Справа № 1-149/2011 р.

ВИРОК

  ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

25 березня 2011 року        

Тернопільській міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого                                             Ломакіна В.Є.

за участю секретарів                              Жулківської О.О., Свірської І.Б.

прокурора                                        Когута О.В., Максимика Р.І.

представника потерпілого                    ОСОБА_1

захисників                                         ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Тернополі справу про обвинувачення:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Тернополя, громадянина України, з незакінченою вищою освітою, студента Тернопільської філії «Європейського університету», непрацюючого, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого,

за ч.2 ст.286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_4 10 липня 2010 року о 23 год. 30 хв. керував власним технічно-справним автомобілем марки "DAEWOO LANOS TF69Y" реєстраційний номер НОМЕР_2 в напрямку від с.Смиківці Тернопільського району до м.Тернополя проїзною частиною дороги «Стрий - Тернопіль - Кіровоград –Знам’янка», із швидкістю близько 70 км/год. Рухаючись вказаною дорогою на 154 км + 250 м., що неподалік м.Тернополя в Тернопільському районі, і маючи об'єктивну можливість своєчасно виявити небезпеку для руху, а саме велосипедиста, який в порушенні вимог п.п.2.9а, 6.3 та 6.7 б ПДР України, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, рухався без увімкнутого ліхтаря (фари) в попутному напрямку по смузі руху автомобіля, а не по велосипедній доріжці, що є поряд, підсудний ОСОБА_4 в порушення вимог п.п.1.5; 1.10 (в частині визначення поняття «перешкода для руху»); 2.3 б, 12.3 ПДР України не був уважним та в результаті негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, маючи при цьому технічну можливість шляхом вжиття таких заходів уникнути наїзду і в такий спосіб не створювати небезпеку для руху, загрозу життю і здоров'ю громадян, а продовжив рух.

Внаслідок цього підсудний ОСОБА_4 не забезпечив безпеку дорожнього руху і передньою частиною керованого ним автомобіля скоїв наїзд на велосипедиста ОСОБА_5

Під час наїзду ОСОБА_5 отримав тяжкі тілесних ушкодження за ознакою небезпеки для життя.

Порушення підсудним ОСОБА_4 вимог п.п. 1.5; 1.10 (в частині визначення поняття «перешкода для руху»); 2.3 б, 12.3 ПДР України, перебуває в прямому причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди та спричиненням потерпілому ОСОБА_5 тяжких тілесних ушкоджень.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину у вчинені інкримінованого йому злочині визнав частково та показав, що 10 липня 2010 року близько 23 год. 30  хв. він керував власним технічно-справним автомобілем OO LANOS»із трьома пасажирами в салоні, без вантажу. Рухався по дорозі в напрямку від с. Смиківці Тернопільського району до м. Тернополя. В салоні автомобіля був його співробітник  ОСОБА_6, який знаходився на передньому сидінні, а на задньому сидінні були дві незнайомі йому жінки. Керував автомобілем з увімкненим ближнім світлом фар на швидкості 70 км/год. та рухався по крайній правій смузі руху свого напрямку. Проїзна частина дороги в цьому місці взагалі не освітлювалась та жодного освітлення дороги не було. Рухаючись у своєму напрямку з вказаною швидкістю руху, він раптово для себе побачив перед автомобілем на своїй смузі руху двох велосипедистів, які рухались у попутному із ним напрямку, один біля одного. Велосипеди не були обладнані освітлювальними приладами та він взагалі не зміг побачити жодних відбивачів на велосипедах чи велосипедистах. Коли побачив силуети велосипедистів, то відразу вивернув кермо автомобіля в напрямку зустрічної смуги руху та натиснув на гальма, однак уникнути наїзду йому не вдалось та автомобіль, приблизно по середині передньої частини вдарив в задню частину заднього колеса велосипеда, який рухався з лівого боку. Контакту із велосипедистом, що рухався з правого боку, тобто ближче до краю дороги не відбулось. Після наїзду велосипедист із велосипедом впав на капот автомобіля і на вітрове скло та дах, а далі злетів на правий бік від автомобіля. Після зупинки автомобіля він відразу вийшов з нього та побачив, що на дорозі лежить людина поряд із велосипедом, а біля людини знаходиться інший велосипедист. Людина, яку він збив була без свідомості. В той ж момент він викликав працівників міліції, а його товариш швидку допомогу. Далі на місце пригоди приїхали працівники швидкої допомоги та міліції і на автомобілі швидкої допомоги велосипедиста доправили до лікарні. Керував автомобілем він будучи в тверезому стані та почував себе цілком добре. Визнає свою вину частково, оскільки вважає, що поряд із ним на рівні винен потерпілий, який рухався на велосипеді по проїзній частині дороги, а не по велосипедній доріжці, яка є поруч.

Щодо заявленого потерпілим цивільного позову заперечує, вважає, що сплачену ним суму в розмірі двадцяти тисяч гривень останньому, повністю вистачає на відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Незважаючи на часткове визнання вини підсудним, суд, об’єктивно оцінивши всі зібрані і перевірені в судовому засіданні докази, прийшов до переконання про доведеність вини підсудного у скоєні злочину.

Його винність доведена як поясненнями потерпілого, свідків так і висновками судових автотехнічних, транспортно-трасологічної, судово медичної експертиз, та іншими доказами, перевіреними в ході судового слідства.

Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні показав, що про події 10 липня 2010 року він нічого не пам’ятає, зокрема, про обставини ДТП. Увесь час після ДТП він був без свідомості, опритомнів лише 24 серпня 2010 року в лікарні. Про те, що трапилося знає лише зі слів дружини, ОСОБА_1 Заявлений первинний цивільний позов підтримує повністю, просить його задовольнити, стягнувши з підсудного в його користь 12 тисяч гривень, понесених витрат на лікування та 50 тисяч гривень моральної шкоди. Моральну шкоду обґрунтовує тим, що внаслідок ДТП він став інвалідом другої групи, переживає фізичні страждання, пов’язані із заподіяними тілесними ушкодженнями, тривалістю процесу реабілітації. Погіршення стану психічного здоров’я, втрата пам’яті. Також він не впізнає близьких людей, став неврівноваженим, роздратованим, порушився сон, постійні депресії. Обмежений в спілкуванні, оскільки постійно знаходиться або вдома, або в лікарні, погіршення взаємовідносин в сім’ї, моральні страждання у зв’язку з цим його близьких, а саме, дружини та дитини. В подальшому потерпілий уточнив позовні вимоги, в яких просить стягнути лише моральну шкоду в розмірі 42000 грн., оскільки йому добровільно відшкодовано підсудним повністю матеріальну та частково моральну шкоду.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що 10 липня 2010 року близько 23 год. 30 хв. він разом із своїм знайомим ОСОБА_5 на велосипедах повертались додому з с. Киданці Тернопільського району, де відпочивали. Велосипедами вони їхали по проїзній частині дороги, а саме: він їхав по краю дороги з правого боку, а ОСОБА_5 рухався з ліва від нього. З правого боку від проїзної частини дороги була велосипедна асфальтована доріжка, однак вони рухались по проїзній частині дороги, оскільки велосипедна доріжка не освітлювалася так само, як і проїзна частина дороги, але на дорозі є розмітка білого кольору, яка дозволяє рухатись у потрібному напрямку без освітлення, орієнтуючи у темноті напрямок. На його велосипеді так само, як і на велосипеді ОСОБА_5 освітлювальних приладів не було, однак на задній частині велосипедів знаходились світлоповертачі (катафоти), по одному на кожному велосипеді, червоного кольору, встановлені заводом виробником. Рухались вони дорогою зі швидкістю близько 5 км/год. Далі, коли вони таким чином рухались та доїжджали до м. Тернополя, то в один момент побачив, що з лівого боку від нього в попутному напрямку проїхав автомобіль і в цей ж момент ОСОБА_5 не стало. Він відразу не зрозумів, що трапилось, а тільки проїхавши близько 30 м. вперед, побачив ОСОБА_5 на дорозі, який лежав разом із велосипедом на правому краю проїзної частини дороги. Тоді ж він побачив, що попереду ще далі зупинився автомобіль «ДЕУ»червоного кольору. ОСОБА_5 лежав на проїзній частині без свідомості. Далі до нього підійшли двоє хлопців із вказаного автомобіля, серед яких був підсудний та почали сваритись до нього за те, що вони їхали по дорозі і на велосипедах не було світлоповертачів. На це він заперечив та показав світлоповертач на своєму велосипеді і також в подальшому на дорозі працівники міліції виявили світлоповертач з велосипеда ОСОБА_5 На місце пригоди приїхали працівники швидкої допомоги та міліції. На автомобілі швидкої допомоги ОСОБА_5 доправили до лікарні. Жодного освітлення в місці пригоди не було. На момент наїзду жодного іншого транспорту поблизу місця пригоди не було. На його думку в даній пригоді винен водій автомобіля, який мав би та міг побачити ОСОБА_5 у світлі фар і безпечно об'їхати його.

Свідок ОСОБА_1 в судовому засіданні показала, що 10 липня 2010 року після обіду, точної години вказати не може, її чоловік ОСОБА_5 на велосипеді разом із своїм товаришем ОСОБА_7 поїхав на риболовлю в с.Киданці Тернопільського району, що по дорозі в напрямку до м. Хмельницького. Того ж дня близько 24 год., хвилюючись про те, що чоловік довго не повертається додому, зателефонувала на мобільний телефон ОСОБА_5 По телефону відповів незнайомий чоловік, який сказав, що він є працівником швидкої допомоги і, що саме в цей час він із іншими медичними працівниками доставляють її чоловіка до лікарні, оскільки останнього збив автомобіль. Після отриманого повідомлення вона відразу поїхала в першу лікарню м.Тернополя, куди було доставлено чоловіка. Коли вона приїхала до лікарні, то побачила свого чоловіка, який був без свідомості. На даний час її чоловік постійно потребує лікування, поводиться неадекватно, не в повній мірі розуміє зміст як своїх так і слів, що говорять йому інші люди, не впізнає близьких людей, родину. Тобто травма голови, яку він отримав внаслідок ДТП повністю не вилікувана, зі слів лікарів на повне одужання чоловіка не слід розраховувати.          

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показав, що працює лікарем нейрохірургом КЗ ТОР «Тернопільська університетська лікарня». Із представленої на огляд суду медичної картки №02/11408 від 19 листопада 2010 року стаціонарного хворого ОСОБА_5 може повідомити наступне, що потерпілий ОСОБА_5 госпіталізований в лікарню 19 листопада 2010 року з діагнозом: відновний період відкрито-проникаючої черепно-мозкової травми, забій головного мозку з психоорганічним синдромом. Виписаний 30 листопада 2010 року. По закінченню лікування у ОСОБА_5 залишилися наступні наслідки, а саме: значно знизився інтелект, в подальшому отримана травма голови вплинула на звичайний спосіб життя останнього, про що свідчить інвалідність, втрата пам’яті.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що 10 липня 2010 року близько 23 год. 30 хв. він їхав як пасажир в автомобілі ДЕУ, за кермом якого був його співробітник ОСОБА_4 Крім нього в автомобілі були ще дві жінки. Вони рухались із швидкістю близько 70 км/год із увімкненим світлом фар. Їх автомобіль рухався по правій крайній смузі. Жодне освітлення проїзної частини дороги не працювало. Проїзна частина дороги була сухою, опадів не було. Саме у вказаний час вони доїжджали до м.Тернополя. Попереду їх автомобіля жодного транспорту не було. Чи рухались якісь автомобілі позаду них він не знає. Далі, коли автомобіль рухався, то він  попереду автомобіля побачив за 10 метрів велосипедиста. В той ж момент підсудний ОСОБА_4 почав гальмувати та скеровувати автомобіль у ліву сторону. Проте, практично відразу відбувся удар. Він побачив, що перед ним тріснуло вітрове скло. Як точно відбувались події далі, тобто коли саме велосипедист впав з автомобіля він не знає. В подальшому ОСОБА_4 зупинив автомобіль з правого боку дороги, де той і знаходився до приїзду працівників міліції, яких викликав підсудний. На місці події поряд із велосипедистом знаходився інший велосипедист, який намагався надати першу допомогу потерпілому.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показала, що 10 липня 2010 року близько 23 год. 30 хв. вона їхала як пасажир в автомобілі, за кермом якого знаходився ОСОБА_10 Вона знаходилась на задньому сидінні з правого боку. Крім неї та водія в автомобілі ще було два пасажири. Вони всі їхали від готельного комплексу «Глобус», що знаходиться на початку с. Смиківці в Тернопільському районі Тернопільської області. Проїзна частина дороги в цей час була сухою, опадів не було. Дорогою вона спілкувалась із своєю знайомою та за дорогою не слідкувала. Рухаючись по дорозі, в один момент вона раптово відчула, що в автомобілі тріснуло вітрове скло і практично в цей же момент автомобіль почав рухатись в лівий бік і гальмувати. Спочатку вона не зрозуміла, що трапилось. Коли автомобіль зупинився, то вона побачила, що автомобіль, яким вони їхали допустив наїзд на велосипедиста. Після наїзду на місце пригоди приїхали працівники швидкої допомоги та міліції.

Винність підсудного у вчинені злочину доводиться також оголошеними, проаналізованими та перевіреними в судовому засіданні:

Показаннями свідка ОСОБА_11, які є аналогічними, що і показання, які дала свідок ОСОБА_9

          (а.с.108-109);

Копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії ВОС №НОМЕР_3 від 16 серпня 2008 року, з якого вбачається, що власником автомобіля марки «DAEWOO LANOS TF69Y», реєстраційний номер НОМЕР_1 є ОСОБА_4.

          (а.с.44);

Рапортом працівника міліції від 10 липня 2010 р., з якого слідує, що 10 липня 2010 року о 23 год. 40 хв. у Тернопільський РВ УМВС України в Тернопільській області надійшло повідомлення чергового лінії 102, про те, що ним отримано повідомлення від ОСОБА_4, який повідомив, що на автодорозі «Тернопіль-Хмельницький»біля с. Смиківці Тернопільського району відбулася ДТП з потерпілим.

(а.с.9);

Протоколом огляду місця події від 10 липня 2010 року, де зафіксовано місце ДТП, місце знаходження автомобіля та велосипеда після наїзду, гальмівний слід довжиною 23,4 м., світлоповертач на проїзній частині дороги та інші сліди пригоди.

(а.с.12-29);

Протоколами огляду автомобіля та велосипеда від 10 липня 2010 року, де зафіксовано пошкодження транспортних засобів.

(а.с.30,31);

Висновком медичної експертизи №1662 від 23 вересня 2010 p., з якого слідує, що ОСОБА_5 внаслідок ДТП отримав тілесні ушкодження у вигляді травми голови у вигляді чисельних саден лівої половини чола, потилично-тім'яної та скроневих ділянок, гематом (накопичення крові в м'яких тканинах) правої тім'яно-скронево-потиличної ділянки
та лівої половини тім'яної ділянки, перелому склепіння та основи черепа (правої половини луски потиличної кістки з поширенням на луску скроневої кістки, її кам'янисту частину (пірамідку) та тіло клиноподібної  (основної кістки), невеликих розмірів епідуральної гематоми (накопичення крові між внутрішньою поверхнею кістки і твердою мозковою   оболонкою) над скроневою та потиличною частками правої півкулі головного мозку, забою речовини цих часток, а також лобних часток обох півкуль і скроневої частки лівої півкулі головного мозку, крововиливу під м'яку оболонку (субарахноїдальний крововилив) лобних часток, а також наявності крові в порожнинах правої скроневої кістки та в пазусі основної кістки і повітря між оболонками головного мозку над потиличною часткою правої півкулі головного мозку; переломів остистих відростків 2-го і 3-го грудних хребців; переломів 3-го і 4-го правих ребер по прихребетній анатомічній лінії, саден на задній поверхні лівої половини грудної клітки та забою м'яких тканин правої лопаткової ділянки; саден правої половини поперекової ділянки; забою м'яких тканин правого плеча та саден кистей; саден правої гомілки та синців в ділянках обох гомілково —ступневих суглобів; неповного вивиху дистального епіфіза (нижнього кінця) малогомілкової кістки, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

(а.с.132-139);

Висновком автотехнічної експертизи №5-332/10 від 29 липня 2010 року, з якого слідує, що несправностей велосипеда, які б могли вплинути на розвиток ДТП не виявлено.

(а.с.145-150);

Висновком автотехнічної експертизи №5-331/10 від 24 липня 2010 року, з якого слідує, що несправностей автомобіля, які могли б вплинути на розвиток ДТП не виявлено.

(а.с.156-162);

Висновком транспортно-трасологічної експертизи №5-334/10 від 23 липня 2010 року, з якого слідує, що зіткнення автомобіля та велосипеда відбулось на правій смузі руху транспортного потоку до м. Тернополя.

(а.с.168-172);

Висновком автотехнічної експертизи №5-333/10 від 21 липня 2010 pоку, з якого слідує, що виходячи із довжини сліду гальмування, швидкість руху автомобіля, перед застосуванням водієм гальмування, могла наближено складати
64-69 км/год.

          (а.с.178-179);

Висновком судової трасологічної експертизи №5-335/10 від 05 серпня 2010 pоку, з якого слідує, що уламок корпуса світлоповертаючого елемента, який був вилучений під час огляду місця події, до руйнування складав одне ціле з корпусом
світлоповертача, що з'єднаний із кронштейном кріплення труби сидіння велосипеда.

          (а.с.185-189);

Висновком автотехнічної експертизи №5-400/10 від 25 серпня 2010 року, з якого слідує, що причиною настання даної ДТП - наїзд транспортного засобу на велосипедиста були обставини, які пов'язані з невідповідністю дій водія автомобіля »вимогам п.п. 1.10 ( в частині визначення поняття «перешкода для руху», 12.3 Правил дорожнього руху України, що перебуває в причинному зв’язку з настанням ДТП.

Водій автомобіля «ДЕУ», з моменту настання конкретної видимості велосипедиста, а тим більше з заданого моменту виникнення перешкоди для руху, мав технічну можливість шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування уникнути наїзд на велосипедиста, який рухався в попутному напрямку.

(а.с.205-208);

          Вказані висновки трасологічної експертизи №5-335/10 та автотехнічної  експертизи №5-400/10 є належно аргументовані з наукової точки зору, відповідають фактичним обставинам справи, не викликають сумнівів у їх достовірності та повністю спростовують доводи підсудного про те, що велосипед потерпілого не був обладнаний світлоповертачем у зв’язку з чим він не міг своєчасно його побачити і вжити заходів уникнення наїзду.

Висновком товарознавчої експертизи №6-548/10 від 07 вересня 2010 року, з якого слідує, що розмір матеріальних збитків причинених власнику велосипеда MISSION»можуть становити 720 гривень.

(а.с.193-198);

          Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 16 серпня 2010 року із ОСОБА_4, де зафіксовані показання останнього, які він дав на місці пригоди та визначено видимість велосипедиста та елементів проїзної частини дороги, зокрема, з місця водія автомобіля перешкоду –світловідбивач велосипеда можна побачити з віддалі 81,09 м., а силует велосипедиста з віддалі 63,07 м.

(а.с.118-122)

Таким чином, оцінивши в сукупності всі фактичні обставини справи, суд приходить до переконання про доведеність вини підсудного ОСОБА_4 у вчиненні злочину, який слід кваліфікувати за ч.2 ст.286 КК України, як  порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

При призначенні покарання, відповідно до статей 50, 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, його молодий вік, виключно позитивні характеристики за місцем проживання, навчання та останнього місця праці, а також те, що він раніше не судимий.

До обставин, які пом’якшують покарання суд відносить часткове відшкодування завданої шкоди потерпілому.

Обставин, які обтяжують покарання підсудного, суд, не вбачає.

Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без його ізоляції від суспільства, а тому йому слід призначити покарання в межах санкцій статті обвинувачення у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами, із застосуванням ст.75 КК України, звільнивши його від відбування основного покарання з випробуванням.

Водночас, суд, вважає, що з метою забезпечення належної поведінки ОСОБА_4 в період дії іспитового строку, відповідно до ст. 76 КК України, на нього слід покласти обов’язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід, до набрання вироком законної сили ОСОБА_4, залишити попередній - підписку про невиїзд із зареєстрованого місця проживання чи перебування.

Потерпілим ОСОБА_5 заявлено позов до підсудного ОСОБА_4 про стягнення 12000 грн. матеріальної та 50000 грн. моральної шкоди. В подальшому потерпілим змінено позовні вимоги, в яких він просить стягнути 42000 грн. моральної шкоди, посилаючись на те, що підсудний добровільно відшкодував 20000 грн. Потерпілий вважає, що дана сума сплачена на відшкодування матеріальної шкоди 12000 грн. та частково моральної шкоди в розмірі 8000 грн. У зв’язку із задоволенням в повному обсязі матеріальної шкоди 12000 грн., потерпілий уточнив позовні вимоги, а саме, не розглядати в частині відшкодування матеріальної шкоди, а відшкодувати моральну шкоду, зменшивши первинні вимоги і достягнути 42000 грн., оскільки вважає, що добровільно відшкодована сума 8000 грн. не охоплює всього розміру понесених моральних страждань.

Відповідно до статей 1187 ЦК України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Оцінивши досліджені докази, та враховуючи вищевказані обставини, суд вважає, що позов потерпілого ОСОБА_5 підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, суд, знаходить обґрунтованими доводи потерпілого ОСОБА_5, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди, з вини підсудного потерпілому була заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичному болю і стражданнях, яких потерпілий зазнав у зв’язку з одержанням тяжких травм, з приводу чого тривалий час знаходився на стаціонарному лікуванні і продовжує лікування на даний час, пережив і переживає постійні стреси, позбавлений можливості матеріально забезпечувати свою сім’ю, вести активний спосіб життя, настанням інвалідності, втратою пам’яті, зниженню інтелекту.

Водночас, визначаючи розмір відшкодування, суд, враховує ставлення підсудного до скоєного, необережний характер його вини.

З урахуванням викладених обставин, враховуючи вимоги розумності і справедливості, суд вважає за необхідне відповідно до ст.23, ст.1167 ЦК України стягнути з підсудного на користь потерпілого ОСОБА_5 20000 грн.

Цивільний позов прокурора Тернопільського району в інтересах держави в особі фінансового управління Тернопільської обласної державної адміністрації до підсудного ОСОБА_4 на суму 3672 грн. –залишити без розгляду у зв’язку із відшкодуванням підсудним витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину.

Цивільний позов прокурора Тернопільського району в інтересах держави в особі фінансового управління Тернопільської міської ради до підсудного ОСОБА_4 на суму 371,43 грн. –залишити без розгляду у зв’язку із відшкодуванням підсудним витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину.

По справі є судові витрати за проведення судової автотехнічної експертизи №5-332/10 від 29 липня 2010 року, автотехнічної експертизи №5-331/10 від 24 липня 2010 року, транспортно-трасологічної експертизи №5-334/10 від 23 липня 2010 року, автотехнічної експертизи №5-333/10 від 21 липня 2010 року, трасологічної експертизи №5-335/10 від 05 серпня 2010 року, товарознавчої експертизи №6-548/10 від 07 вересня 2010 року, автотехнічної експертизи №5-400/10 від 25 серпня 2010 року, на загальну суму 2298,12 грн. (дві тисячі двісті дев’яносто вісім гривень дванадцять копійок), які суд вважає слід стягнути з підсудного ОСОБА_4 в користь НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області, оскільки вони виникли у зв’язку із витратами органу досудового слідства при провадженні у даній справі.

Речові докази по справі:

- світлоповертач (катафот) та уламки лакофарбового покриття автомобіля, які знаходяться, згідно квитанції №19 в камері зберігання речових доказів СУ УМВС України в Тернопільській області - знищити, після набрання вироком законної сили;

- велосипед марки RT MISSION», який знаходиться на майданчику УДАІ УМВС України в Тернопільській області, що по вул.15 Квітня в м.Тернополі –повернути, безоплатно, законному володільцю ОСОБА_5, після набрання вироку законної сили;

- автомобіль марки AEWOO LANOS TF69Y», номер шасі НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_1 –повернути, безоплатно, законному володільцю ОСОБА_4, після набрання вироку законної сили.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого                                       ч.2 ст.286  КК України і призначити йому покарання за цією статтею у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 2 (два) роки.

Відповідно до ст.75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши йому 2 (два) роки іспитового строку.

Зобов’язати ОСОБА_4, відповідно до вимог ст. 76 КК України в період дії іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу  кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід, ОСОБА_4, до набрання вироком законної сили, залишити попередній –підписку про невиїзд із зареєстрованого місця проживання чи перебування.

Цивільний позов потерпілого задовольнити частково, стягнувши з засудженого ОСОБА_4 в користь ОСОБА_5 20000 (двадцять тисяч) гривень моральної шкоди.

Цивільний позов прокурора Тернопільського району в інтересах держави в особі фінансового управління Тернопільської обласної державної адміністрації до ОСОБА_4 –залишити без розгляду.

Цивільний позов прокурора Тернопільського району в інтересах держави в особі фінансового управління Тернопільської міської ради до ОСОБА_4 –залишити без розгляду.

Стягнути з засудженого ОСОБА_4 судові витрати в розмірі 2298,12 грн. (дві тисячі двісті дев’яносто вісім гривень дванадцять копійок) в користь НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області (код 24524727, р/р31256272210463, банк УДК в Тернопільській області, МФО838012, за проведення автотехнічної експертизи №5-332/10 від 29 липня 2010 року, автотехнічної експертизи №5-331/10 від 24 липня 2010 року, транспортно-трасологічної експертизи №5-334/10 від 23 липня 2010 року, автотехнічної експертизи №5-333/10 від 21 липня 2010 року, трасологічної експертизи №5-335/10 від 05 серпня 2010 року, товарознавчої експертизи №6-548/10 від 07 вересня 2010 року, автотехнічної експертизи №5-400/10 від 25 серпня 2010 року).

Речові докази по справі:

- світлоповертач (катафот) та уламки лакофарбового покриття автомобіля, які знаходяться, згідно квитанції №19 в камері зберігання речових доказів СУ УМВС України в Тернопільській області - знищити, після набрання вироком законної сили;

- велосипед марки RT MISSION», який знаходиться на майданчику УДАІ УМВС України в Тернопільській області, що по вул.15 Квітня в м.Тернополі –повернути, безоплатно, законному володільцю ОСОБА_5, після набрання вироку законної сили;

- автомобіль марки AEWOO LANOS TF69Y», номер шасі НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_1 –повернути, безоплатно, законному володільцю ОСОБА_4, після набрання вироку законної сили.

На вирок може бути подана апеляція протягом 15 діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Головуючий                                                                      В.Ломакін