Справа №751/8999/17

Провадження №6/751/462/24

УХВАЛА

21 листопада 2024 р. місто Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

у складі головуючого судді Лібстера А.С., секретаря Рак Я.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні подання головного державного виконавця Новозаводського ВДВС у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шурубенка Василя Володимировича про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

Головний державний виконавець Новозаводського ВДВС у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шурубенко В. В. звернувся до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 для виконання рішення суду.

Подання обґрунтовано тим, що на виконанні у Новозаводському відділі ДВС у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у головного державного виконавця Шурубенка В. В. знаходиться виконавче провадження №56302407 з виконання виконавчого листа №2/751/101/18 виданого 30.03.2018 року Новозаводським районним судом міста Чернігова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 5887500 грн.

Згідно вказаного виконавчого документа боржником є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження від 02.05.2018 року, якою боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено про вiдповiдальнiсть за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження.

Рiшення боржником не виконано, декларацію не надано, будь яких дій спрямованих на його виконання не здiйснено. Виконавцем на адресу боржника надсилались виклики, щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду, однак ОСОБА_1 на виклики не з`явилася, про причини неявки не повідомила виконавця. 04.11.2024 та 11.11.2024 державним виконавцем здійснено виходи за адресою проживання боржника з метою перевірки майнового стану, однак двері до житла були зачинені, доступ до приміщень боржника не було отримано, що унеможливлює виконання рішення суду належним чином.

Боржник одержує доходи (пенсію) в Чернігівському об`єднаному управління Пенсійного фонду України, однак кошти по рішенню суду не сплачує. Виконавцем було встановлено, що згідно iнформацiї наданої на запит боржник не перетинала державний кордон України. Рiшення до теперішнього часу не виконано, а боржник ухиляється від його виконання, та не вживає ніяких заходів щодо виконання рішення за рахунок належного їй майна та доходів.

Відповідно до ч. 2 ст. 439 ЦПК України суд розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, негайно, але не пізніше наступного дня з дня його надходження до суду, без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного чи приватного виконавця. У судове засідання державний виконавець не з`явився, надіслав заяву про розгляд подання без його участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

З матеріалів справи вбачається, що на виконанні у Новозаводському відділі ДВС у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції знаходиться виконавче провадження №56302407 з виконання виконавчого листа №2/751/101/18 виданого 30.03.2018 року Новозаводським районним судом міста Чернігова про стягнення з ОСОБА_1  на користь  ОСОБА_2   5887500 грн (а.с.5).

В межах виконавчого провадження ВП№56302407 державним виконавцем винесено постанови про арешт майна боржника від 08.05.2018, про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 14.05.2018 року, про арешт коштів боржника від 11.09.2020 та 06.06.2023, про визначення поточного рахунку фізичної особи – боржника у банку для здійснення видаткових операцій від 17.07.2023 та 19.02.2024 (а.с.6-11).

Згідно даних Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, майно що належить на праві власності ОСОБА_1 відсутнє (а.с. 12-13).

Державним виконавцем 04.11.2024 року направлено виклик боржнику ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , для явки до Відділу, 11.11.2024 року о 09 год. 00 хв. щодо сплати боргу за виконавчим документом (а.с.14).

На запити державного виконавця до Державної прикордонної служби України щодо перетину боржником кордону отримано відповідь про відсутність даних щодо перетину ОСОБА_1 .. державного кордону (а.с.17).

При цьому, матеріали подання державного виконавця не містять жодного належного та допустимого доказу на підтвердження належного сповіщення боржника ОСОБА_1 про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 439 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Як передбачає п.п. 4, 13 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду.

Отже, Закон України "Про виконавче провадження" передбачає право державного виконавця на звернення до суду із поданням про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи.

У відповідності до ст. 30 Конституції України, кожному гарантується недоторканість житла. Не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку як за вмотивованим рішенням суду.

Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема, для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено в Конституції України й міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави в права людини з метою забезпечення загального блага.

Аналіз положень Закону України «Про виконавче провадження» та процесуальних норм дає підстави для висновку, що законодавець збалансував права як особи, що ініціює питання звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано. При цьому питання про примусове проникнення до житла вирішується не інакше як шляхом прийняття вмотивованої ухвали суду з додержанням принципу верховенства права.

У матеріалах справи відсутні докази того, що боржник ОСОБА_1 обізнана про відкриття виконавчого провадження, відсутні докази про належність боржнику майна за адресою  АДРЕСА_1  або її реєстрацію за даною адресою, а також докази які б підтверджували створення боржником перешкод для входження до житла головним державним виконавцем, відсутні документи про належне повідомлення боржника про день та час здійснення виходу на її адресу, тому у суду немає можливості встановити, чи дійсно боржник не відчиняв двері, чи був відсутній за вказаною адресою.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для задоволення подання про примусове входження до житла боржника.

Керуючись ст.ст. 3, 8, 9, 21, 30, 129, 129-1 Конституції України, ст.ст. 1-23, 353, 354, 439 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ :

У задоволенні подання головного державного виконавця Новозаводського ВДВС у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шурубенка Василя Володимировича про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя                                         А.С. Лібстер