ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

______________________________________________________________________

УХВАЛА  

22 листопада 2024 року м. ХарківСправа № 922/3269/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Усатої В.В.

без виклику представників сторін  

розглянувши заяву Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова про забезпечення позову (вх. № 29139 від 19.11.2024) по справі

за позовом  Керівника Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова (бул. Б. Хмельницького, 36-А, м. Харків, 61099)     

до   1.Харківської міської ради (майдан Конституції, 7, м. Харків, 61003) ,   2.Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (майдан Конституції, 16, м. Харків, 61003) ,   3. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )     

про   визнання незаконним та скасування рішення, визнання договору недійсним та зобов`язання повернути    

ВСТАНОВИВ:

Керівник Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та ОСОБА_1 , в якому просить:

- Визнати незаконним та скасувати п. 36 додатку до рішення 15 сесії Харківської міської ради 6 скликання «Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова» від 25.04.2012 № 713/12;  

- Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, від 24.09.2012 № 4895-В-С, укладений між Територіальною громадою м. Харкова в особі Харківської міської ради, від імені якої діє Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та фізичною особою - підприємцем Шуваловим Миколою Вікторовичем (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гавриловою С.А. і зареєстрований в реєстрі за № 2774;

- Зобов`язати ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), повернути Харківській міській територіальній громаді в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243) нежитлові приміщення 1-го поверху № 17-:-22, загальною площею 107,2 кв. м., розташовані у житловому будинку літ. А-5" за адресою: АДРЕСА_2 , а Харківську міську раду зобов`язати прийняти вищевказане нерухоме майно;

- Судові витрати покласти на відповідачів та стягнути за такими реквізитами: Харківська обласна прокуратура, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету- 0901010.

Згідно з вимогами частини 6 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

На виконання вищевказаних вимог процесуального закону, 18.09.2024 Господарський суд Харківської області звернувся до Департаменту реєстрації Харківської міської ради  та  Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області із запитом щодо надання інформації стосовно місця реєстрації ОСОБА_1 .

26.09.2024 від Департаменту реєстрації Харківської міської ради до суду надійшла відповідь на запит за вх. № 24278 разом з інформаційною довідкою, згідно якої місцем реєстрації ОСОБА_1 є: АДРЕСА_3 .

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/3269/24. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін.  Призначено підготовче засідання на 14 жовтня 2024 року о 12:45 год.

03.10.2024 від Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області надійшла відповідь на запит за вх. 24914, відповідно до якої місце проживання   ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,  зареєстроване з 23.09.1987 по теперішній час за адресою: АДРЕСА_3 .

В судовому засіданні 14.10.2024 на підставі п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України постановлено  протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 04.11.2024 о 12:30 год.

В судовому засіданні 04.11.2024 на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів; на підставі п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 09.12.2024 о 11:00 год.

19.11.2024 через систему «Електронний суд» Немишлянською окружною прокуратурою міста Харкова до суду подано заяву про забезпечення позову за вх. № 29139, в якій заявник просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Реєстрі прав власності на нерухоме майно: 26837571), а саме: нежитлові приміщення 1-го поверху № 17-:-22, загальною площею 107,2 кв. м., розташовані у житловому будинку літ. «А-5» за адресою: АДРЕСА_2 , із забороною вчиняти будь-які реєстраційні дії з цим майном.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову прокурор вказує, що фактичний власник спірного нерухомого майна ОСОБА_1 до закінчення судового розгляду справи може вчинити дії по відчуженню такого майна на користь інших осіб, передачі нерухомого майна в оренду, зміни його призначення (з нежитлового на житлове тощо), поділ, виділ чи об`єднання, що в свою чергу може ускладнити подальше виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Також прокурор вказує, що ОСОБА_1 знаючи про наявність судового спору, з метою утруднення у майбутньому виконання судового рішення, свідомо може здійснювати дії щодо розпорядження спірним майном та як власник може ініціювати питання щодо зміни призначення та виду його функціонального використання, що у подальшому призведе до необхідності скасування відповідних рішень, шляхом звернення до суду з іншими позовними заявами.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Однак, враховуючи знаходження судді Усатої В.В. у відпустці 20.11.2024 -21.11.2024, заява про забезпечення позову розглядається у перший робочий день судді, тобто 22.11.2024.

За наслідками розгляду заяви Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.136 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії;  забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами щодо наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Зі змісту п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України вбачається, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або грошові кошти суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном, тому може застосуватись у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) або повернення майна чи про стягнення грошових коштів. При цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, що належить до предмета спору (схожий за змістом висновок сформульовано у постановах Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 915/870/18, від 05.09.2019 у справі № 911/527/19, від 23.07.2021 у справі № 915/1429/20).

Разом з цим, слід зауважити, що з огляду на положення ст.ст.13, 74, 80 ГПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна достатньо обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

При цьому достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Однак, суду не надано доказів, які підтверджували б наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заявленого прокуратурою заходу до забезпечення позову у даній справі, у той час як посилання на потенційну загрозу ускладнення чи унеможливлення виконання рішення не є достатньо обґрунтованими.  Суд вважає, що доводи прокурора є лише його оціночними судженнями та припущеннями, що не підтверджені належними засобами доказування.

Згідно ст.ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів прокуратури, суд приходить до висновку про те, що заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів та посилань на відповідні докази, на підставі яких, суд міг би дійти висновку щодо доцільності невідкладного забезпечення позову. Прокуратурою не підтверджено документально, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких прокуратура звернулась до суду.

Враховуючи вказане, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова про забезпечення позову (вх. № 29139 від 19.11.2024).

Згідно із частиною шостою статті 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 138-140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова про забезпечення позову (вх. № 29139 від 19.11.2024)  - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Ухвалу складено та підписано 22.11.2024.

Суддя     В.В. Усата

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.