Справа № 639/7055/24

Провадження № 1-кп/639/493/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2024 року         м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому підготовчому засіданні в залі судових засідань обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.07.2024 за №12024221220001120, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, українця, громадянина України, офіційно не працевлаштований, не одружений, малолітніх дітей на утриманні не має, в силу ст. 89 КК України не судимий, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 не маючи передбаченого законом дозволу на придбання, зберігання та носіння бойових припасів, у невстановлений досудовим розслідуванням час та дату, але не пізніше 12.08.2024, незаконно придбав при невстановлених слідством обставинах у особи (осіб), особистість якої (яких) процесуально встановити в ході досудового розслідування не виявилось за можливе, з метою подальшого збуту, бойовий припас, а саме: ручну осколкову гранату РГД-5 (з маркуванням у вигляді трикутника з цифрою «1» на корпусі гранати та маркуванням «1-76 УЗРГМ 349-2» на запалі (підривачі) типу «УЗРГМ»), при цьому розуміючи протиправність своїх дій, незаконно, без передбаченого законом дозволу, в порушення вимог ст. 178 Цивільного кодексу України, п.п. 1-4, 9, 15 «Положення по дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №576 (остання редакція 03.04.2024), додатку №1, затвердженого п.1 постанови Верховної Ради України від 07.06.1992 №2471-XII «Про право власності на окремі види майна», п.п. 2.3.2, 2.6, 8.1, 8.3, 8.8, 8.9, 12.1, 12.2, 12.17 (далі – Постанова) «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998 року (остання редакція 22.02.2024), зброя, боєприпаси (крім мисливської і пневматичної зброї і боєприпасів до неї, а також спортивної зброї і боєприпасів до неї, що придбаються громадськими об`єднаннями з дозволу органів внутрішніх справ), вибухові речовини й засоби вибуху не можуть перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, яку без передбаченого законом дозволу та маючи злочинний умисел, спрямований на подальший збут вказаного бойового припасу став незаконно зберігати за місцем свого мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 .

Після чого, 12.08.2024 приблизно о 11 год. 50 хв., ОСОБА_4 знаходячись поблизу будинку АДРЕСА_2 , реалізуючи свій злочинний умисел, в сфері незаконного поводження з бойовими припасами, а саме спрямованого на незаконний збут бойових припасів маючи корисливий мотив, з метою незаконного особистого збагачення, незаконно збув ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (особисті дані якого змінено в порядку ст. ст. 7, 15 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві»), який виступав як покупець під час проведення контролю за вчиненням злочину у вигляді оперативної закупки, за грошову винагороду в розмірі 1500 гривень, предмет візуально схожий на ручну осколкову гранату РГД-5, яку ОСОБА_4 приніс з собою.

У подальшому, 12.08.2024 поблизу АЗС «БРСМ» за адресою: АДРЕСА_3 , у присутності двох понятих, ОСОБА_6 добровільно видав оперуповноваженому ВКП ВП № 2 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області, предмет візуально схожий на ручну осколкову гранату РГД-5 (з маркуванням у вигляді трикутника з цифрою «1» на корпусі гранати та маркуванням «1-76 УЗРГМ 349-2» на запалі (підривачі) типу «УЗРГМ»),яку він придбав в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії – контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки у ОСОБА_4 .

Згідно висновку судової вибухотехнічної експертизи №6639 від 09.09.2024 надані ОСОБА_6 працівникам поліції предмети є корпусом ручної осколкової гранати дистанційної дії наступального типу РГД-5 та запалом УЗРГМ, що є комплектуючим елементом ручних гранат РГД-5, Ф-1 та РГ-42; Корпус наданої на дослідження гранати РГД-5 (заряд вибухової речовини в корпусі) споряджений запалом УЗРГМ (засобом підриву) складають гранату РГД-5, яка належить до категорії бойових припасів військового призначення.

Крім того, ОСОБА_4 , діючи повторно, не маючи передбаченого законом дозволу на придбання та зберігання засобів підриву, у невстановлений досудовим розслідуванням час та дату, але не пізніше 12.08.2024, незаконно придбав при невстановлених слідством обставинах у особи (осіб), особистість якої (яких) процесуально встановити в ході досудового розслідування не виявилось за можливе, з метою подальшого збуту, засіб підриву, а саме: запал (підривач) типу «УЗРГМ» з маркуванням «234-74 УЗРГМ УЗЧП», при цьому розуміючи протиправність своїх дій, незаконно, без передбаченого законом дозволу, в порушення до ст. 178 Цивільного кодексу України, п.п. 1-4, 9, 15 «Положення по дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №576 (остання редакція 03.04.2024), додатку №1, затвердженого п.1 постанови Верховної Ради України від 07.06.1992 №2471-XII «Про право власності на окремі види майна», п.п. 2.3.2, 2.6, 8.1, 8.3, 8.8, 8.9, 12.1, 12.2, 12.17 (далі – Постанова) «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998 року (остання редакція 22.02.2024), зброя, боєприпаси (крім мисливської і пневматичної зброї і боєприпасів до неї, а також спортивної зброї і боєприпасів до неї, що придбаються громадськими об`єднаннями з дозволу органів внутрішніх справ), вибухові речовини й засоби вибуху не можуть перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, яку без передбаченого законом дозволу та маючи злочинний умисел, спрямований на подальший збут вказаного засобу підриву став незаконно зберігати за місцем свого мешкання.

Протиправні, злочинні дії ОСОБА_4 пов`язані з незаконним зберіганням вибухової речовини з метою подальшого збуту, були припинені на законних підставах співробітниками поліції, якими 12.08.2024 у період часу з 13 години 28 хвилин по 14 годину 13 хвилин, на підставі ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова, було проведено санкціонований обшук домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено засіб підриву, а саме: запал (підривач) типу «УЗРГМ» з маркуванням «234-74 УЗРГМ УЗЧП».

Згідно висновку судової вибухотехнічної експертизи №7494 від 07.10.2024 вилучений в ході обшуку запал (підривач) типу «УЗРГМ» з маркуванням «234-74 УЗРГМ УЗЧП» за місцем мешкання ОСОБА_4 є механізмом підриву та містить вибухову речовину загальною масою 1,3 г (ініціюючу вибухову речовину ТНРС 0,15+/-0,05 г, азид свинцю 0,2 г і бризантну вибухову речовину тетрил 1,0 г).

18.11.2024 між прокурором ОСОБА_3 , яка згідно із статтею 37 КПК України має повноваження прокурора у кримінальному провадженні за №12024221220001120, та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника - адвоката ОСОБА_5 , на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, була укладена угода про визнання винуватості у приміщенні Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова, за адресою: АДРЕСА_4 .

Із змісту даної угоди встановлено, що ОСОБА_4 під час досудового розслідування повністю визнав свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України, за обставин, викладених у повідомленні про підозру та обвинувальному акті, щиро розкаявся, сприяв проведенню досудового розслідування, беззастережно визнає обвинувачення в обсязі обставин, що викладені у повідомленні про підозру та обвинувальному акті.

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_4 буде призначене покарання за ч. 1 ст. 263 КК України, з урахуванням даних про особу обвинуваченого, а саме того, що ОСОБА_4 щиро розкаюється у вчиненому, враховуючи те, що він в силу ст. 89 КК України не судимий, відсутність тяжких наслідків та сприяння проведенню досудового розслідування, хворіє на такі захворювання, як: порушення шийного диска з радикулопатією, гепатит С, спондилодисцит С5-С6, з деструкцією тіл хребців, епідуритом, заглотковим абсцесом та кіфотичною деформацією на цьому рівні. Екструзія міжхребетних дисків С5-С6, С6-С7. Абсолютний центральний тa фарамінальний стенози на рівні С5-С6 з акцентом праворуч. Компресійно-ішемічна радикулопатія С5, С6 праворуч з вираженим нейропатичним больовим синдромом, чутливими, моторними порушеннями у вигляді вираженого парезу правої верхньої кінцівки. Цервікалгія, м?язово-тонічний больовий синдром. Обмеження функції правої верхньої кінцівки. (Всихання правої руки). Стан після операції (24.05.2024) — корпектомія тіл С5, С6 хребців, дискектомія С4-С5, С5-С6, С6-С7. Передній міжтіловий спонділодез титановою сіткою "NX-Medical", заповненою аутотрансплантатом кісткової тканини, та титановою пластиною "NX-Medical" в сегменті С4-С7. Забір фрагменту кісткового аутотрансплантату гребня лівої здухвинної кістки. (Замість трьох хребтів шийного відділу встановлено металеву конструкцію), з урахуванням вказаних обставин, погоджуються призначити ОСОБА_4 покарання за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України у виді 4 років позбавлення волі, із звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з покладенням визначених обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Крім того, угодою встановлені наслідки її укладання і затвердження, відповідно до вимог ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просила затвердити цю угоду.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтвердив добровільність укладення угоди про визнання винуватості між ним та прокурором, визнав свою винуватість в інкримінованому йому діянні, просив її затвердити і призначити узгоджену міру покарання. Наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості йому зрозумілі.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 – адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримала думку підзахисного, та просила затвердити угоду про визнання винуватості.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. 

Суд переконався, що укладення угоди між сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій, або будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Крім того судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК та КК України, і тому вона може бути затверджена судом. На умовах цієї угоди може бути ухвалений вирок, оскільки правова кваліфікація кримінальних правопорушень, вчинених обвинуваченим є правильною за ч. 1 ст. 263 КК України.

Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України. Підстави для відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачені положеннями ч. 7 ст. 474 КПК України, відсутні.        

Судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє його права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, визначені положеннями ст.ст. 473, 474 КПК України.

Суд також переконаний в тому, що угоду сторонами підписано добровільно, свідомо, без впливу будь-яких сторонніх обставин чи факторів. Умови укладеної угоди також не суперечать інтересам суспільства, не порушують прав, свобод чи інтересів сторін чи інших осіб. З угоди також не вбачається обставин, які б свідчили про очевидну неможливість виконання обвинуваченим узятих на себе за угодою зобов`язань.

Як видно з матеріалів досудового розслідування у проваджені зібрано достатньо доказів для обґрунтованого обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України, а тому визнання ним винуватості є цілком виправданим.

Таким чином, дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 263 КК України, тобто придбання, носіння, зберігання та збут бойових припасів без передбаченого законом дозволу та придбання та зберігання вибухової речовини без передбаченого законом дозволу

Також суд враховує обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 згідно ст. 66 КК України, а саме щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам кримінального процесуального закону, міра покарання, узгоджена обвинуваченим у присутності його захисника та прокурором, визначена із застосуванням положень ст. 75 КК України, за наявності до того законних підстав, а тому не суперечить інтересам суспільства.

Суд також вважає, що обставини, які пом`якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, дані про особу ОСОБА_4 , характер кримінальних правопорушень та інші обставини, цілком враховані угодою про визнання винуватості знайшли своє відображення в узгодженому остаточному покаранні.

На підставі вище викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердити дану угоду про визнання винуватості та призначити покарання, відповідно до угоди.

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 13.08.2024 стосовно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 10 жовтня 2024 року включно, визначено заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 грн. 00 коп.

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 07.10.2024 стосовно ОСОБА_4 продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 30 днів, в межах строку досудового розслідування, тобто до 05 листопада 2024 року включно, визначено заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 грн. 00 коп.

Згідно з розпискою від 24.10.2024 застава у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , була внесена ОСОБА_7 , відповідно до ухвали Ленінського районного суду м. Харкова.

Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Порядком внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2012 р. № 15 (далі-Порядок) встановлений порядок повернення застави, зокрема: кошти, внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.

Відповідно до п.8 Порядку застава повертається особі або заставодавцю у безготівковій формі на зазначений ними банківський рахунок, а у разі відсутності такого рахунка - готівкою через банки або підприємства поштового зв`язку. Для повернення коштів, внесених як застава, особа чи заставодавець подає до територіального управління ДСА або апеляційного суду, якому відкрито депозитний рахунок, на який було внесено заставу, такі документи: заяву особи чи заставодавця, в якій обов`язково зазначаються реквізити банківського рахунка, на який зараховуватимуться кошти, що підлягають поверненню, а у разі відсутності банківського рахунка - відомості про банк чи підприємство поштового зв`язку; засвідчену судом копію ухвали слідчого судді, суду, вироку суду, в якому міститься рішення про повернення застави; копію платіжного або іншого документа, що підтверджує факт внесення коштів як застави.

На підставі викладеного, а також враховуючи те, що підстав для звернення застави в дохід держави, внесеної за обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлено, запобіжний захід у вигляді застави останнім не був порушений, суд вважає, що запобіжний захід у вигляді застави підлягає продовженню з встановленими обов`язками до набрання вироком законної сили, а внесений розмір застави підлягає поверненню заставодавцю – ОСОБА_7 , після набрання вироком законної сили.

Цивільний позов не заявлено.

Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування, підлягає скасуванню.

Долю речових доказів належить вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 згідно ст. 124 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.369-371, 373-376, 468-475 КПК України, суд

       УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 18 листопада 2024 року між прокурором Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12024221220001120 від 05.07.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання з іспитовим строком 2 (два) роки.

У відповідності до ст. 76 КК України на період іспитового строку покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації за місцем свого проживання;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації за місцем свого проживання про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 ,у виді застави з покладеними обов`язками до набрання вироком законної сили залишити без змін, після набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді застави з покладеними обов`язками - скасувати.

Заставу, визначену ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 13.08.2024 у справі № 642/4414/24 (провадження № 1-кс/642/2561/24) у розмірі 60560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) грн. 00 коп., внесену 24.10.2024 за обвинуваченого ОСОБА_4 - заставодавцем ОСОБА_7 на розрахунковий рахунок територіального управління ДСА України в Харківській області - повернути заставодавцю ОСОБА_7 відповідно до ст. 182 КПК України, після набрання вироком суду законної сили.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судові витрати:

- за проведення судової вибухотехнічної експертизи № 6639 від 09.09.2024 в розмірі 11359 грн 20 коп.;

- за проведення судової вибухотехнічної експертизи № 7494 від 07.10.2024 в розмірі 11359 грн 20 коп.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 30.08.2024 у справі № 642/4414/24, провадження № 1-кс/642/2762/24 на майно, яке було вилучене в ході проведення обшуку затриманого ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України, а саме: предмети зовні схожі на грошові купюри номіналом 500 гривень (ВУ 1595518), номіналом 200 гривень (ЕА 4279613, КЛ 8320317, ЄЖ 0381734, ВИ 1224803, ЗВ 2174156) – скасувати після набрання цим вироком законної сили. 

Речові докази по кримінальному провадженню:

- предмет візуально схожий на ручну осколкову гранату РГД-5 (з маркуванням у вигляді трикутника з цифрою «1» на корпусі гранати та маркуванням «1-76 УЗРГМ 349-2» на запалі (підривачі) типу «УЗРГМ»), запал (підривач) типу «УЗРГМ» з маркуванням «234-74 УЗРГМ УЗЧП» – знищити;

- предмети зовні схожі на грошові купюри номіналом 500 гривень (ВУ 1595518), номіналом 200 гривень (ЕА 4279613, КЛ 8320317, ЄЖ 0381734, ВИ 1224803, ЗВ 2174156) – конфіскувати в дохід держави.

Роз`яснити обвинуваченому, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 Кримінального кодексу України, а також тягне за собою наслідки, встановлені статтею 476 Кримінального процесуального кодексу України.

Вирок може бути оскаржений з урахуванням положень ст. 394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя          ОСОБА_1