ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1554/24Головуючий по 1 інстанції

Справа №703/1218/24 Категорія: 331060300 Крива Ю. В.

Доповідач в апеляційній інстанції

Гончар Н. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 рокум. Черкаси

Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:

Гончар Н.І., Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л.

секретар Івануса А.Д.

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ;

представник заявника - адвокат Скіць Емма Кароївна;

заінтересована особа - Міністерство оборони України;

представник Міністерства оборони України - ОСОБА_4;

особа, яка подала апеляційну скаргу - Міністерство оборони України;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 23 липня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Міністерство оборони України про встановлення юридичного факту,

в с т а н о в и в:

19.03.2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про встановлення юридичного факту. В обґрунтування своїх вимог вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_4, захищаючи Україну від російських окупантів загинув його батько ОСОБА_3. Факт загибелі батька підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 08.03.2022 року, що видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Вказує, що починаючи із 22 лютого 2012 року і по день загибелі батька вони разом із ним проживали, вели спільно господарство, мали взаємні права і обов`язки, а також були зареєстровані за однією адресою: АДРЕСА_1 . Вказана обставина підтверджується довідкою про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб № 6770 від 25.08.2022 року, довідкою про реєстрацію місця проживання особи № 6907 від 29.08.2022 року та довідкою ОСББ «Каштан» № 7 від 24.08.2022 року, що у копіях додаються до заяви.

Мати та колишня дружина батька - ОСОБА_2 - у вказаному вище житлі зареєстрована, але фактично не проживає з підстав того, що вона із батьком розлучена з 2017 року, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 від 05.12.2017 року та довідкою ОСББ «Каштан» № 7 від 24.08.2022 року, які у копіях додаються до заяви.

У зв`язку з тим, що батько загинув, захищаючи Батьківщину від ушкоджень внаслідок військових дій, ОСОБА_1 весною 2022 року звернувся через ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) до Міністерства оборони України в особі Комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (далі - Комісія) із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю батька.

27 липня 2022 року у ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 ), тобто за місцем свого проживання, отримав витяг з протоколу засідання Комісії № 71 від 20.05.2022 року, зі змісту якого вбачається, що подані ним документи Комісія вирішила повернути на доопрацювання. Підставою для таких дій Комісії стало те, що за поданими документами неможливо встановити чи є, зокрема, він як син загиблого військовослужбовця непрацездатним (особою з інвалідністю), який перебував на утриманні батька, а також за документами про місце реєстрації, зокрема, він як син загиблого військовослужбовця не проживав разом з батьком.

Комісія рекомендувала йому надати посвідчення «Член сім`ї загиблого» або рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема, факту спільного проживання, ведення спільного господарства та наявність між ними взаємних прав та обов`язків.

З урахуванням викладеного, заявник звернувся в суд в порядку окремого провадження та просить встановити юридичний факт, що він, ОСОБА_1 , станом на ІНФОРМАЦІЯ_4, був членом сім`ї його батька ОСОБА_3 , який був військовослужбовцем і загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 23 липня 2024 року заяву ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту - задоволено.

Встановлено факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , станом на ІНФОРМАЦІЯ_4 був членом сім`ї свого загиблого батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який був військовослужбовцем та загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Не погоджуючись з рішенням суду Міністерство оборони України подало апеляційну скаргу в якій просить рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду є необґрунтованим та незаконним, оскільки судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки викладені у рішенні не відповідають обставинам справи. Вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права.

Вказує, що суд першої інстанції не врахував доводи Міністерства оборони України, викладені в поясненнях від 02.04.2024 року щодо наявності судового рішення у адміністративній справі № 580/579/23, згідно якого позивач не довів віднесення його до осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, які передбачені ст. 16-1 Закону № 2011-ХІІ.

Жодних доказів, які б свідчили про вказані заявником обставини суду не надано. Факт періодичного приїзду ОСОБА_3 сам по собі не може підтверджувати, що ОСОБА_1 та його батько тривалий час проживали разом, були пов`язані спільним побутом та вели спільне господарство.

Скаржник посилається на постанову Верховного Суду від 10.10.2019 року у справі № 748/897/18 згідно якої: «лише докази спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов`язків, можуть бути підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім`єю».

Вказує, що висновок суду першої інстанції про факт надання ОСОБА_1 фінансової допомоги з боку загиблого батька не може підтверджувати факт який просить встановити заявник, оскільки періодичне переведення платежів на картку заявника не свідчить про наявність спільного бюджету між вказаними особами, та може свідчити про інші обставини. Сам по собі факт проживання та реєстрації заявника з загиблим за однією адресою не може свідчити про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали в зазначений період однією сім`єю.

18 листопада 2024 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Скіць Е.К. надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 23.07.2024 року залишити без задоволення, а рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 23.07.2024 року залишити без змін.

У відзиві зазначається, що рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01.06.2023 року у справі № 580/579/23 не є преюдиційним для справи № 703/1218/24.

Вказує, що окрім показів свідків про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали разом, містяться і інші докази, що підтверджують факт проживання однією сім`єю, а саме: довідка про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 25.02.2022 року № 6770, довідка про реєстрацію місця проживання особи від 29.08.2022 року « 6907, довідка ОСББ Каштан від 24.08.2022 року, довідка з банку щодо руху коштів по банківській картці.

У відзиві зазначається, що поки ОСОБА_3 проходив військову службу у м. Біла Церква спільним побутом, який склався між батьком та сином задовго до військової служби батька займався саме ОСОБА_1 , що підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи.

Вказує, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, зводяться до перекручування встановлених у справі обставин та є спробою знецінювання доказів у справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає наступне.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

При розгляді справи судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 , під час захисту Батьківщини загинув ОСОБА_3 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 08.03.2022 року, що видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та копія Витягу з Наказу командира військової частини № НОМЕР_3 від 11.03.2022 року (а.с.7-8).

Згідно Свідоцтва про народження ОСОБА_1 Серії НОМЕР_4 від 14.08.1991 року у графі «батько» вказано « ОСОБА_3 ».

Відповідно до довідки № 6770 від 25.08.2022 року за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані заявник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (мати заявника) по теперішній час (а.с.13).

Згідно довідки Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Смілянської міської ради № 6907 від 29.08.2022 року за адресою: АДРЕСА_1 , з 27.01.1995 року був також зареєстрований ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та 08.03.2022 року знятий з реєстрації в зв`язку зі смертю. На момент смерті померлий був зареєстрований за вказаною адресою разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.14).

Відповідно до довідки ОСББ «Каштан» № 7 від 24.08.2022, ОСОБА_1 проживав за адресою: АДРЕСА_1 разом з батьком ОСОБА_3 по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 та вели разом спільне господарство.

Згідно копії свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 , виданого Смілянським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції, шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розірвано 05 грудня 2017 року (а.с. 15).

Відповідно до витягу з протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №71 від 20.05.2022 року, подані ОСОБА_1 документи Комісія вирішила повернути на доопрацювання. Підставою для таких дій Комісії стало те, що за поданими документами неможливо встановити чи є, зокрема, ОСОБА_1 як син загиблого військовослужбовця непрацездатним (особою з інвалідністю), який перебував на утриманні батька, а також за документами про місце реєстрації, зокрема, він як син загиблого військовослужбовця не проживав разом з батьком. У зв`язку із цим Комісія рекомендувала йому надати посвідчення «Член сім`ї загиблого» або рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема, факту спільного проживання, ведення спільного господарства та наявність між нами взаємних прав та обов`язків (а.с.12).

Отже, метою звернення заявника до суду є встановлення юридичного факту для забезпечення умов реалізації ОСОБА_1 права на отримання одноразової грошової державної допомоги.

Частиною другою статті 3 СК України визначено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Обов`язковою умовою для визнання осіб членами однієї сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, наявність інших обставин, які підтверджують реальність сімейних відносин (рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року N 5-рп/99).

Так, згідно з абзацом 5 пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 №5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї» членами сім`ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха, опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші).

Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки (постанова Верховного Суду від 23.05.2020 року у справі №686/8440/16-ц, провадження №61-15699св19).

Для встановлення спільного проживання однією сім`єю до уваги беруться: документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання); фотографії певних подій; документи, що підтверджують придбання майна на користь сім`ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо.

Слід зазначити, що факт спільного проживання сам по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, не може свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце, протягом вказаного періоду часу, усталені відносини.

Подібні висновки містяться у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09 квітня 2020 року у справі № 180/2536/18 (провадження № 61-18579св19), від 09 червня 2021 року у справі № 346/5702/18 (провадження № 61-17111св20).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18) вказано, що обов`язковими умовами для визнання особи членом сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Факт спільного відпочинку сторін, спільна присутність на святкуванні свят, пересилання відповідачем коштів на рахунок позивачки, самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, не можуть свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце, протягом вказаного періоду часу, усталені відносини (Постанова Верховного Суду від 15 серпня 2020 року у справі № 588/350/15).

Ухвалюючи рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що останнім доведено факт спільного проживання разом зі своїм батьком ОСОБА_3 однією сім`єю, ведення спільного господарства та те, що вони були пов`язані спільним побутом.

Колегія суддів не погоджується з зазначеним вище висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

ОСОБА_1 звертаючись в суд з заявою про встановлення юридичного факту на підтвердження заявлених вимог надав суду наступні докази : копію свідоцтва про смерть ОСОБА_3 (а.с.8), копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 (а.с.9), копію свідоцтва про розірвання шлюбу ОСОБА_3 з ОСОБА_2 (а.с.10), довідку про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб за адресою АДРЕСА_1 (а.с.13), довідку про реєстрацію місця проживання особи (а.с.14), довідку ОСББ «КАШТАН».

Відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (ст. 89 ЦПК України).

В свою чергу, практика Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів приходить до висновку, що надані заявником докази в своїй сукупності не доводять факту спільного проживання, ведення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 спільного господарства, наявності у них спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання іншого майна в інтересах сім`ї на підставі якого можливо було б встановити факт, що ОСОБА_1 був членом сім`ї ОСОБА_3 .

Колегія суддів зазначає, що реєстрація місця проживання заявника та його батька ОСОБА_3 за однією адресою за відсутності інших доказів у їх сукупності про їх спільний побут, не може бути доказом факту проживання однією сім`єю ( Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої Судової палати Касаційного цивільного суду від 11 червня 2024 року (справа № 750/728/21).

Поняття сімейний бюджет означає заробіток коштів членами сім`ї, їх розподіл та витрати в інтересах сім`ї. Той факт, що ОСОБА_3 перераховував кошти на рахунок ОСОБА_1 , у зв`язку із відсутністю даних про призначення платежів, не є доказом спільного бюджету (Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі № 588/350/15).

Відповідно до постанови Верховного Суду від 12 грудня 2019 року у справі № 466/3769/16 (провадження № 61-5296св19) показання свідків не можуть бути єдиною підставою для встановлення спільного проживання однією сім`єю.

Отже, докази надані заявником з метою підтвердження його спільного проживання із загиблим батьком до 02.03.2022 року, колегія суддів оцінює критично.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для встановлення факту, що ОСОБА_1 був членом сім`ї свого загиблого батька ОСОБА_3 , який був військовослужбовцем та загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 , у зв`язку з недоведеністю постійного проживання заявника з ОСОБА_3 та ведення ними спільного господарства, наявності в них спільного бюджету, спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї.

Таким чином, із матеріалів апеляційної скарги, змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що скарга є обґрунтованою і наведені в ній доводи дають підстави для висновків щодо незаконності зазначеного судового рішення.

Відповідно до статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно зі статтею 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

З огляду на викладене, у зв`язку з тим, що судом першої інстанції ухвалено рішення при неповному з`ясуванні обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, рішення суду першої інстанції підлягає до скасування із прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити.

Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 23 липня 2024 року скасувати, прийняти нову постанову.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, викладених у статті 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складений 20 листопада 2024 року.

Судді