Справа №295/2513/21

2-ві/295/8/24

УХВАЛА

       20.11.2024 року м. Житомир

       Суддя Богунського районного суду м. Житомира Чішман Л.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Єригіної Інни Михайлівни, поданої в рамках справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , третя особа - Житомирська міська рада про встановлення порядку користування земельною ділянкою, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Богунського районного суду м. Житомира Єригіної І.М. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , третя особа - Житомирська міська рада про встановлення порядку користування земельною ділянкою.

Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира Єригіної І.М. від 18.11.2024 визнано необґрунтованими заяви, подані представником відповідача адвокатом Жаровою-Тітарьовою Л.М., що діє в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Богунського районного суду м. Житомира Єригіної І.М., заяви передано для вирішення іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.

19.11.2024 на підставі протоколу автоматизованого розподілу судового справи між суддями справу передано судді Чішман Л.М. для вирішення питання про відвід судді Єригіної І.М.

На підставі положень частин 7-8 ст. 40 та ч. 13 ст. 7 ЦПК України, суд вважає за доцільне вирішити питання про відвід судді без повідомлення учасників справи, у порядку письмового провадження.

Дослідивши заяви про відвід судді від 13.11.2024, матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що 13.11.2024 представником відповідача адвокатом Жаровою-Тітарьовою Л.М., що діє в інтересах ОСОБА_1 через канцелярію суду подано заяву про відвід головуючому судді Богунського районного суду м. Житомира Єригіній І.М.

В обґрунтування заявленої заяви вказано, що суддя Єригіна І.М. не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу, оскільки незаконно та безпідставно відмовила в участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції при розгляді справи № 295/2513/21. Таким чином, суддя позбавила її довірительку ОСОБА_1 можливості отримати правничу допомогу в судовому засіданні 14.11.2024. Вважає, що дії судді ОСОБА_5 свідчать про її необ`єктивність при розгляді справи № 295/2513/21 (т. 2 а.с. 152-154).

Крім того, 13.11.2024 ОСОБА_1 через канцелярію суду подано заяву про відвід головуючому судді Богунського районного суду м. Житомира Єригіній І.М.

В обґрунтування заявленої заяви ОСОБА_1 вказує, що суддя Єригіна І.М. не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу оскільки незаконно та безпідставно відмовила в участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції при розгляді справи № 295/2513/21 її представнику адвокату Жаровій-Тітарьовій Л.М. Тим самим, суддя позбавив її можливості отримати правничу допомогу в судовому засіданні 14.11.2024 року. Вважає, що дії головуючого судді свідчать про його необ`єктивність при розгляді справи № 295/2513/21 (т. 2 а.с. 156-160).

Ухвалою суду від 18.11.2024 вказані відводи визнано необґрунтованими.

Право заявити відвід є основоположною гарантією учасника справи законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи.

Одночасно, норми ЦПК України вимагають від учасника справи, яким заявляється відповідне клопотання, щоб заявлений відвід був мотивованим (ч. 3 ст. 39 ЦПК України).

Як передбачено п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно ч. 4 ст. 39 ЦПК України учасник справи, заявляючи відвід з указаної вище підстави зобов`язаний надати докази упередженості судді для цілей відводу.

Згідно частин 1-6 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 3 ст. 40 ЦПК України передбачено, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Судом встановлено, що ухвалою судді Богунського районного суду міста Житомира Єригіної І.М. від 08.11.2024 у задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Жарової-Тітарьової Л.М., що діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, відмовлено.

Згідно ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Оцінивши наведені заявниками відводів підстави для відводу судді Єригіної І.М., суд вважає їх надуманими, недоведеними та такими, що зводяться до незгоди останніх з прийнятим рішенням про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ні відповідачем ОСОБА_1 , ні її представником ОСОБА_6 у заявах про відвід судді не доведено упереджене ставлення головуючого судді до будь-кого зі сторін у справі.

Згідно частин 1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує (групи доказів).

Згідно ч. 2 ст. 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. 

А тому, посилання відповідача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_6 на те, що суддя позбавив можливості ОСОБА_1 отримати правничу допомогу в судовому засіданні 14.11.2024 року є безпідставними.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

За приписами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. При чому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 10 Постанови № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення в порядку, визначеному положеннями ЦПК України.

Таким чином, наведені у заяві відповідача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_6 обставини щодо наявності підстав для відводу судді, - безпідставні, ґрунтуються на особистих припущеннях. Незгода учасника справи з процесуальними рішеннями судді не є підставою для відводу судді у розумінні ст. 36 ЦПК України.

Керуючись статями 13, 36, 40, 354 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні заяв відповідача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_6 про відвід судді Єригіної Інни Михайлівни по справі 295/2513/21.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя                         Л.М. Чішман