УХВАЛА

21 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 382/906/23

провадження № 61-15019ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Корнієнко Андрій Григорович, на рішення Яготинського районного суду Київської області від 09 квітня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 жовтня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Приватбанк» про визнання дій протиправними, операцій нечинними, зобов`язання вчинити дії, стягнення пені і моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПАТ «ПриватБанк» про визнання дій протиправними, операцій нечинними, зобов`язання вчинити дії, стягнення пені і моральної шкоди.

Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 09 квітня 2024 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 08 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Яготинського районного суду Київської області від 09 квітня 2024 року залишено без змін.

У касаційній скарзі, поданій 10 листопада 2024 року, ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Корнієнко А. Г., просить скасувати рішення Яготинського районного суду Київської області від 09 квітня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 жовтня 2024 року, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 394 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно із статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частина четверта статті 10 ЦПК України), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм національного законодавства можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Касаційний перегляд справи вважається екстраординарним.

Застосування передбаченого законодавством вартісного порогу для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою, враховуючи саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості.

Обмеження доступу до Верховного Суду охоплюється загальновизнаною легітимною метою встановленого законодавством вартісного порогу для скарг, що подаються на розгляд суду касаційної інстанції, яка полягає в тому, щоб забезпечувати розгляд у Верховному Суді, з огляду на саму суть його функцій, лише справ необхідного рівня значущості.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті ЦПК України.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах (справах незначної складності) та справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов`язкове до виконання судове рішення, сприяти стабільності й визначеності у цивільних правовідносинах.

Конституційний Суд України у Рішенні від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 дійшов висновку, що припис пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, який встановлює один з «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис ЦПК Українитакож має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 Кодексумістить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження.

Відповідно до пунктів 2, 5 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами визнаються: справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на сьогоднішній день).

Предметом позову у цій справі є вимоги про захист прав споживачів, шляхом визнання дії ПАТ КБ «Приватбанк» протиправними та такими, що призвели до порушення прав споживача банківських послуг; визнання нечинною операції (транзакції) від 03 червня 2022 року об 11.27 год щодо переказу коштів в розмірі 2 850,00 грн; визнання нечинною операції (транзакції) від 03 червня 2022 року об 11.49 щодо зняття в банкоматі готівки в розмірі 10 290,00 грн, зобов`язання ПАТ КБ «Приватбанк»відновити залишок коштів на банківському рахунку по картці для виплат, відкритому на її ім`я, зарахувавши на нього кошти в розмірі 2 850,00 грн; зобов`язання ПАТ КБ «Приватбанк» відновити залишок коштів на банківському рахунку по картці «Універсальна», зарахувавши на нього кошти в сумі 10 920,00 грн; зобов`язання ПАТ КБ «Приватбанк»скасувати нараховані відсотки у розмірі 5 604,20 грн, пеню, щомісячні платежі та інші штрафні санкції за користування кредитним лімітом, що утворився в результаті проведеної транзакції 03 червня 2022 року об 11.49 год, а також стягнення з відповідача на користь заявниці пені у розмірі 6 141, 42 грн, стягнення моральної шкоди в розмірі 5 000,00 грн. Отже ціна позову у цій справі про захист прав споживачів щодо безпідставного списання грошових коштів на суму 13 770 грн не перевищує шістдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на час подання касаційної скарги (60 х 3 028 грн = 181 680 грн).

Ця справа не є справою, яка підлягає розгляду лише за правилами загального позовного провадження, виключний перелік яких передбачений частиною четвертою статті 274 ЦПК України.

Вирішення спору пов`язано з доказуванням факту того, що переказ коштів здійснено без волевиявлення заявниці та не за її власним розпорядженням. Спір вирішено судами за результатами оцінки доказів: судами встановлено, що позивачка не довела, що не вчиняла дій, спрямованих на списання чи переказ коштів з її карткових рахунків.

Разом з тим, повноваження суду касаційної інстанції не можуть використовуватися для здійснення нового судового розгляду справи та переоцінки доказів, яким було надано належну оцінку судами попередніх інстанцій.

Враховуючи наведене, судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню.Норми процесуального закону, якими врегульовано процедуру доступу до суду касаційної інстанції, слід визнати такими, що відповідають критеріям правової визначеності та передбачуваності.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Корнієнко А. Г., зазначає, що касаційна скарга стосується питання, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки існує необхідність в усуненні розбіжностей у правозастосуванні під час розгляду аналогічних спорів та виправлення помилок судів нижчих інстанцій. Водночас зазначає, що справа має виняткове значення для неї, оскільки вона є пенсіонеркою та має низький рівень доходу. Посилається також на те, що позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи.

Верховний Суд, взявши до предмет позову та надану судами першої та апеляційної інстанцій оцінку наявним у матеріалах справи доказам і встановленим обставинам, а також оцінивши доводи касаційної скарги, вважає, що наведені заявницею аргументи не свідчать про наявність підстав для перегляду у касаційному порядку судових рішень у цій справі.

Незгода заявниці з встановленими судами обставинами та правовою оцінкою наявних у матеріалах справи доказів при вирішенні спору про визнання дій протиправними, операцій нечинними, зобов`язання вчинити дії, стягнення пені і моральної шкоди, при тому, що у позові відмовлено у зв`язку з недоведеністю обґрунтованості заявлених вимог, не свідчить про фундаментальне значення вирішених у цій справі питань для формування єдиної правозастосовчої практики.

Також заявницею не доведено, щоця справа має виняткове значення для неї, оскільки незгода з оскаржуваними судовими рішенням не свідчить про винятковість справи для заявниці.

ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Корнієнко А. Г., посилаючись на підпункт б) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, зазначає, що вона позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскаржуваними судовими рішеннями, оскільки наявність заборгованості є підставою для ПАТ АТ «ПриватБанк» звернутися до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів для погашення заборгованості за кредитним лімітом, відсотками, а також іншими нарахуваннями.

Верховний Суд, надавши оцінку доводам заявника щодо наявності підстави касаційного оскарження, передбаченої підпунктом б) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, вважає їх необґрунтованими, оскільки вони ґрунтуються на припущеннях.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Корнієнко А. Г., подала касаційну скаргу на судові рішення, що згідно з приписами ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Корнієнко Андрій Григорович, на рішення Яготинського районного суду Київської області від 09 квітня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 жовтня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Приватбанк» про визнання дій протиправними, операцій нечинними, зобов`язання вчинити дії, стягнення пені і моральної шкоди.

Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников

О. М. Осіян

В. В. Шипович