Справа № 367/7855/24

                                                       Провадження №1-кп/367/904/2024

УХВАЛА

Іменем України

04 листопада 2024 року Ірпінський міський суд Київської області в складі колегії суддів:

головуючого судді                                         ОСОБА_1 ,

суддів                                                         ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання                 ОСОБА_4 ,

прокурора                                                 ОСОБА_5 ,

захисника                                                 ОСОБА_6 ,

захисника                                                 ОСОБА_7 ,

захисника                                                 ОСОБА_8 ,

обвинуваченого                                         ОСОБА_9 ,

обвинуваченого                                         ОСОБА_10 ,

обвинуваченого                                         ОСОБА_11 ,

представника потерпілих                                 ОСОБА_12 ,

представника потерпілого                                 ОСОБА_13 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Ірпені Київської області у кримінальному провадженні ЄРДР за № 12023111050004418 від 25.10.2023 за обвинуваченням:

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Девечі Жданівського району Республіки Азербайджан, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , який на момент вчинення кримінальних правопорушень перебував на посаді начальника секції S-2 (розвідки) штабу 4-го батальйону оперативного призначення ВЧ НОМЕР_1 НГУ МВС України, раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, п.п.1, 2, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 309 КК України,

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт. Вакуленчук Чуднівського району Житомирської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , який на момент вчинення кримінальних правопорушень перебував на посаді командира взводу матеріально-технічного забезпечення 2-го батальйону оперативного призначення ВЧ НОМЕР_1 НГУ МВС України, раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 27, п.п.1, 2, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 263 КК України,

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Харкова, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_6 , який на момент вчинення кримінальних правопорушень перебував на посаді старшого механіка ВЧ НОМЕР_1 НГУ МВС України, раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 27, п.п.1, 2, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України,-

в с т а н о в и в:

Під час розгляду кримінальної справи, прокурор Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони центрального регіону у підготовчому судовому засіданні просив суд призначити кримінальне провадження до судового розгляду, оскільки дане кримінальне провадження підсудне Ірпінському міському суду Київської області, підстав для закриття провадження немає, обвинувальний акт відповідає вимогам Кримінального процесуального законодавства.

Крім того, було подано клопотання про продовження строків тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12023111050004418 від 25.10.2023р. за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, п.п. 1, 2, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 309 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 27, п.п. 1, 2, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч.1 ст. 309, ч. 1 ст. 263 КК України та ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15, ч. 5 ст. 27, п.п. 1, 2, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

В клопотанні про продовження запобіжного заходу ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_11 даних про початок перебування обвинувачених під вартою та характеризуючих даних та інших документів прокурором долучено не було.

З даних Єдиного реєстру судових рішень вбачається, що ухвалою Києво- Святошинського районного суду Київської області від 30.10.2023р. ОСОБА_10 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30.10.2023р. ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 27.05.2024р. ОСОБА_11 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що здійснюється розслідування у кримінальному провадженні № 12023111050004418 від 25.10.2023р. за ознаками кримінальних правопорушень, 18.10.2023 року, при невстановлених обставинах, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від невстановленої досудовим розслідуванням особи, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, отримав замовлення на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та малолітнього ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за невстановлену досудовим розслідуванням грошову винагороду, сума якої не менша за 37000 доларів США, безпосередньо, або із залученням інших осіб, тобто вчинити умисне протиправне заподіяння смерті двом особам.

Відповідно до домовленості з невстановленою досудовим розслідуванням особою, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження,  ОСОБА_9  повинен був прибути до міста Буча Київської області та, у подальшому, безпосередньо, або із залученням інших осіб, спланувати та здійснити умисне вбивство ОСОБА_14  та малолітнього  ОСОБА_15 . У подальшому ОСОБА_9 розуміючи, що самостійно не зможе реалізувати умисне вбивство ОСОБА_14 та малолітнього ОСОБА_15 , у не встановлену досудовим розслідуванням дату та час та у не встановленому місці визначившись з напрямом протиправної діяльності та поклавши на себе функції організатора запропонував близьким знайомим ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_3 які будучи військовослужбовцями мають навики використання та застосування вогнепальної зброї та спеціальних засобів, спільно вчинити умисне вбивство ОСОБА_14 та малолітнього ОСОБА_15 , за попередньою змовою групою осіб, на замовлення невстановленої досудовим розслідуванням особи, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, на що ОСОБА_10 та ОСОБА_11 надали свою згоду, після чого стали готуватися до його вчинення.

З метою реалізації спільного злочинного умислу, спрямованого на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_14 та малолітньому ОСОБА_15 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_11 розробили злочинний план із розподілом ролей, відповідно до якого ОСОБА_9 будучи організатором вчинення протиправного заподіяння смерті на замовлення потерпілих ОСОБА_14 та малолітнього ОСОБА_15 повинен був показати ОСОБА_10 місце проживання потерпілого ОСОБА_14 та малолітнього ОСОБА_15 , розвідати оточуючу обстановку та в день вчинення кримінального правопорушення координувати ОСОБА_10 та ОСОБА_11 щодо подальших дій та їхньому поверненню до міста Харків, після чого ОСОБА_10 будучи виконавцем вчинення умисного вбивства на замовлення потерпілих ОСОБА_14 та малолітнього ОСОБА_15 разом із пособником ОСОБА_11 який мав спостерігати за оточуючою обстановкою з метою забезпечення безпеки

ОСОБА_10 під час події кримінального правопорушення, повинні були вчинити умисне вбивство ОСОБА_14 та ОСОБА_15 .

Реалізуючи спільний злочинний умисел, ОСОБА_10 , ОСОБА_9

та ОСОБА_11 , діючи за попередньою змовою групою осіб на виконання умисного вбивства на замовлення особи матеріали щодо якої виділені в окреме кримінальне провадження, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, з метою забезпечення подальшого вбивства ОСОБА_14 та малолітнього ОСОБА_15 , підшукали знаряддя вчинення злочину, а саме: пістолет «ПМ» калібру 9х18 мм., набої до нього калібру 9х18 мм., балаклави, бафи та темний верхній одяг, встановили місце проживання потерпілих ОСОБА_16

та ОСОБА_15 , та з 11.10.2023 почали слідкувати за будинком потерпілих

по АДРЕСА_7 .

На виконання розробленого плану та з урахуванням розподілених ролей 11.10.2023, приблизно о 17 год 00 хв ОСОБА_9 та ОСОБА_10 прибули до будинку по АДРЕСА_7 , де ОСОБА_9 показав ОСОБА_10 місце проживання потерпілих ОСОБА_14 та ОСОБА_15 та загальну обстановку на місці майбутнього вчинення злочину.

У подальшому, 19.10.2023, приблизно о 20 год 00 хв, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 реалізуючи спільний злочинний умисел знову прибули до будинку по АДРЕСА_7 та, перебуваючи біля вказаного будинку, розвідали оточуючу обстановку, переконалися, що автомобіль яким здійснює керування ОСОБА_14 та котрим вранці завозить до дитячого садка малолітнього сина ОСОБА_15 , перебуває саме за вказаною адресою, потерпілі знаходяться за місцем мешкання, спланували шляхи підходу та відходу до місця вчинення кримінального правопорушення, після чого покинули місце події.

Надалі, з метою реалізації спільного злочинного умислу 25.10.2023, приблизно о 05 год 12 хв, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_10 разом з ОСОБА_11 , одягнені у заздалегідь підготовлений темний одяг, балаклаву, баф та картузи для конспірації, прибули до будинку по АДРЕСА_7 із невстановленим досудовим розслідуванням самозарядним пістолетом «ПМ» калібру 9х18 мм. та набоями до нього калібру 9х18 мм., очікували коли потерпілі вийдуть з будинку, сядуть до автомобіля та ворота двору автоматично відчиняться, заздалегідь розподіливши ролі, відповідно до яких ОСОБА_10 повинен був протиправно заподіяти смерть потерпілих ОСОБА_14 та ОСОБА_15 шляхом спричинення вогнепальних поранень в результаті здійснення пострілів в потерпілих із вказаного пістолету, а ОСОБА_11 повинен був спостерігати за оточуючою обстановкою, забезпечити безпеку ОСОБА_10 в момент нападу на потерпілих, а також увімкнути на телефоні навігатор з картою для швидкої втечі з місця події по заздалегідь спланованому маршруту із використанням заздалегідь підготовленого невстановленого слідством транспортного засобу.

У подальшому, 25.10.2023, приблизно о 09 год 30 хв точний досудовим розслідуванням час не встановлено, ОСОБА_10 , перебуваючи біля будинку

по АДРЕСА_7 , реалізуючи спільний злочинний умисел відповідно до заздалегідь розподілених ролей, будучи виконавцем вказаного кримінального правопорушення, діючи за попередньою змовою групою осіб, на виконання умисного вбивства на замовлення особи матеріали щодо якої виділені в окреме кримінальне провадження, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді протиправного заподіяння смерті ОСОБА_14 та малолітнього ОСОБА_15 та бажаючи їх настання, тобто, діючи з метою умисного вбивства ОСОБА_14 та малолітнього ОСОБА_15 , дочекавшись коли потерпілі сядуть до автомобіля та в момент автоматичного відкриття воріт двору підбіг впритул до автомобіля марки «TOYOTA LAND CRUISER PRADO», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , за кермом якого перебував потерпілий ОСОБА_16 , а позаду ОСОБА_16 на задньому сидінні - малолітній ОСОБА_15 , здійснив 8 пострілів із невстановленого пістолету в автомобіль та віконну раму з боку де сиділи ОСОБА_16 та малолітній ОСОБА_15 та влучив у ліву частину кузову в ділянці пасажирського салону, водійські дверцята та скло автомобіля, після чого залишив місце події разом з ОСОБА_11 , тобто, будучи виконавцем вказаного злочину, виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з обставин, які не залежали від його волі,

так як через кузов тонованого автомобіля не бачив місць влучання куль та витратив всі наявні набої якими був споряджений пістолет марки «ПМ» калібру 9х18.

В результаті вказаних пострілів потерпілий ОСОБА_14 отримав тілесні ушкодження у вигляді дотичного вогнепального поранення черевної стінки зліва у вигляді садна на тлі синця, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Потерпілий ОСОБА_15 тілесних ушкоджень не отримав.

У свою чергу ОСОБА_11 , перебуваючи у тому ж місці, в той же час, реалізуючи спільний з ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та невстановленою досудовим розслідуванням особою злочинний умисел, відповідно до заздалегідь розподілених ролей, діючи за попередньою змовою групою осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті ОСОБА_14 та ОСОБА_15 та бажаючи їх настання, з метою умисного вбивства ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , будучи пособником вказаного злочину, спостерігав за оточуючою обстановкою з метою попередження ОСОБА_10 в разі появи сторонніх осіб та забезпечення безпеки останнього під час протиправного заподіяння смерті потерпілим, після чого залишив місце події разом з ним відповідно до маршруту, який був відкритим на карті навігатора в мобільному телефоні ОСОБА_11 та котрий в подальшому координував ОСОБА_9 як організатор вказаного злочину.

За вищевказаних обставин, ОСОБА_9 , на замовлення невстановленої досудовим розслідуванням особи, матеріали щодо якої виділені в окреме кримінальне провадження, організував вчинення кримінального правопорушення, а ОСОБА_10 за пособництва ОСОБА_11 , вчинили, на замовлення, з корисливих мотивів, закінчений замах на вбивство ОСОБА_14 та малолітнього ОСОБА_15 .

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити, з мотивів викладених у клопотанні, призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

Захисники обвинувачених заперечували проти задоволення клопотання, просили обрати інший запобіжний захід позбавлений з обмеженням волі, щодо призначення кримінального провадження до судового розгляду не заперечували.

Обвинувачені ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , підтримали думку своїх захисників.

Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, колегія суддів за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшла наступного висновку.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Метою продовження запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватись від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів, у цьому провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи,

яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічного позбавленням волі.

Підставою для продовження застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_11 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27, п.п. 1, 2, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- незаконно впливати на потерпілого та свідків;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

- продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється.

Підставою для продовження застосування запобіжного заходу

є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, п.п. 1, 2, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п.1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема:

- переховуватися від суду;

-знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів,

які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- незаконно впливати на потерпілого та свідків;

- продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється.

Підставою для продовження застосування запобіжного заходу

є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_10 кримінального правопорушення, передбаченого

ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 27, п.п. 1, 2, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п.1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- незаконно впливати на потерпілого та свідків;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

- продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється.

Згідно зі ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ч.3 ст.199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою суддя, окрім іншого, враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до положень ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов`язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст. 219 КПК України.

Ч.6 ст. 199 КПК України передбачено, що у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Так, відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, всупереч існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

Водночас відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Враховуючи викладене, суд вважає, що обвинуваченим ОСОБА_9 ,  ОСОБА_10 ,  ОСОБА_11 , необхідно продовжити строк тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» на 60 днів.

В судовому засіданні прокурором було зазначено, що обвинувачені ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 були звільненні з військової служби, однак документів на підтвердження даних обставин суду не було надано.

Обвинувачені ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , раніше до кримінальної відповідальності не притягались.

В матеріалах кримінальної справи міститься довідка відносно ОСОБА_10 про безпосередню участь у бойових діях з 24.02.2022 по 09.06.2022р., з 19.08.2022 по 31.12.2022р..

Судом враховується той факт, що ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30.10.2023р. ОСОБА_10 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30.10.2023р. ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 27.05.2024р. ОСОБА_11 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Разом із тим, колегією суддів приймаються доводи щодо відсутності альтернативного запобіжного заходу впродовж тривалого розгляду справи.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Частиною 4 статті 182 КПК України визначено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 року, суд зазначив: «п.78. Гарантії передбачені п.3 ст.5 Конвенції покликані забезпечить не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, вказана сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, чи дій проти поручителів, у випадку його відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого».

Така ж позиція щодо помірності розміру грошової застави міститься і в рішенні по справі «Єлоєв проти України»: «Закон визначає сукупність обставин, а також критерії, якими повинен керуватись слідчий суддя, суд при визначенні у кожному конкретному випадку розміру застави. Такими обставинами зокрема є майновий та сімейний стан підозрюваного. Європейський суд з прав людини, неодноразово наголошував на тому, що непомірний розмір застави з статками (майновим станом) підозрюваного, є лише формальним виконанням вимог Європейської конвенції з прав людини, тому у своїх рішення суди повинні керуватись також розмірами прибутків підозрюваного. Це означає, що, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, що загроза її втрати утримувало підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язків, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного людяного проживання».

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Так, судом перевірено та досліджено докази, та пояснення надані прокурором та стороною захисту, взято до уваги обставини кримінального провадження, враховано тяжкість злочину та обставини його вчинення, підвищену суспільну небезпеку інкримінованого обвинуваченим кримінального правопорушення, також судом взято до уваги дані, які характеризують особи обвинувачених, їх вік, сімейний, майновий стан та стан здоров`я, їх репутацію, наявність судимостей. Окрім цього, враховано й наявність ризиків передбачених ст.177 КПК України.

Таким чином, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченим заставу у 200 (двісті) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, кожному, що складає 605600 (шістсот п`ять тисяч шістсот) грн. 00 коп., оскільки на думку суду, внесення застави саме в такому розмірі може забезпечити виконання покладених на обвинувачених обов`язків, передбачених ч. 5 ст.194 КПК України.

Крім цього, застосовуючи до обвинувачених альтернативний запобіжних захід у вигляді застави, який може бути ними внесений у будь-який момент, суд вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на них відповідні обов`язки.

Судом встановлено, що кримінальне провадження підсудне Ірпінському міському суду Київської області, підстав для прийняття рішення, передбаченого п.п.1-4 ч. 2 ст. 314 КПК України не вбачається, обвинувальний акт складено відповідно до вимог КПК України.

Також, до суду надійшов цивільний позов ОСОБА_14 та ОСОБА_17 законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_15 до ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом.

У зв`язку із чим, суд вважає, що ОСОБА_14 та ОСОБА_17 законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_15 необхідно визнати цивільними позивачами у даному кримінальному провадженні, а обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 цивільними відповідачами.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. 194, п.6 ст. 199, 205, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,-

постановив:

Призначити по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 судовий розгляд у відкритому судовому засіданні на 12 листопада 2024 року о 13 годині 55 хвилин в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області.

Повідомити учасників кримінального провадження про дату, час та місце проведення судового розгляду.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12023111050004418 - задовольнити частково.

В клопотанні захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , про зміну запобіжного заходу – відмовити.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою у ДУ «Київський слідчий ізолятор» обвинуваченому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити на 60 днів під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» до 02.01.2025 включно.

Одночасно визначити ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 200 (двісті) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605600 (шістсот п`ять тисяч шістсот) грн. 00 коп., яка може бути внесена, як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок територіального управління державної судової адміністрації в Київській області.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Ірпінський міський суд Київської області. У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі внесення застави, зобов`язати ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :

- прибувати до суду, прокурора за кожним викликом;

- не відлучатися за межі населеного пункту в якому обвинувачений проживає без дозволу прокурора та/або суду;

- повідомляти суд та/або прокурора про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від позапроцесуального спілкування зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до уповноважених органів державної влади паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити, що у разі, якщо ОСОБА_9 , будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду та/або до прокурора без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього ухвалою суду та КПК України процесуальні обов`язки обвинуваченого, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Роз`яснити обвинуваченому, що з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою у ДУ «Київський слідчий ізолятор» обвинуваченому ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , продовжити на 60 днів під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» до 02.01.2025 включно.

Одночасно визначити ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заставу в розмірі 200 (двісті) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605600 (шістсот п`ять тисяч шістсот) грн. 00 коп., яка може бути внесена, як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок територіального управління державної судової адміністрації в Київській області.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Ірпінський міський суд Київської області. У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі внесення застави, зобов`язати ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 :

- прибувати до суду, прокурора за кожним викликом;

- не відлучатися за межі населеного пункту в якому обвинувачений проживає без дозволу прокурора та/або суду;

- повідомляти суд та/або прокурора про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від позапроцесуального спілкування зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до уповноважених органів державної влади паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити, що у разі, якщо ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду та/або до прокурора без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього ухвалою суду та КПК України процесуальні обов`язки обвинуваченого, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Роз`яснити обвинуваченому, що з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою у ДУ «Київський слідчий ізолятор» обвинуваченому ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , продовжити на 60 днів під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» до 02.01.2025 включно.

Одночасно визначити ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , заставу в розмірі 200 (двісті) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605600 (шістсот п`ять тисяч шістсот) грн. 00 коп., яка може бути внесена, як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок територіального управління державної судової адміністрації в Київській області.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Ірпінський міський суд Київської області. У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі внесення застави, зобов`язати ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 :

- прибувати до суду, прокурора за кожним викликом;

- не відлучатися за межі населеного пункту в якому обвинувачений проживає без дозволу прокурора та/або суду;

- повідомляти суд та/або прокурора про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від позапроцесуального спілкування зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до уповноважених органів державної влади паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити, що у разі, якщо ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду та/або до прокурора без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього ухвалою суду та КПК України процесуальні обов`язки обвинуваченого, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Роз`яснити обвинуваченому, що з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала про продовження строку тримання під вартою діє з 04.11.2024 р. по 02.01.2025 р. включно.

Повний текст ухвали буде виготовлено протягом 5 днів та проголошено о 11-10 год 06.11.2024 р.

Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя:                                                         ОСОБА_1

Судді:                                                                                 ОСОБА_2

                                                                                      ОСОБА_3