Справа № 199/2764/24

                                                                       (2-др/199/77/24)

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

18 листопада 2024 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська в складі: головуючого судді Руденко В.В., при секретарі Мацак А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю, поділ майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

30 жовтня 2024 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська розглянуто цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю, поділ майна подружжя.

04 листопада 2024 року до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_3 , в якій ставиться питання стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу при розгляді даної справи в розмірі 40000,00 грн.

Відповідач правом на подачу заперечень не скористалась.

Суд, розглянувши заяву представника, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання,яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Згідно п. 3 ч. 1 ст.270ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частинами 3, 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішенняв тому самому складі протягом десятиднів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку,що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі та до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

У п 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009, справа №1-23/2009, щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України(справа про право на правову допомогу), визначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Відповідно до ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи,кваліфікація і досвід адвоката,фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-цвказано, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можнавиділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 лютого 2023 року у справі №824/9/22 зазначено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Вирішуючи питання про стягнення з ОСОБА_2 понесених позивачем витрат на правничу допомогу, встановлено, що в межах цієї справи ОСОБА_1 отримував правову допомогу адвоката Меладзе С.О. та сплатив 40000 грн.

Вказані обставини підтверджуються - Договором про надання правової допомоги №07/24 від 07.03.2024 року та Додатковою угодою №1 доДоговору про надання         правової допомоги №07/24 від 07.03.2024 року, які були укладені між позивачем та АО         «ОГОРОДНИК, ОСТАПЕНКО І МЕЛАДЗЕ», згідно змісту яких сторони         визначили, що виконавець здійснює представництво прав та інтересів клієнта у суді         під час розгляду цивільної справи №199/2764/24 за вищевказаною позовною заявою, за фіксованою оплатою, яка становить 30000,00 грн. Також у п. 7 Додаткової        угоди        №1від        15.04.2024 року сторони передбачили додаткову винагороду Виконавця         за досягнення бажаного для Клієнта результату у розмірі 10000,00 грн. Також дані витрати позивача підтверджуються звітом №1 від 01.11.2024 року; актом прийому-передачі послуг №1 від 01.11.2024 року, які підписані між позивачем та АДВОКАТСЬКИМ ОБ`ЄДНАННЯМ «ОГОРОДНИК,         ОСТАПЕНКО І МЕЛАДЗЕ», а також рахунком-фактурою від 01.11.2024 року та квитанцією №1 до прибуткового касового ордеру від 01.11.2024 року.

При визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, суд виходить з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та часткове задоволення позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, доведеності вимог позивача, а також з огляду на часткове задоволення позовних вимог, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат у вигляді витрат на правничу допомогу в розмірі 30000 (сорок тисяч) гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 246, 270 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу в розмірі 30000 (тридцять тисяч) гривень.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя                                                                        В.В. Руденко