Україна

 Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

 про повернення позовної заяви в частині позовних вимог

          21 листопада 2024 року                                                  Справа №200/7779/24  

 Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши матеріали  позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -

                                                     УСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо припинення ОСОБА_1 нарахування та виплати з 01.09.2022 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», після здійсненого перерахунку пенсії на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/14922/21;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з часу припинення цього права — з 01.09.2022, з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою від 07.11.2024 в задоволенні заяви позивача про визнання поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновлення цього строку відмовлено.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху.

Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для його поновлення та доказами на підтвердження поважності пропуску строку звернення з позовом, або відповідних доказів в обґрунтування поданого клопотання, документ про сплату судового збору у визначеному судом розмірі за вимоги немайнового характеру або докази про підстави для відстрочення його сплати.

На виконання вказаної ухвали, позивачем надано докази сплати судового збору та заяву про поновлення строків звернення до суду, що подається разом із позовом, де підставою поважності причин пропущеного строку звернення до суду вказано, введення воєнного стану в Україні з 24 лютого 2022 року, що на погляд позивача, є об`єктивною та непереборною обставиною, яка перешкоджала позивачу своєчасно звернутися до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку аргументам позивача, суд зазначає про таке.

Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

З огляду на викладене, можна дійти висновку, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою, в рамках строку звернення до суду, залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.

Поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами.

Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Без наявності строків на процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Відповідно до Закону України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено відповідний Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

У подальшому законами України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ, від 21 квітня 2022 року № 02212-ІХ, від 22 травня 2022 року № 2263-ІХ, від 15 серпня 2022 року № 2500-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено відповідні укази Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, від 18 квітня 2022 року № 259/2022, від 17 травня 2022 року № 341/2022, від 12 серпня 2022 року № 573/2022, від 18 листопада 2022 № 757/2022 якими строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон № 389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Частинами першою та четвертою статті 26 Закону № 389-VIII встановлено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність (частина перша статті 10 Закону № 389-VIII).

Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Вказані висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду викладеній в постановах від 10.11.2022 у справі №990/115/22, від 08.12.2022 у справі №990/102/22, постанові Верховного Суду від 29.09.2022 року у справі № 500/1912/22.

Відтак, факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів.

Позивачем в клопотанні про поновлення строку наведена причини але не подано доказів, які б підтверджували реальну відсутність у позивача можливості звернутись до суду із даним позовом своєчасно у зв`язку із введенням воєнного стану.

Зі змісту наведених у клопотанні обставин не вбачається, що позивач не мав реальної, об`єктивної можливості виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії щодо звернення до суду за захистом своїх прав у встановлений Кодексом адміністративного судочинства України строк. Мотиви і аргументи, які вказані позивачем в заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду, не можуть розцінюватися як поважні причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

Таким чином, наведені позивачем в заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду не можуть бути визнані судом поважними, а тому вказана заява задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.2 ст.123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Таким чином, суд констатує, що недоліки позовної заяви позивачем усунуто не у повному обсязі.

До суду позивач звернувся 29.10.2024 (відбиток штампу на поштовому відправленні), тобто з пропуском 6-місячного строку щодо позовних вимог за період з 01.09.2022 по 31.03.2024.

Позовна заява в частині позовних вимог щодо яких пропущений строк звернення до адміністративного суду (які перебувають поза межами 6-місячного строку звернення до адміністративного суду) підлягає поверненню.

Водночас, суд враховуючи, що у позові зазначається про триваюче досі порушення прав позивача, зокрема, містяться вимоги про зобов`язання вчинити певні дії, шестимісячний строк звернення до суду по яких не сплив, дійшов висновку про наявність підстав для відкриття провадження у справі в частині позовних вимог з 01.04.2024.

На підставі викладеного, керуючись ч.2 ст.123, п.9 ч.4 ст.169 КАС України, суд

                                                        У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви  позивача про визнання поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновлення цього строку - відмовити.

Повернути позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - в частині позовних вимог заявлених у межах строку з 01.09.2022 по 31.03.2024.

Ухвала набирає законної сили згідно ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст.293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.   

          Суддя                                                                                   І.В. Буряк