Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #1686440125

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И


19 листопада 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/31059/24


Перша інстанція: суддя Левчук О.А.,

повний текст судового рішення

складено 07.10.2024, м. Одеса


П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді –Кравченка К.В.,

судді –Джабурія О.В.,

судді –Вербицької Н.В.,

при секретарі –Марченко І.А.,


розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року по справі за заявою Головного управління ДПС в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Югвинпром» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна, -


В С Т А Н О В И В:

03.10.2024 року Головне управління ДПС в Одеській області (далі – позивач, ГУ ДПС) звернулось до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Югвинпром» (далі – відповідач, Товариство), в якому просило підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна Товариства згідно з рішенням ГУ ДПС від 03.10.2024 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог було зазначено, що посадовими особами Товариства було відмовлено представникам контролюючого органу у допуску до проведення фактичної перевірки Товариства, а тому заступником начальника ГУДПС в Одеській області було прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту платника податків ТОВ «Югвинпром».

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07.10.2024 року відмовлено в задоволенні заяви ГУ ДПС про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна ТОВ «Югвинпром».

Не погоджуючись з таким рішенням, ГУ ДПС подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про задоволення заяви про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна ТОВ «Югвинпром».

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, що відповідно до наказу ГУ ДПС від №9948-п від 01.10.2024 року, на підставі пп.19-1.1.4 п.19-1.1 ст.19-1, пп.19-1.1.14 п.19-1.1 ст.19-1, ст.20, пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України, на виконання листа ДПС від 01.10.2024 року №27213/7/99-00-09-02-01-07 призначено проведення фактичної перевірки ТОВ «Югвинпром» з 02.10.2024 року тривалістю 10 діб, за період з 13.09.2022 року по дату закінчення фактичної перевірки, з метою здійснення контролю дотримання вимог діючого законодавства у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів, проведення контрольних розрахункових операцій, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності ліцензій, свідоцтв, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

02.10.2024 року посадовими особами Головного управління ДПС в Одеській області складено акт №6388/15-32-04-01-18 про відмову від допуску до перевірки ТОВ «Югвинпром».

03.10.2024 року о 12:20 год. заступником начальника Головного управління ДПС в Одеській області прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника ТОВ «Югвинпром» (код ЄДРПОУ 34274461).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом не доведено існування визначених пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України правових підстав для проведення фактичної перевірки ТОВ «Югвинпром», а також не дотримано положень ст.81 ПК України, які визначають вимоги до оформлення копії наказу про проведення перевірки.

Апелянт заперечує проти доводів суду першої інстанції та вказує на дотримання ГУ ДПС в Одеській області всіх законодавчо визначених підстав щодо проведення відповідної фактичної перевірки ТОВ «Югвинпром».

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.

Пунктом 94.1 ст.94 ПК України визначено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Положеннями пп.94.2.3 п.94.2 ст.94 ПК України передбачено, що арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Згідно з приписів п.94.5 ст.94 ПК України, арешт майна може бути повним або умовним.

Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов`язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Таким чином, рішення про застосування адміністративного арешту майна може бути прийнято за умови наявності законних підстав для проведення перевірки та платником податків відмовлено у допуску проведення такої перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство не допустило представників контролюючого органу до проведення фактичної перевірки, яка призначена наказом ГУ ДПС №9948-п від 01.10.2024 року.

Відповідно до п.81.1 ст.81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки (абзац 5 п.81.1 ст.81 ПК України).

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється (абзац 6 п.81.1 ст.81 ПК України).

Аналіз наведених положень п.81.1 ст.81 ПК України свідчить про те, що платник податків має право відмовити у допуску перевіряючих до перевірки виключно у випадках передбачених кодексом.

Відповідно до п.81.2 ст.81 ПК України, у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Статтею 80 ПК України визначені підстави для призначення фактичної перевірки, порядок її проведення та оформлення результатів. Також встановлено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до п.80.2 ст.80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема:

пп.80.2.5. - у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Саме пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України визначений у наказі ГУ ДПС №9948-п від 01.10.2024 року як правова підстава для проведення фактичної перевірки Товариства.

Як вже зазначено вище, 02.10.2024 року посадовими особами Головного управління ДПС в Одеській області складено акт №6388/15-32-04-01-18 про відмову від допуску до перевірки ТОВ «Югвинпром».

Позиція Товариства полягає в правомірності відмови у допуску до проведення фактичної перевірки, оскільки наказ про проведення такої перевірки від 01.10.2024 року №9948-п на підставі пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України є незаконним, так як в ньому не міститься посилань на конкретну інформацію про порушення Товариством відповідного законодавства, і надана Товариству копія цього наказу не посвідчена належним чином.

Позиція ГУ ДПС полягає в тому, що пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України передбачає дві незалежні одна від одної підстави для проведення фактичної перевірки. Так, перша підстава - це отримання інформації про порушення законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а друга підстава - це здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

В заяві про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна ТОВ «Югвинпром» ГУ ДПС зазначило, що підставою для проведення фактичної перевірки Товариства стало здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, та отримання листа ДПС України від 01.10.2024 року №27213/7/99  00-09-02-01-07 (вх. ГУ від 01.10.2024 року №4194/8).

Обґрунтовуючи висновок про недоведеність визначених пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України підстав для проведення фактичної перевірки ТОВ «Югвинпром», суд першої інстанції виходив з того, що, окрім посилання в наказі про проведення фактичної перевірки Товариства на пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України, податковий орган у такому наказі має зазначати конкретну інформацію, яка була наявна у контролюючого органу чи отримана ним в установленому порядку та свідчить про порушення платником податків відповідного законодавства, але ні в наказі від 01.10.2024 року №9948-п, ні у доданих до заяви копії листа ДПС від 01.10.2024 року №27213/7/99-00-09-02-01-07 та доповідної записки від 01.10.2024 року №930/15-32-09-01-12 не вказана будь-яка інформація про порушення ТОВ «Югвинпром» вимог законодавства в частині обігу підакцизних товарів, та/або інформація щодо застосування платником податків схем ухилення від оподаткування або схем мінімізації податків.

Суд першої інстанції також погодився з доводами Товариства про недотримання податковим органом вимог щодо належного посвідчення наданої Товариству копії наказу від 01.10.2024 року №9948-п про проведення фактично перевірки.

Вирішуючи питання про правомірність призначення фактичної перевірки Товариства наказом від 01.10.2024 року №9948-п на підставі пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постанові судової палати Верховного Суду від 28.05.2024 року у справі №280/1431/23 були сформульовані правові висновки, які мають забезпечити єдиний підхід у правозастосуванні під час розгляду спорів, предметом яких є дотримання контролюючим органом вимог абзацу 3 п.81.1 ст.81 ПК України під час оформлення рішення про призначення перевірки у формі наказу та достатність відображення підстав для проведення фактичної перевірки на підставі пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України.

В цій постанові судової палати Верховного Суду наведені наступні висновки та правові позиції, які підлягають врахуванню при вирішенні даного спору:

«Судова палата звертає увагу, що правовий аналіз пункту 80.2 статті 80 ПК України свідчить про те, що здебільшого підстави, передбачені у відповідних підпунктах цієї норми, встановлюють лише єдину передумову для призначення фактичної перевірки з питання дотримання платником податків вимог законодавства у певній сфері, яка і є фактичною підставою для проведення перевірки.

Однак, підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України таких встановлює дві: (1) наявність та/або отримання певної інформації; (2) здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством у відповідній сфері.

Саме тому цей підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України має істотну особливість у його застосуванні порівняно з іншими підпунктами цієї норми, яка і зумовлює висновок про те, що саме лише посилання на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України у рішенні про проведення перевірки не є мінімально достатнім обсягом інформації, яка має відображатися у наказі відповідно до абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо зазначення у наказі підстави для проведення перевірки.

Судова палата наголошує, що оскільки підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України встановлює в одному підпункті статті дві самостійні (окремі) підстави для проведення перевірки, то у наказі про призначення перевірки контролюючий орган поряд з юридичною підставою у вигляді нумераційного позначення зобов`язаний відобразити конкретну з таких двох фактичних підстав, яка і зумовила прийняття рішення про проведення перевірки, або ж обидві, в обсязі, достатньому для ідентифікації однієї з двох (або обох в сукупності у разі їх наявності). Відображення такої фактичної підстави не обов`язково має бути сформульоване тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте, повинна бути чітко визначена та змістовно відповідати правовій нормі.

Тобто, у разі, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стала наявність (отримання) певної інформації, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України повинен щонайменше зазначити про «наявність (отримання) інформації щодо можливого порушення» або ж зазначити реквізити документа, який слугував приводом для призначення перевірки і містить таку інформацію. Аналогічно, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стало здійснення відповідних функцій, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України повинен саме про це зазначити. Відповідно, якщо підставою для призначення перевірки відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України стала сукупність фактичних підстав, передбачених цією нормою, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України має це відобразити у вищезазначений спосіб.

Саме такий обсяг інформації у наказі, прийнятому відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, можна вважати мінімально достатнім в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо зазначення у наказі підстави для проведення перевірки, оскільки надає платнику податків загальне розуміння про підставу її призначення та відповідний предмет перевірки. Таке інформування про фактичну обставину має бути наведено саме серед підстав для проведення перевірки, тобто перед резолютивною частиною наказу. У разі, якщо наказ відповідає вимогам щодо відображення у ньому мінімально достатнього обсягу інформації щодо підстави для проведення перевірки, такий наказ не може вважатися оформленим з істотним порушенням вимог чинного законодавства. Як наслідок, такий наказ не можна вважати протиправним, оскільки його недоліки в розумінні статті 81 ПК України не є настільки значущими, що ставлять під загрозу можливість реалізації платником податків своїх прав.

Судова палата не може не погодися з тим, що розкриття змісту та деталізації фактичної обставини, яка стала приводом для прийняття рішення про проведення перевірки відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України (до прикладу, щодо якого саме факту отримана інформація або ж у якій сфері можливі порушення, їх характер і докази на підтвердження) відповідала б більш високим стандартам правової визначеності та більш повно б забезпечувала розуміння суб`єктом господарювання причин, що зумовили проведення перевірки, а також кола питань, які можуть бути її предметом, залежно від підстави проведення.

Водночас, як вже зазначалося, враховуючи висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 26 березня 2024 року у справі №420/9909/23, підставою для визнання наказів контролюючого органу або наслідків його реалізації протиправними є не будь-які недоліки, а лише ті, які є істотними і суттєво вплинули на реалізацію прав платника податків. Відсутність детальної конкретизації підстав перевірки не є істотним недоліком наказу, який давав би підстави вважати його протиправним. Здійснюючи розгляд конкретної справи та оцінюючи обставини, підстави позову, суд не позбавлений можливості встановити та перевірити дійсну наявність або відсутність підстав для призначення фактичної перевірки згідно з наказом, у якому відображено мінімально допустимий обсяг інформації.»

Як слідує зі змісту копії наказу від 01.10.2024 року №9948-п про проведення фактичної перевірки, поряд із посиланням на пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України міститься також посилання і на лист ДПС України від 01.10.2024 року №27213/7/99  00-09-02-01-07, а також вказана мета проведення такої перевірки – недопущення порушень у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів.

Судом встановлено і не заперечується сторонами, що сам лист ДПС України від 01.10.2024 року №27213/7/99  00-09-02-01-07 або його копія не надавалась на ознайомлення представникам Товариства разом із наказом про проведення фактичної перевірки.

Копія даного листа ДПС України від 01.10.2024 року №27213/7/99  00-09-02-01-07 долучена до матеріалів справи і ньому зазначено, що за результатами аналізу наявної у розпорядженні контролюючого органу інформації стосовно основних показників діяльності виробників сидру за 2024 рік встановлені випадки зазначення виробниками такої продукції тривалого простою у виробництві, в тому числі за наявності інформації про придбання сировини, яка може використовуватись для виробництва сидру, зазначення обсягів виробництва, що не відповідають обсягам придбання сировини (сік яблучний концентрований код згідно УКТ ЗЕД 2009). Отже, стосовно суб`єктів господарювання, зазначених у додатку, наявні ризики виробництва алкогольних напоїв без належного відображення в бухгалтерському обліку.

В цьому ж листі зазначено про необхідність проведення з 02.10.2024 року одночасних фактичних перевірок вказаних у додатку суб`єктів господарювання, під час яких доцільно встановлення фактичних залишків підакцизних товарів, шляхом проведення інвентаризацій та співставлення обсягів вироблених та реалізованих підакцизних товарів з обсягами придбання та використання сировини (а.с.25).

До цього листа ГУ ДПС долучило додаток, в якому в табличній формі наведений перелік суб`єктів господарювання, в тому числі і ТОВ «Югвинпром», із зазначенням їх кодів ЄДРПОУ, адрес та обсягів виробництва сидру за 8 місяців 2024 року.

Колегія суддів зазначає, що даний додаток не підписаний жодною посадовою особою та не скріплений печаткою органу, який його сформував (а.с.26).

Також ГУ ДПС долучило до справи доповідну записку заступника начальника управління – начальника відділу адміністрування акцизного податку управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС в Одеській області від 01.10.2024 року №930/15-32-09-01-12, в якій викладена загальна інформація щодо ТОВ «Югвинпром», а також інформація щодо діючих ліцензій, зареєстрованих місць зберігання алкогольних напоїв, залишків вин, виноматеріалів, сидру та пері станом на 01.09.2024 року, тощо.

Пропозиція, яка висловлена у цій доповідній записці, полягає в тому, щоб з метою здійснення контролю за обігом підакцизних товарів, на підставі пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України (… здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального) надати дозвіл на проведення фактичної перевірки ТОВ «Югвинпром» за адресами здійснення господарської діяльності.

Інформації про будь-які можливі порушення в діяльності ТОВ «Югвинпром» у вказаній доповідній записці не зазначено.

Під час розгляду справи контролюючий орган доводив, що він призначив перевірку з метою здійснення своїх функцій, а також з урахуванням вказаного листа ДПС і доповідної записки.

В апеляційній скарзі ГУ ДПС також зазначає, що прийняття спірного наказу про проведення фактичної перевірки позивача узгоджується з вимогами Податкового кодексу України, а ГУ ДПС призначило проведення фактичної перевірки позивача на підставі другої самостійної підстави, визначеної пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України, а саме: на виконання функцій, визначених законодавством у сфері обігу та реалізації пального, у зв`язку з наявністю інформації про можливі порушення позивачем вимог законодавства в цій частині, про що зазначено у листі ДПС України від 01.10.2024 року №27213/7/99  00-09-02-01-07.

Колегія суддів зазначає, що у розумінні пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України отримана контролюючим органом інформація на стадії призначення перевірки не обов`язково повинна містити достовірні підтвердження того, що платником податків вже скоєно конкретне порушення, але така інформація має вказувати на обставини, які дають обґрунтовані підстави вважати, що платник податків з високою імовірністю може порушувати вимоги податкового законодавства у певній сфері. Саме для перевірки дійсної наявності порушень і призначається перевірка.

При цьому, така інформація має бути доведена до платника податків перед початком перевірки.

Такий висновок випливає з положень абзацу 3 п.81.1 ст.81 ПК України, яким визначені вимоги до змісту копії наказу, в тому числі і щодо визначення в такому наказі підстав для проведення перевірки.

В іншому випадку у платника податків при вирішенні питання про допуск перевіряючих до перевірки буде відсутня можливість впевнитися в тому, що перевірка проводитися за наявності інформації, про яку йдеться у пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України, і, як наслідок, відсутня можливість визначитися з правомірністю такої перевірки на підставі цього пункту.

Як вже зазначено вище, лист ДПС України від 01.10.2024 року №27213/7/99  00-09-02-01-07 або його копія не надавалась на ознайомлення представникам Товариства разом із наказом про проведення фактичної перевірки.

Колегія суддів вважає, що хоча копія наказу від 01.10.2024 року №9948-п про проведення фактичної перевірки і була надана представникам Товариства, однак зміст цього наказу не містить в собі будь-якої інформації, яка в розумінні пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України надавала підстави для проведення перевірки Товариства згідно цього пункту, а лист ДПС України від 01.10.2024 року №27213/7/99  00-09-02-01-07 разом з цим наказом не надавався представникам Товариства.

Крім того, колегія суддів зазначає, що в тексті самого листа ДПС України від 01.10.2024 року №27213/7/99  00-09-02-01-07 відсутнє посилання на Товариство, а таке посилання міститься лише у додатку до цього листа.

Однак колегія суддів враховує, що даний додаток не підписаний жодною посадовою особою ДПС України, як і будь-якою іншою особою, та не скріплений печаткою цього органу, що не дає достатніх підстав стверджувати як про належність цього додатку саме до листа ДПС України від 01.10.2024 року №27213/7/99  00-09-02-01-07, так і про належність та допустимість його як доказу.

Колегія відхиляє посилання апелянта на доповідну записку від 01.10.2024 року 930/15-32-09-01-12, як на доказ існування передбачених пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України підстав для проведення фактичної перевірки, оскільки дана доповідна записка не містить в собі інформації щодо можливих порушень в діяльності ТОВ «Югвинпром», які б мали бути перевірені в рамках такої фактичної перевірки.

Також в якості підстави для відмови у задоволенні заяви про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна Товариства суд першої інстанції послався на те, що з дослідженого відеозапису не вбачається факту пред`явлення посадовими особами Головного управління ДПС в Одеській області директору ТОВ «Югвинпром» оригіналу наказу №9948-п від 01.10.2024 року та/або належним чином завіреної копії такого наказу, а надана до позовної заяви копія наказу №9948-п від 01.10.2024 року всупереч вимогам «Інструкції з діловодства у Державній фіскальній службі України», затвердженої наказом ДФС України №365 від 06.06.2018 року не містить будь-яких відміток про її засвідчення в порядку визначеному чинним законодавством уповноваженою посадовою особою ГУ ДПС в Одеській області, про дату засвідчення такої копії, та про її вручення представнику ТОВ «Югвинпром» під час проведення фактичної перевірки 02.10.2024 року.

В судовому засіданні представник Товариства поставив під сумнів сам факт існування оригіналу наказу №9948-п від 01.10.2024 року, виходячи з того, що ГУ ДПС не надало можливість ознайомитися з ним ні під час перевірки, ні в суді першої інстанції, а також не надало його завірену копію.

В ході судового засідання суду апеляційної інстанції 13.11.2024 року колегією суддів було запропоновано представнику ГУ ДПС надати оригінал наказу №9948-п від 01.10.2024 року в наступне судове засідання для ознайомлення.

Однак, в судовому засіданні 19.11.2024 року оригінал наказу №9948-п від 01.10.2024 року не був наданий для ознайомлення суду, а замість нього повторно була надана лише копія такого наказу.

Наявні у справі докази не підтверджують того факту, що під час проведення перевірки представники контролюючого органу надали представникам Товариства належним чином засвідчену копію вищевказаного наказу.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що в межах обставин, які мають місце у цій справі, відсутні підстави стверджувати, що ГУ ДПС дотрималось вимог Податкового кодексу в частині доведення до Товариства підстав для проведення перевірки на підставі пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України, а тому дії Товариства по недопущенню посадових осіб ГУ ДПС в Одеській області до проведення фактичної перевірки можна вважати такими, що вчинені у відповідності до вимог абзацу 5 п.81.1 ст.81 ПК України.

Такий висновок колегії суддів свідчить про необґрунтованість застосування умовного адміністративного арешту майна ТОВ «Югвинпром» на підставі пп.94.2.3 п.94.2 ст.94 ПК України.

Дана справа була розглянута судом першої інстанції у відповідності до вимог статті 283 КАС України.

Відповідно до ч.3 ст.272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.

Керуючись ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд,–


П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області – залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року по справі №4290/31059/24 – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.


Суддя-доповідач К.В. Кравченко

Судді О.В. Джабурія  Н.В. Вербицька



  • Номер: П/420/31288/24
  • Опис: про підтвердженнч обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків
  • Тип справи: Подання органів державної податкової служби
  • Номер справи: 420/31059/24
  • Суд: Одеський окружний адміністративний суд
  • Суддя: Кравченко К.В.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено до судового розгляду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 03.10.2024
  • Дата етапу: 04.10.2024
  • Номер: П/420/31288/24
  • Опис: про підтвердженнч обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків
  • Тип справи: Подання органів державної податкової служби
  • Номер справи: 420/31059/24
  • Суд: Одеський окружний адміністративний суд
  • Суддя: Кравченко К.В.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 03.10.2024
  • Дата етапу: 07.10.2024
  • Номер: 854/45461/24
  • Опис: підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна
  • Тип справи: Адміністративна апеляційна скарга
  • Номер справи: 420/31059/24
  • Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
  • Суддя: Кравченко К.В.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено до судового розгляду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 17.10.2024
  • Дата етапу: 31.10.2024
  • Номер: П/420/31288/24
  • Опис: про підтвердженнч обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків
  • Тип справи: Подання органів державної податкової служби
  • Номер справи: 420/31059/24
  • Суд: Одеський окружний адміністративний суд
  • Суддя: Кравченко К.В.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Направлено до апеляційного суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 03.10.2024
  • Дата етапу: 01.11.2024
  • Номер: 854/45461/24
  • Опис: підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна
  • Тип справи: Адміністративна апеляційна скарга
  • Номер справи: 420/31059/24
  • Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
  • Суддя: Кравченко К.В.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 17.10.2024
  • Дата етапу: 19.11.2024
  • Номер: П/420/31288/24
  • Опис: про підтвердженнч обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків
  • Тип справи: Подання органів державної податкової служби
  • Номер справи: 420/31059/24
  • Суд: Одеський окружний адміністративний суд
  • Суддя: Кравченко К.В.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто у апеляційній інстанції
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 03.10.2024
  • Дата етапу: 19.11.2024
  • Номер: К/990/48567/24
  • Опис: про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна
  • Тип справи: Касаційна скарга
  • Номер справи: 420/31059/24
  • Суд: Касаційний адміністративний суд
  • Суддя: Кравченко К.В.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 16.12.2024
  • Дата етапу: 16.12.2024
  • Номер: К/990/48567/24
  • Опис: про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна
  • Тип справи: Касаційна скарга
  • Номер справи: 420/31059/24
  • Суд: Касаційний адміністративний суд
  • Суддя: Кравченко К.В.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Відмовлено у відкритті провадження
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 16.12.2024
  • Дата етапу: 18.12.2024
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація