Справа № 369/16992/24

Провадження № 3/369/8500/24

П О С Т А Н О В А

Іменем України

18.11.2024 року м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Патієвич А.Б., розглянувши матеріали, які надійшли від ВП № 1 Фастівського РУП ГУНП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 244726 від 21.09.2024 року, складеного посадовою особою органу поліції, ОСОБА_1 ухилилася від виконання, передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України, обов`язків щодо  ОСОБА_2 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого останній був безвісти зниклим 20.09.2024 року, о 19 год. 20 хв, за адресою:  АДРЕСА_1 , тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, не визнала та пояснила, що напередодні події в неї з сином відбулася сварка через те, що він забагато часу проводить в мобільному телефоні, тому ОСОБА_1 забрала його у сина. 20.09.2024 року ОСОБА_1 повернулася додому, проте сина там не було, вона припустила, що він може гратися з сусідськими дітьми у подвір`ї, але там його теж не було, тому вона вирішила викликати працівників поліції, які не знайшли ОСОБА_2 у будинку та на горищі. Самостійно ОСОБА_1 туди піднятися не могла, адже перенесла операцію на нозі. Уранці наступного дня, 21.09.2024, її син самостійно спустився з горища та сказав, що міцно спав там. Крім того, просила суд долучити до матеріалів справи характеристику керуючої компанії ТОВ «ІНДПОШИВ» щодо ОСОБА_1 .

За таких обставин, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суддя дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують адміністративну відповідальність, чи заподіяну майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Згідно з ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що, оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

У відповідності до роз`яснень, які містяться в абз. 2 п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою може мати місце лише за умови доведеності її вини.

Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Суддя зауважує, що протокол є актом обвинувачення й повинен містити конкретне обвинувачення, виходячи з поняття адміністративного правопорушення, відповідно до вимог КУпАП.

Склад адміністративного правопорушення - це встановлена адміністративним законодавством сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Цими ознаками є об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона і відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.

Диспозицією ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Об`єктом правопорушення, передбаченого ст. 184 КУпАП, є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів малолітніх та/або неповнолітніх, а об`єктивна сторона проявляється саме у невиконанні батьками або особами, які їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку потерпілого без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т. ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям); незабезпечення потерпілим безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.

Ухилення від виконання батьківських обов`язків може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Положеннями ст. 150 СК України визначені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, зокрема,  батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов`язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Тобто, у протоколі про адміністративне правопорушення за ст. 184 КУпАП має бути вказано які саме нормативні акти порушено і якими конкретно діями особи. Відсутність чіткої вказівки на нормативний акт, який порушено, та які саме дії вчинено (не вчинено) свідчить про неконкретність звинувачення особи і являється порушенням права на захист.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 244726 від 21.09.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 ухилилася від виконання, передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України, обов`язків щодо  ОСОБА_2 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого останній був безвісті зниклим 20.09.2024 року, о 19 год. 20 хв, за адресою:  АДРЕСА_1 , тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Разом з цим, при викладенні суті адміністративного правопорушення в протоколі серії ВАД № 244726 від 21.09.2024 року працівниками поліції не дотримано вимог, передбачених ст. 256 КУпАП, оскільки не зазначено, які саме обов`язки, передбачені ст. 150 Сімейного кодексу України, щодо свого малолітнього сина не виконувала ОСОБА_1 , оскільки вказана норма є бланкетною.

При цьому, не зазначено у чому саме проявилося таке неналежне їх виконання і чим конкретно це підтверджено, тобто суть правопорушення не є конкретною, відповідно остання не охоплює ознаки об`єктивної сторони диспозиції статті складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Водночас характер дій ОСОБА_1 стосовно події зникнення сина свідчить, на переконання суду, навпаки про належність виконання матір`ю обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітнього сина.

За таких обставин, дослідивши матеріали справи, серед яких протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 244726 від 21.09.2024, копія рапорту виклику працівників поліції від 20.09.2024, копія витягу з ЄРДР від 23.09.2024, копія протоколу допиту потерпілого від 21.09.2024, копія протоколу допиту свідка від 21.09.2024, суддя дійшов висновку, що провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв?язку відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 184 ч. 1, 247 ч. 1 п. 1, 283, 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 184 КУпАП закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Києво- Святошинський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя         Андрій ПАТІЄВИЧ