УХВАЛА

18 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 642/5079/21

провадження № 51- 3914ск24

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 07 травня 2024 року та Полтавського апеляційного суду від 24 жовтня 2024 року,

встановив:

за змістом касаційної скарги, ОСОБА_4 зазначає про те, що ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 07 травня 2024 року, залишеною без змін ухвалою Полтавського апеляційного суду від 24 жовтня 2024 року, повернуто скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність прокурора Харківської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Роз`яснено скаржнику, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова, в межах територіальної підсудності якого знаходиться Харківська обласна прокуратура, одночасно подавши клопотання про поновлення строку, з наведенням зазначених обставин.

ОСОБА_4 , не погоджуючись із постановленими стосовно нього судовими рішеннями, звернувся до Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати,зобов`язати іншого слідчого суддю Ленінського районного суду м. Харкова розглянути його скаргу в порядку ст. 303 КПК України.

Перевіривши доводи касаційної скарги в частині оскарження ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 07 травня 2024 року, то зазначене судове рішення не може бути предметом перегляду суду касаційної інстанції, з огляду на таке.

Частиною 2 статті 424 КПК України визначено, що ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 4 ст. 424 КПК України визначено, що ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають.

Відтак, ухвала слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 07 травня 2024 року відповідно до вищевказаних норми Закону оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Щодо оскарження ОСОБА_4 ухвали суду апеляційної інстанції, то, перевіривши касаційну скаргу в цій частині на відповідність вимогам ст. 427 КПК України, Суд дійшов висновку, що її необхідно залишити без руху, встановивши ОСОБА_4 строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Згідно з ч. 5 ст. 427 КПК України до касаційної скарги додаються копії судових рішень, які оскаржуються.

За змістом касаційної скарги, ОСОБА_4 не погоджується з ухвалою Полтавського апеляційного суду від 24 жовтня 2024 року, вказує на те, що зазначеним рішенням залишено без змін ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 07 травня 2024 року, проте до скарги не долучив копії ухвали суду апеляційної інстанції. Відсутність судового рішення позбавляє суд касаційної інстанції можливості вирішити питання чи є оскаржуване судове рішення предметом розгляду суду касаційної інстанції (ст. 424 КПК України).

Окрім цього, згідно з ч. 2 ст. 427 КПК України, касаційна скарга, зокрема, має міститиобґрунтування вимог особи, яка подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення; вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.

Положеннями ч. 1 ст. 438 КПК України визначено, що підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є: 1) істотне порушення кримінального процесуального закону; 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, при вирішенні питання про наявність яких суд касаційної інстанції керується статтями 412-414 цього Кодексу.

Однак вказаних вимог кримінального процесуального закону ОСОБА_4 не дотримався, оскільки, посилаючись на пункт 2 ч. 1 ст. 438 КПК України, він у касаційній скарзі не навів обґрунтування допущення судом таких порушень норм права, які могли би тягнути за собою скасування оскаржуваного судового рішення, з огляду на зміст положень статей 370, 412, 413, 419 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 436 КПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без

зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий судовий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції;

3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.

Висловлена ОСОБА_4 у касаційній скарзі вимога лише про скасування судових рішень не узгоджується із положеннями ст. 436 КПК України. Так само не узгоджується з приписами КПК вимога скаржника про зобов`язання суддів Ленінського районного суду м. Харкова розглянути його скаргу.

Відповідно до ст. 429 КПК України суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги та встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.

Враховуючи викладене та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, Суд

ухвалив:

касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 07 травня 2024 року та Полтавського апеляційного суду від 24 жовтня 2024 рокузалишити без руху і встановити йому строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків касаційної скарги - п`ятнадцять днів із дня отримання копії цієї ухвали.

У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3