Справа № 211/4460/24

Провадження № 2/211/2209/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

19 листопада 2024 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді        Юзефовича І.О.,

при секретарі                Строгановій Е.О.,

розглянувши в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії, -

встановив:

позивач Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» (далі – АТ «Криворізька теплоцентраль») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії, обґрунтовуючи свій позов тим, що надає послуги з централізованого опалення відповідачам за адресою: АДРЕСА_1 , але відповідачі у повному обсязі оплату за отримані послуги не здійснювали, в результаті чого виникла заборгованість за спожиту послугу з постачання теплової енергії за період з 01.12.2020 по 30.04.2024 у сумі 25 562,91 грн. Вказані суми заборгованості позивач, а також інфляційні втрати в сумі 966,84 грн., 3% річних у сумі 466,81 грн. та пеню в сумі 271,16 грн. просить стягнути солідарно на свою користь з відповідачів.

Ухвалою суду від 04.09.2024 відмовлено у відкритті провадження у справі в частині вимог Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії, оскільки остання з 02.05.2022 знята з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 04.09.2024 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за позовною заявою Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 ,  ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання сторони не з`явилися.

Відповідно до прохальної частини позову представник позивача просить розглянути справу за його відсутності, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачі про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином в порядку, встановленому статтею 128 ЦПК України, не повідомили причини неявки, відзиву не подали.

Згідно вимог статті 280 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити по цій справі заочне рішення на підставі доказів, що є в матеріалах справи, оскільки відповідачі були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, не з`явилися в судове засідання, не повідомили причини неявки, не подали відзив, представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних мотивів.

Згідно статті 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до положень статті 68 ЖК України, наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Як встановлено судом, відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , та є споживачами послуги з централізованого опалення, яка надається АТ «Криворізька теплоцентраль» за вказаною адресою.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачами виникли правовідносини по наданню, з одного боку, та споживанню, з іншого боку, комунальних послуг по централізованому опаленню, які врегульовано Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII (далі – Закон № 2189-VIII), Законом України «Про теплопостачання» від 02.06.2005 № 2633-IV (далі – Закон № 2633-IV) та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630 (далі – Правила).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 Закону № 2189-VIII, до житлово-комунальних послуг належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 2189-VIII).

Пунктом 5 частини другої статті 7 Закону № 2189-VIII встановлено, що індивідуальний споживач зобов`язаний: оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг (частина третя статті 9 Закону № 2189-VIII).

Відповідно до частини шостої статті 19 Закону № 2633-IV, споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Пунктом 18 Правил, передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено іншого строку.

Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 ЦК України, передбачає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Акціонерним товариством «Криворізька теплоцентраль» відповідно до тарифів на теплову енергію, постачається централізоване опалення до житла відповідачів, однак відповідачами зобов`язання по оплаті за надану послугу здійснюється неналежним чином.

Так, згідно з наданим до суду розрахунком заборгованості, сума боргу по оплаті за централізоване опалення за адресою: АДРЕСА_1 , складається із заборгованості за спожиту послугу з постачання теплової енергії (централізованого опалення) за період з 01.12.2020 по 30.04.2024 у сумі 25 562,91 грн. Доказів на спростовування зазначеного відповідачами не надано.

Крім того, згідно з частиною другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Беручи до уваги зазначене, правовідносини, які склалися на підставі договору про надання послуг, є грошовим зобов`язанням і, зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання (постанова Верховного Суду України від 14.11.2011 у справі №6-40цс11).

Як зазначено в Аналізі практики застосування статті 625 ЦК України в цивільному судочинстві (лист Верховного Суду України від 01.07.2014), вирішуючи спори цієї категорії, судам слід враховувати, що правовідносини, які склалися між сторонами на підставі договору про надання житлово-комунальних послуг, є грошовими зобов`язаннями, у яких, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК), - вимагати сплату грошей за надані послуги. Таким чином, з огляду на юридичну природу правовідносин, як грошових зобов`язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання (постанови Верховного Суду України від 20.06.2012 у справі №6-68цс12, від 30.10.2013 у справі №6-59цс13).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідачів на його користь інфляційних втрат у сумі 966,84 грн. та 3% річних від простроченої суми в сумі 466,81 грн., нарахованих на суму несплаченої заборгованості. Тобто, між сторонами склалися правовідносини, що виникають у зв`язку із завданням шкоди, на які відповідно до частини другої статті 625 ЦК України нараховується індекс інфляції за час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Оскільки неправомірними діями відповідачів позивачеві було завдано збитків, по суті матеріальної шкоди, яка виражена в грошовому еквіваленті, а відтак є грошовим зобов`язанням, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних узгоджуються з положеннями частини другої статті 625 ЦК України та погоджується з наданим позивачем розрахунком 3% річних та інфляційних втрат.

Щодо позовних вимог про стягнення пені.

Згідно з положеннями статті 611 ЦК у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною першою статті 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Отже, положення ст. 549 ЦК України (штраф, пеня) та ст. 625 ЦК України (3% річних, інфляційні втрати) є різними за своєю правовою природною.

У даній справі, позивачем пред`явлені також позовні вимоги про стягнення пені, у зв`язку з несплатою заборгованості за надані комунальні послуги, нараховані у період з 01.11.2021 по 10.06.2024.

Встановлений на території України карантин з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) діяв з 12.03.2020 до 30.06.2023.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», зокрема, на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни заборонено нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги (підпункт 4 пункту 3 розділу II Прикінцеві положення).

Також, постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» у редакції до 29.12.2023 було визначено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування тастягнення неустойки(штрафів,пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги. Ця постанова застосовується з 24.02.2022.

Таким чином, враховуючи встановлені вище заборони щодо нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги, які діяли у період з 12.03.2020 до 30.07.2023 (на період дії карантину, пов`язаного із поширенням коронавірусної хвороби) та у період з 24.02.2022 по 29.12.2023 включно (у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні), підстави для стягнення на користь позивача пені, нарахованої за несвоєчасне здійснення платежів за надані послуги постачання теплової енергії у період з 01.11.2021 по 29.12.2023 включно відсутні.

За положеннями пункту 45 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженого постановою КМУ від 21.08.2019 №830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022), у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Тому, на користь АТ «Криворізька теплоцентраль» підлягає стягненню солідарно з відповідачів нарахована пеня у період з 30.12.2023 по 10.06.2024 включно в сумі 66,15 грн., виходячи з розрахунку позивача та ставки 0,01% річних.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Положеннями частини першої статі 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оскільки належним чином повідомлені про дату слухання справи відповідачі відзиву до суду та доказів на його підтвердження, суду не надали, враховуючи, що цивільне судочинство згідно частин першої-третьої статті 12 ЦПК України здійснюється на засадах змагальності сторін та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, так як відповідно до частини 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, беручи до уваги, що обставини, на які посилається позивач, як на підстави для задоволення позову, частково знайшли своє підтвердження у матеріалах справи, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Позивачем заявлено вимогу про відшкодування судових витрат: судового збору в сумі 3 028,00 грн. Оскільки позов підлягає частковому задоволенню, суд з врахуванням положень статті 141 ЦПК України вважає можливим стягнути з врахуванням роз`яснень, викладених в пункті 35 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 17.10.2014 №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», з відповідачів на користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 3 005,23 грн. (27 062,71 грн. * 3 028,00 грн. / 27 267,72 грн.).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 81, 141, 247, 263-265, 280-284, 288, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до  ОСОБА_1 ,  ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії – задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою:  АДРЕСА_1 ),  ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль», код ЄДРПОУ 00130850, юридична адреса: Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Електрична, 1, заборгованість за спожиту послугу з постачання теплової енергії, яка виникла за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.12.2020 по 30.04.2024 у сумі 25 562 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот шістдесят дві) гривні 91 копійка; інфляційні втрати в сумі 966 (дев`ятсот шістдесят шість) гривень 84 копійки; 3% річних у сумі 466 (чотириста шістдесят шість) гривень 81 копійка; пеню у сумі 66 (шістдесят шість) гривень 15 копійок.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» судовий збір у сумі 3 005 (три тисячі п`ять) гривень 23 копійки, тобто по 1 502 (одній тисячі п`ятсот дві) гривні 62 копійки з кожного.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя                                                                        І.О. Юзефович