ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 У Х В А Л А

13 листопада 2024 року                      Чернігів                                        Справа № 620/8535/23

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді         Ткаченко О.Є., перевіривши матеріали, надані представником позивача на виконання ухвали суду про залишення без руху позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу добових витрат на відрядження за період з 01 по 30 квітня 2022 року та з 06 травня по 16 серпня 2022 року;

зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплатити позивачу добові на відрядження за період з 01 по 30 квітня 2022 року та з 06 травня по 16 серпня 2022 року, на загальну суму - 39 900,00 (тридцять дев`ять тисяч дев`ятсот) грн.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.07.2023 позовну заяву залишено без руху та запропоновано подати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з вказанням підстав для його поновлення з доказами поважності причин його пропуску.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 позовну заяву повернуто позивачці, оскільки позивачкою не надано суду доказів, які б свідчили про існування обставин, що об`єктивно перешкоджали її зверненню з даним позовом до суду у межах строків, встановлених законом, а саме протягом місячного строку, а судом з позовної заяви та доданих до неї матеріалів не встановлено підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.11.2023 скасовано ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.07.2023, а справу №620/8535/23 направлено до Чернігівського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.12.2023 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.12.2023 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 15.08.2024 витребувано у військової частини НОМЕР_1 додаткові докази.

Ухвалою суду від 15.08.2024 позовну заяву через невідповідність вимогам процесуального законодавства залишено без руху.

На виконання вимог ухвали суду від 15.08.2024 про залишення позову без руху представник позивача подав заяву про поновлення строку звернення до суду. Заява обґрунтована тим, що позивачка з 2015 року і по теперішній час проходить військову службу в Збройних силах України та є учасником бойових дій. На виконання вимог Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» військове командування переведено 24.02.2022 на воєнний стан. Таким чином, виконання позивачкою свого конституційного та професійного обов`язку по захисту Батьківщини об`єктивно унеможливило своєчасне звернення позивачки за професійною правничою допомогою для подання до суду позову у встановлений строк. Зазначає, що про порушення своїх прав позивачка дізналась у червні 2023 року, коли звернулась до командира військової частини НОМЕР_1 з приводу виплати добових витрат на відрядження за спірний період. За наявності поважних причин пропуску, просить поновити строк звернення до суду з цим позовом.

Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Згідно з пункту 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно із частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Частиною третьої цієї ж статті обумовлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, у відповідності до вимог частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, дотримання строків на подання позовної заяви є однією з умов дисциплінування учасників судового процесу. У випадку ж пропуску строку, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду із позовом визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: (1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; (2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; (3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; (4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду у постановах від 26.06.2018 у справі №473/653/17, від 18.01.2019 року в справі № 576/1434/17, при вирішенні питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд повинен звертати увагу на усі доводи позивача; на тривалість строку, який пропущено; на поведінку позивача протягом цього строку; на дії, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності. Суди повинні гарантувати доступ до правосуддя особам, які вважають, що їх право порушене, і діяли добросовісно, але пропустили строк звернення до суду з поважних причин.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Предметом даного позову є нарахування та виплата позивачці добових на відрядження за період з 01.04.2022 по 30.04.2022 та з 06.05.2022 по 16.08.2022 під час проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 . За захистом своїх прав позивачки звернулась до суду 20.06.2023, тобто поза межами місячного строку, встановленого частиною 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд звертає увагу, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Надалі, строк дії воєнного стану в Україні продовжувався Указами Президента України та діє і на теперішній час.

Своєю чергою сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки, у зв`язку із запровадження такого, не може безумовно вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.

Суд звертає увагу, що позивачка на час звернення до суду з цим позовом проходила службу в Збройних Силах України у відповідній військовій частині, яка в умовах ведення військових дій виконує визначені законодавством на період дії воєнного стану завдання, заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України та відсічі збройної агресії Російської Федерації, що підтверджується копією посвідчення офіцера, а також витягами з наказів військових частин. Водночас суд звертає увагу, що відразу по повернення з відрядження позивачка була переміщена по службі та у подальшому вибула для проходження служби до військової частини НОМЕР_2 , яка територіально дислокується в місті Києві.

Таким чином, з об`єктивних причин, пов`язаних з виконанням військовослужбовцем свого військового обов`язку в умовах воєнного стану, пропустила строк звернення до суду.

Вказані обставини свідчать про пропуск строку звернення позивачки до суду за захистом її прав з поважних причин та є підставою для поновлення судом строків, встановлених частиною 5 статті 122 КАС України.

Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом під час вирішення питання про поновлення процесуальних строків у постанові від 29.09.2022 у справі №500/1912/22, у постанові від 20.09.2023 у справі № 240/33951/22.

Також суд зазначає, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначений підхід неодноразово був застосований Верховним Судом, зокрема у постановах від 21.05.2021 у справі № 1.380.2019.006107, від 22.07.2021 у справі №340/141/21, від 16.09.2021 у справі №240/10995/20, від 12.09.2022 року у справі №120/16601/21-а та від 29.09.2022 у справі №500/1912/22.

Водночас суд вважає за необхідне зауважити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.

Відповідно до вимог статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України - суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13.01.2000 та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28.10.1998 Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1     статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, вказані обставини справи свідчать про необхідність поновити позивачці строк звернення до суду. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до приписів частини 14 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, установлений судом, суд продовжує розгляд справи.

Зважаючи на викладене суд дійшов висновку задовольнити заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду, поновивши його, та продовжити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Керуючись статтями 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву представник позивача про поновлення строку звернення до суду задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, визнавши поважними причини його пропуску.

Продовжити розгляд справи за позовом ОСОБА_1 строк до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                           Ольга ТКАЧЕНКО