МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Димитрія Ростовського, 35, смт Макарів, Бучанський район, Київська область, 08001,

тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2024 р. Справа № 370/2461/24

Провадження № 3/370/1408/24

Суддя Макарівського районного суду Київської області Сініцина О. С., розглянувши матеріали, що надійшли з Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , пенсіонер, за частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

у с т а н о в и л а:

Згідно з Протоколом серії ВАД № 201300 від 31 липня 2024 року вбачається, що 31 липня 2024 року о 17 год 00 хв ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме: умисно наносив ляпаси, кусався та штовхав, чим спричинив фізичне насильство адміністративне правопорушення за частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав, зі змістом протоколу не погодився та пояснив, що між ним та дружиною були конфлікти щодо його майна, а тому родичі дружини застосовували до нього фізичну силу, що призвело до погіршення здоров`я.

Дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов таких висновків.

За приписами частини першої статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

За статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність вини у діях порушника.

Відповідно до статті 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Частиною другою статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до вимог статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні.

Диспозицією частини 1 статті 173-2 КУпАП передбачено, що вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, є умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення тягне за собою юридичну відповідальність.

У той же час, організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства визначаються Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» за № 2229-VIII.

Стаття 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Фізичне насильство – форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Для правильної кваліфікації дій особи, яка притягується до адміністративної відповідальності з підстав передбачених частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення факт порушення вказаних прав повинен бути відображений у протоколі про адміністративне правопорушення.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених у диспозиції дій, та передбачає існування обов`язкової ознаки - можливість настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому. Разом з тим, вчинення будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, повинно бути підтверджено поясненнями свідків, потерпілих або іншими доказами (наприклад аудіо/відео фіксацією), що є необхідним елементом складу даного правопорушення.

Відтак, з аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією частини першої статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа, яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.

У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 наносив дружині ляпаси, кусався та штовхав її, чим спричинив фізичне насильство, однак з долучених до матеріалів справи письмових пояснень ОСОБА_2 вбачається, що чоловік чіплявся, провокував конфлікт, вчиняв сварку, кидався у бійку.

З цього приводу слід зазначити, що самі по собі, зокрема, крики та словесні образи не формують собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення лише в тому випадку, коли такі висловлювання спрямовані на обмеження волевиявлення особи, а дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди фізичному чи психічному здоров`ю особи.

Варто зауважити, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, за відсутності інших об`єктивних доказів на підтвердження факту вчинення правопорушення, не може бути доказом вини у вчиненні адміністративного правопорушення.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що матеріали справи не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статтею 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення (пункту 1 частини першої статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 9, 245, 247, 252, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

п о с т а н о в и л а:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – закрити, на підставі пункту 1 частини першої статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку із відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її ухвалення через Макарівський районний суд Київської області.

Постанова набирає законної сили по закінченню строку на її оскарження, якщо вона не була оскаржена. В інакшому разі після її перегляду апеляційним судом.

Суддя О.С. Сініцина