Справа№ 953/10549/24

н/п 1-кп/953/1189/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2024 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Київського районного суду м. Харкова кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024220000000772 від 02.07.2024, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харків, громадянки України, заміжньної, працюючої контролером автоматичних пропускних пунктів станції «Університет» КП «Харківський метрополітен, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України,

та Угоду про визнання винуватості від 14.11.2024, укладену між прокурором відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Харківської обласної прокуратури ОСОБА_4 та підозрюваною ОСОБА_3 , за участі захисника ОСОБА_5

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

обвинуваченої - ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , будучи мешканкою м. Харкова, яка зареєстрована і проживає у квартирі АДРЕСА_2 , у період після повномасштабного воєнного вторгнення в Україну з боку держави-агресора Російської Федерації (далі РФ), яке розпочалось 24.02.2022, усвідомлюючи, що вона с громадянкою України, але, перебуваючи під інтелектуальним впливом російської імперської ідеології, за відсутності патріотичних проукраїнських переконань, вирішила стати на шлях протиправної діяльності та вчинила кримінальне правопорушення-злочин проти основ національної безпеки України, пов`язаний з несанкціонованим поширенням інформації про розташування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного стану, за наступних обставин.

Так, 24.02.2022 державою-агресором було першою застосовано збройну силу проти України і розпочато вчинення агресії, зумовлену з окупацією території держави Україна.

У результаті вчинення вказаних дій військовими формуваннями держави-агресора РФ було тимчасово окуповано частину території України, перелік яких затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 № 309, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004.

У відповідь на вказані дії держави-агресора 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, який в подальшому було неодноразово продовжено у встановленому законодавством України порядку.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_3 , перебуваючи в Україні, була достовірно обізнаною про особливий правовий режим воєнного стану, який введено в Україні з 24.02.2022 у зв`язку зі збройною агресією РФ, та з п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, відповідно до якого територіальні центри комплектування та соціальної підтримки с органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації в особливий період людських і транспортних ресурсів на відповідній території.

Крім того, у своїй роботі територіальні центри комплектування та соціальної підтримки для визначення грифу обмеження доступу матеріальних носіїв інформації керуються вимогами Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого наказом ЦУ СБУ 23 грудня 2020 року №383, та Переліку відомостей Збройних Сил України, що становлять службову інформацію, затвердженого наказом ГШ ЗСУ 30 січня 2023 року №12.

Відповідно до пунктів 1.1, 2.8, 3.25 Переліку відомостей Збройних Сил України, що становлять службову інформацію, інформація щодо місць перебування осіб комплектування 3 числа особового складу територіального центру та соціальної підтримки , осіб, які уповноважені на це начальниками районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки при виконанні ними службових та/або посадових обов`язків та інструкцій щодо оповіщення попередньо призначених, військового обов`язаних та резервістів є службовою інформацією, тобто інформацією з обмеженим доступом.

У той же час ОСОБА_3 , будучи обізнаною про те, що діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, як в Україні, так і в АДРЕСА_3 , по здійсненню мобілізаційних як в широкий резонанс не тільки в українському суспільстві, але в тому числі і у спецслужб країни-агресора, оцінивши ситуацію, що склалася в умовах воєнного стану, наприкінці листопада 2023 року виявила бажання щодо проведення несанкціонованого поширення інформації про переміщення та розташування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, у тому числі й територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (далі ІНФОРМАЦІЯ_2 ). При цьому, така інформація не повинна була бути отриманою з джерел розміщення у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами.

На реалізацію свого злочинного протиправного умислу ОСОБА_3 вирішила використати власний електронний пристрій, на якому встановлений месенджер для спілкування в «Telegram» із обліковим записом під назвою « ОСОБА_6 » (id НОМЕР_2 ), у чаті під назвою (російською мовою) « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_4 ), який є публічно доступним для невизначеної кількості користувачів.

Так, вона у період з 28.11.2023 по 03.04.2024, перебуваючи у невстановленому місці на території м. Харкова, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді несанкційного поширення в умовах воєнного стану інформації про розташування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, в тому числі й територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки , за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі ІНФОРМАЦІЯ_5 , Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, переслідуючи мету перешкоджання законній діяльності військового формування ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) щодо забезпечення комплектування особовим складом Збройних сил України та інших військових формувань в особливий період, з метою підриву обороноздатності України в умовах воєнного стану, і бажаючи їх настання, систематично публікувала (поширювала) з власного електронного пристрою, на якому встановлений месенджер для спілкування в «Telegram» із обліковим записом під назвою « ОСОБА_6 » (id НОМЕР_2 ), у чаті під назвою (російською мовою) « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_4 ), наступну інформацію:

28.11.2023 о 09 год. 48 хв. повідомлення щодо розташування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а саме військового формування ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ), на території станції метрополітену «ім. Академіка Барабашова», орієнтовна адреса: АДРЕСА_3 ;

29.11.2023 о 07 год. 29 хв. повідомлення щодо розташування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а саме військового формування ІНФОРМАЦІЯ_6 , на території станції метрополітену «ім. Академіка Барабашова», орієнтовна адреса: АДРЕСА_3 ;

26.12.2023 о 12 год. 20 хв. повідомлення щодо розташування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а саме військового формування ІНФОРМАЦІЯ_6 , на території станції метрополітену « ім. Академіка Барабашова», орієнтовна м. Харків, вул. Амурська, буд. 26 (посилання: адреса: ІНФОРМАЦІЯ_7

18.01.2024 о 09 год. 46 хв. повідомлення щодо розташування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а саме військового формування ІНФОРМАЦІЯ_6 на території станції метрополітену «ім. Академіка Барабашова», орієнтовна адреса: АДРЕСА_3 (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_7

24.01.2024 о 12 год. 38 хв. повідомлення щодо розташування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а саме військового формування ІНФОРМАЦІЯ_6 , на території станції метрополітену «ім. Академіка Барабашова», орієнтовна адреса: АДРЕСА_3 (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_8

05.02.2024 о 12 год. 47 хв. повідомлення щодо розташування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а саме військового формування ІНФОРМАЦІЯ_6 , на території станції метрополітену «ім. Академіка Барабашова», орієнтовна адреса: АДРЕСА_3 (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_9

06.03.2024 о 08 год. 48 хв. повідомлення щодо розташувания Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а саме військового формування ІНФОРМАЦІЯ_6 , на території станції метрополітену «ім. Академіка Барабашова», орієнтовна адреса: АДРЕСА_3 (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_10

03.04.2024 о 08 год. 48 хв. повідомлення щодо розташування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а саме військового формування ІНФОРМАЦІЯ_6 , на території станції метрополітену «ім. Академіка Барабашова», орієнтовна адреса: АДРЕСА_3 (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_8

Факти проведення відповідних заходів підтверджено відомостями від 16.08.2024 за № 9207, отриманими від ІНФОРМАЦІЯ_11 , про те, що за вищевказаними локаціями та у зазначених проміжках часу перебували військовослужбовці Збройних Сил України, а саме ІНФОРМАЦІЯ_12 .

У зазначений період часу інформація змісту, місця виконання завдань та розміщення військовослужбовців зазначеного військового підрозділу за вказаними адресами не розміщувалась у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 2 ст. 114-2 КК України як поширення інформації про розташування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, оскільки така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного стану.

14.11.2024 між прокурором Харківської обласної прокуратури ОСОБА_4 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 22024220000000772 від 02.07.2024 року, та обвинуваченою ОСОБА_3 було укладено угоду про визнання винуватості з дотриманням таких умов.

Згідно з цією угодою ОСОБА_3 повністю визнала свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, і зобов`язалася беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри під час судового провадження. Сторони угоди також погодились на призначення ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з застосуванням ст. 75 КК України. Крім того, прокурор та обвинувачена обумовили наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, а також наслідки невиконання цієї угоди, визначені у ст. 476 КПК України.

У судовому засіданні сторони кримінального провадження просили затвердити угоду про визнання винуватості.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.

Як передбачено ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, а також злочинів, у тому числі тяжких, унаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

У судовому засіданні перед ухваленням рішення про затвердження угоди про визнання винуватості суд з`ясував у обвинуваченої питання, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України. ОСОБА_3 повністю визнала себе винуватою, зазначила, що вона цілком розуміє характер і зміст пред`явленого обвинувачення, розуміє гарантовані їй законом процесуальні права на стадії судового розгляду, у тому числі права не визнавати обвинувачення, відмовитися давати показання, подавати докази в обґрунтування своєї позиції захисту. Підтвердила обвинувачена й усвідомлення нею наслідків укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачених ст. 473 КПК України, наслідків її невиконання, визначених ст. 476 КПК України, погодилася з обумовленим видом покарання, порядком його відбування і наполягала на затвердженні угоди.

Суд заслухав доводи сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди про визнання винуватості сторонами добровільне та не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді про визнання винуватості.

За результатами перевірки угоди на відповідність вимогам закону про кримінальну відповідальність суд вважає правильною кваліфікацію дій ОСОБА_3 , які полягали у поширенні інформації про розташування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, оскільки така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного стану, за ч. 2 ст. 114-2 КК України.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачена визнає себе винною, відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, унаслідок якого завдано шкоду лише державним та суспільним інтересам. Потерпілі у кримінальному провадженні відсутні. Зазначені обставини свідчать про можливість укладення у кримінальному провадженні угоди про визнання винуватості відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України.

Суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав констатувати добровільність укладення угоди про визнання винуватості. Обставин, які б свідчили про очевидну неможливість виконання обвинуваченою взятих на себе за угодою зобов`язань, у ході розгляду справи не встановлено.

З огляду на викладене суд вважає за можливе затвердити угоду, укладену між прокурором та обвинуваченою ОСОБА_3 , про визнання винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України.

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким. Водночас обставин, які б підсилювали суспільну небезпеку вчиненого порівняно з типовими діяннями, що кваліфікуються за відповідною нормою закону про кримінальну відповідальність, за результатами судового розгляду не встановлено.

Суд враховує і дані про особу ОСОБА_3 , яка до кримінальної відповідальності притягується вперше, має сім`ю та міцні соціальні зв`язки, працює контролером автоматичних пропускних пунктів станції «Університет» КП «Харківський метрополітен» утримує матір похилого віку - ОСОБА_7 , 1951 р.н., яка є особою пенсійного віку та ветераном праці, не має негативних характеристик за місцем проживання, на диспансерних наркологічному і психіатричному обліках не перебуває.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття та активе сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , не встановлено.

Виходячи з наведеного, дотримуючись принципів законності, справедливості й індивідуалізації, суд вважає за можливе відповідно до умов угоди призначити ОСОБА_3 покарання у мінімальних межах санкції ч. 2 ст. 114-2 КК України і на підставі ст. 75 цього Кодексу звільнити її від відбування покарання з випробуванням з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 зазначеної статті. Відповідне покарання і порядок його відбування, на переконання суду, будуть необхідними і достатніми для виправлення обвинуваченої і запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень, досягнення чого можливе без ізоляції ОСОБА_3 від суспільства.

У зв`язку з прийняттям судом рішення про звільнення обвинуваченої від відбування покарання з випробуванням, а також відсутність клопотання прокурора про застосування іншого запобіжного заходу, суд вважає за необхідне скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і негайно звільнити обвинувачену з-під варти.

Процесуальні витрати у справі відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України. Зокрема, вилучений у ОСОБА_3 під час досудового розслідування мобільний телефон марки "HONOR", модель KSA-LX9, IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 із сім карткою "Водафон Україна" з номером НОМЕР_5 , із сім карткою "Київстар" з номером НОМЕР_6 , у корпусі синього кольору із чохлом, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України підлягає спеціальній конфіскації як такий, що використовувався як засіб вчинення кримінального правопорушення.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373-374, 376, 473-475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити Угоду про визнання винуватості від 14.11.2024, укладену між прокурором відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Харківської обласної прокуратури ОСОБА_4 та підозрюваною ОСОБА_3 , за участі захисника ОСОБА_5

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, та призначити їй узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 (три) роки, якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на неї судом обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Раніше обраний ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою скасувати.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 негайно звільнити з-під варти у залі суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 01.10.2024 до 19.11.2024.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 08.10.2024, на тимчасово вилучене майно - мобільний телефон марки "HONOR", модель KSA-LX9, IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 із сім карткою "Водафон Україна" з номером НОМЕР_5 , із сім карткою "Київстар" з номером НОМЕР_6 , у корпусі синього кольору із чохлом.

Речовий доказ: мобільний телефон марки "HONOR", модель KSA-LX9, IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 із сім карткою "Водафон Україна" з номером НОМЕР_5 , із сім карткою "Київстар" з номером НОМЕР_6 , у корпусі синього кольору із чохлом, конфіскувати у порядку спеціальної конфіскації на підставі ст. ст. 96-1, 96-2 КК України.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:

обвинуваченим або його захисником - виключно з підстав призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладання угоди;

прокурором - виключно з підстав призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди, затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченій та прокурору.

Суддя ОСОБА_1