Справа № 288/2250/24

Провадження № 1-кп/288/190/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2024 року. смт.Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді     - ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

обвинуваченого - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в смт. Попільня Житомирської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024060440000130 від 23 серпня 2024 року відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Миролюбівка, Попільнянського району Житомирської області, проживаючий по АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , громадянин України, українець, освіта середня-спеціальна, пенсіонер, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше не судимий,

що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

23 серпня 2024 року близько 13 годині 30 хвилин між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 по АДРЕСА_1 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин відбувся словесний конфлікт під час якого ОСОБА_7 словесно обізвав ОСОБА_8 нецензурними словами, і в цей момент у останнього раптово виник злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи можливі небезпечні наслідки, та бажаючи їх настання, перебуваючи у вказаний час та місці, ОСОБА_8 в ході словесного конфлікту, тримаючи в руках дерев`яну палицю, на яку опирався під час ходьби, умисно завдав нею два удари по годові та два удари ззаду по спині ОСОБА_7 , внаслідок чого спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно - мозкової травми - уламково-втиснутий перелом потиличної кістки праворуч (зі зміщенням на ширину кістки праворуч, інтракраніально) з переходом на сосковидний відросток правої кістки, барабанну порожнину, клиновидну кістку, латеральну стінку орбіти праворуч; забій тім`яної частки праворуч; забій правої гемісфери мозочку; супратенторіальна субдуральна гематома; гемосинус; посттравматичний середній отит праворуч; садна правого вуха; відносяться до категорії тяжкого тілесного ушкодження як небезпечна для життя. Закритої тупої травми грудей та живота - уламкові переломи 8-12 ребер по середньоключичній/лопатковій лініях, перелом поперечного відростку Thl0 грудного хребця праворуч, забій нижньої частки правої легені, забій правої нирки, забій правої долі печінки, відносяться до категорії тілесного ушкодження середнього ступеню важкості, як така, що не є небезпечною для життя, але призвела до тривалого розладу здоров`я.

Своїми діями, які виразились в заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя

в момент заподіяння, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 121 КК України.

       Потерпілий ОСОБА_7 в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву в якій просив справу слухати без його участі, щодо міри покарання просив суворо не карати та обрати покарання не пов`язане з позбавленням волі.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 121 КК України визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив, що 23 серпня 2024 року він перебував на рибалці разом з потерпілим, який без дозволу взяв його велосипед та поїхав додому. Він близько 2 годин чекав, коли потерпілий повернеться, однак він не з`явився, а тому вирішив іти додому пішки. По дорозі до дому, він знайшов дерев`яну палицю, оскільки йому було важко пересуватися та він на неї опирався. Не дійшовши до будинку, він зустрів на дорозі потерпілого та між ними виник словесний конфлікт, під час якого він наніс йому дерев`яною палицею декілька ударів по голові та тулубу. Коли потерпілий впав, він намагався викликати йому швидку допомогу, однак не зміг цього зробити, тому запинив транспортний засіб та попросив водія викликати швидку.

Також винуватість ОСОБА_6 підтверджується зібраними та дослідженими під час судового провадження належними та допустимими письмовими доказами, а саме:

- протоколом огляду місця події з фототаблицею до протоколу від 23 серпня 2024 року, згідно якого місцем огляду являється узбіччя дороги навпроти домогосподарства АДРЕСА_1 , на відстані 4-х метрів від проїзної частини знаходиться кепка на якій наявна речовина бурого кольору, біля кепки знаходиться речовина бурого кольору, схожа на кров. Біля домогосподарства за адресою АДРЕСА_1 на лавці сидить ОСОБА_6 та розташована палка, якою він наніс удар по голові ОСОБА_7 . Від даної лавки на відстані 5 метрів ліворуч на землі знаходиться ніж складний із зеленого кольору рукояткою; /а.с.41-45/

- постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 23 серпня 2024 року, якою виявлені та вилучені в ході огляду місця події – ніж, кепка, змив речовини РБК з плями бурого кольору, який поміщено на марлевий тампон, змив з дерев`яної палиці, який поміщено на марлевий тампон, дерев`яну палицю, камуфляжну куртку чорно-зелено-коричневого кольору – визнано речовими доказами у справі; /а.с.40/

- протоколом проведення слідчого експерименту від 24 серпня 2024 року з оптичним диском з відеозаписом слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_6 , який розповів та показав за яких обставин 23 серпня 2024 року він завдав тілесні ушкодження ОСОБА_7 . /а.с.26-31/

- протоколом виготовлення копії інформації від 24 серпня 2024 року в якому описано порядок перенесення інформації з флеш накопичувача на оптичний диск; /а.с.32/

- висновком експерта № 1183 від 11 вересня 2024 року, проведення судово-медичної експертизи зразка крові ОСОБА_6 , згідно якого на основі даних судово-медичного дослідження зразка крові – кров ОСОБА_6 відноситься до групи А з ізогемаглютинінами анти-В за ізосерологічною системою АВ0; /а.с.51/

- висновком експерта № 1184 від 10 вересня 2024 року, проведення судово-медичної експертизи зразка крові ОСОБА_7 , згідно якого на основі даних судово-медичного дослідження зразка крові – кров ОСОБА_7 відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0; /а.с.52/

- висновком експерта № 1171 від 12 вересня 2024 року, проведення судово-медичної експертизи кепки та камуфляжної куртки, згідно якого на основі даних судово-медичного дослідження: 6.1. Кров ОСОБА_7 відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0; 6.2. Кров ОСОБА_6 відноситься до групи А з ізогемаглютинінами анти-В за ізосерологічною системою АВ0; 6.2. В об.№ 1-3 знайдена кров людини. В результаті серологічного дослідження в об. № 1-3 виявлений антиген Н, походження якого можливе за рахунок будь-якої особи (осіб) організму якому властивий даний антиген Н. Такою особою може бути ОСОБА_9 . /а.с.53А-55/

- висновком експерта № 221/ц від 19 вересня 2024 року, згідно якого: 1 Згідно висновку експерта № 1183 від 10 вересня 2024 року експертизи речових доказів, проведеної у відділенні судово-медичної імунології Житомирського обласного бюро судово-медичної експертизи державної спеціалізованої установи: «Кров ОСОБА_6 відноситься до групи А (ІІ) з ізогемаглютинінами анти-В за ізосерологічною системою АВ0»; 2. Згідно висновку експерта № 1184 від 10 вересня 2024 року експертизи речових доказів, проведеної у відділенні судово-медичної імунології Житомирського обласного бюро судово-медичної експертизи державної спеціалізованої установи: «Кров ОСОБА_7 відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0»; 3. При судово-медичній експертизі слідів темно-червоного кольору на дерев`яній палиці виявлена кров людини, статеву належність якої встановити неможливо через недостатню кількість клітинних елементів крові, придатних до статево-специфічної диференціації. При серологічному дослідженні виявлений антиген Н ізосерологічної системи АВО. Враховуючи отримані результати та групи крові осіб, які походять по справі, можна зробити висновок, що виявлені сліди крові на дерев`яній палиці об.1, могли утворитися від будь-якої особи в крові якої міститься вищезгаданий антиген, в тому числі і від потерпілого ОСОБА_7 . Даних про походження крові в об.1 від підозрюваного ОСОБА_6 не отримано.; /а.с.57-61/

- медичною картою стаціонарного хворого № 3060 від 23 серпня 2024 року ОСОБА_7 , діагноз при госпіталізації – закрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку; /а.с.63-85/

- висновком експерта № 222 від 02 жовтня 2024 року, згідно якого на підставі даних представлених на експертизу медичних документів у ОСОБА_7 виявлено тілесні ушкодження у вигляді: - закритої черепно-мозкової травми – уламково-втиснутий перелом потиличної кістки праворуч (зі зміщенням на ширину кістки праворуч, інтракраніально) з переходом на сосковидний відросток правої скроневої кістки, барабанну порожнину, клиновидну кістку, латеральну стінку орбіти праворуч; забій тім`яної частки праворуч; забій правої гемісфери мозочку; супратенторіальна субдуральна гематома; гемосинус; посттравматичний середній отит праворуч; садна правого вуха; що утворилась не від менше 1-го контакту з твердим тупим предметом, можливо в термін та за обставин, що вказані в описовій частині постанови, тобто внаслідок нанесення удару дерев`яною палицею, відноситься до категорії тяжкого тілесного ушкодження як небезпечна для життя; - закритої тупої травми грудей та живота – уламкові переломи 8-12 ребер по середньоключичній/лопатковій лініях, перелом поперечного відростку Тh10 грудного хребця праворуч, забій нижньої частки правої легені, забій правої нирки, забій правої долі печінки; що утворилась від не менше 1-го контакту з твердим тупим предметом, можливо в термін та за обставин, що вказані в описовій частині постанови, тобто можливо в термін та за обставин, що вказані в описовій частині постанови, тобто внаслідок нанесення удару дерев`яною палицею, відноситься до категорії тілесного ушкодження середнього ступеню важкості, як така, що не є небезпечна для життя, але призвела до тривалого розладу здоров`я. можливість утворення у ОСОБА_7 тілесних ушкоджень внаслідок падіння на площину з положення стоячи виключається. Тілесні ушкодження виявлені у ОСОБА_7 могли утворитись в час та за обставин, що вказані в протоколі слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_6 /а.с.86-88/

Аналізуючи зібрані по справі докази та оцінивши їх в сукупності, суд кваліфікує ОСОБА_6 за частиною першою статті 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

За загальним правилом, встановленим частиною першою статті 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах цього обвинувачення.

Обираючи обвинуваченому міру та вид покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його суспільну небезпечність, особу винного, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставинами, згідно статті 66 КК України, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, те що він є особою похилого віку та вчинення активних дій щодо відвернення наслідків вчиненого кримінального правопорушення.

Обставин, згідно статті 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 не встановлено.

Судом досліджувалися дані про особу обвинуваченого ОСОБА_6 , при цьому встановлено, що він раніше не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

При визначенні міри покарання обвинуваченому, суд приймає до уваги положення статей 1, 50 КК України, згідно яких Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, а також запобігання кримінальним правопорушенням. Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для  виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Водночас, при призначенні покарання, суди мають враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину згідно статті 12 КК України, форму вини, а також особливості конкретного злочину.

При обранні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд враховує характер, ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до статті 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, мету покарання визначену у частині другій статті 50 КК України, згідно якої покарання має на меті не тільки кару, але й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженим, так і іншими особами, особу обвинуваченого, який раніше не притягався до кримінальної відповідальності, наявність пом`якшуючих покарання обставин та відсутність обставин, що обтяжують покарання, позицію прокурора, думку потерпілого, який просив обвинуваченого суворо не карати, а тому суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_6 можливе без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням, і призначає йому покарання в межах санкції частини першої статті 121 КК України у виді позбавлення волі із застосуванням статті 75 КК України.  

Саме визначене покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Так, у рішенні ЄСПЛ у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява №10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного обвинуваченого такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

Цивільний позов по даному кримінальному провадженню не заявлявся.

Арешт по даному кримінальному провадженні на майно не накладався.

Питання щодо речових доказів суд вирішує, відповідно до статті 100 КПК України. 

Судові витрати по даному кримінальному провадженні відсутні.

Підстав для застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу не вбачається.

Керуючись статтями 368-371, 374, 381, 382, 394, 468-470, 472-475 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

        ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 121 КК України і призначити ОСОБА_6 покарання за частиною першою статті 121 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі статті 75 КК України, звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року 5 (п`яти) місяців іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки. 

Відповідно до статті 76 КК України, покласти на ОСОБА_6 такі обов`язки:

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично з`являтися на реєстрацію в уповноважений орган з питань пробації; 

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_6 - не обирати.

Речові докази по справі після вступу вироку в законну силу: - ніж, змив речовини РБК з плями бурого кольору, який поміщено на марлевий тампон, змив з дерев`яної палиці, який поміщено на марлевий тампон, дерев`яну палицю, які передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів відділення поліції № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області – знищити;

- кепку, камуфляжну куртку чорно-зелено-коричневого кольору, які передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів відділення поліції № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області – повернути потерпілому ОСОБА_7 .

- DVD диск із відеозаписом слідчого експерименту від 24 серпня 2024 року за участю ОСОБА_6 – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

       На вирок може бути подана апеляція до Житомирського апеляційного суду через Попільнянський районний суд Житомирської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

       Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Вступна та резолютивна частина вироку проголошена 21 листопада 2024 року відповідно до частини п`ятнадцятої статті 615 КПК України

       Повний текст вироку негайно після проголошення резолютивної частини вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Суддя Попільнянського

районного суду ОСОБА_1