П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

19 листопада 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/16127/24

Перша інстанція: суддя Юхтенко Л.Р.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Домусчі С.Д.

суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними, зобов`язання здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2022, з 01.01.2023 у розмірі 64% від суддівської винагороди судді Херсонського апеляційного суду згідно довідок про суддівську винагороду виданих Херсонським апеляційним судом 01.05.2024 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/4497/24 від 19.03.2024,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 звернулась з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якому просила суд:

- визнати протиправними дії (протиправною бездіяльність) Головного управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області, щодо не здійснення судді у відставці ОСОБА_1 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2022 року згідно довідки про суддівську винагороду №12-23/73/2024 виданої Херсонськім апеляційним судом 01.05.2024 року на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/4497/24 від 19.03.2024 року.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області, ЄДРПОУ 21295057, здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , з 01.01.2022 року у розмірі 64% від суддівської винагороди судді Херсонського апеляційного суду згідно довідки про суддівську винагороду № 12-23/73/2024 виданої Херсонським апеляційним судом 01.05.2024 року на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/4497/24 від 19.03.2024 року.

- визнати протиправними дії (протиправною бездіяльність) Головного управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області, щодо не здійснення судді у відставці ОСОБА_1 , перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2023 року згідно довідки про суддівську винагороду №12-23/74/2024виданої Херсонським апеляційним судом 01.05.2024 року на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/4497/24 від 19.03.2024 року.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області, , здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , з 01.01.2023 року у розмірі 64% від суддівської винагороди судді Херсонського апеляційного суду згідно довідки про суддівську винагороду № 12-23/74/2024 виданої Херсонським апеляційним судом 01.05.2024 року на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/4497/24 від 19.03.2024 року.

- стягнути на користь судді у відставці ОСОБА_1 , судові витрати зі сплати судового збору та витрат на правову допомогу з Головного управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області, за рахунок бюджетних асигнувань.

- винести окрему ухвалу в порядку вимог ст.249 КАСУ за порушення Відповідачем вимог ч.5 ст.13 та абз.2 ч.7 ст.13ЗУ №1402-УІІІ, ч.1 ст.98 ЗУ “Про КСУ”, ч.2 ст.19, ст.22,24, 126 Конституції України та направити зазначену ухвалу до ПФУ з метою в подальшому припинення порушення вимог закону щодо конституційних гарантій прав суддів у відставці на своєчасне та у повній мірі виплати щомісячного довічного грошового утримання.

В обґрунтування позову вказував, що позивач є суддя у відставці та отримує довічне грошове утримання в розмірі 90% грошового утримання працюючого судді з 15.09.2016 року.

Представник позивача зазначав, що постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 21.12.2016 року по справі №766/16368/16-а  зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 шляхом зарахування до стажу роботи що дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання половини строку навчання на юридичному факультеті Одеського державного університету ім.. І.І. Мечникова, що становить 2 роки 4 місяці 28 днів, починаючи з 16.09.2016 року в розмірі 90% грошового утримання судді апеляційного суду Херсонської області та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум грошового утримання.

Також представник позивача зазначав, що постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду у справі № 540/4234/21Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2023 року по справі № 540/4234/21, - було скасовано та прийнято нове рішення, яким зобов`язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 шляхом зарахування до стажу роботи, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, половини строку навчання на юридичному факультеті Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова, що становить 02 роки 04 місяці 28 днів, та періоду роботи адвокатом Херсонської обласної колегії адвокатів, що становить 02 роки 00 місяців 00 днів, у розмірі 64% від суддівської винагороди судді Херсонського апеляційного суду, на підставі довідки Херсонського апеляційного суду № 102/20 від 24.02.2020 року, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 року.

Також 19.03.2024 року рішенням Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/4497/24 було зобов`язано Херсонський апеляційний суд, видати довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці Херсонського апеляційного суду ОСОБА_1 із зазначенням розміру суддівської винагороди судді виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого визначено ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01 січня 2022 року в розмірі 2481 гривень , регіонального коефіцієнту -1.1, доплати за вислугу років: - 60%, та довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці Херсонського апеляційного суду ОСОБА_1 із зазначенням розміру суддівської винагороди судді виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого визначено ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01 січня 2023 року в розмірі 2684 гривень, регіонального коефіцієнту - 1.1, доплати за вислугу років: - 60%.

Представник позивача зазначав, що на виконання даного рішення Херсонській апеляційний суд виготовив та видав ОСОБА_1 дві довідки за № 12-23/73/2024 станом на 01.01.2022 рік та 12-23/74/2024 станом на 01.01.2023 рік від 01.05.2024 року з урахуванням вимог зазначених у резолютивній частини рішення суду у справі №420/4497/24.

Представник позивача звернувся до відповідача із заявою з проханням здійснити перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці на підставі вказаних довідок, але станом на 24.05.2024 року відповідачем жодного рішення не прийнято.

Представник позивача таку бездіяльність відповідача вважає протиправною, оскільки питання перерахунку раніше призначеного щомісячного грошового утримання суддів у відставці прямо врегульовано ч.4 ст.142 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 02.06.2016 року №1402 - у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Представник позивача звертав увагу, що зазначена норма чітка, однозначна, зрозуміла та не вступає в колізію з іншими нормами, тобто, для виконання вимог ч. 4 ст. 142 Закону немає ніякої необхідності у додатковому нормативно-правовому акті чи роз`ясненні.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-задоволена.

Визнані протиправним дії Головного управління пенсійного фонду України в Херсонській області щодо відмови у здійсненні судді у відставці ОСОБА_1 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2022 року згідно з довідки про суддівську винагороду №12-23/73/2024, виданої Херсонським апеляційним судом 01.05.2024 року на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/4497/24 від 19.03.2024 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 01.01.2022 року у розмірі 64% від суддівської винагороди судді Херсонського апеляційного суду згідно з довідки про суддівську винагороду № 12-23/73/2024, виданої Херсонським апеляційним судом 01.05.2024 року на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/4497/24 від 19.03.2024 року, з урахуванням здійснених виплат.

Визнані протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в Херсонській області щодо відмови у здійсненні судді у відставці ОСОБА_1 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2023 року згідно з довідки про суддівську винагороду №12-23/74/2024виданої Херсонським апеляційним судом 01.05.2024 року на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/4497/24 від 19.03.2024 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 01.01.2023 року у розмірі 64% від суддівської винагороди судді Херсонського апеляційного суду згідно довідки про суддівську винагороду № 12-23/74/2024, виданої Херсонським апеляційним судом 01.05.2024 року на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/4497/24 від 19.03.2024 року, з урахуванням здійснених виплат.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1937,92 грн (одна тисяча дев`ятсот тридцять сім гривень92 копійки) та витрати на правову (правничу) допомогу в розмірі 3000 грн (три тисячі гривень 00 копійок).

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визнання базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2022 року та 01 січня 2023 не змінився, підстави для здійснення Позивачці перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, відповідно до довідок про суддівську винагороду № 12-23/73/2024 та № 12- 23/74/2024, виданих Херсонським апеляційним судом 01.05.2024 року, у Апелянта відсутні.

Позивач своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд встановив, що позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено паспортом громадянина України серія НОМЕР_1 є суддею у відставці Апеляційного суду Херсонської області, що підтверджено записами у трудовій книжці позивача.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Херсонській області з 16.09.2016 року та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.04.2024 року у справі № 540/4234/21 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2023 року по справі № 540/4234/21, - скасовано.

Прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_1 , - задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області щодо визначення ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 54% від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, без урахування половини строку навчання та періоду роботи у сфері права.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області, ЄДРПОУ 21295057, здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 шляхом зарахування до стажу роботи, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, половини строку навчання на юридичному факультеті Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова, що становить 02 роки 04 місяці 28 днів, та періоду роботи адвокатом Херсонської обласної колегії адвокатів, що становить 02 роки 00 місяців 00 днів, у розмірі 64% від суддівської винагороди судді Херсонського апеляційного суду, на підставі довідки Херсонського апеляційного суду № 102/20 від 24.02.2020 року, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 року.

Також суд встановив, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.03.2024 року у справі №420/4497/24 було задоволено позов ОСОБА_1 .

Визнано протиправною бездіяльність Херсонського апеляційного суду, щодо відмови видачі довідці про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 станом на 01 січня 2022 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого визначено ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" - 2481 гривень, регіонального коефіцієнту -1.1, доплати за вислугу років: -60%.

Зобов`язано Херсонський апеляційний суд, видати довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці Херсонського апеляційного суду ОСОБА_1 із зазначенням розміру суддівської винагороди судді виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого визначено ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01 січня 2022 року в розмірі 2481 гривень , регіонального коефіцієнту -1.1, доплати за вислугу років: - 60%.

Визнано протиправною бездіяльність Херсонського апеляційного суду щодо відмови видачі довідці про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 станом на 01 січня 2023 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого визначено ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" - 2684 гривень, регіонального коефіцієнту - 1.1, доплати за вислугу років: - 60%.

Зобов`язано Херсонський апеляційний суд видати довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці Херсонського апеляційного суду ОСОБА_1 із зазначенням розміру суддівської винагороди судді виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого визначено ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01 січня 2023 року в розмірі 2684 гривень, регіонального коефіцієнту - 1.1, доплати за вислугу років: - 60%.

Суд встановив, що на виконання цього рішення Херсонській апеляційний суд виготовив та видав ОСОБА_1 дві довідки за № 12-23/73/2024 станом на 01.01.2022 рік та 12-23/74/2024 станом на 01.01.2023 рік від 01.05.2024 року з урахуванням вимог зазначених у резолютивній частини рішення суду у справі №420/4497/24 про що зазначено безпосередньо у довідках.

Представник позивача звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку довічного грошового утримання на підставі вказаних довідок, але позивач зазначає, що на ці заяви не було надано відповідачем відповіді та перерахунок довічного грошового утримання не здійснений.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що Законом № 1402-VIII закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Оскільки указана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом № 1402-VIII.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами статей 21, 22 Конституції України, права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 64 Конституції України гарантовано, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Частиною першою статті 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

Також у статті 126 Конституції України зазначено, що підставою для звільнення судді є, зокрема, подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням (пункт 4 частини п`ятої).

Спірні у цій справі правовідносини регулюються, зокрема Законом №1402-VIII, який визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

Відповідно до ч.1 ст.142 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі, у тому числі, – Закон № 1402-VIII) судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

Згідно з ч.2 ст.142 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до ч.3 ст.142 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Відповідно до ч.1 ст.137 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу. До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Відповідно до п. 25 розділу ХІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України від 02.06.2016 року № 1402 “Про судоустрій і статус суддів” право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Частиною 2 ст. 135 Закону № 1402-VIII визначено, що суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Згідно з п.2 ч.3 ст.135 Закону № 1402-VIII, базовий розмір посадового окладу судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Як правильно встановив суд першої інстанції, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.03.2024 року у справі №420/4497/24 було задоволено позов ОСОБА_1 .

Визнано протиправною бездіяльність Херсонського апеляційного суду, щодо відмови видачі довідці про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 станом на 01 січня 2022 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого визначено ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" - 2481 гривень, регіонального коефіцієнту -1.1, доплати за вислугу років: -60%.

Зобов`язано Херсонський апеляційний суд, видати довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці Херсонського апеляційного суду ОСОБА_1 із зазначенням розміру суддівської винагороди судді виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого визначено ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік"станом на 01 січня 2022 року в розмірі 2481 гривень , регіонального коефіцієнту -1.1, доплати за вислугу років: - 60%.

Визнано протиправною бездіяльність Херсонського апеляційного суду щодо відмови видачі довідці про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 станом на 01 січня 2023 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого визначено ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" - 2684 гривень, регіонального коефіцієнту - 1.1, доплати за вислугу років: - 60%.

Зобов`язано Херсонський апеляційний суд видати довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці Херсонського апеляційного суду ОСОБА_1 із зазначенням розміру суддівської винагороди судді виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого визначено ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01 січня 2023 року в розмірі 2684 гривень, регіонального коефіцієнту - 1.1, доплати за вислугу років: - 60%.

На виконання цього рішення Херсонській апеляційний суд виготовив та видав ОСОБА_1 дві довідки за № 12-23/73/2024 станом на 01.01.2022 рік та 12-23/74/2024 станом на 01.01.2023 рік від 01.05.2024 року з урахуванням вимог зазначених у резолютивній частини рішення суду у справі №420/4497/24 про що зазначено безпосередньо у довідках.

Змістом спірних правовідносин є відмова Головного управління ПФУ у Херсонській області у здійсненні перерахунку довічного грошового утримання позивача на підставі виданих довідок з підстав того, що підставою для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є відповідна довідка про суддівську винагороду, яка видається за умови зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Але після 18.02.2020 не змінювалися розміри суддівської винагороди, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визнання базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2022 року та 01 січня 2023 не змінився, а тому підстави для здійснення Позивачці перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, відповідно до довідок про суддівську винагороду №12-23/73/2024 та №12-23/74/2024 виданих Херсонським апеляційним судом 01.05.2024 року, у Відповідача відсутні.

Так, визначені Конституцією України та спеціальним законодавчим актом (Законом України “Про судоустрій і статус суддів”) гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їхнього статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.

Конституційний принцип незалежності суддів означає конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя. Окреслену правову позицію стосовно гарантій незалежності суддів було висловлено у низці рішень Конституційного Суду України, зокрема у рішеннях від 20.03.2002 р. № 5-рп/2002, від 01.12.2004 р. № 19-рп/2004, від 11.10.2005 р. № 8-рп/2005, від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008, від 03.06.2013 р. № 3-рп/2013, а також від 04.12.2018 р. № 11-р/2018.

30.09.2016 р. набрали чинності зміни, унесені до Конституції України, згідно із Законом України від 02.06.2016 р. № 1401-VIII “Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)”.

Законом України “Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)”, серед іншого, ст.130 Конституції України викладено в новій редакції, текст якої зазначено вище, і вперше закріплено спосіб визначення розміру суддівської винагороди, а саме, що “розмір винагороди встановлюється законом про судоустрій”.

З цією конституційною нормою співвідносяться норми ч.1 ст.135 Закону № 1402-VIII, які дають чітке розуміння, що єдиним нормативно-правовим актом, яким повинен і може визначатися розмір суддівської винагороди, є закон про судоустрій.

Приписами п.2 ч.3 ст.135 Закону № 1402-VIII визначено, що базовий розмір посадового окладу судді апеляційного суду становить 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Отже, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст.1 Закону України “Про прожитковий мінімум” прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.

До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.

У змісті наведеної норми Закону України “Про прожитковий мінімум” закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум.

Судді до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо, не віднесені.

Водночас ст.7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік”, разом із встановленням станом на 01 січня 2021 року прожиткових мінімумів, у тому числі, для працездатних осіб в розмірі 2270,00 грн., введено такий новий вид прожиткового мінімуму, як “прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді”, розмір якого становить 2102,00 грн.

До 2021 року для розрахунку базового розміру посадового окладу застосовувався прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлювався на 01 січня відповідного календарного року, як це передбачено ст.135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”.

Варто зазначити, що зміни до Закону № 1402-VIII у частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у період, про який йдеться у позовній заяві, а також до Закону України “Про прожитковий мінімум” щодо визначення прожиткового мінімуму не вносилися, тож законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 01 січня календарного року для цілей визначення суддівської винагороди, немає.

Закон України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” фактично змінив складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною другою статті 130 Конституції України і частиною третьою статті 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”.

Закон України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.

Отже, Законом № 1402-VIII закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Оскільки указана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом № 1402-VIII.

Наведені висновки викладені у рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 19.03.2024 року у справі №420/4497/24, на підставі якого Херсонський апеляційний суд видав зазначені довідки  для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.

Відповідно до ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Таким чином, доводи апелянта щодо відсутності підстав для видачі довідок, відхиляються апеляційним судом, оскільки правомірність видачі таких довідок встановлено рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.03.2024 року у справі №420/4497/24, яке належить обов`язковому виконанню відповідно до ст. 370 КАС України.

Судом першої інстанції також було надано оцінку зазначеним доводам в суді першої інстанції.

Відповідно до ч. 4 ст. 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Щодо посилань відповідача на те, що порушено порядок подачі заяви про проведення перерахунку пенсії, суд зазначає, що відповідно до п. 5розділу ІУ Порядку № 3-1 довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України надсилаються відповідними органами органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, який надав список, та судді у відставці (судді Конституційного Суду України), щодо якого видана довідка, у місячний строк з дня надходження списку.Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, на підставі довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, надісланої відповідним органом (без звернення судді у відставці, судді Конституційного Суду України), або за зверненням судді у відставці, судді Конституційного Суду України.(п. 6розділу ІУ Порядку № 3-1).

Таким чином, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання може бути здійснений також й на підставі заяви судді у відставці.

Щодо посилань апелянта на недотримання позивачкою порядку звернення щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання згідно із вимогами Порядку №3-1, вищезазначені звернення розглянуто Головним управлінням у відповідності до норм Закону України “Про звернення громадян” та листами від 12.06.2024 за вих. №2100- 0202-8/26783; №2100-0202-8/26782 ОСОБА_1 надано роз`яснення щодо її пенсійного забезпечення, також є безпідставними, оскільки за змістом вказані заяві є чіткі та зрозумілі, що не позбавляло відповідача можливості розглянути ці заяви по суті заявлених питань.

Також суд встановив, що постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.04.2024 року у справі № 540/4234/21 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області щодо визначення ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 54% від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, без урахування половини строку навчання та періоду роботи у сфері права. Зобов`язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області, ЄДРПОУ 21295057, здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 шляхом зарахування до стажу роботи, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, половини строку навчання на юридичному факультеті Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова, що становить 02 роки 04 місяці 28 днів, та періоду роботи адвокатом Херсонської обласної колегії адвокатів, що становить 02 роки 00 місяців 00 днів, у розмірі 64% від суддівської винагороди судді Херсонського апеляційного суду, на підставі довідки Херсонського апеляційного суду № 102/20 від 24.02.2020 року, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на наведене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач, заперечуючи проти позову не довів, з посиланням на відповідні докази правомірності своїх дій, а тому позовні вимоги належать задоволенню.

Стосовно доводів щодо необґрунтованої суми стягнення витрат на професійну правничу допомогу, апеляційний суд зазначає таке.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

Разом з тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.

Суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, лише за умови недотримання заявником вимог частини 5 ст. 134 КАС України, але за клопотанням іншої сторони про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення.

Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За правилами частини сьомої цієї статті, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до частини другої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За правилами частини третьої цієї статті, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За правилами частини четвертої цієї статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На виконання вимог цієї норми позивач надав до суду першої інстанції копію договору, додаткової угоди до договору, ордер, копію акту прийому-передачі наданих юридичних послуг.

Апеляційний суд зауважує, що доводи ГУ ПФУ в Херсонській області наведених судом висновків та наданих позивачем доказів не спростовують, оскільки зводяться до незгоди із співмірністю заявленої суми на правничу допомогу без зазначення будь-яких належних на то підстав.

Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки зводяться до незгоди з оскаржуваним судовим рішенням.

Доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції.

У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судом першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 2-12, 72-78, 242, 257, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року у справі № 420/16127/24 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, за наявності яких постанова апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 19.11.2024

Суддя-доповідач С.Д. Домусчі

Судді Г.В. Семенюк  О.І. Шляхтицький