Справа № 165/16/24

Провадження № 2/165/302/24

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2024 року                                        м. Нововолинськ

               Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

               головуючого судді                        Василюка А.В.,

               за участю секретаря                        Навроцької М.Р.,

               позивача                                 ОСОБА_1 ,

               представника позивача                 ОСОБА_2 ,

               представника відповідача                 ОСОБА_3 ,

за результатами розгляду у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Нововолинську цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про стягнення безпідставно набутих коштів та стягнення коштів, які були сплачені в рахунок заборгованості за кредитом

                                       встановив:

       02 січня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до АТ КБ "ПриватБанк" про стягнення безпідставно набутих коштів та стягнення коштів, які були сплачені в рахунок заборгованості за кредитом.

Позов обгрунтовує тим, що 03 серпня 2023 року перебувала у м. Виноградово Закарпатської області, а 07 серпня 2023 року невстановлені особи без її відому, з кредитної карти, відкритої за допомогою додатку «Приват24» в АТ КБ «ПриватБанк» на її ім`я, зняли кошти у сумі 49920 грн. Про дані обставини вона довідалася з sms-повідомлення 31 жовтня 2023 року, коли її повідомлено про зняття відсотків за користування кредитними коштами у сумі 2371,20 грн. Загалом, без її відому та дозволу банк стягнув з її рахунку 4867,20 грн. (на погашення кредитної заборгованості). За її заявою було відкрито кримінальне провадження за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України. Також, за даним фактом вона письмово звернулася у відділення АТ КБ «ПриватБанк» у м. Нововолинську та місцеву окружну прокуратуру. Не отримавши належної допомоги, вона вимушено сплатила відповідачу кошти в сумі 50911,08 грн. Наголосила, що договір з АТ КБ «ПриватБанк» про відкриття рахунку № НОМЕР_1 та виготовлення банківської картки № НОМЕР_2 з відповідачем не укладала, картка була прихована, а тому стягнення (списання) коштів відповідачем за відсотками вважає незаконними. Саме дії працівників АТ КБ «ПриватБанк», на її думку були неналежними та недостатніми, ніхто їй не зателефонував (працівник банку) для уточнення чи перевірки даних, у зв`язку із зняттям великої суми коштів з відкритого на її ім`я рахунку, а реквізити картки шахраї могли отримати не тільки шляхом розголошення нею відомостей, а й іншим чином, зокрема через камери спостереження на касах магазину, недобросовісність охоронців, передачу картки при оплаті, а також за допомогою комп`ютерних технологій. За таких обставин, вважає, що кошти відповідач набув без достатньої правової підстави, а тому у відповідності до ст.1212, ЦК України ці кошти підлягають поверненню. Просить стягнути з АТ КБ "ПриватБанк" в її користь 4867,20 грн. списаних відсотків та стягнути 50911,08 грн., які були сплачені позивачем в рахунок заборгованості за кредитом, а також понесені нею судові витрати у справі, які включають витрати на професійну правничу допомогу.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала та просила його задоволити. Зазначила, що після телефонного дзвінку на гарячу лінію банку, вона довідалася, що ІНФОРМАЦІЯ_1 (перебувала в м. Нововолинську, а раніше гостювала у родичів у м. Виноградово Закарпатської області) на її ім`я була відкрита віртуальна картка з кредитним лімітом 50000 грн. Кошти зловмисники зняли з банкомату, що знаходиться в м. Києві. Про існування відкритої кредитної картки вона довідалася лише 31 жовтня 2023 року, коли з`ясувала, що її зарплатного рахунку був списаний обов`язковий платіж у сумі 2371,20 грн. За її заявою було відкрито кримінальне провадження. Після того вона зверталася у місцеву окружну прокуратуру та в кіберполіцію, однак жодного позитивного результату не отримала. Порадившись зі знайомими та рідними, вирішила повністю сплатити кошти за кредитом договором та закрити його. Тоді сильно перейнялася тим, що з її заробітної плати банком вираховуються щомісячні платежі. Ніяких підозрілих дзвінків, смс-повідомлень чи то повідомлень на інші додатки, вона не отримувала.

Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримав позовні вимоги свого довірителя. Зазначив, що з рахунку позивача, без належних на те правових підстав, банком були зняті кошти на погашення заборгованості за кредитним договором, який позивач з відповідачем не укладала. Кошти у розмірі 4867,20 грн. були проведені банком між рахунками ОСОБА_1 двома платежами (траншами) у вересні та в жовтні 2023 року. За повідомленням слідчого особу, яка зняла кредитні кошти було встановлено, також з`ясовано, що ця особа знаходилася в м. Києві, а кошти знімала з банкомату Уксиббанку. Усі доводи на обґрунтування позову виклав у відповіді на відзив (а.с. 64-69).

У судовому засіданні представинк відповідача ОСОБА_3 в спростування позову зазначила, що картка № НОМЕР_3 була відкрита на ім`я позивача через сервіс «Приват24» 07 серпня 2023 року в системі дистанційного обслуговування клієнтів. Вхід в Приват24 був здійснений під авторизацією позивача, що передбачає введення вірного ім`я користувача та паролю входу. Крім того, при знятті грошових коштів у банкоматі користувачем цієї картки був введений вірний ПІН-код. Саме клієнт несе відповідальність за всі операції (дії), що супроводжуються авторизацією (п.1.1.10.10.3 Умов). Просила суд врахувати, що поведінка позивача є суперечливою, хоча остання і стверджує, що відносно нею були вчинені шахрайські дії, однак вона повністю погасила усю заборгованість за кредитним договором. Саме звернення в правоохоронні органи не є доказом вчинення шахрайських дій і оскільки позивач справно користувалася послугами АТ КБ "ПриватБанк" згідно укладеного договору, а з повідомленням про шахрайські дії звернулася до банку по спливу трьох місяців, за таких обставин вимоги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Решту заперечень щодо вимог позивача виклала у відзиві, що долучила до матеріалів справи та просила суд їх врахувати при ухваленні рішення (а.с. 55-62).

Заслухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні, з виписки по карті/рахунку НОМЕР_4 встановлено, що з карткового рахунку, відкритого 07 серпня 2023 року на ім`я позивача, трьома операціями знято кошти в банкоматі Універсалбанк на загальну суму 49920 грн. (а.с.33).

Вперше 02 листопада 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулася до відділення АТ КБ «ПриватБанк» з заявою про вчинення щодо неї третіми особами шахрайських дій, зокрема відкриття кредитного рахунку на її ім`я. У поданій заяві ОСОБА_1 просила призупинити нарахування та списання відсотків за договором та повернути раніше списані кошти (а.с.23).

       При повторному зверненні до відповідача 03 листопада 2023 року, ОСОБА_1 повідомила про обставини вчинення кримінального правопорушення третіми особами та просила повернути кошти, що були зняті банком в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, який, як вона зазначала, не укладала з відповідачем (а.с.24).

       На її звернення, представник АТ КБ «ПриватБанк» надав письмову відповідь 02 та 03 листопада 2023 року, в яких ОСОБА_1 повідомлено про відсутність підстав для повернення коштів (а.с.26,28-29).

       Після звернення позивача до правоохоронних органів, відомості про вчинене кримінальне правопорушення відносно ОСОБА_1 , а саме заволодіння її грошовими коштами з банківської карти «Універсальна» АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_5 , було внесено 01 листопада 2023 року до ЄРДР за №12023030520001078, правова кваліфікація кримінального правопорушення ч.4 с.185 КК України (а.с.22).

З даного приводу ОСОБА_1 також зверталася до заступника керівника Володимирської окружної прокуратури (а.с.25), який повідомив, що досудове розслідування кримінального провадження здійснюється СВ ВП №1 (м. Нововолинськ) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області і у даному провадженні слідчим суддею Нововолинського міського суду Волинської області задоволено клопотання слідчого про тимчасовий доступ до речей та документів з метою встановлення особи причетної до вчинення злочину та притягнення останньої до кримінальної відповідальності (а.с.30).

Списання грошових (кредитних) коштів у загальному розмірі 4867,20 грн. з карткового рахунку, відкритого на ім`я позивача в установі банку (відповідача), двома платежами, підтверджується повідомленнями банку, надісланими позивачу у сервіс Приват24 (а.с.20-21).

Відповідно до ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Аналіз ст.1212 ЦК України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов:

       1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи;

       2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі № 910/1238/17).

Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Крім того, згідно з пунктом 3 частини третьої ст.1212 ЦК України, положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні. Однак, необхідною умовою для цього є відсутність або відпадіння достатньої правової підстави (висновок викладений у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 910/9072/17).

Отже для виникнення зобов`язання, передбаченого ст.1212 ЦК України важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якої це відбулося.

Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст.1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, якщо така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена, або була відсутня взагалі (аналогічний висновок викладений у Постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30.08.2018 року у справі № 334/2517/16-ц та від 13.01.2021 у справі № 539/3403/17).

Подібний висновок також сформульовано у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.01.2021 року у справі № 910/16334/19.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 року у справі №922/3412/17 зроблено висновок, про те, що предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до п.1.24 ст.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», переказ коштів - рух певної суми коштів з метою їх зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Помилковий переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб`єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі.

Відповідно до п.1.23 ст.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» неналежним отримувачем є особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.

Хоча позивач та його представник у судовому засіданні заперечують укладення між сторонами кредитного договору і отримання кредитних коштів ОСОБА_1 , суд, з огляду на дослідженні докази та встановлені обставини, не вважає, що заявлені факти підтверджені достатніми та належними доказами у справі.

Приписами ст.11, ст.202 ЦК України унормовано, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Суд погоджується з позивачем в тому, що відповідач, як надавач платіжних послуг зобов`язаний вживати розумних заходів безпеки щодо виконуваних платіжних операцій та збереження грошових коштів на рахунку клієнта.

При цьому, скріншоти з сервісу Приват24, з повідомленням банку про відкриття кредитного рахунку, збільшення ліміту на ньому, а також зняття коштів з картки (а.с.14-21), підтверджують факт інформування банком позивача про операції по її рахункам, тобто вжиття відповідачем заходів безпеки.

Те, що позивач зареєструвавшись в додатку Приват24, з її слів ним не користувалася, не може обґрунтовувати те, що повідомлення банку їй були недоступні, чи то не були нею прочитані.

Суд вважає необґрунтованими доводи позивача ОСОБА_1 стосовно того, що вона не вчиняла жодних дій, які призвели до передання стороннім особам конфіденційної інформації, а ні позивач, ні її представник на обґрунтування своїх тверджень, не надали суду доказів того, що дії чи бездіяльність саме працівників банку сприяли незаконному використанню ПІН коду, або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, зокрема отримані ними відомості з поліції, кіберполіції.

Саме по собі звернення позивача ОСОБА_1 до правоохоронних органів та внесення на підставі цієї заяви відпомостей до ЄРДР, тобто початку досудового розслідування кримінального провадження не може безумовно свідчити про те, що третіми особами були вчинені шахрайські дії щодо позивача.

Також, у даному випадку суд враховує поведінку позивача ОСОБА_1 і погоджується з представником відповідача стосовного того, що вона є суперечливою.

Так, вважаючи, що кредитні кошти позивач не отримувала і договору на відкриття кредитного рахунку не укладала, ОСОБА_1 все ж добровільно сплатила відповідачу грошові кошти на погашення усієї кредитної заборгованості та протягом тривалого часу (три місяці поспіль), попри неодноразове списання коштів, ні до банку, ні до правоохоронних органів, не зверталася.

На підставі належним чином оцінених доказів, наданих сторонами, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, суд вважає, що спірні грошові кошти були перераховані банком на виконання умов кредитного договору, а решта списані з рахунку позивача банком як відсотки за користування кредитними коштами, тобто на підставі того ж укладеного між сторонами договору (відкриття кредитного рахунку, карти) і оскільки цей договір не був розірваний сторонами і позивач не ставить вимог щодо його розірвання чи то визнання недійсним, тому немає підстав вважати, що кошти є безпідставно набутими відповідачем АТ КБ «ПриватБанк».

З огляду на вищевикладене, всі інші аргументи, доводи та міркування сторін не приймаються судом до уваги.

Оскільки кошти набуті відповідачем на достатній правовій підставі і такі підстави не відпали, договір укладений між сторонами не був визнаний недійсним чи неукладеним, суд приходить до висновку, що в даному конкретному випадку позивач ОСОБА_1 необгрунтовано звернулася до суду з позовом про повернення їй коштів, а тому суд відмовляє у задоволенні позову в повному обстязі.

З підстав передбачених п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України, судовий збір у розмірі 1221,20 грн. (а.с.8) та понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12500 грн. (а.с.36-40), суд залишає за позивачем.

Керуючись ст.3, ст.11, ст.80, ст.81, ст.82, ст.141, ст.258, ст.259, ст.265, ст.273 ЦПК України, на підставі ст.526, ст.1067, ст.1071, ст.1073, ст.1212 ЦК України, ЗУ "Про захист прав споживачів", ЗУ "Про платіжні системи та переказ коштів", суд

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 4867 (чотири тисячі вісімсот шістдесят сім) грн. 20 коп. та стягнення коштів в розмірі, які були сплачені позивачем в рахунок заборгованості за кредитом, у розмірі 50911 (п`ятдесят тисяч дев`ятсот одинадцять) грн. 08 коп., відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про сторін у справі:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

відповідач Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк", код ЄДРПОУ 14360570, адреса: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ.

       Повний текст рішення складено 17 листопада 2024 року.

Головуючий суддя        підпис        А.В. Василюк