Справа № 141/701/24

Провадження № 3/141/424/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М                У К Р А Ї Н И

21 листопада 2024 року                                                                с-ще Оратів

Оратівський районний суд Вінницької області в складі головуючого судді Слісарчука О.М.,

при секретарі судового засідання Поліщук В.О.,

за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвоката Марущака С.В.,

розглянувши матеріали, які надійшли від СПД № 1 відділення поліції № 3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП,

У С Т А Н О В И В:

28.10.2024 о 17:35 год в с-щі Оратів по вул. Героїв Майдану (Леніна) водій керував транспортним засобом, який переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм та стандартів, а саме встановлено зовнішні світлові прилади, які не відповідають даному транспортному засобу.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 31.4 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 121 КУпАП. Дане правопорушення ОСОБА_1 вчинив повторно протягом року.

В судове засідання, призначене на 21.11.2024 ОСОБА_1 не з`явився, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи.

Натомість, в судовому засіданні 21.11.2024 захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвокат Марущак С.В. подав клопотання від 21.11.2024 про закриття провадження у справі, у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП.

В обґрунтування клопотання від 21.11.2024 зазначено, що при складанні працівником поліції протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 зазначено лише загальний п. 31.4. ПДР України без посилання на конкретне порушення ПДР України, а саме підпункту п. 31.4. Окрім того, до протоколу про адміністративне правопорушення не додано жодного доказу на підтвердження обставин порушення ОСОБА_1 вказаної норми ПДР України, а саме фото-,відеофіксації, пояснень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків. Сам же протокол про адміністративне правопорушення не може бути достатнім доказом факту вчинення особою адміністративного правопорушення, оскільки є актом обвинувачення особи в адміністративному правопорушенні, як і рапорт працівника поліції не є безумовним та достатнім доказом вчинення особою адміністративного правопорушення, так як складається працівником поліції, який є особою, яка має інтерес у справі про адміністративне правопорушення.

Також адвокат Марущак С.В. зазначає, що 03.10.2024 автомобіль пройшов перевірку технічного стану, де не було зазначено жодного переобладнання або порушення.

Таким чином, враховуючи, що докази мають бути беззаперечними, належними та допустимими, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості тлумачаться на користь особи, провадження у справі № 141/701/24 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 121 КУпАП слід закрити у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Суд, розглянувши матеріали справи № 141/701/24 та клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення від 21.11.2024, заслухавши пояснення адвоката Марущака С.В., дійшов наступних висновків.

За змістом статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

У пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Диспозицією ч. 4 ст. 121 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою – третьою цієї статті, у тому числі керування водієм транспортним засобом, переобладнаним з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 161021 від 28.10.2024, суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 121 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП за якою складено протокол.

Обставини правопорушення повинні бути викладені в протоколі конкретно, з належним формулюванням складу адміністративного правопорушення у відповідності до змісту диспозиції статті (частини статті) КУпАП, що передбачає відповідальність за його вчинення.

Разом з тим, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 161021 від 28.10.2024 не зазначено самої суті правопорушення, яке ставиться в провину ОСОБА_1 , а саме не конкретизовано, який саме підпункт п. 31.4 ПДР України було порушено.

В порушення вимог ст. 256 КУпАП, в протоколі не зазначено свідків події, та, окрім того, в порушення вимог ст. 251 КУпАП матеріли справи не містять доказів вчинення адміністративного правопорушення за ч.4 ст. 121 КУпАП, також відсутні показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису з місця події.

Водночас, інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт ОСОБА_1 вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, суду не надано та матеріали справи № 141/701/24 не містять.

Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а є лише початковим правовим висновком щодо дій певної особи.

При цьому, суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод на суд покладається обов`язок здійснювати неупереджений розгляд справ та ухвалювати обґрунтовані рішення.

Згідно ч. 3 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У відповідності до п. 4.2 рішення Конституційного суду України № 23-рп/2010 від 22.12.2010 р., адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Суд, керуючись принципом "поза розумним сумнівом" вважає, що протокол про адміністративне правопорушення як юридичний документ, що містить дані про обставини вчиненого правопорушення, за відсутності інших належних та допустимих доказів щодо обставин правопорушення є недостатнім для твердження про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, за відсутності переконливих доказів вини ОСОБА_1 , суд доходить висновку, що при розгляді справи не доведено, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, а тому провадження у справі відносно ОСОБА_1 слід закрити, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 7-9, 40-1, 121, 245, 251, 252, 266, 268, 280, 283, 284, 287 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі № 141/701/24 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в його діях об`єктивно підтвердженого складу адміністративного правопорушення.

Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду через Оратівський районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя                                                        О.М. Слісарчук