ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2024 рокуСправа №160/20539/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сластьон А.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору:    30 липня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якій просить суд:

- визнати противоправним та скасувати рішення №914550149292 від 19.07.2024 про відмову в перерахунку пенсії позивачу;

- зобов`язати відповідача з урахуванням висновків суду у справі здійснити перерахунок пенсії позивача з 15.07.2024 згідно зі статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» (надалі – Закон України №345-IV), абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В обґрунтування позову вказано, що позивачці ОСОБА_1 призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року №213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення». В липні 2024 року позивачка звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», проте, відповідачем було відмовлено позивачу у здійсненні такого перехунку у зв`язку з непідтвердженням зайнятості позивача повний робочий день на підземних роботах на пільгових умовах.

Позивач вважає, що у неї є всі правові підстави для того, щоб пенсійним органом було проведено перерахунок її пенсії відповідно до вимог    статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» №345-VI, оскільки вона має необхідний пільговий стаж роботи за Списком №1 та працювала на умовах повного робочого дня. Відтак, пенсія повинна встановлюватися у розмірі 80 відсотків її заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до    статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.08.2024 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

16 серпня 2024 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти заявлених позовних вимог. Так, відповідач вказав, що позивачем на підтвердження права на перерахунок пенсії відповідно до вимог    статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» не було надано документів щодо роботи позивача на умовах повного робочого дня на підземних роботах. Зазначив, що до кола працівників, на яких поширюється дія Закону України №345-IV та встановлені пільги, належать тільки працівники, зазначені у списку №1, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день. Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зазначило, що позивачка працювала за професією «маркшейдер дільничий». Зазначена посада відноситься до пункту «г» підрозділу 1 розділу 1 списку №1, яким передбачено зайнятість на підземних роботах 50 і більше відсотків робочого часу на рік (в обліковому періоді), тому дія Закону України №345-VI на позивача не поширюється.

З огляду на те, що посада «маркшейдера» та «маркшейдера дільничого» передбачає зайнятість 50% і більше під землею, а не повний робочий день, представник відповідача вважає, що у ГУ ПФУ в Харківській області відсутні підстави для перерахунку позивачу пенсії відповідно до норм Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Одночасно з відзивом  відповідачем заявлено клопотання про залучення в якості третьої особи, яка не завляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року задовлено клопотання відповідача та залучено до участі у справі Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

20 серпня 2024 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивачка вказує на необґрунтованість доводів, викладених відповідачем у відзиві. Зокрема, позивачка вказує, що підтвердженням її зайнятості повний робочий день на роботах за Списком №1 є факт призначення їй пільгової пенсії згідно приписів п. «а» ч. 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до частини 5    статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року №213-VІІІ «Про несення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення».

12.07.2024 ОСОБА_1 взята на облік як внутрішньо переміщена особа, фактичне місце проживання зареєстроване в місті Дніпро, що підтверджується довідкою від 12.07.2024 №1201-5003363024.

15.07.2024 позивачка звернулася до Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії на підставі ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки вона має більш як 7,6 років пільгового стажу роботи за Списком №1 в умовах зайнятості повний робочий день.

Рішенням №914550149292 від 19.07.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області відмовило в перерахунку пенсії позивачці згідно зі ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», оскільки наявні в матеріалах  пенсійної справи документи не підтверджують факт зайнятості позивача повний робочий день на підземних роботах.

Відповідно до наданої суду позивачем Форми РС-право, а також наявних в пенсійній справі протоколів розрахунків пенсії встановлено, що страховий стаж (повний) позивача становить 39 років 02 місяці 11 днів, загальний страховий стаж після 01.07.2000 – 22 роки 06 місяців 05 днів, в тому числі робота за Списком №1 - 26 років 08 місяців 01 день.

Позивачу була призначена 15.09.2011 пенсія за віком на пільгових умовах за Списком №1 згідно з п. «а» ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Судом встановлено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 позивачка набула у зв`язку з тим, що в період своєї трудової діяльності працювала за професією «маркшейдер дільничий», що підтверджується записами в трудовій книжці. Зазначена посада відноситься до пункту «г» підрозділу 1 розділу 1 Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 16.01.2003 №36.

Позивачка вважає, що у неї є всі правові підстави для того, щоб пенсійним органом було проведено перерахунок її пенсії відповідно до вимог    статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» №345-VI, оскільки підстави для перерахунку пенсії за ст. 8 Закону №345-VI є аналогічні тим вимогам, які були встановлені Законом №1058-IV для призначення пільгової пенсії за віком за Списком №1.

На думку позивачки, оскільки їй в 2011 році була призначена пільгова пенсія за віком, то є підтвердженими підстави для перерахунку пенсії за ст. 8 Закону №345-VI.

Натомість, відповідач вказує, що позивачка не надала документів на підтвердження того, що вона працювала повний робочий день на підземних роботах.

Не погоджуючись із такими діями пенсійного органу, позивачка і звернулася до суду із даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку наведеному вище, суд виходить з наступного.

Правова позиція суду обґрунтована наступним.

Відповідно до    статті 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 № 345-VI    (надалі - Закон №345) дія цього    Закону    поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

Статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»    визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та    7,5 років для жінок за списком №1    виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Згідно з абзацом 3 частини 1    статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон №1058-IV)    мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія    Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Аналіз норм статті 1 Закону №345 та абз. 3 частини 1    статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» дає підстави для висновку про те, що мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для:

-працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та членів їх сімей;

- працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та членів їх сімей;

- працівників, зайнятих повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених вище осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком №1.

Виходячи з положень наведеної норми, в контексті спірних правовідносин до кола працівників, на яких поширюється дія    Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»    та встановлені пільги, належать, в тому числі, працівники, зазначені у Списку №1, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день.

З аналізу зазначених норм вбачається, що необхідною умовою для набуття права на отримання пенсії в порядку, передбаченому Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці» в спірних правовідносинах є зайнятість позивачки на підземних роботах повний робочий день не менш як 7,5 років.

Записами трудової книжки позивача від 19.06.1986 НОМЕР_1 підтверджено факт її зайнятості на посаді дільничного маркшейдера більш як 7,5 років. При цьому, в трудовій книжці ОСОБА_1 від 19.06.1986 НОМЕР_1 відсутня інформація щодо умов праці на посаді дільничного маркшейдера (повний робочий день).

Натомість, виходячи з положень статті 8 Закону №345-VI, до кола працівників, на яких поширюється дія Закону №345-VI та встановлені пільги, належать, в тому числі, працівники, зазначені у Списку №1, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день.

Згідно з пунктом 1010100а підрозділу 1 розділу І Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162 (який діяв до 16 січня 2003 року), та пунктом 1.1а підрозділу 1 розділу І Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36 (який діяв до 03 серпня 2016 року), правом пільгового пенсійного забезпечення користуються всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень.

Згідно з пунктом 1010100г підрозділу 1 розділу І Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162 (який діяв до 16 січня 2003 року), правом пільгового пенсійного забезпечення користуються робітники, керівники, спеціалісти і службовці, зайняті на підземних роботах 50 процентів і більше робочого часу на рік (в обліковому періоді). До зазначених осіб, зокрема, віднесені гірники на маркшейдерських роботах (1010100г-11711), маркшейдери (1010100г-23178) та хронометражисти на підземних роботах (підземні) (1010100г-25227).

Пунктом 1.1г підрозділу 1 розділу І Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36 (який діяв до 03 серпня 2016 року), передбачено, що правом пільгового пенсійного забезпечення користуються працівники, зайняті на підземних роботах 50 і більше відсотків робочого часу на рік (в обліковому періоді): зокрема, гірники на маркшейдерських роботах, маркшейдери, хронометражисти на підземних роботах (підземні).

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач зазначає, що оскільки посада «гірник на маркшейдерських роботах», «маркшейдер», «маркшейдер дільничий» та «хронометражист на підземних роботах (підземний)» на підземних роботах в шахті відноситься до пункту 1010100г підрозділу 1 розділу І Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком (по старості) на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10, пункту 1010100г підрозділу 1 розділу І Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162 (який діяв до 16 січня 2003 року) та пункту 1.1г підрозділу 1 розділу І Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36 (який діяв до 03 серпня 2016 року), якими передбачено зайнятість на підземних роботах 50 і більше відсотків робочого часу на рік (в обліковому періоді), то дія Закону № 345-VI на позивача не поширюється.

Суд не погоджується з такою позицією відповідача, з огляду на таке.

На думку суду, саме по собі віднесення посади позивача за тим чи іншим кодом професій не є показником тривалості його робочого часу.

При цьому, сторонами не заперечуються обставини того, що позивачці 15.09.2011 була призначена пенсія за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року №213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення».

Відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції (на момент призначення пільгової пенсії), яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року №213-VІІІ «Про несення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно

від місця останньої роботи: а) працівники,  зайняті  повний  робочий  день  на  підземних

роботах, на роботах  з  особливо  шкідливими  і  особливо  важкими

умовами  праці,  - за списком N1 виробництв, робіт,

професій,  посад  і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів

України, і за результатами атестації робочих місць:

    чоловіки - після досягнення 50 років і при  стажі  роботи  не

менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

    жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше

 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Аналізуючи вказані положення суд приходить до висновку, що підставами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є: досягнення певного віку, наявність загального і пільгового (спеціального) стажу роботи, наявність професій (посад) і виробництв у відповідному Списку, зайнятість працівника на цих роботах протягом повного робочого дня, а також підтвердження шкідливих умов роботи працівника безпосередньо на робочому місці за результатами атестації робочих місць за умовами праці.

З огляду на викладене, зайнятість протягом повного робочого дня була однією із обов`язкових умов для призначення позивачу пільгової пенсії.

Відтак, факт призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. «а» ч.  ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» спростовує твердження відповідача про відсутність підтвердження зайнятості позивача повний робочий день на роботах за Списком №1.

Судом також взято до уваги правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 05.12.2019 у справі №345/4462/16-а, від 11.07.2019 №345/3954/16-а про те, що статтю 1 Закону №345 слід розглядати у нерозривному зв`язку зі Списком № 1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота у яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах.

Відповідач зазначеним обставинам уваги не надав, чим порушив вимоги частин першої та другої Закону України «Про адміністративну процедуру» в частині забезпечення належності та повноти з`ясування обставин справи та безпосереднього дослідження доказів та інших матеріалів справи.

Крім того, суд звертає увагу, що позивач вказує на те, що в матеріалах пенсійної справи наявні уточнюючі довідки на підтвердження тих обставин, з приводу яких виникли спірні правовідносини.

Натомість, відповідач не надав доказів на спростування зазначених тверджень позивача.

Зокрема, відповідач не надав матеріалів пенсійної справи, зокрема, тих документів, на підставі яких позивачу була призначена пенсія за віком на пільгових умовах згідно п.«а» ч.  ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до частини перщої ст. 16 Закону України «Про адімінстративну процедуру» адміністративний орган зобов`язаний встановлювати обставини, що мають значення для вирішення справи, і за необхідності збирати для цього документи та інші докази з власної ініціативи, у тому числі без залучення особи витребовувати документи та відомості, отримувати погодження та висновки, необхідні для вирішення справи.

Адміністративний орган не може вимагати від особи надання документів та відомостей, що перебувають у володінні адміністративного органу або іншого органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи або організації, що належить до сфери управління такого органу (ч. 3 ст. 16 Закону України «Про адміністративну процедуру»).

Відтак, приймаючи оскаржуване рішення про відмову у перерахунку пенсії позивача на підставі ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідач діяв з порушенням принципів адміністративної процедури.

Згідно ч. 1    ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених    статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2    ст. 77 КАС України    визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано обставин того, що позивач має більш як 7,6 років пільгового стажу роботи за Списком №1 в умовах зайнятості повний робочий день, а, відтак, має право на перерахунок пенсії на підставі ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Враховуючи з`ясовані обставини, досліджені матеріали справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

У зв`язку з задоволенням позовний вимог відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений позивачем судовий збір необхідно стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статями 9, 19, 72-79, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення №914550149292 від 19.07.2024 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області  про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 15.07.2024 згідно зі статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Стягнути на користь ОСОБА_1  (адреса: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області області (61022, м. Харків, Майдан Свободи, буд. 5, Держпром 3 під., 2 поверх, ідентифікаційний код: 14099344).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя                                                     А.О. Сластьон