Справа № 344/14494/24

Провадження № 3/344/5394/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 року                                                         м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Деркач Н.І., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Сахненко Л.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП, –

В С Т А Н О В И В:

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 613400 від 03.08.2024 року слідує, що 03 серпня 2024 року о 02 год. 45 хв. в м. Івано-Франківськ, по вул. Галицька, 101, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Fiat Ulysse» д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння, проводився у встановленому законом порядку зі згоди водія за допомогою приладу «Драгер» на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.п.2.9 а) ПДР України, тим самим вчинив правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не визнав. Суду пояснив, що він є військовослужбовцем Збройних сил України, в серпні 2024 перебував у відпустці, вдома, відпочивав. 02.08.2024 - 03.08.2024 року відпочивав з друзями, вживав алкоголь проте не керував автомобілем як зазначено в протоколі. 03.08.2024 року близько 03 год. 00 хв. він разом із своїми друзями їхали в м. Івано-Франківськ. Він та його друг були випившими, тому попросили свого знайомого ОСОБА_2 відвезти їх в місто. Коли під`їжджали до міста, на в`їзді в Івано-Франківськ по вул. Галицька був розміщений блокпост, при під`їзді до нього ОСОБА_3 зупинився, вийшов з автомобіля та побіг геть, так як боявся щоб його не забрали у ЗСУ, автомобіль на якому вони рухалися також не їхній, а належить та закріплений за військовою частиною. Він залишився на місці, до них підішли працівники ТЦК, які викликали поліцію, так як вони були нетверезими. Стверджує, що не керував автомобілем зовсім, оскільки вживав алкоголь, на водійське місце сидіння пересів, тому що автомобіль почав котитися і він поклав її на стоянкове гальмо. В ході спілкування з працівниками поліції вказав, що він був пасажиром, а також у нього на той момент було відсутнє при собі водійське посвідчення. Ці обставини підтверджуються відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції. Просить закрити провадження в справі щодо нього у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. 

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив суду, що ОСОБА_1 є його знайомим, 03.08.2024 року вночі зателефонував до нього та попросив відвезти його та ще одного знайомого в місто Івано-Франківськ на що він погодився. Близько 02 год. 45 хв. вони в`їхали в місто та побачили блокпост по вул. Галицькій, оскільки була комендантська година. Коли він під`їхав до блокпоста, швидко заглушив мотор автомобіля, вибіг з авто і пішов геть, оскільки боявся щоб його не забрали у ЗСУ, а ОСОБА_1 та ОСОБА_4 залишилися на місці.

Захисник Сахненко Л.В. в судовому засіданні заявила клопотання про закриття провадження в справі щодо ОСОБА_1 , вважає, що працівники поліції на місці події не встановили повно всі обставини, в матеріалах справи відсутні докази того, що саме ОСОБА_1 керував автомобілем, звертає увагу на відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції з яких чітко видно, що в момент коли працівники поліції підійшли до автомобіля він був заглушеним, без увімкнених габаритних вогнів, а ОСОБА_1 вказав, що він пасажир, що в судовому засіданні підтверджено дослідженими відеодоказами, також просить врахувати покази свідка, які підтверджують вказані обставини. Працівники поліції склали протокол за ч.1 ст.130 КУпАП незважаючи на те, що у діях її підзахисного немає складу даного адміністративного правопорушення. Враховуючи це просила закрити провадження у даній справі на підставі ч.1 ст.247 КУпАП.

Роз`яснивши вимоги ст.268 КУпАП, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , свідка, захисника, дослідивши матеріали адміністративної справи, відеоматеріали, які долучено до матеріалів провадження, суд вважає, що провадження в справі підлягає закриттю відповідно до п.1 ст.247 КУпАП з огляду на наступне.

За змістом ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основу суворого дотримання законності.

Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до змісту вимог ст.245 КУпАП завданням судді при розгляді справи про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Вимогами ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З досліджених в судовому засіданні відеоматеріалів слідує, що на відеозаписі з нагрудних камер працівників поліції, зокрема, на відео файлі з назвою «clip0» в часі запису 03:13 год. до автомобіля марки «Fiat ULYSSE» підходить працівник поліції, який представляється та просить особу, яка перебуває на сидінні, надати всі документи, а також називає ознаки алкогольного сп`яніння. В той момент автомобіль стоїть припаркований на узбіччі блокпоста з вимкненими двигуном, стопами та габаритними вогнями, а сам ОСОБА_1 сидить на передньому сидінні та вказує, що він є пасажиром. Тобто вказані обставини підтверджують пояснення самого ОСОБА_1 та покази свідка, який був допитаний судом.

Суд звертає увагу на те, що відеозапис здійснений на місці події, не містить повної інформації про події, які мали місце. Таким чином, відео не відображає подій, які мали місце до моменту проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння, а отже не спростовує версію сторони захисту, а також показання свідка, який був допитаний у ході судового розгляду та вказав, що ОСОБА_1 не керував автомобілем у вказаний день та час.

Відповідно, при відсутності достатніх даних, що особа керувала транспортним засобом, подальше її проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції чи відмова від проходження такого огляду, не можуть слугувати підставою для притягнення такої особи до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП.

Під час судового розгляду справи досліджено наявні відеоматеріали справи, вони є суперечливими та містять розбіжності щодо складених матеріалів працівниками поліції, оскільки не містять належних та допустимих доказів того, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом.

ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не визнає та стверджує, що не керував автомобілем.

Отже, враховуючи, що суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП є особа, яка керувала транспортним засобом, а оскільки, виходячи з матеріалів справи, відсутні докази, які б підтверджували сам факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, то в діях останнього відсутній склад вказаного адміністративного правопорушення.

Будь-яких інших доказів, які б об`єктивно підтверджували про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом і не здобуто під час судового розгляду. В той же час, відповідно до ст.62 Конституції України всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п.1.10 ПДР, водій це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Відповідно до пункту 27 Постанови ПВССУ від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 грудня 2008 року № 18, керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Для притягнення до відповідальності за ст.130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли він почав рухатись. Таким чином, з огляду на положення п.1.10 ПДР та диспозицію ст.130 КУпАП, ОСОБА_1 в даній ситуації неможливо визнати водієм, оскільки матеріали справи не містять відомостей, які б об`єктивно підтверджували факт керування ним транспортним засобом.

Під час складання протоколу не дотримано вимог чинного законодавства щодо належності та допустимості доказів, працівниками поліції не вжито належних заходів щодо встановлення наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, не надано жодних належних і допустимих доказів, які могли б підтвердити факт скоєння ним   правопорушення, а факт вчинення правопорушення не зафіксовано належним чином, як того вимагає КУпАП.    

За таких обставин, встановлюючи, у відповідності до ст.251 КУпАП, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку, що докази вчинення  ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1  КУпАП, у справі відсутні.

Відповідно до ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, факт вчинення правопорушення ОСОБА_1 , відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не знайшов свого підтвердження в ході судового розгляду, тому, відповідно до змісту п.1 ст.247 КУпАП провадження в даній справі необхідно закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.7, 9, 245, 251, п.1 ст.247, 283, 284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження в справі щодо ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП – закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Апеляційна скарга на постанову в справі про адміністративне правопорушення може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя                                                                                          Наталія ДЕРКАЧ