території автозаправочної станції до місця зіткнення автомобіль «Нива» подолав біля 20-25 метрів. Отже він ніяким чином не міг завчасно (за 50-100 метрів) увімкнути покажчик повороту та належним чином проінформувати позивача про намір здійснити лівий поворот.

Позивач є особою із інвалідністю війни, він втратив життєво необхідну для нього річ - автомобіль який давав йому змогу пересуватись від місця проживання до центру міста. Крім того, порушився його нормальний спосіб життя та життя його сім`ї. Він став терпіти незручності, втрачати багато часу для поїздок у місто до родичів та знайомих.

Крім того, внаслідок ДТП позивач отримав тілесні ушкодження, терпів фізичний біль.

Він отримав інвалідність внаслідок поранення під час бойових дій. Отриманий під час ДТП струс головного мозку, забій шийного відділу хребта спровокували загострення больових синдромів старої контузії. Він не може повноцінно спати уночі часто прокидаюсь від нестерпного головного болю. Порушився його нормальний спосіб життя.

Моральну шкоду, пов`язану із перенесеними мною фізичними болями та стражданнями, які він зазнав внаслідок ДТП та душевні страждання пов`язані із пошкодженням його майна оцінив у 25000 гривень, із яких 5000 гривень за шкоду заподіяну життю та здоров`ю та 20000 гривень - за шкоду заподіяну внаслідок пошкодження майна.

Про настання страхового випадку він своєчасно повідомив МТСБУ.

Вину ОСОБА_2 у скоєні ДТП він змушений доводити у межах розгляду даної цивільної справи.

Представник відповідача  ОСОБА_2  – адвокат Паламарчук О.В. просив відмовити у задоволенні позову.

Заперечення проти позову мотивував тим, що у висновку експерта невірно визначено момент настання небезпеки для руху ОСОБА_1 та, відповідно, експерт дійшов хибного висновку про винуватість у ДТП ОСОБА_2 . Крім того, на відео експерт не побачив покажчика повороту, хоча ОСОБА_2 такий вмикав. Крім того, за медичною допомогою позивач звернувся лише через 3 дні після зіткнення транспортних засобів. Тому, не доведено причинно-наслідковий зв`язок із ДТП та заподіяними тілесними ушкодженнями. Вважає, що моральна шкода не доведена.

Представник Моторного (транспортного) страхового бюро України Купар І.Ю. проти задоволення позову заперечив, оскільки за наслідками ДТП, що сталася 05.11.2016 протокол про адміністративне правопорушення був складений відносно позивача та суд своєю постановою закрив справу за спливом строків притягнення позивача до адміністративної відповідальності, тобто, за нереабілітуючої підстави. Отже, у даному ДТП судом було встановлено винуватість позивача. Крім того, розмір матеріальної шкоди не можна вважати обґрунтованим, оскільки у висновку відсутні відомості щодо вартості автомобіля до ДТП з чим, щоб перевірити чи не є автомобіль фізично знищеним. Визначений позивачем розмір моральної шкоди суперечить закону.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі

Ухвалою судді від 27.03.2017 у справі відкрито провадження.

Після закінчення повноважень судді Щербака Д.С., справа внаслідок повторного авторозподілу передана на розгляд судді Замезі О.В. та ухвалою від 14.12.2017 справа прийнята суддею до свого провадження.

Ухвалою суду від 12.06.2019 розгляд справи продовжено за правилами загального позовного провадження.

Після закінчення повноважень судді Замеги О.В. справа внаслідок повторного авторозподілу передана на розгляд судді Хуторній І.Ю. та ухвалою від 10.03.2020 справа прийнята суддею до свого провадження.

Ухвалою суду від 28.07.2020 у Бердичівського РВП витребувано матеріали кримінального провадження № 12016060050001763 та відомості того чи притягувався ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 126 КУпАП.

       Ухвалою суду від 28.07.2020 у справі призначено судову автотехнічну експертизу, провадження у справі зупинено.

Ухвалою суду від 02.05.2022 суд поновив провадження у зв`язку із надходженням клопотання експерта.

Ухвалою суду від 18.05.2022 клопотання експерта задоволено та зазначено вихідні дані для проведення експертизи, провадження у справі зупинено.

У зв`язку із надходженням висновку експерта провадження у справі поновлено 06.07.2022.

Ухвалою суду від 14.09.2022 у Моторного (транспортного) страхового бюро України витребувано матеріали страхової справи за заявою ОСОБА_1 по факту дтп, що сталася 05.11.2016.

Ухвалою суду від 14.09.2022 у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 , адвоката Паламарчука О.В. про призначення повторної автотехнічної експертизи суд відмовив.

Протокольною ухвалою суду від 14.09.2022 суд закрив підготовче провадження, справу призначив до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 28.12.2022 суд задовольнив клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Паламарчука О.В. та призначив комісійну судову автотехнічну експертизу, провадження у справі зупинив.

У зв`язку із непроведенням ОСОБА_2 оплати за експертизу матеріалами справи 09.05.2024 повернулися на адресу суду.

Ухвалою суду від 10.05.2024 провадження у справі поновлено.

У судовому засіданні 21.10.2024 позивач та його представник адвокат Брєднєв О.О. повністю підтримали позовні вимоги.

Представник відповідача адвокат Паламарчук О.В, проти задоволення позову заперечив.

Представник МТСБУ у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду МТСБУ повідомлене належним чином (а.с. 203, том 2).

Фактичні обставини, встановлені судом, докази на їх підтвердження

Судом встановлено, що 05.11.2016 о 09 год. 30 хв. по вул. Волочаївській в м.Бердичеві сталась ДТП, за участю автомобіля "ВАЗ 2121" д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля "Hyundai sonata" д.н.з. НОМЕР_3 , водієм якого був ОСОБА_1 , внаслідок якого автомобілі отримали механічні пошкодження (а.с.7-8, том 1, матеріали адміністративної справи №274/1927/17).

За даним фактом відомості внесені до ЄРДР №12016060050001763.

Із досліджених судом матеріалів кримінального провадження №12016060050001763 суд встановив, що 30 листопада 2016 року слідчий виніс постанову про закриття кримінального провадження за відсутності складу кримінального правопорушення, оскільки заподіяні ОСОБА_1 тілесні ушкодження відносяться до легких. Закриваючи кримінальне провадження, слідчий вбачав у діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення.

Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 22.05.2027 у справі № 274/1670/17 ухвалу слідчого судді від 12.05.2017 про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 скасовано, постановлено ухвалу про скасування постанови про закриття кримінального провадження. Серед іншого, у постанові Житомирського апеляційного суду вказано, що висновок слідчого про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП є передчасним, у провадженні не була проведена судово-автотехнічна експертиза.

Постановою слідчого від 28.09.2017 кримінальне провадження №12016060050001763 закрито за відсутності в діях ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, оскільки внаслідок ДТП ОСОБА_1 заподіяно легкі тілесні ушкодження із короткочасним розладом здоров`я. Матеріали відносно учасників ДТП виділено для притягнення їх до адміністративної відповідальності.

Постановою прокурора Бердичівської окружної прокуратури від 12.11.2017 постанову слідчого від 28.09.2017 скасовано як передчасну, оскільки слідчим не проведено жодної слідчої дії, не виконано вимоги ухвали апеляційного суду.

Постановою слідчого від 27.03.2018 кримінальне провадження №12016060050001763 закрито за відсутності в діях ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення. Постанову слідчий мотивував тим, що оскільки внаслідок ДТП ОСОБА_1 заподіяно легкі тілесні ушкодження із короткочасним розладом здоров`я, - в діях ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відсутній склад кримінального правопорушення, передбачений ст. 286 КУпАП, однак у діях винної особи вбачаються ознаки адміністративного правопорушення. Матеріали відносно учасників ДТП виділено для притягнення їх до адміністративної відповідальності.

Відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП від 12.05.2017.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БР № 184335 від 12.05.2017 - 05.11.16 о 09 год. 30 хв, поблизу будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , керуючи автомобілем HYUNDAI SONATA, д.н. НОМЕР_1 , проігнорував вимоги дорожнього знаку 3.25 ПДР України - "обгін заборонено", здійснив обгін у невстановленому місці, та всупереч п. 14.2 "б" ПДР України не впевнився в тому, що водій транспортного засобу, що рухався попереду, не подав сигнал про намір повороту ліворуч, скоїв зіткнення з автомобілем ВАЗ-2121, д.н. НОМЕР_2 . В результаті зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Таким чином, ОСОБА_1 порушив п. 14.2 "б" ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Протокол серії БР № 184335 до суду вперше надійшов 15.05.2017 та постановою судді від 06.06.2017 був направлений до Бердичівського РВП для доопрацювання.

Вдруге протокол серії БР № 184335 до суду надійшов 17.07.2017 та постановою судді від 20.10.2017 був направлений до Бердичівського РВП для доопрацювання.

Втретє протокол серії БР № 184335 до суду надійшов 15.06.2018 та постановою судді у справі № 274/1927/17 (провадження 3/0274/941/18) від 07.06.2018 провадження у справі закрито оскільки на момент надходження протоколу до суду сплив строк притягнення до адміністративної відповідальності. Винуватість ОСОБА_1 не встановлена.

Матеріали справи № 274/1927/17 (провадження 3/0274/941/18) не містять відомостей про виклик у судове засідання ОСОБА_1 .

Відносно ОСОБА_2 протокол за ст. 124 КУпАП не складався та до суду не надходив.

Відповідно до висновку судово-автомеханічної експертизи від 23.06.2022 № СЄ-19/1-6-22/536-ІТ - в даній дорожній ситуації водій автомобіля ВАЗ-2121 р.н. НОМЕР_4 ОСОБА_2 повинен був керуватися вимогами п. 9.2. «б», 10.1. Правил дорожнього руху України. З технічної точки зору вбачається, що дії водія ОСОБА_2 не водія відповідати вимогам п. 10.1. ПДР України. Встановити відповідність дій водія вимогам п. 9.2. «б» ПДР в категоричній формі не представляється можливим.

В даній дорожній ситуації водій автомобіля HYUNDAI SONATA ОСОБА_1 повинен був керуватися вимогами п. 12.3., 12.4. дорожнього знаку 3.25 Правил дорожнього руху України (в редакції 2016 р.). З технічної точки зору вбачається, що дії водія ОСОБА_1 не відповідали вимогам п. 12.4. ПДР України. Встановити в категоричній формі відповідність дій водія вимогам дорожнього знаку 3.25 ПДР не представляється можливим. Невідповідностей дій водія вимогам п. 12.3. ПДР не вбачається.

2. Невідповідність дій водія автомобіля ВАЗ-2121 ОСОБА_2 вимогам п. 10.1. ПДР України з технічної точки зору знаходиться у причинному зв`язку з виникненням даної ДТП, так як з моменту виникнення небезпеки для руху водій автомобіля HYUNDAI SONATA ОСОБА_1 не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем ВАЗ-2121 шляхом застосування своєчасного гальмування, як при фактичній швидкості 93 км/год, так і при дозволеній швидкості 60 км/год.

3. З моменту виникнення небезпеки для руху водій автомобіля HYUNDAI SONATA ОСОБА_1 не мав технічної можливості уникнути зіткнення з - автомобілем ВАЗ-2121 шляхом застосування своєчасного гальмування, як при фактичній швидкості 93 км/год, так і при дозволеній швидкості 60 км/год (а.с. 2-11, том 2).

Згідно наданого висновку експертного автотоварознавчого дослідження №419 від 26.12.2016, вартість матеріального збитку заподіяно власнику автомобіля Hyundai Sonata 2.0 16V GLS, реєстраційний номер НОМЕР_5 на 24 грудня 2016 року складає 81463,2 грн.

2. Вартість відновлюваного ремонту автомобіля Hyundai Sonata 2.0 16V GLS реєстраційний номер НОМЕР_5 на 24 грудня 2016 рік складає 85231,18 грн.

3. Вартість відновлюваного ремонту з урахуванням зносу складових автомобіля Hyundai Sonata 2.0 16V GLS, реєстраційний номер НОМЕР_6 на 24 грудня 2016 рік складає 44344,86 грн.

4. Величина втрати товарної вартості автомобіля Hyundai Sonata 2.0 16V GLS, реєстраційний номер НОМЕР_5 на 24 грудня 2016 рік складає 0 грн (а.с.16-34, том 1 ).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 07.11.2027 № 433, проведеної в рамках кримінального провадження №12016060050001763, внаслідок ДТП, що сталася 05.11.2016 у ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження у вигляді садна в ділянці чола справа, струсу головного мозку, забою шийного відділу хребта. Виявлені тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень із короткочасним розладом здоров`я. Дані тілесні ушкодження виникли від дії тупого твердого предмету, що і можливо в термін, вказаний у постанові.

Відповідно до картки хворого денного стаціонару ОСОБА_1 , із 09.11.16 до 11.11.2016 проходив лікування у Бердичівській ЦМЛ із діагнозом ЧМТ, струс головного мозку. Відповідно до щоденника спостереження за хворим та копій квитанцій на лікування ОСОБА_1 витрачено 444 гривні 67 копійок (а.с. 38-39, том 1).

Відповідно до посвідчення № 015443 від 11.11.2014 ОСОБА_5 на строк до 01.12.2019 встановлено інвалідність війни 3 групи (а.с. 5, том 1).

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 не була застрахована.

ОСОБА_1 , як особа із інвалідністю внаслідок війни, відповідно до ст. 13 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» звільнений від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України.

08.11.2016 ОСОБА_2 звернувся до МТСБ із заявою, в якій повідомив про подію ДТП (а.с. 101, том 2).

МТСБУ повідомило ОСОБА_1 у листі від 14.03.2017, що серед інших матеріалів ОСОБА_1 слід надати постанову суду про притягнення його до адміністративної відповідальності (а.с. 63).

Норми права застосовані судом, аналіз доводів сторін, висновки суду

Дослідивши докази, встановивши обставини справи, суд доходить висновку про часткове задоволення позову із таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За положеннями статті 1188 ЦК України шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до висновку судово-автотехнічної експертизи від 23.06.2022 - невідповідність дій водія автомобіля ВАЗ-2121 ОСОБА_2 вимогам п. 10.1. ПДР України з технічної точки зору знаходиться у причинному зв`язку з виникненням, що сталася 05.11.2016 о 09 год. 30 хв. по вул. Волочаївській в м. Бердичеві за участю автомобіля "ВАЗ 2121" д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля "Hyundai sonata" д.н.з. НОМЕР_3 , водієм якого був ОСОБА_1 .

Цей доказ суд вважає належним, допустимим та достатнім для підтвердження факту винуватості ОСОБА_2 у вчиненні ДТП, виходячи із таких підстав.

Під час розслідування кримінального провадження №12016060050001763 слідчий не призначив та не провів судово-автотехнічної експертизи, незважаючи на вказівки суду апеляційної інстанції та прокурора.

До суду фактично було направлено тричі протокол про адміністративне правопорушення від 12.05.2017 відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, складений після винесення постанови від 15.04.2017 про закриття провадження №12016060050001763.

Проте, постанова слідчого про закриття провадження №12016060050001763 від 15.04.2017 скасована судом апеляційної інстанції, як передчасна.

ОСОБА_1 не погоджувався із тим, що в його діях є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскаржуючи до слідчого судді постанову слідчого про закриття кримінального провадження та висловлював заперечення час розгляду судом справи про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП.

Крім того, уже 25.01.2017 ОСОБА_1 пред`явив до суду цивільний позов про відшкодування шкоди, завданої ДТП, заявивши клопотання в рамках цивільного провадження – призначити судову автотехнічну експертизу.

У подальшому кримінальне провадження №12016060050001763 закрито 27.03.2018 у зв`язку із відсутністю складу злочину в обох учасників ДТП.

За наслідками закриття кримінального провадження протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП не був складений, незважаючи на пряму вказівку у постанові слідчого про виділення матеріалів для складання протоколів відносно обох учасників ДТП.

Суд закрив провадження відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП за спливом строків давності на час надходження справи до суду, від 15.04.2017. При цьому, суд не досліджував доказів, не встановлював винуватості ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 6 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон) страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961 IV) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Отже, відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом № 1961 IV у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961 IV).

Згідно з підпунктом а пунктом 1 статті 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

ОСОБА_2 свою цивільно-правову відповідальність не застрахував, тому, відповідно, на МТСБУ покладається відповідальність відшкодування шкоди ОСОБА_1 , завданої внаслідок ДТП.

Законодавець передбачає дві підстави для виплати страхового відшкодування потерпілому. Перша з них - передбачена статтею 35 Закону № 1961-IV. Шкода може бути відшкодована на підставі звернення потерпілого до страховика за умови подання ним відповідної заяви про таке відшкодування.

Інший спосіб передбачає можливість звернення за відшкодуванням до суду з вимогою до страховика про відшкодування шкоди та ухвалення відповідного судового рішення.

Так, згідно з пунктом 36.1 статті 36 Закону № 1961-IV рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду у разі, якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.

Випадки, коли шкода не відшкодовується страховиком (МТСБУ), визначені в статті 32 Закону № 1961 IV та таких випадків суд не встановив.

Відповідно до ст. 28 Закону № 1961 IV шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України (Стаття 29 Закону № 1961-IV).

Отже, із МТСБУ на користь ОСОБА_1 належить стягнути майнову шкоду, яка визначена, із урахуванням фізичного зносу автомобіля та складає 44344,86 грн.

Статтею 23 Закону № 1961-IV визначено, що шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого.

У зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів (стаття 24 Закону № 1961-IV).

Внаслідок ДТП було завдано шкоду здоров`ю ОСОБА_1 , яка полягає у витратах на лікування та складає 444 гривні 67 копійок. Відповідно зазначена шкода також підлягає стягненню із МТСБУ на користь ОСОБА_1 .

Окрім майнової шкоди, позивач пред`явив до МТСБУ позов про відшкодування моральної шкоди на суму 5 000 грн та до ОСОБА_2 на суму 20 000 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Суд, оцінивши надані докази, зважаючи на наявність на час ДТП у позивача інвалідності, необхідності докладання зусиль для відновлення порушеного права, душевних страждань, яких зазнав позивач внаслідок пошкодження майна та заподіяння йому тілесних ушкоджень, виходячи із принципу розумності та справедливості, стягує визначає моральну шкоду позивача у розмірі 5000 гривень.

При визначені такого розміру моральної шкоди судом враховано, що будь-яких доказів (медичних документів, висновку експерта тощо) про завдані позивачеві моральні страждання та їх глибину, суду не надано.

Відповідно до статті 23 ЗУ № 1961-IV моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Статтею 26-1 ЗУ № 1961-IV визначено, що страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Таким чином, із МТСБ на користь позивача підлягає стягненню 22, 34 грн моральної шкоди (444,67*0,05)

Із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 належить стягнути решту завданої моральної шкоди, що складає 4977 гривень 66 копійок (5000-22,34).

У задоволенні решти позову в частині відшкодування моральної шкоди суд відмовляє за необґрунтованості.

Розподіл судових витрат

Згідно із ч. 1ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, та позивач від сплати судового збору звільнений, суд стягує із відповідачів на користь держави судовий збір, пропорційно задоволеним позовнім вимогам. Тому, із Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь держави належить стягнути 412 гривень 80 копійок судового збору, із ОСОБА_2 на користь держави - 43 гривні 80 копійок судового збору.

У стягненні із ОСОБА_2 1000 гривень витрат, пов`язаних із проведенням експертного автотоварознавчого дослідження суд відмовляє, із таких підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи   у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За положеннями статті 140 ЦПК України особа, яка надала доказ на вимогу суду, має право вимагати виплати грошової компенсації своїх витрат, пов`язаних із наданням такого доказу. Розмір грошової компенсації визначає суд на підставі поданих такою особою доказів здійснення відповідних витрат. Розмір витрат, пов`язаних з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

У випадках, коли сума витрат, пов`язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, повністю не була сплачена учасниками справи попередньо або в порядку забезпечення судових витрат, суд стягує ці суми зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом.

Суд зазначає, що висновком автотоварознавчого дослідження позивач підтвердив розмір майнової шкоди, пред`явленої до МТСБУ. Тобто, цей доказ надано на обґрунтування позовних вимог до МТСБУ, а не ОСОБА_2 .

Тому, оскільки позову про відшкодування майнової шкоди ОСОБА_1 до ОСОБА_2 не пред`являв, суд відмовляє у стягнені із ОСОБА_2 1000 гривень витрат, пов`язаних із проведенням експертного автотоварознавчого дослідження.

Керуючись статтями 141, 258, 263-265, 268 ЦПК України, суд

                                у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки задовольнити частково.

Стягнути із Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 44 789 гривень 86 копійок матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою.

Стягнути із Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 223 гривні 35 копійок у відшкодування моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 4776 гривень 65 копійок у відшкодування моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою.

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Моторного (транспортного) страхового бюро України відмовити.

Стягнути із Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь держави 412 гривень 80 копійок судового збору

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави 43 гривні 80 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексу рішення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_7 .

Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 , паспорт НОМЕР_8 .

Відповідач: Моторне (транспортне) страхове бюро України, місцезнаходження за адресою: м. Київ, Русанівський бульвар, 8, код ЄДРПОУ – 21647131.

Повний текст рішення складено 31.10.2024.

Суддя І.Ю. Хуторна