2-а-1632/11
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 квітня 2011 року м.Балаклія
Балаклійський районний суд Харківської області під головуванням судді Гуцал Л.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії, -
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить:
- визнати дії управління Пенсійного фонду України в Балаклійському районі незаконними;
- зобов`язати відповідача з 08 листопада 2010 року провести перегляд призначень та нарахувань державної пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи в мінімальному об`ємі розмірі 4 мінімальних пенсій за віком, виходячи виключно із розміру мінімальної пенсії за віком на момент виплати, з нарахуванням та виплатою компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням встановлених строків виплати відповідно до положень Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати`від 19 жовтня 2000 року;
- зобов`язати відповідача з 12 січня 2005 року провести перегляд призначень та нарахувань до виплати щомісячної компенсації в разі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком на момент виплати, з нарахуванням та виплатою компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням встановлених строків виплати відповідно до положень Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати`від 19 жовтня 2000 року.
Ухвалою судді від 21 лютого 2011 року адміністративний позов в частині позовних вимог за період з 12 січня 2005 року по 18 серпня 2010 року залишено без розгляду, щодо решта позовних вимог відкрито скорочене провадження, оскільки позивачем пред`явлено вимогу, передбачену пунктом 3 частини першої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, а позовні вимоги не стосуються прав, свобод, інтересів та обов`язків третіх осіб.
Управління Пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області 24 березня 2011 року надало письмові заперечення проти позову.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що надані докази та повідомлені сторонами обставини є достатніми для розгляду справи в порядку скороченого провадження та прийняття рішення по справі, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що позивач перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 з 1972 року, що підтверджено свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 , виданим 07.10.1970 року Крючківською сільською радою Балаклійського району Харківської області.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер ( свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 , видане в жовтні 1994 року відділом РАГС м.Балаклія Харківської області. )
Згідно експертного висновку Харківської міжвідомчої комісії по встановленню причинного зв`язку хвороби та смерті з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС №221 від 15.03.2000 року, захворювання, яке призвело до смерті ОСОБА_2 , пов`язано з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Позивач має статус дружини померлого громадянина із числа (ліквідаторів, потерпілих) категорії І-А, смерть якого пов`язана з Чорнобильською катастрофою, що підтверджено посвідченням № НОМЕР_3 від 30.05.2002 року.
Відповідно до статті 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" померлого чоловіка позивача віднесено до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Із заперечень відповідача вбачається, що з 09.04.2003 року по 07.11.2010 року позивач отримувала пенсію за віком на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
З 08.11.2010 року позивач згідно особисто наданої заяви отримує пенсію по втраті годувальника за померлого чоловіка, інваліда 2 групи внаслідок захворювання, отриманого під час виконання обов`язків військової служби в 1986 році 1 категорії внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно до ч.1 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від заробітної плати померлого годувальника.
Крім того, позивач отримує щомісячну компенсацію за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, як дружина померлого громадянина із числа ліквідаторів категорії 1-А, смерть якого пов`язана з Чорнобильською катастрофою, згідно ст.52 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". З 01.01.2008 року і по теперішній час ОСОБА_1 отримує компенсацію, розмір якої складає не нижче 10 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого Законом для осіб, які втратили працездатність на підставі Постанови КМУ №530 від 28.05.2008 року.
Предметом даного спору є наявність чи відсутність у позивача права на отримання пенсії у зв`язку з втратою годувальника в розмірі 4 мінімальних пенсій за віком, враховуючи, що його пенсія відповідно до закону повинна складати 8 мінімальних пенсій за віком, оскільки при житті він був інвалідом 2 групи, захворювання якого пов`язане з виконанням обов`язків військової служби при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а також наявність чи відсутність у позивача права на отримання компенсації відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім`ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім`ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.
Згідно ч.ч.4, 5 ст.54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції яка діяла до 01.01.2008р., в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів 2-ї групи, відносно яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути меншим 8 мінімальних пенсій за віком.
Право на пенсію, зокрема на підставі Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", нерозривно пов`язане з особою, яка має це право.
За ч.4 ст.25 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
За життя чоловік позивача не скористався правом на отримання пенсії у кратному відношенні до мінімальної пенсії за віком. Оскільки право отримання пенсії є особистим правом, яке пов`язане з конкретною особою, воно не може передаватися іншим особам, не входить в коло спадкових прав відповідно до ст. 1219 ЦК України.
За таких обставин, у управління Пенсійного фонду України в Балаклійському районі не було правових підстав для призначення позивачу пенсії у розмірі 50 відсотків від 8 мінімальних пенсій за віком відповідно до вимог ст. 54 зазначеного вище Закону, і тому підстав для визнання дій відповідача незаконними у суду немає, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Позивач згідно ст. 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має право на компенсацію за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Частиною 1 ст. 52 зазначеного Закону встановлено, що щомісячна компенсація сім`ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається в розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком незалежно від пенсії, передбаченої законодавством України.
Наявність у позивача такого права є визначальним для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується ч.2 ст.46 Конституції України.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Виходячи з системного аналізу ч.2 ст.19 Конституції України, ст. 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи`та приписів ч.4 ст.9 КАС України, відповідач при нарахуванні позивачу спірної компенсації не мав підстав застосовувати постанову Кабінету Міністрів України, яка суттєво звужує право позивача, та був зобов`язаний діяти у відповідності з приписами діючих норм ст.52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», які мають вищу юридичну силу ніж зазначена постанова.
Отже дії відповідача по не виконанню приписів статті 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», які призвели до порушення прав позивача на своєчасне нарахування на отримання компенсації за втрату годувальника в належному розмірі є протиправними і позовні вимоги в цій частині за період з 19 серпня 2010 року по 04 квітня 2011 року підлягають задоволенню.
Що стосується компенсації позивачу втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, то суд приходить до наступного.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати`від 19 жовтня 2000 року компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру.
Недоотримані позивачем кошти, про які йдеться в позовній заяві не підпадають під визначення доходів, передбачених зазначеним Законом, тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 22, 46, ч. 2 ст. 152 Конституції України, ст.ст. 52,53, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи`в редакції від 06.06.1996 року, ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст.2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», ст.ст. 2,8-11, 94, 122, 158, 159, 161-163 КАС України, суд –
постановив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Балаклійському районі Харківської області про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії –задовольнити частково.
Визнати незаконними дії управління Пенсійного Фонду України в Балаклійському районі Харківської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної компенсації сім`ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі меншому ніж 50 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 19 серпня 2010 року по 04 квітня 2011 року.
Зобов`язати управління Пенсійного Фонду України в Балаклійському районі Харківської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної компенсації сім`ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 19 серпня 2010 року по 04 квітня 2011 року, з урахуванням виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова підлягає негайному виконанню і може бути оскаржена сторонами до Харківського апеляційного адміністративного суду через Балаклійський районний суд Харківської області протягом 10 днів, який обчислюється з дня отримання копії постанови.
Оскарження постанови не зупиняє її негайного виконання.
СУДДЯ