РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

м. Вінниця

18 листопада 2024 р.                                   Справа № 120/19366/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АГРІННО" до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Агрінно» до Вінницької митниці.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначив, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Агрінно» та іноземною компанією «Agrilife Europe» LTD, що є юридичною особою за законодавством Угорщини, 04 вересня 2023 року укладено контракт № 09/04-01.                                                   

Відповідно до умов цього контракту товариство зобов`язується прийняти у власність і сплатити хімічні препарати, упаковку, пластмасові кришки й мірні пластикові стаканчики до них в асортименті, в кількості, за цінами, в терміни і на умовах, зазначених в Додатках до цього контракту.

Як зазначає позивач, з метою розмитнення товару, що був придбаний відповідно до умов згаданого вище контракту, товариство з обмеженою відповідальністю «Агрінно» подало до митного органу митні декларації разом з усіма необхідними для цього документами.

Проте відповідач за результатами розгляду поданих документів 01 грудня 2023 року прийняв рішення №№ UA401000/2023/000122/1, UA401000/2023/000123/1, UA401000/2023/000124/1 про коригування митної вартості товарів, у яких митний орган дійшов висновку про безпідставність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом – за ціною договору, застосувавши при цьому резервний метод визначення митної вартості.

У зв`язку з прийняттям рішень про коригування митної вартості товарів митним органом сформовано картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №№ UА401020/2023/001795, UА401020/2023/001796, UА401020/2023/001797.

На переконання представника позивача, такі рішення митного органу є протиправними, оскільки до митного органу було надано всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару за ціною договору (контракту), а тому вважає, що такі рішення слід скасувати.

Ухвалою від 28 грудня 2023 року вказану позовну заяву залишено без руху та надано особі, яка її подала, строк для усунення недоліків, шляхом зазначення у позовній заяві відомостей про наявність або відсутність зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), а у разі нездійснення реєстрації такого електронного кабінету - зареєструвати такий електронний кабінет відповідно до    статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України.

На виконання вимог вказаної ухвали 02 січня 2024 року представницею позивача подано до суду позовну заяву в новій редакції, у якій вказано про наявність електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

Ухвалою від 15 січня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд її здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Цією ж ухвалою відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

29 січня 2024 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву. У відзиві зазначено, що відповідно до статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII та главою 8 цього Кодексу. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зокрема, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як зазначає представник відповідача далі, до митного оформлення товару, в тому числі для підтвердження митної вартості товару, були подані документи на підтвердження митної вартості розмитнюваного товару.

Відповідно до частини 1 статті 337 Митного кодексу перевірка документів та відомостей, які подаються митному органу під час переміщення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення форматологічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені Митного кодексу України).

Згідно з пунктом 5 статті 54 Митного кодексу України митний орган має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Відповідно до пункту 2 статті 52 Митного кодексу України декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Так, в процесі опрацювання наданих до митного оформлення документів було встановлено, що подані документи містять розбіжності, а саме в наданому доповненні до контракту від 04 вересня 2023 року №1, зазначено, що сторони домовилися про продаж товару «гербіцид OSNOVA (діюча речовина Ацетохлор 900гр/л)» за ціною 4,2 Євро/літр, що значно перевищує задекларовану вартість, та вартість, зазначену в рахунку-фактурі від 20 листопада 2023 року № AEEURSZE0258 (3,9 Євро/літр). В наданому висновку державного підприємства «Держзовнішінформ» № 111/487 від 27 листопада 2023 року на запит отримано лист від виробника товару, відповідно до якого експерт дійшов висновку, що ціна 3.9 Євро/літр відповідає ціні компанії виробника з урахуванням дати укладення договору, проте в даному випадку товар постачається не від виробника, а від посередника, що, в свою чергу, викликає обґрунтований сумнів щодо задекларованого рівня митної вартості. Також представник митного органу зазначає, що в рахунку-фактурі від 20 листопада 2023 року № AEEURSZE0258 та доповненні до контракту від 04 вересня 2023 року № 1 зазначено, що товар відправляється за умови 100% передплати, проте разом із ЕМД до митного оформлення подано платіжну інструкцію № 311 від 03 жовтня 2023 року, згідно з якою було перераховано 117 600 Євро, та в призначенні платежу зазначено «Передплата по контракту 09/04-01 від 04 вересня 2023 року згідно проформи-інвойса 2023/09/04-01 від 04 вересня 2023 року», проте згаданий в платіжній інструкції рахунок-проформа не був наданий. В той же час додатково було надано платіжну інструкцію №356 від 28 листопада 2023 року, згідно з якою було перераховано 69 600 Євро, а в призначені платежу було зазначено «Передплата по контракту 09/04-01 від 04 вересня 2023 року згідно інвойсу № AEEURSZE0258 від 20 листопада 2023 року», проте згаданий інвойс виставлений за партію товару вартістю 436 800 Євро на умовах 100% передплати, а вартість задекларованої партії 62 400 Євро, про що і вказано в специфікаціях до інвойсу № 1 від 20 листопада 2023 року, № 3 від 20 листопада 2023 року та  № 2 від 20 листопада 2023 року.

Тобто, на переконання представника відповідача, наданими документами та платіжними інструкціями не підтверджується передбачена умовами зовнішньоекономічного договору 100% передплата за товар, а тому неможливо перевірити всі складові митної вартості.

Також пунктом 1.2 зовнішньоекономічного договору від 04 вересня 2023 року № 09/04-01 передбачено, що відправник має в обов`язковому порядку надати отримувачу коносамент, проте до митного оформлення разом із ЕМД та на вимогу митного органу коносамент не надавався.

Таким чином, оскільки пунктом 4.3 цього ж контракту передбачено, що товар може поставлятися як на умовах CIF, так і на умовах FOB, тому митний орган за відсутності коносаменту не має змоги перевірити включення всіх складових до митної вартості.

Враховуючи положення частин 2 та 3 статті 53 Митного кодексу України, 29 листопада 2023 року декларанту було направлено електронне повідомлення щодо витребування додаткових документів.

Листом від 01 грудня 2023 року декларант повідомив, що інші документи надаватись не будуть.

Оскільки подані до митного оформлення документи містять розбіжності та неточності відповідно до пунктів 2 та 3 статті 58 Митного кодексу України застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 Митного кодексу України.

Митна вартість може бути визначена за другорядним методом (стаття 59 Митного кодексу України) по причині наявності у митного органу інформації про ідентичний товар, що був оформлений у митному відношенні.

Джерелом числового значення митної вартості товару є ЕМД від 13 листопада 2023 року № UA401020/2023/061442, за якою оформлено за ціною угоди ідентичний товар того самого виробника в адресу цього ж самого отримувача, в рамках цього ж самого зовнішньоекономічного договору: «Засоби захисту рослин - гербіцид не військового призначення, не в аерозольній упаковці: OSNOVA, EC (Основа, КЕ) діюча речовина Acetochlor (ацетохлор) 900 г/л, запаковано у пластикові каністри по 20 літрів - 16000 літрів - 800 каністр на 20 палетах. Номер партії 20230823YT. Виробник HANGZHOU NUTRICHEM COMPANY LIMITED, Торговельна марка "Агрохімічні технології", Країна виробництва CN» та складає 4,02 Євро/кілограм.

Отже, на переконання представника митного органу, під час винесення рішень про коригування митної вартості у відповідача існували обґрунтовані сумніви у правильності визначення декларантом митної вартості товарів.

За таких обставин відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

05 лютого 2024 року до суду надійшла відповідь на відзив, а 12 березня 2024 року та 20 березня 2024 року – додаткові пояснення, у яких представник позивача додатково наводить аргументи щодо задоволення позовних вимог.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.

04 вересня 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «Агрінно» (покупець) та іноземна компанія «Agrilife Europe» LTD (продавець), що є юридичною особою за законодавством Угорщини, уклали контракт № 09/04-01.                                                   

Відповідно до умов цього контракту продавець зобов`язується передати у власність, а покупець зобов`язується прийняти у власність і сплатити хімічні препарати, упаковку, пластмасові кришки й мірні пластикові стаканчики до них в асортименті, в кількості, за цінами, в терміни і на умовах, зазначених в додатках до цього контракту, які є невід`ємною його частиною.

Згідно з пунктом 2.1 контракту загальна його ціна встановлюється у розмірі 470 400 Євро. Сума по кожній окремій партії поставки товару встановлюється згідно з додатками до цього контракту. В ціну товару включені: вартість тари, маркування та упаковки, навантаження і укладання товару, митного очищення товару для його експорту, транспортування до місця призначення, якщо інше не обумовлено в додатках до цього контракту.

Оплата здійснюється в Євро (валюта контракту), в безготівковій формі, шляхом банківського переказу. Умови оплати вказані в додатках до даного контракту. Покупець має право здійснювати попередню оплату (авансовий платіж), а саме: сплатити товар або його частину до дня поставки товару, якщо така умова передбачена у відповідному додатку до цього контракту (пункт 2.2 контракту).

Позивачем разом з електронними митними деклараціями подано митному органу наступні документи: контракт № 09/04-01 від 09 вересня 2023 року, додаток № 1 до контракту № 09/04-01 від 04 вересня  2023 року, додаткову угоду від 02 листопада 2023 року до контракту № 09/04-01, експортну митну декларацію країни-відправлення № 223120230003544001 від 01 жовтня 2023 року, страховий поліс № PYIE20233010000070648 від 02 жовтня 2023 року, рахунок-проформу № 2023/09/04-01 від 04 вересня 2023 року, рахунок-фактуру № AEEURSZE0258 від 20 листопада 2023 року, пакувальний аркуш на три поставки, платіжний документ, що підтверджує вартість товару №311 від 03 жовтня 2023 року, платіжний документ, що підтверджує вартість товару № 356 від 28 листопада 2023 року, висновок про вартісні характеристики товару № 012611111/487 від 27 листопада 2023 року, сертифікат якості б/н від 15 вересня 2023 року, сертифікат про походження товару № ССPIT340230464222023C3301A02, паспорт від 15 вересня 2023 року, лист Міндовкілля № 25/8-12/16750-21 від 05 серпня 2021 року, коносамент № 273384555, договір № 307 на транспортно-експедиційні послуги від 17 квітня 2023 року, договір перевезення № 30/12/2022 від 30 грудня 2022 року, рахунок фактуру № VAT 0149/11/2023/AGS від 22 листопада 2023 року.

Окрім того, позивачем до митного органу подано такі документи:

-          пакувальний лист №  1 від 20 листопада 2023 року, специфікацію № 1 до інвойсу від 20 листопада 2023 року, склад препарату від 28 листопада 2023 року, CMR № 3904136 від 22 листопада 2023 року, довідку про транспортні витрати № 2211/4 від 22 листопада 2023 року, заявку з перевізником № LH-553 від 17 листопада 2023 року (додаток до договору № 307 від 17 квітня 2023 року), рахунок на оплату № LH-553/2023 від 22 листопада 2023 року;

-          пакувальний лист № 3 від 20 листопада 2023 року, специфікацію № 3 до інвойсу від 20 листопада 2023 року, склад препарату від 29 листопада 2023 року, CMR № 3904136 від 22 листопада 2023 року, довідку про транспортні витрати № 2211/1 від 24 листопада 2023 року, заявку з перевізником № LH-554 від 17 листопада 2023 року (додаток до договору № 307 від 17 квітня 2023 року), рахунок на оплату № LH-554/2023 від 22 листопада 2023 року, видаткову накладну № АI-13489 віл 16 листопада 2023 року, видаткову накладну №AІ-13572 від 22 листопада 2023 року, видаткову накладну № АІ-13621 від 24 листопада 2023 року, видаткову накладну № АІ-13670 від 27 листопада 2023 року;

-          пакувальний лист № 2 від 20 листопада 2023 року, специфікацію № 2 до інвойсу від 20 листопада 2023 року, склад препарату від 29 листопада 2023 року, CMR № 7947401 від 24 листопада 2023 року, довідку про транспортні витрати № 2211/2 від 22 листопада 2023 року, заявку з перевізником № LH-555 від 17 листопада 2023 року (додаток до договору № 307 від 17 квітня 2023 року), рахунок на оплату № LH-555/2023 від 24 листопада 2023 року.

29 листопада 2023 року митний орган направив позивачу електронне повідомлення щодо витребування додаткових документів відповідно до частини 2 та 3 статті 53 Митного кодексу України.

Листом від 01 грудня 2023 року декларант повідомив про те, що інші документи подаватися не будуть.

За результатами розгляду поданих документів митним органом 01 грудня 2023 року прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №№ UA401000/2023/000122/1, UA401000/2023/000123/1, UA401000/2023/000124/1, згідно з якими скориговано вартість окремих товарів.

Так, зі змісту рішення про коригування митної вартості товарів № UA401000/2023/000122/1 слідує, що в процесі опрацювання наданих до митного оформлення документів встановлено, що надані до митного оформлення документи містять розбіжності, а саме: в наданому доповненні до контракту від 04 вересня 2023 року № 1 зазначено, що сторони домовились про продаж товару «гербіцид OSNOVA (діюча речовина Ацетохлор 900гр/л)» за ціною 4,2 Євро/літр, що значно перевищує задекларовану вартість, та вартість, зазначену в рахунку-фактурі від 20 листопада 2023 року № AEEURSZE0258. (3,9 Євро/літр). В наданому висновку ДП «Держзовнішінформу» № 111/487 від 27 листопада 2023 року, на запит отримано лист від виробника товару, згідно з яким експерт дійшов висновку, що ціна 3.9 Євро/літр відповідає ціні компанії виробника з урахуванням дати укладення договору, проте в даному випадку товар постачається не від виробника, а від посередника, що, в свою чергу, викликає обґрунтований сумнів щодо задекларованого рівня митної вартості. Також слід зазначити, що в рахунку-фактурі від 20 листопада 2023 року № AEEURSZE0258 та доповненні до контракту від 04 вересня 2023 року № 1 зазначено, що товар відправляється за умови 100% передплати, проте разом із ЕМД до митного оформлення подано платіжну інструкцію № 311 від 03 жовтня 2023 року, згідно з якою було перераховано 117 600 Євро та в призначенні платежу зазначено «Передплата по контракту 09/04-01 від 04 вересня 2023 року, згідно проформи-інвойсу 2023/09/04-01 від 04 вересня 2023 року», проте згаданий в платіжній інструкції рахунок-проформа не був наданий. В той же час, додатково було надано платіжну інструкцію № 356 від 28 листопада 2023 року, відповідно до якої було перераховано 69 600 Євро, а в призначенні платежу було зазначено «Передплата по контракту 09/04-01 від 04 вересня 2023 року, згідно з інвойсом № AEEURSZE0258 від 20 листопада 2023 року», проте згаданий інвойс виставлений за партію товару вартістю 436 800 Євро на умовах 100% передплати, а вартість задекларованої партії 62 400 Євро, про що і вказано в специфікації до інвойсу № 1 від 20 листопада 2023 року.

Тобто, відповідно до наданих документів та платіжних інструкцій неможливо підтвердити передбачену умовами зовнішньоекономічним договором 100% передплату за товар, а відповідно і перевірити всі складові митної вартості.

Також пунктом 1.2 зовнішньоекономічного договору від 04 вересня 2023 року № 09/04-01 передбачено, що відправник має в обов`язковому порядку надати отримувачу коносамент, проте до митного оформлення разом із ЕМД та на вимогу митного органу коносамент не надавався.

Таким чином, оскільки пунктом 4.3 цього ж контракту передбачено, що товар може поставлятися як на умовах CIF, так і на умовах FOB, виходячи з цього, митний орган за відсутності коносаменту не має змоги перевірити включення всіх складових до митної вартості.

Враховуючи, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності та неточності, відповідно до частин 2, 3 статті 58 Митного кодексу України застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 Митного кодексу України. Митна вартість може бути визначена за другорядним методом (стаття 59 Митного кодексу України) по причині наявності у митного органу інформації про ідентичний товар, що був оформлений у митному відношенні.

Джерелом числового значення митної вартості товару є ЕМД від 13 листопада 2023 року  № UA401020/2023/061442, за якою оформлено за ціною угоди ідентичний товар того самого виробника в адресу цього ж самого отримувача, в рамках цього ж самого зовнішньоекономічного договору: «Засоби захисту рослин - гербіцид не військового призначення, не в аерозольній упаковці: OSNOVA, EC (Основа, КЕ) діюча речовина Acetochlor (ацетохлор) 900 г/л, запаковано у пластикові каністри по 20 літрів – 16                         000 літрів – 800 каністр на 20 палетах. Номер партії 20230823 YT. Виробник Hangzhou Nutrichem Company Limited, торгівельна марка Агрохімічні технології, країна виробництва CN та складає 4,02 Євро/кілограм.

Зі змісту рішення про коригування митної вартості товарів № UA401000/2023/000123/1 слідує, що в процесі опрацювання наданих до митного оформлення документів було встановлено, що надані до митного оформлення документи містять розбіжності, а саме: в наданому доповненні до контракту від 04 вересня 2023 року № 1 зазначено, що сторони домовились про продаж товару «гербіцид OSNOVA (діюча речовина Ацетохлор 900гр/ л)» за ціною 4,2 Євро/літр, що значно перевищує задекларовану вартість та вартість, зазначену в рахунку-фактурі від 20 листопада 2023 року № AEEURSZE0258 (3,9 Євро/літр). В наданому висновку ДП «Держзовнішінформу» № 111/487 від 27 листопада 2023 року, на запит отримано лист від виробника товару, згідно з яким експерт дійшов висновку, що ціна 3.9 Євро/літр відповідає ціні компанії виробника з урахуванням дати укладення договору, проте в даному випадку товар постачається не від виробника, а від посередника, що, в свою чергу, викликає обґрунтований сумнів щодо задекларованого рівня митної вартості. Також слід зазначити, що в рахунку-фактурі від 20 листопада 2023 року № AEEURSZE0258 та доповненні до контракту від 04 вересня 2023 року № 1 зазначено, що товар відправляється за умови 100% передплати, проте разом із ЕМД до митного оформлення подано платіжну інструкцію № 311 від 03 жовтня 2023 року, згідно з якою було перераховано 117 600 Євро та в призначенні платежу зазначено «Передплата по контракту 09/04-01 від 04 вересня 2023 року, згідно проформи-інвойсу 2023/09/04-01 від 04 вересня 2023 року», проте згаданий в платіжній інструкції рахунок-проформа не був наданий. В той же час, додатково було надано платіжну інструкцію № 356 від 28 листопада 2023 року, відповідно до якої було перераховано 69 600 Євро, а в призначені платежу було зазначено «Передплата по контракту 09/04-01 від 04 вересня 2023 року, згідно з інвойсом № AEEURSZE0258 від 20 листопада 2023 року», проте згаданий інвойс виставлений за партію товару вартістю 436 800 Євро на умовах 100% передплати, а вартість задекларованої партії 62 400 Євро, про що і вказано в специфікації до інвойсу № 3 від 20 листопада 2023 року.

Тобто, згідно з наданими документами та платіжних інструкцій неможливо підтвердити передбачену умовами зовнішньоекономічним договором 100% передплату за товар, а відповідно і перевірити всі складові митної вартості.

Також пунктом 1.2 зовнішньоекономічного договору від 04 вересня 2023 року № 09/04-01 передбачено, що відправник має в обов`язковому порядку надати отримувачу коносамент, проте до митного оформлення разом із ЕМД та на вимогу митного органу коносамент не надавався.

Таким чином, оскільки пунктом 4.3 цього ж контракту передбачено, що товар може поставлятися як на умовах CIF, так і на умовах FOB, виходячи з цього, митний орган за відсутності коносаменту не має змоги перевірити включення всіх складових до митної вартості.

Джерелом числового значення митної вартості товару є ЕМД від 13 листопада 2023 року № UA401020/2023/061442, за якою оформлено за ціною угоди ідентичний товар того самого виробника в адресу цього ж самого отримувача, в рамках цього ж самого зовнішньоекономічного договору: «Засоби захисту рослин - гербіцид не військового призначення, не в аерозольній упаковці: OSNOVA, EC (Основа, КЕ) діюча речовина Acetochlor (ацетохлор) 900 г/л, запаковано у пластикові каністри по 20 літрів – 16000 літрів - 800 каністр на 20 палетах. Номер партії 20230823УТ. Виробник Hangzhou Nutrichem Company Limited, торгівельна марка Агрохімічні технології, країна виробництва CN та складає 4,02 Євро/кілограм.

Зі змісту рішення про коригування митної вартості товару № UA401000/2023/000124/1 слідує, що в процесі опрацювання наданих до митного оформлення документів було встановлено, що надані до митного оформлення документи містять розбіжності, а саме: в наданому доповненні до контракту від 04 вересня 2023 року № 1 зазначено, що сторони домовились про продаж товару «гербіцид OSNOVA (діюча речовина Ацетохлор 900гр/л)» за ціною 4.2 Євро/літр, що значно перевищує задекларовану вартість та вартість, зазначену в рахунку-фактурі від 20 листопада 2023 року № AEEURSZE0258 (3,9 Євро/літр). В наданому висновку ДП «Держзовнішінформу» № 111/487 від 27 листопада 2023 року, на запит отримано лист від виробника товару, згідно з яким експерт дійшов висновку, що ціна 3.9 Євро/літр відповідає ціні компанії виробника з урахуванням дати укладення договору, проте в даному випадку товар постачається не від виробника, а від посередника, що, в свою чергу, викликає обґрунтований сумнів щодо задекларованого рівня митної вартості. Також слід зазначити, що в рахунку-фактурі від 20 листопада 2023 року № AEEURSZE0258 та доповненні до контракту від 04 вересня 2023 року № 1 зазначено, що товар відправляється за умови 100% передплати, проте разом із ЕМД до митного оформлення подано платіжну інструкцію № 311 від 03 жовтня 2023 року, відповідно до якої було перераховано 117 600 Євро та в призначенні платежу зазначено «Передплата по контракту 09/04-01 від 04 вересня 2023 року, згідно проформи-інвойсу 2023/09/04-01 від 04 вересня 2023 року», проте згаданий в платіжній інструкції рахунок-проформа не був наданий. В той же час, додатково було надано платіжну інструкцію № 356 від 28 листопада 2023 року, згідно з якою було перераховано 69 600 Євро, а в призначені платежу було зазначено «Передплата по контракту 09/04-01 від 04 вересня 2023 року, згідно з інвойсом № AEEURSZE0258 від 20 листопада 2023 року», проте згаданий інвойс виставлений за партію товару вартістю 436 800 Євро на умовах 100% передплати, а вартість задекларованої партії 62 400 Євро, про що і вказано в специфікації до інвойсу № 2 від 20 листопада 2023 року.

Тобто, згідно з наданими документами та платіжними інструкціями неможливо підтвердити передбачену умовами зовнішньоекономічним договором 100% передплату за товар, а відповідно і перевірити всі складові митної вартості.

Також пунктом 1.2 зовнішньоекономічного договору від 04 вересня 2023 року № 09/04-01 передбачено, що відправник має в обов`язковому порядку надати отримувачу коносамент, проте до митного оформлення разом із ЕМД та на вимогу митного органу коносамент не надавався.

Таким чином, оскільки пунктом 4.3 цього ж контракту передбачено, що товар може поставлятися як на умовах CIF, так і на умовах FOB, виходячи з цього, митний орган за відсутності коносаменту не має змоги перевірити включення всіх складових до митної вартості.

Джерелом числового значення митної вартості товару є ЕМД від 13 листопада 2023 року № UA401020/2023/061442, за якою оформлено за ціною угоди ідентичний товар того самого виробника в адресу цього ж самого отримувача, в рамках цього ж самого зовнішньоекономічного договору: «Засоби захисту рослин - гербіцид не військового призначення, не в аерозольній упаковці: OSNOVA, EC (Основа, КЕ) діюча речовина Acetochlor (ацетохлор) 900 г/л, запаковано у пластикові каністри по 20 літрів – 16000 літрів - 800 каністр на 20 палетах. Номер партії 20230823УТ. Виробник Hangzhou Nutrichem Company Limited, торгівельна марка Агрохімічні технології, країна виробництва CN та складає 4,02 Євро/кілограм.

У зв`язку з прийняттям згаданих вище рішень про коригування митної вартості товарів митним органом також сформовано картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №№ UА401020/2023/001795, UА401020/2023/001796, UА401020/2023/001797.

Надаючи правову оцінку рішенням митного органу, що оскаржуються, суд зважає на таке.

Статтею 1 Митного кодексу України (надалі - МК України) визначено, що законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4 МК України).

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до частин 1, 2, 4, пункту 1 частини 6 статті 321 МК України товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом.

У разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем не може перевищувати 180 календарних днів, крім митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

Митний контроль закінчується у разі ввезення на митну територію України - після закінчення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

Документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, порядок подання документів та відомостей, необхідних для митного контролю та форми митного контролю регулюються статтями 334, 335, 336 МК України.

Митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (пункт 23 частини 1 статті 4 МК України).

Згідно із статтями 246, 248 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (частина перша статті 257 Митного кодексу України).

Статтями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами 4 та 5 статті 58 МК України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до частини 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (частини 1, 2 статті 52 МК України).

Частинами 1 та 2 статті 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З аналізу частин 1, 2 статті 53 МК України слідує, що МК України містить вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Водночас у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частина 3 статті 53 МК України).

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною 2 статті 53 МК України визначено перелік документів, якими декларант може підтвердити митну вартість товарів. Разом із тим застосування частини 3 статті 53 МК України (щодо витребовування митним органом додаткових документів) можливе лише за певних умов, що обумовлені цією частиною, а саме: у разі якщо документи, зазначені у частині 2 статті 53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують саме числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; при цьому, вимога щодо надання додаткового (их) документу (ів) повинна стосуватися виключно лише того (тих) документу (ів), відсутність якого (яких) не дає можливості пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.

На необхідності витребовування лише тих документів, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, що визначені частиною 3 статті 53 МК України, неодноразово вказував і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїх рішеннях.

Таким чином, вимога щодо надання додаткових документів можлива лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому сумніви митного органу вважаються обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують саме числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Водночас, на думку суду, надані декларантом документи підтверджують числове значення складових митною вартості розмитнюваних товарів, а тому суд доходить висновку, що вимога митного органу надати додаткові документи відповідно до частини 3 статті 53 МК України є безпідставною.

Окрім наведеного вище, на протиправність рішень про коригування митної вартості ввезеного товару вказує також і наступне.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 55 МК України орган доходів і зборів за відповідних умов має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті.

При цьому у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598).

Отже, у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей, визначених частиною 2 статті 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за таким другорядним методом, як резервний метод, а також докладну інформацію щодо зроблених коригувань, яка використовувалась митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічні висновки містяться і в постановах Верховного Суду від 27 липня 2018 року у справі № 809/1174/17, від 05 лютого 2019 року у справі № 816/1199/15-а та ряду інших.

Однак аргументів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору, у рішеннях про коригування митної вартості ввезеного товару відповідачем не наведено.

Приймаючи оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом у цій справі, відповідач вказав на те, що в процесі опрацювання наданих до митного оформлення документів було встановлено, що надані до митного оформлення документи містять розбіжності, а саме:

1) в наданому доповненні до контракту від 04 вересня 2023 року № 1 зазначено, що сторони домовились про продаж товару «гербіцид OSNOVA (діюча речовина Ацетохлор 900гр/л)» за ціною 4,2 Євро/літр, що значно перевищує задекларовану вартість та вартість, зазначену в рахунку-фактурі від 20 листопада 2023 року № AEEURSZE0258 (3,9 Євро/літр);

2) в наданому висновку ДП «Держзовнішінформу» № 111/487 від 27 листопада 2023 року на запит отримано лист від виробника товару, згідно з яким експерт дійшов висновку, що ціна 3.9 Євро/літр відповідає ціні компанії виробника з урахуванням дати укладення договору, проте в даному випадку товар постачається не від виробника, а від посередника, що, в свою чергу, викликає обґрунтований сумнів щодо задекларованого рівня митної вартості;

3) в рахунку-фактурі від 20 листопада 2023 року № AEEURSZE0258 та доповненні до контракту від 04 вересня 2023 року № 1 зазначено, що товар відправляється за умови 100% передплати, проте разом із ЕМД до митного оформлення подано платіжну інструкцію № 311 від 03 жовтня 2023 року, відповідно до якої було перераховано 117 600 Євро та в призначенні платежу зазначено «Передплата по контракту 09/04-01 від 04 вересня 2023 року, згідно проформи-інвойсу 2023/09/04-01 від 04 вересня 2023 року», проте згаданий в платіжній інструкції рахунок-проформа не був наданий. В той же час, додатково було надано платіжну інструкцію № 356 від 28 листопада 2023 року, згідно з якою було перераховано 69 600 Євро, а в призначені платежу було зазначено «Передплата по контракту 09/04-01 від 04 вересня 2023 року, згідно з інвойсом № AEEURSZE0258 від 20 листопада 2023 року», проте згаданий інвойс виставлений за партію товару вартістю 436 800 Євро на умовах 100% передплати, а вартість задекларованої партії 62 400 Євро, про що і вказано в специфікаціях до інвойсів № 1 від 20 листопада 2023 року, № 3 від 20 листопада 2023 року та № 2 від 20 листопада 2023 року. Тобто, відповідно до наданих документів та платіжних інструкцій неможливо підтвердити передбачену умовами зовнішньоекономічним договором 100% передплату за товар, а відповідно і перевірити всі складові митної вартості;

4) пунктом 1.2 зовнішньоекономічного договору від 04 вересня 2023 року № 09/04-01, передбачено, що відправник має в обов`язковому порядку надати отримувачу коносамент, проте до митного оформлення разом із ЕМД та на вимогу митного органу коносамент не надавався. Таким чином, оскільки пунктом 4.3 цього ж контракту передбачено, що товар може поставлятися як на умовах CIF, так і на умовах FOB, виходячи з цього, митний орган за відсутності коносаменту не має змоги перевірити включення всіх складових до митної вартості.

Визначаючись із тим, чи обгрунтовані виявлені порушення митного законодавства, суд враховує наступне.

04 вересня 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «Агрінно» (покупець) та іноземна компанія «Agrilife Europe» LTD (продавець) уклали контракт № 09/04-01.                                                     

Відповідно до умов цього контракту продавець зобов`язується передати у власність, а покупець зобов`язується прийняти у власність і сплатити хімічні препарати, упаковку, пластмасові кришки й мірні пластикові стаканчики до них в асортименті, в кількості, за цінами, в терміни і на умовах, зазначених в додатках до цього контракту, які є невід`ємною його частиною.

Згідно з пунктом 2.1 контракту загальна його ціна встановлюється у розмірі 470 400 Євро. Сума по кожній окремій партії поставки товару встановлюється згідно з додатками до цього контракту. В ціну товару включені: вартість тари, маркування та упаковки, навантаження і укладання товару, митного очищення товару для його експорту, транспортування до місця призначення, якщо інше не обумовлено в додатках до цього контракту.

Оплата здійснюється в Євро (валюта контракту), в безготівковій формі, шляхом банківського переказу. Умови оплати вказані в додатках до даного контракту. Покупець має право здійснювати попередню оплату (авансовий платіж), а саме: сплатити товар або його частину до дня поставки товару, якщо така умова передбачена у відповідному додатку до цього контракту (пункт 2.2 контракту).

Додатком № 1 до контракту  № 09/04-01 від 04 вересня 2024 року передбачено, що ціна за одиницю товару Osnova, КЕ, Упаковка (каністри 20 літрів) складає 4,2 Євро за одиницю виміру. Загальна сума - 470 400 Євро.

Водночас 02 листопада 2023 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Агрінно» (покупець) та іноземна компанія «Agrilife Europe» LTD (продавець) укладено додаткову угоду до контракту № 09/04-01, відповідно до якої сторони домовилися змінити умови контракту та досягли згоди, що його загальна ціна становить 436 800 Євро та складається із всіх загальних сум, визначених у всіх додатках до контракту. Сторони домовилися у додатку № 1 до контракту № 09/04-01 від 04 вересня 2023 року внести зміни та читати їх в наступній редакції: "Ціна товару Osnova, КЕ за одиницю виміру складає 3,9 Євро. Загальна сума контракту - 436 800 Євро".

Вказана додаткова угода набирає чинності з 02 листопада 2023 року.

Відтак доводи митного органу про те, що продаж товару за ціною 4,2 Євро/літр значно перевищує задекларовану вартість та вартість, зазначену в рахунках-фактурах від 20 листопада 2023 року № AEEURSZE0258 (3,9 Євро/літр), є безпідставними, позаяк сторони в додатковій угоді до контракту № 09/04-01 домовилися знизити ціну за одну одиницю товару з 4,2 Євро/літр на 3,9 Євро/літр.

Придбання позивачем товару саме по ціні 3,9 Євро/літр підтверджується відповідними рахунками-фактурами, рахунками-проформами, специфікаціями та платіжними інструкціями, які подавалися відповідачу при митному оформленні товару.

Ба більше, вартість товару на рівні 3,9 Євро/літр підтверджується і висновком про вартісні характеристики товару № 012611, що виданий державним підприємством "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" 27 листопада 2023 року.

Наведене свідчить про те, що позивачем доведено придбання товару за ціною 3,9 Євро/літр, а тому оскаржувані рішення митного органу в цій частині є необґрунтованими.

Далі, митний орган стверджує, що в даному випадку товар постачався не від виробника (з Китаю), а від посередника (з Угорщини), що, в свою чергу, викликає обґрунтований сумнів щодо задекларованого рівня митної вартості в наданому висновку ДП «Держзовнішінформу» № 111/487 від 27 листопада 2023 року, оскільки експерт дійшов висновку, що ціна 3.9 Євро/літр відповідає ціні саме компанії виробника (а не посередника).

Тобто, фактично митний орган вказує на те, що митна вартість імпортованого позивачем товару занижена, оскільки останній мав понести ще й транспортні витрати з огляду на те, що товар закуповувався не у виробника (Китай), а у посередника (Угорщина).

Надаючи оцінку таким аргументам відповідача, суд зауважує, що 17 квітня 2023 року між товариством з обмеженою відповідальністю  "Агрінно" (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "ЛоджистікХаус" (експедитор) укладено договір на транспортно-експедиційні послуги № 307, відповідно до пункту 1.2 якого замовник доручає, а експедитор бере на себе зобов`язання від свого імені та за рахунок замовника забезпечити організацію та здійснення перевезень вантажу замовника автомобільним транспортом в межах території України та в міжнародному сполученні. Експедитор має право залучати третіх осіб для виконання заявок замовника.

Також 30 грудня 2022 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Агрінно" (клієнт) та Aquarius Gem Shipping Gabriela укладено договір № 30/12/2022 на транспортно-експедиторське обслуговування, відповідно до пункту 1.1 якого клієнт доручає, а експедитор зобов`язується організувати за рахунок клієнта транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО), перевезення експортно-імпортних і транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні.

Суд зауважує, що позивачем надавалися відповідачу довідки про транспортні витрати № 2211/4 від 22 листопада 2023 року, № 2411 від 24 листопада 2023 року, № 2411/2 від 24 листопада 2023 року; заявки з перевізником № LH -553 від 17 листопада 2023 року, № LH-554 від 17 листопада 2023 року, № LH-555 від 17 листопада 2023 року; рахунки на оплату № LH-553/2023 від 22 листопада 2023 року, № LH-554/2023 від 24 листопада 2023 року, № LH 555/2023 від 24 листопада 2023 року, які долучалися до поданих митних декларацій та підтверджують факт понесення позивачем транспортних витрат.

При цьому відповідно до пункту 5 частини 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Верховний Суд у постанові від 31 травня 2019 року (справа № 804/16553/14) досліджував питання доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення згідно з умовами Митного кодексу України та вказав, що у частині 10 статті 58 цього кодексу передбачено перелік витрат (складових митної вартості товарів), які при визначенні митної вартості додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зокрема до таких складових митної вартості належать витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну території України, а також страхування цих товарів.

Як слідує із наявних у матеріалах справи проформ-інвойсів, інвойсів, рахунків-фактури, позивач імпортував товар на умовах поставки CIF (згідно з Інкотермс), а тому транспортні витрати не підлягають включенню до вартості імпортованого товару, оскільки такі були фактично сплачені.

Щодо доводів митного органу про неможливість підтвердити передбачену умовами зовнішньоекономічним договором 100% передплату за товар, то тут слід врахувати наступне.

Так, продавцем під час укладання контракту № 09/04-01 від 04 вересня 2023 року було визначено його вартість в розмірі 470 000 Євро (4.2 Євро за літр). В подальшому додатковою угодою до контракту № 09/04-01 сторони домовилися змінити умови контракту та досягли згоди, що його загальна ціна становить 436 800 Євро (3,9 Євро за літр).

На виконання зазначеної вище додаткової угоди до контракту було відвантажено перші три партії товару за специфікацією № 1 на суму 62400 Євро (3,9 Євро за літр), за специфікацією № 3 на суму 62400 Євро (3,9 Євро за літр товару) та за специфікацією № 2 на суму 62400 Євро (3,9 Євро за літр товару). Тобто загальна вартість перших трьох партій товару склала 187 200 Євро.

Платіжною інструкцією в іноземній валюті № 311 від 03 жовтня 2023 року підтверджується те, що позивачем на користь іноземної компанії «Agrilife Europe» LTD перераховано 117 600 Євро (призначення платежу - «Передплата по контракту № 09/04-01 від 04 вересня 2023 року, згідно проформи-інвойсу 2023/09/04-01 від 04 вересня 2023 року»), а платіжною інструкцією в іноземній валюті № 356 від 28 листопада 2023 року підтверджується факт перерахування на користь цього отримувача 69 600 Євро (призначення платежу - «Передплата по контракту 09/04-01 від 04 вересня 2023 року, згідно з інвойсом № AEEURSZE0258 від 20 листопада 2023 року»).

Загальна сума перерахованих позивачем на користь іноземної компанії «Agrilife Europe» LTD коштів склала 187 200 Євро, а тому позивачем здійснено 100% передоплату за перші три партії товарів відповідно до згадуваних вище специфікацій.

Слід критично оцінити доводи митного органу про те, що позивач не сплатив 100% передоплати за імпортований товар, оскільки, як зазначає в оскаржуваних рішеннях відповідач, інвойс виставлений на суму 436 800 Євро, а позивач сплатив фактично 187 200 Євро.

У цьому контексті суд зауважує, що в інвойсі прописано загальну суму контракту (436 800 Євро), а позивач сплатив 100% передплати виключно за перші три поставки товару, які і підтвердив відповідними документами, подаючи до митного органу митні декларації.

Відтак доводи митного органу про те, що позивачем не підтверджено передбачену контрактом № 09/04-01 від 04 вересня 2023 року 100% передоплату імпортованого товару є безпідставними.

Далі, визначаючи митну вартість за резервним методом, митний орган зазначив, що джерелом числового значення митної вартості товару є ЕМД від 13 листопада 2023 року № UA401020/2023/061442, за якою оформлено за ціною угоди ідентичний товар того самого виробника в адресу цього ж самого отримувача, в рамках цього ж самого зовнішньоекономічного договору: «Засоби захисту рослин - гербіцид не військового призначення, не в аерозольній упаковці: OSNOVA, EC (Основа, КЕ) діюча речовина Acetochlor (ацетохлор) 900 г/л, запаковано у пластикові каністри по 20 літрів – 16000 літрів - 800 каністр на 20 палетах. Номер партії 20230823УТ. Виробник Hangzhou Nutrichem Company Limited, торгівельна марка Агрохімічні технології, країна виробництва CN та складає 4,02 Євро/кілограм.

Разом із тим митний орган не приділив увагу обсягу імпортованого товару.

Так, за митними деклараціями, що подавалися позивачем, загальна кількість імпортованого товару відповідно до рахунку-фактури № AEEURSZE0258 від 20 листопада 2023 року склала 112 000 літрів, а відповідно до митної декларації від 13 листопада 2023 року № UA401020/2023/061442 - 16 000 літрів.

Разом із тим суд зауважує, що придбання продукції в більшому обсязі (112 000 літрів порівняно із 16 000 літрів) може значно впливати на закупочну ціну товару, проте митним органом такі обставини залишилися поза увагою.

Більше того, як слушно зазначає представниця позивача у додаткових поясненнях від 12 березня 2024 року та від 20 березня 2024 року, відповідачем самостійно в лютому 2024 року здійснено митне оформлення аналогічного товару за ціною 3,67 Євро/літр, що додатково вказує на необґрунтованість доводів відповідача в цій частині.

Окрім того, Верховний Суд у постанові від 29 вересня 2020 року у справі № 520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

У свою чергу формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

За наведених вище підстав суд вважає, що винесені відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів не відповідають вимогам пункту 2 та пункту 4 частини 2 статті 55 МК України.

Подані позивачем документи для митного оформлення товару надавали змогу встановити митну вартість товару, а відповідачем не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару та не надано переконливих доказів, які б підтверджували правомірність прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів.

При цьому відповідачем не наведено обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної в оскаржуваному рішенні, ідентичності (схожості) товару, доказу, що ці товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю, не надав підтвердження застосування послідовно всіх методів визначення митної вартості товарів та неможливості застосування кожного попереднього методу.

За наведених вище обставин суд дійшов висновку, що відповідач не довів, що позивачем було заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованого товару та що у документах, поданих позивачем до митного оформлення, не було відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості товару, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена.

Відповідно до частини 7 статті 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Таким чином, рішення митного органу про коригування митної вартості товарів №№ UA401000/2023/000122/1, UA401000/2023/000123/1, UA401000/2023/000124/1, що прийняті митним органом 01 грудня 2023 року, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Оскільки картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №№ UА401020/2023/001795, UА401020/2023/001796, UА401020/2023/001797, що оскаржуються, сформовані у зв`язку з прийняттям рішень про коригування митної вартості товару №№ UA401000/2023/000122/1, UA401000/2023/000123/1, UA401000/2023/000124/1, а тому такі картки відмови у митному оформленні (випуску) товарів також є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та рішень, а також докази, надані представницею позивача, суд доходить висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат, суд врахував приписи частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно із якою при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач при зверненні до суду з позовною заявою сплатив судовий збір в розмірі 10736 гривень, що підтверджується платіжними інструкціями № 1578 від 25 грудня 2023 року та № 1579 від 25 грудня 2023 року.

Відтак на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці слід стягнути витрати, пов`язані з оплатою судового збору, в розмірі 10736 гривень.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 242, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Агрінно" задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів №№ UA401000/2023/000122/1, UA401000/2023/000123/1, UA401000/2023/000124/1 від 01 грудня 2023 року та картки відмови у митному оформленні (випуску) товарів №№ UА401020/2023/001795, UА401020/2023/001796, UА401020/2023/001797.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агрінно" витрати, пов`язані з оплатою судового збору, в розмірі 10736 (десять тисяч сімсот тридцять шість) гривень.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.                           

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Агрінно" (місцезнаходження: 02090, м. Київ, вул. В. Сосюри, буд. 6, офіс 202; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 44836905)

Відповідач: Вінницька митниця (місцезнаходження: 21034, м. Вінниця, вул. Лебединського, буд. 17; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 43997544)

Рішення суду в повному обсязі складено 18.11.2024

Суддя                                                                                    Яремчук Костянтин Олександрович