Справа № 135/1417/24

Провадження № 3/135/564/24

ПОСТАНОВА

іменем України

19.11.2024                                   м. Ладижин Вінницька область

Суддя Ладижинського міського суду Вінницької області Кривешко І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за матеріалами, які надійшли від ВП №3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої КП «Ладижинський КНП» на посаді юриста, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст. 184, ч. 1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-                         

 ВСТАНОВИВ:

25.10.2024 о 18 год 30 хв ОСОБА_1 неналежно виконала свої батьківські обов`язки, щодо виховання свого сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який здійснив дрібну крадіжку з магазину ТОВ «Фора» в м. Ладижин по вул. Будівельників, 15А, на суму 311,12 грн. випічки ( ковбаска в тісті 8 штук), чим порушив ч. 1 ст. 51 КУпАП.

Дії   ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 184 КпАП України.

Крім того, 26.10.2024 о 17 год 00 хв ОСОБА_1 неналежно виконала свої батьківські обов`язки, щодо виховання свого сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який здійснив дрібну крадіжку з магазину ТОВ «Фора» в м. Ладижин по вул. Будівельників, 15А, на суму 77,80 грн. випічки ( ковбаска в тісті 2 шт.), чим порушив ч. 1 ст. 51 КУпАП.

Дії  ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 184 КпАП України.

Постановою Ладижинського міського суду Вінницької області від 19.11.2024 адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП та ч. 1 ст. 184 КУпАП, на підставі ст. 36 КУпАП об`єднано в одне провадження та об`єднаній справі присвоєно єдиний унікальний номер судової №135/1417/24 (номер провадження №3/135/564/24).

У судовому засіданні ОСОБА_1 , вину не визнала, суду пояснила, що в протоколах про адміністративні правопорушення не зазначено в чому саме полягало невиконання нею обов`язків щодо належного виховання її неповнолітнього сина, передбачених ст. 150 СК України.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , перевіривши матеріали адміністративної справи, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до положень статті 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до приписів ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з вимогами частини 1 ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом статті 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. При цьому, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (стаття 280 КУпАП).

Тобто підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного проступку є наявність об`єктивних і суб`єктивних ознак, тобто об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони.

З аналізу наведеної вище норми слідує, що оцінці підлягає як кожний окремий доказ, так і всі зібрані докази в цілому, на підставі чого суд повинен зробити обґрунтований висновок про їх належність і допустимість, достовірність та достатність фактичних даних, що встановлюються цими доказами, та мають значення для справи.

Оскільки протокол є важливим процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, за які передбачена адміністративна відповідальність, то його невід`ємні складові повинні бути оформлені належним чином, містити в собі всі дані необхідні для своєчасного та об`єктивного вирішення питання про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення.

Порядок збору і процесуального закріплення доказів визначений законодавством України про адміністративні правопорушення, а тому як доказ протокол про адміністративне правопорушення може бути використаний у відповідній справі тільки в тому випадку, якщо він складений в порядку і з джерел, передбачених законом. При цьому у справі протокол є не тільки джерелом доказів, але й виступає ще й як юридичний документ акт (процесуальна дія і процесуальне рішення компетентної особи, яка уповноважена його складати), який свідчить про порушення компетентною особою поліції справи про адміністративне правопорушення, тому є не тільки обов`язковим процесуальним документом, але і займає ключове положення серед інших джерел (доказів).

З огляду на це, при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення статтею 278 КУпАП на суддю покладено обов`язок вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи.

Як встановлено судом, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 030164 від 28.10.2024 зазначено, що 25.10.2024 о 18 год 30 хв ОСОБА_1 неналежно виконала свої батьківські обов`язки, щодо виховання свого сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який здійснив дрібну крадіжку з магазину ТОВ «Фора» в м. Ладижин по вул. Будівельників, 15А, на суму 311,12 грн. випічки ( ковбаска в тісті 8 штук), чим порушив ч. 1 ст. 51 КУпАП.

Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 030165 від 28.10.2024 зазначено, що 26.10.2024 о 17 год 00 хв ОСОБА_1 неналежно виконала свої батьківські обов`язки, щодо виховання свого сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який здійснив дрібну крадіжку з магазину ТОВ «Фора» в м. Ладижин по вул. Будівельників, 15А, на суму 77,80 грн. випічки ( ковбаска в тісті 2 шт.), чим порушив ч. 1 ст. 51 КУпАП.

Разом з тим, адміністративна відповідальність за ч. 1 статті 184 КУпАП настає у разі ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

З огляду на те, що зазначена норма закону, порушення якої ставиться в провину ОСОБА_1 , є бланкетною, суд з`ясовує серед іншого, чи порушила норму спеціального закону особа, якщо так, то яку і в чому полягає суть цих порушень, із відповідним закріпленням вказаних норм у протоколі про адміністративне правопорушення.

Об`єктом вказаного вище правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які, зокрема, регламентуються законодавством, а суб`єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Суб`єктивна сторона цього правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Ухилення від виконання батьківських обов`язків може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.

Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто, відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.1998 року у справі про тлумачення терміну «законодавство» визначено, що під законодавством слід розуміти (охоплюється) закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України.

Тобто, якщо вказані акти передбачають обов`язки батьків відносно саме неповнолітніх дітей, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання останніх, то за порушення таких обов`язків, батьків мають притягувати до відповідальності згідно з ч. 1 ст. 184 КУпАП (зокрема, про обов`язки, які щодо дітей повинні виконувати батьки, йдеться в ст. ст. 150, 180 СК України та ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства»).

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно ст. 150 Сімейного Кодексу України визначені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме: батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов`язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Таким чином, ухилення від виконання батьківських обов`язків не повинна вважатися будь-яка дія, а саме, невиконання обов`язків, чітко передбачених законодавством.

Отже, посадовою особою, що складає протокол, повинно ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі.

Порядок збору і процесуального закріплення доказів визначений законодавством України про адміністративні правопорушення, а тому як доказ протокол про адміністративне правопорушення може бути використаний у відповідній справі тільки в тому випадку, якщо він складений в порядку і з джерел, передбачених цим законодавством. При цьому необхідно враховувати, що у справі протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів, але й виступає ще як юридичний документ, акт (процесуальна дія і процесуальне рішення компетентної особи, яка уповноважена його складати), який свідчить про порушення компетентною особою Національної поліції справи про адміністративне правопорушення (ст. 254 і 255 КУпАП), тому є не тільки обов`язковим процесуальним документом, але і займає ключове положення серед інших джерел (доказів).

Під час дослідження матеріалів справи, а саме протоколів про адміністративні правопорушення: серії ВАД № 030164 від 28.10.2024 та серії ВАД № 030165 від 28.10.2024, судом встановлено, що відомості щодо конкретних незаконних дій ОСОБА_1 у відповідності їх з діями, які викладені у диспозиції ч. 1 статті 184 КУпАП відсутні, у зв`язку з цим неможливо встановити наявність або відсутність у діях останньої ознак правопорушення яке ставиться їй за вину.

Суд зауважує, що протокол про адміністративне правопорушення, як процесуальний документ є актом обвинувачення, він повинен містити в собі суть адміністративного правопорушення з посиланням на відповідні нормативно-правові акти, тобто відповідати вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки невідповідність протоколу вказаним вимогам, свідчить про неконкретність пред`явленого обвинувачення.

Державні органи не мають права перекладати обов`язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.

Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинності, закріпленому в ст. 62 Конституції України, оскільки доказування є правом особи, а не її юридичним обов`язком.

Нечітке, незрозуміле обвинувачення у протоколі про адміністративне правопорушення, є порушенням права особи на захист.

Наведені вище порушення закону, а саме не зазначення які передбачені законодавством батьківські обов`язки не виконала ОСОБА_1 , при складанні протоколу про адміністративне правопорушення є істотними.

Таким чином, оцінюючи вказаний доказ відповідно ст. 252 КУпАП, суд приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення складений без дотримання вимог процесуального закону, що тягне за собою визнання його як доказу недопустимим.

Досліджені у судовому засіданні матеріали справи не містять доказів, які об`єктивно підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, а самі матеріали зібрані з істотними протиріччями та недоліками.

Жодних об`єктивних даних щодо ухилення ОСОБА_1 від виконання своїх батьківських обов`язків не встановлено, а зазначені у протоколі події у розумінні ст. 184 КУпАП не можна розцінюватися як таке ухилення.

Склад правопорушення - це наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.

Згідно усталеної судової практики ЄСПЛ (рішення від 30.05.2013 у справі «Малофєєва проти Росії» (Malofeyeva v. Russia), заява № 36673/04); рішення від 20.09.2016 у справі «Карелін проти Росії» (Karelin v. Russia), заява № 926/08) у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Враховуючи викладене вище, матеріалами справи не доведено поза всяким розумним сумнівом те, що ОСОБА_1 вчинила правопорушення, яке ставиться їй за вину, а відтак у її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 36, ч.1 ст.184 КУпАП, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 283, 284, 287 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 184 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з урахуванням статті 36 КУпАП, - закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Кривешко Ірина Володимирівна