УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 203/3537/22

провадження № 51-5165 ск 24

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 на ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 квітня 2024 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 20 серпня 2024 року,

встановив:

Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 квітня 2024 року надано дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_5 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оголошено його розшук, а судове провадження у кримінальному провадженні № 12017040640002596 за обвинуваченням ОСОБА_5 зупинено до розшуку останнього.

Ухвалою судді Дніпровського апеляційного суду від 20 серпня 2024 року відповідно до частини 4 статті 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на вказану ухвалу суду від 01 квітня 2024 року.

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що захисник не погоджується з вказаними судовими рішеннями щодо свого підзахисного. Обґрунтовує тим, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази про те, що обвинувачений або його захисник були належним чином повідомлені про розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції. Зазначає, що ухвала суду від 01 квітня 2024 року не містить достатнього обґрунтування зупинення кримінального провадження та оголошення обвинуваченого у розшук. Вважає, що рішення про зупинення кримінального провадження та оголошення ОСОБА_5 в розшук має істотне значення для прав та обов`язків останнього, а тому є підставою для апеляційного оскарження.

Крім того, посилається на постанову Верховного Суду від 07 вересня 2023 року (справа 953/4064/22).

Перевіривши доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з наступних підстав.

Так, що стосується ухвали Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 квітня 2024 року, постановленої під час підготовчого судового засідання, про надання дозволу на затримання обвинуваченого ОСОБА_5 , оголошення його в розшук та зупинення судового провадження, то вказане рішення не може бути предметом перегляду у касаційному порядку з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 статті 424 КПК ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Заперечення проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження.

Згідно з вимогами пункту 1 частини 2 статті 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судові рішення, які не підлягають оскарженню в касаційному порядку.

Отже, враховуючи, що ухвала Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 квітня 2024 рокуне переглядалася по суті в апеляційному порядку, то відповідно до вимог статті 424 КПК в цій частині слід відмовити у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 428 КПК.

Разом з цим, ухвала Дніпровського апеляційного суду від 20 серпня 2024 року про відмову у відкритті апеляційного провадження є предметом касаційного оскарження.

Відповідно до частини 1 статті 392 КПК, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: 1) вироки, крім випадків, передбачених статтею 394цього Кодексу; 2) ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; 3) інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною 2 статті 392 КПК, ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.

У частині 5 статті 190 КПК встановлено, що ухвала про відмову в наданні дозволу на затримання з метою приводу може бути оскаржена в порядку, передбаченому цим Кодексом. Ухвала про дозвіл на затримання оскарженню не підлягає.

З огляду на зазначене, чинним КПК не передбачено окреме оскарження в апеляційному порядку ухвали суду про надання дозволу на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оголошення обвинуваченого в розшук та зупинення судового провадження, постановленої під час судового провадження.

Згідно з частиною 4 статті 399 КПК суддя-доповідач апеляційного суду відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

З урахуванням зазначеного, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що вказана ухвала Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 квітня 2024 року оскарженню в апеляційному порядку не підлягає тавідповідно до вимог частини 4 статті 399 КПКпостановив ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Що стосується посилання захисника на постанову Верховного Суду від 07 вересня 2023 року (справа 953/4064/22), то у даному провадженні касаційний суд дійшов висновку про те, що апеляційний суд правомірно відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу суду про оголошення в розшук, надання дозволу на затримання обвинуваченого та зупинення судового провадження, оскільки така ухвала не підлягає апеляційному оскарженню.

При цьому, такий висновок Верховного Суду узгоджується і з позицією колегії суддів у цьому провадженні щодо ОСОБА_5 .

Отже, враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги захисника.

У пункті 2 частини 2 статті 428 КПК передбачено, що суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

На підставі наведеного, керуючись частиною 2 статті 428 КПК, Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 на ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 квітня 2024 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 20 серпня 2024 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3