1Справа № 335/11623/24 2-а/335/207/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2024 року                                                  м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Новасардової І.В., за участі секретаря судового засідання Доновської А.В., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в особі представника, - адвоката Волошиної Є.В., звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з вищевказаним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17 жовтня 2024 року № 321-24п про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 . Стягнути з відповідача на користь позивача сплачену суму судового збору у розмірі 605,60 грн. та витрати на правничу допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.10.2024 р. ОСОБА_1 було зупинено на мобільному блок-посту при перевірці документів та повідомлено, що він перебуває у розшуку, як особа яка ухиляється від явки по повістці. Позивач повідомив співробітникам поліції, що ніякої повістки не отримував. Після цього, ОСОБА_1 було доставлено працівниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_3 де, всупереч зазначення поважності неприбуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 (перебування на день виклику на лікарняному, не оповіщення його підприємством про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 , заперечень щодо отримання повістки про виклик), складено протокол № 321/24 про адміністративне правопорушення від 12.10.2024 року. Відповідно до вказаного протоколу: «16.09.2024 року військовозобов`язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не з`явився за повісткою (розпорядженням) до ІНФОРМАЦІЯ_3 , про причини неявки не повідомив». 17 жовтня 2024 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 була винесена постанова № 321-24п за справою про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. Враховуючи вищевикладене, позивач наполягає на тому, що розгляд справи про адміністративне правопорушення проведено неповноважною особою, крім того, позивач повістки про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 16.09.2024 не отримував, разом з тим, позивач не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 у зв`язку з перебуванням на лікарняному, що є поважною причиною неприбуття, у зв`язку з чим, прийнята постанова від 17 жовтня 2024 року № 321-24п є незаконною, винесеною з порушенням чинного законодавства та є такою, що підлягає скасуванню.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 22.10.2024, справа передана на розгляд судді Новасардовій І.В.

Ухвалою суду від 23.10.2024 прийнято до розгляду адміністративний позов, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями, визначеними ст. 286 КАС України для зазначеної категорії термінових справ без повідомлення (виклику) сторін, судове засідання призначено на 31.10.2024, відповідачеві визначений термін на подання відзиву. Розгляд справи відкладався на 11.11.2024.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з наступного.

Судом встановлено, що 12.10.2024 року відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення №321/24. В протоколі зазначено суть адміністративного правопорушення: 16.09.2024 військовозобов`язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 не з`явився за повісткою про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 , про причини неявки не повідомив. ОСОБА_1 повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10:00 17.10.2024 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 . Разом з тим, у вказаному протоколі ОСОБА_1 у графі «пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу особою, яка притягається до адміністративної відповідальності» зазначено, що він хворів та повістка була направлена на підприємство.

17.10.2024 року ТВО начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 була винесена постанова № 321-24п за справою про адміністративне правопорушення, відповідно до якої встановлено, що 11.09.2024 р. АТ «Запорізький завод феросплавів» отримав Розпорядження №3202 від 10.09.2024 направлене ІНФОРМАЦІЯ_4 згідно Законів України “Про військовий обов`язок і військову службу”, та ч. 1 ст.22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, за яким посадові особи АТ «Запорізький завод феросплавів» оповістили співробітника ОСОБА_1 про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 (за адресою АДРЕСА_1 ). ОСОБА_1 згідно листа АТ «Запорізький завод феросплавів» від 16.09.2024 був оповіщений по телефону про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 з 16.09.2024. По факту оповіщення та неявки до ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 надав пояснення, що був відсутній на роботі, знаходився 16.09.2024 на лікарняному, а то, що потрібно з`явитись в будь який день після виходу з лікарняного йому ніхто не пояснив. Інших пояснень з приводу своєї неявки за повісткою не надав. Тобто своїми діями -неявкою за повісткою про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 порушив ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», згідно якого громадяни зобов`язані: «у разі оповіщення про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк». Також, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.

Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий період.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України № 303/2014 від 17 березня 2014 року «Про часткову мобілізацію» оголошено про проведення часткової мобілізації, а отже з цього періоду в Україні діє особливий період.

Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ в Україні введено воєнний стан. З цієї дати діє воєнний стан, а тому порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію є підставою для притягнення до відповідальності за частиною другою статті 210-1 КУпАП.

Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Відповідно до ч.1 ст.22 цього Закону громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

З аналізу зазначених норм вбачається обов`язок громадян з`явитися, зокрема до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до частини восьмої статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» положення про центри рекрутингу, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджуються Кабінетом Міністрів України. Діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, центрів рекрутингу координується та спрямовується Міністерством оборони України.

Відповідно до Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою КМУ № 154 від 23.02.2022 (надалі Положення), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.

Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки) (пункт 1).

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки очолюють керівники, які організовують діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки як структурні підрозділи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя підпорядковуються відповідному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя, на території відповідальності якого вони перебувають згідно з адміністративно-територіальним устроєм України.

Безпосереднє керівництво територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки і контроль за їх діяльністю здійснюють відповідні оперативні командування, а загальне - Командування Сухопутних військ Збройних Сил, яке узгоджує основні питання діяльності територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з відповідними структурними підрозділами Генерального штабу Збройних Сил та Міноборони.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.

Положення про районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджуються керівниками відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань: розглядають справи (цілодобово під час проведення мобілізації та/або у період воєнного стану) про адміністративні правопорушення та накладають адміністративні стягнення відповідно та з дотриманням Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право: розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначені статтею 235 Кодексу України, і накладати адміністративні стягнення.

Отже, з наведених вище положень законодавства слідує, що повноваженнями щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, що визначені статтею 235 КУпАП наділені виключно керівники територіального центру комплектування та соціальної підтримки, при цьому керівники районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки таких повноважень не мають.

Як вбачається, справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 розглянуто ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_3 та за результатами розгляду справи цією ж особою винесено постанову № 321-24п від 17.10.2024 про накладення адміністративного стягнення.

Тобто, справа про адміністративні правопорушення була розглянута і накладено адміністративне стягнення посадовою особою, яка не мала на це повноважень.

Також, суд приймає зауваження позивача, стосовно неправомірного сповіщення ОСОБА_1 щодо явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв`язку з наступним.

Частиною 3 ст. 22 ЗУ “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначене наступне, під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися:

військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;

резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;

військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;

військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;

особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

У повістці про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки зазначаються:

1) прізвище, ім`я та по батькові і дата народження громадянина, якому адресована повістка;

2) найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що видав повістку;

3) мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки;

4) місце, день і час явки за викликом;

5) підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку;

6) реєстраційний номер повістки;

7) роз`яснення про наслідки неявки і про обов`язок повідомити про причини неявки.

Для громадян, які самостійно прибули до територіального центру комплектування та соціальної підтримки та підлягають направленню на навчання (підготовку) у зв`язку з призовом на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, час явки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки встановлюється протягом двох місяців з дня проходження військово-лікарської комісії.

Під час вручення повістки представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки на вимогу громадянина, якому вручається повістка, зобов`язані назвати свої прізвища, ім`я та по батькові, посади, а також пред`явити службові посвідчення.

Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються:

перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;

смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Відповідно до п.13. Постанови № 560 Керівники підприємств, установ, організацій з отриманням розпорядження відповідного голови (начальника) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації) або відповідного керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки про проведення заходів мобілізації чи виклик резервістів та військовозобов`язаних районного (міського) територіального центру комплектування: видають наказ керівника підприємства (установи, організації) про проведення оповіщення резервістів та військовозобов`язаних, у якому зазначаються підстава та мета видання, перелік осіб, які підлягають оповіщенню, дата, час та місце їх прибуття, способи доставки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який надіслав розпорядження, відповідальні особи за здійснення оповіщення, порядок здійснення контролю за оповіщенням та прибуттям військовозобов`язаних, інші питання; організовують через відповідальних осіб здійснення оповіщення у робочий час працівників підприємства (установи, організації) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис; здійснюють на підприємстві (в установі, організації) інформаційне забезпечення призову резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації; повідомляють письмово у триденний строк районному (міському) територіальному центру комплектування та соціальної підтримки про результати оповіщення та виконання резервістами та військовозобов`язаними вимог законодавства; забезпечують прибуття резервістів та військовозобов`язаних шляхом їх перевезення від підприємства (установи, організації) до пунктів збору районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або військових частин чи звільнення їх від виконання обов`язків з урахуванням часу, необхідного для прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та у разі потреби часу на зворотній шлях; невідкладно інформують відповідний районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про працівників, які відмовилися від отримання повісток, та працівників, які написали заяви про звільнення.

Лист АТ «Запорізький завод феросплавів» від 16.09.2024 відповідно до якого ОСОБА_1 , оповіщений по телефону про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 з 16.09.2024, не є належним повідомленням. Крім того, з листа не встановлено коли  оповіщено позивача по телефону.

Доказів отримання позивачем повістки про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 16.09.2024 суду не надано.

З огляду на викладене, позивач не був належним чином повідомлений про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Крім того, позивачем надано пояснення що він був відсутній на роботі та знаходився 16.09.2024 на лікарняному, про що зазначено в постанові.

Враховуючи вищевикладений перелік поважних причин неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов`язаного чи резервіста для призиву на збори, ОСОБА_1 з поважних причин не міг з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

До матеріалів справи позивачем в якості доказів поважності причини неявки за викликами до ІНФОРМАЦІЯ_3 надано медичні висновки про тимчасову непрацездатність з 1309.2024 по 24.09.2024, а саме: №66С2-ТХЗР-6НСМ-2РТН від 13.09.2024 року, № ТМВН- НОМЕР_1 від 16.09.2024 року, № 2СХ5-НЗМ9-ТЗ7Е-НКСИ від 20.09.2024 року (долучені до матеріалів справи).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що ТВО начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковник ОСОБА_4 при підготовці та розгляді справи про адміністративне правопорушення не забезпечив дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом, зокрема не з`ясував: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 256 КУпАП передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

З`ясувавши обставини даної справи, суд приходить до висновку, що оскаржувана у цій справі постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення стосовно позивача підлягає закриттю.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, оцінити наявні докази. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в т.ч. вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).

У зв`язку із застосуванням даного принципу саме відповідач, як особа, що виявила факт адміністративного правопорушення, повинна довести наявність події і складу адміністративного правопорушення та винуватість особи, тобто наявність законних підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Частинами 3, 4 ст. 79 КАС України встановлено, що відповідач повинен подати суду докази разом із поданням відзиву. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень, дії якого оскаржуються, повідомлявся про час дату, та місце розгляду справи. Однак, відповідач не надав суду жодних доказів на підтвердження правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності, вчинення позивачем вищезазначеного адміністративного правопорушення та не повідомив причин неможливості їх подання.

Сама по собі постанова у справі про адміністративне правопорушення, за відсутності доказів на підтвердження викладених у ній обставин, не може свідчити про вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Окрім того, відповідачем, відзиву на позов не було подано та не повідомлено про поважність причин його не подання, а тому суд, з урахуванням положень ч. 4 ст. 159 КАС України та за відсутності доказів на підтвердження правомірності оскаржуваного позивачем рішення, кваліфікує зазначене як визнання відповідачем позову.

Суду не надано жодних доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, за яке на останнього було накладено адміністративне стягнення.

Отже, суд вважає недоведеним належними та допустимими, об`єктивними та беззаперечними доказами наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Означені обставини вказують на порушення процедури розгляду відповідної справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, які у свою чергу вказують на те, що відповідні процесуальні права позивача були знівельовані, що зумовлює протиправність винесення спірної постанови.

За таких обставин, оскаржувана у цій справі постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення стосовно позивача підлягає закриттю, оскільки відповідачем не доведено ні факту правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, ні вини позивача у його вчиненні.

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України при ухваленні рішення суд має також вирішити питання розподілу судових витрат між сторонами.

Згідно з ч. 1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 605,60 грн підлягає стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7, 9, 245, 247, 268, 276, 278, 279, 283 КУпАП, ст.ст.2, 5, 9, 72-79, 90,132, 139, 242-246, 262, 268-272, 286 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 від 17 жовтня 2024 року № 321-24п про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 закрити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ 09580418, АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасники справи:

Позивач:  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 .

Відповідач:   ІНФОРМАЦІЯ_5 , ЄДРПОУ 09580418, АДРЕСА_2 .

Суддя                                                                 І.В. Новасардова