Справа № 761/13612/24

Провадження № 2/761/6804/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Фролової І. В.,

секретаря судового засідання - Бордусенка Б. С.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 , у якому просить розірвати шлюб між сторонами, зареєстрований 21 жовтня 2008 року Совєтським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Макіївського міського управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 307.

Позовні вимоги мотивує тим, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , зареєстрований 21 жовтня 2008 року Совєтським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Макіївського міського управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 307. Сторони не підтримують шлюбні відносини, не ведуть спільного господарства. Між позивачем та відповідачем відсутнє взаєморозуміння та бажання підтримувати шлюб.

Ухвалою суду від 16 квітня 2024 року у справі відкрито провадження в порядку загального позовного провадження.

26 травня 2024 року на адресу суду надійшло клопотання представника ОСОБА_4 - адвокатки Дівіної А. А. про непідсудність справи Шевченківському районному суду м. Києва, та передачу справи за підсудністю.

Протокольною ухвалою суду від 22 серпня 2024 року клопотання представника ОСОБА_4 - адвокатки Дівіної А. А. про непідсудність справи Шевченківському районному суду м. Києва, та передачу справи за підсудністю було залишено без задоволення, оскільки на момент відкриття провадження відповідачка була зареєстрована за адресою, що територіально відноситься до Шевченківського району м. Києва, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 31 ЦПК України.

Ухвалою суду від 22 серпня 2024 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Стойчева Р.В. про залишення частини позовних вимог про поділ майна подружжя без розгляду було задоволено.

Залишено без розгляду позовні вимоги про поділ майна, а саме щодо:

- визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) право власності на частину машиномісця № НОМЕР_2 в підземному паркінгу (підвал 2-й рівень) за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 26.6 кв.м;

- визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) право власності на частину квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 99.6 кв.м;

- визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) право власності на частину квартира АДРЕСА_3 , загальною площею 98.3 кв.м.;

- визнати за ОСОБА_1 (РНОКІП: НОМЕР_1 ) право власності на 50% акцій компанії HEATING SYSTEMS OU (LAANEMERE TEE 39-38, 13914 TALLINN, EESTI REG № 12956749).

01 жовтня 2024 року на адресу суду надійшло клопотання представника ОСОБА_4 - адвокатки Дівіної А. А. про призначення подружжю строку для примирення.

02 жовтня 2024 року на адресу суду надійшли заперечення представника відповідача.

Частиною 7 ст. 240 ЦПК України, у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців.

В даному випадку, оскільки сторона позивача категорично заперечує щодо надання строку на примирення та наполягає на розірванні шлюбу між сторонами, суд не вбачає правових підстав для надання строку на примирення, а тому протокольною ухвалою суду від 07 листопада 2024 року у задоволенні вказаного клопотання було відмовлено.

Позивач зі своїм представником у судовому засіданні позовну заяву підтримали, просили суд розірвати шлюб між сторонами.

Представник відповідача у судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечувала, просила суд відмовити.

Суд у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що 21 жовтня 2008 року Совєтським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Макіївського міського управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 307 - було укладено шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 .

Прізвище після реєстрації шлюбу:

чоловіка - ОСОБА_1

дружини - ОСОБА_4

Сторони мають спільних дітей:

- ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 ;

- ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 ,

- ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 .

Судом встановлено, що шлюбні стосунки між сторонами припинені, примирення неможливе, спір щодо утримання дітей між сторонами відсутній.

Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Відповідно до ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу.

Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.

Відповідно до ст. 111 Сімейного кодексу України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Як роз`яснено у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Судом було вжито заходів щодо примирення сторін, однак вказане не було ефективним, сторона позивача не виявила бажання на примирення.

Згідно положень частини третьої та четвертої ст. 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до норм сімейного законодавства, добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз», підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.

Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.

Судом було встановлено, що причиною припинення шлюбно-сімейних відносин являється те, що спільне життя Позивача з Відповідачем не склалося та припинено. Подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливе.

Згідно ч. 2 ст. 114 Сімейного Кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Згідно з ч. 2 ст. 112 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд вважає, що оскільки на даний час сторони не ведуть спільного господарства, не підтримують шлюбних стосунків, наміру зберігати сім`ю не мають, шлюб існує формально, подальше спільне життя суперечить інтересам позивача, відтак є усі підстави для розірвання шлюбу.

В зв`язку з тим, що позивач не заявляє вимог про стягнення з відповідача на його користь судових витрат, суд, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у ст. 13 ЦПК України, не вирішує питання про розподіл судових витрат згідно ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. 4, 10, 12, 13, 17, 18, 76-81, 200, 206, 258-259, 263-268, 273, 352, 354-355 ЦПК України, ст. 104, 110, 112, 113 Сімейного кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу - задовольнити у повному обсязі.

Шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , 21 жовтня 2008 року Совєтським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Макіївського міського управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 307 - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників справи:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса місця реєстрації - АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса місця проживання - АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Повний текст рішення виготовлений 08 листопада 2024 року.

Суддя: